Вирок від 16.11.2020 по справі 164/1654/20

Справа № 164/1654/20

п/с 1-кп/164/194/2020

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року Смт. Маневичі

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Маневичі кримінальне провадження № 62020140000000930 від 17 серпня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Майдан - Липненський Маневицького району, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, непрацюючого, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Сторони погодились, що кримінальне правопорушення було вчинено за наступних обставин: наказом Голови Державної служби України з безпеки на транспорті № 412-к від 21 квітня 2020 року ОСОБА_4 переведено з посади провідного інспектора сектору матеріально-технічного забезпечення Фінансово-економічного управління з 21 квітня 2020 року на посаду провідного фахівця відділу планування та звітності Департаменту моніторингу та інформаційно-аналітичного забезпечення Державної служби України з безпеки на транспорті.

Згідно з Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11 лютого 2015 року, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до ст. 16-1 Закону України «Про транспорт» посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на наземному транспорті, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, зокрема мають право: безперешкодного доступу до всіх транспортних засобів і об'єктів суб'єктів господарювання, юридичних і фізичних осіб (на автомобільному транспорті - також фізичних осіб - суб'єктів господарювання) з метою перевірки додержання вимог законодавства та міжнародних договорів України з питань безпеки на транспорті; перевіряти в робочий час суб'єктів господарювання, юридичних та фізичних осіб з питань, віднесених до їх компетенції; пред'являти суб'єктам господарювання, фізичним та юридичним особам вимоги щодо здійснення передбачених законодавством заходів з питань безпеки на транспорті; одержувати від суб'єктів господарювання, юридичних і фізичних осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудиту, матеріали та інформацію з відповідних питань; складати акти перевірок суб'єктів господарювання, юридичних і фізичних осіб; видавати в установленому порядку обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків, пов'язаних з порушенням правил безпеки на транспорті; забороняти експлуатацію транспортних засобів (крім автомобільного транспорту), виконання робіт та надання послуг; направляти в установленому законодавством порядку матеріали про порушення вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки руху до відповідних органів для вирішення питання щодо притягнення винних осіб до адміністративної або кримінальної відповідальності; залучати до перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, громадських організацій, науково-дослідних, дослідно-конструкторських та проектних установ, експертних організацій тощо (за згодою); здійснювати інші повноваження, визначені законами та покладені на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, або на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, Президентом України.

Так, відповідно до ч.ч. 3, 4, 5 ст. 55 Закону України “Про автомобільний транспорт” порядок оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обліку та обміну визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Дозвільні документи Європейської Конференції Міністрів Транспорту розподіляють на конкурсних засадах з урахуванням рівня безпеки руху й екологічної безпеки транспортних засобів, запроваджених у європейських країнах, ефективності їх використання.

Порядок проведення конкурсу та видачі дозвільних документів Європейської Конференції Міністрів Транспорту визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Згідно п. 1 Розділу І Порядку проведення конкурсу та видачі дозвільних документів Європейської Конференції Міністрів Транспорту (далі - ЄКМТ), затвердженого Наказом Міністерства транспорту України № 757 від 20 серпня 2004 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2004 року за № 1076/9675 (далі - Порядок), цей Порядок встановлює процедуру розподілу та перерозподілу дозволів ЄКМТ із зазначенням у них переліку країн (за потреби), що встановили обмеження щодо в'їзду на свою територію за дозволами ЄКМТ (далі - право роботи до країни), їх оформлення, переоформлення, видачі міжнародним автомобільним перевізникам, анулювання, вилучення, обліку та порядок їх використання.

Відповідно до Порядку дозвіл ЄКМТ - це документ, який надає право на використання автомобільного транспортного засобу автомобільного перевізника - резидента для міжнародного автомобільного перевезення вантажу або проїзду без вантажу територією іноземних держав - членів ЄКМТ впродовж визначеного в ньому строку.

Уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно Розділу ІІ Порядку розподіл дозволів ЄКМТ та прав роботи за дозволами ЄКМТ серед автомобільних перевізників-резидентів здійснюється на конкурсних засадах.

Рішення про оголошення конкурсу оформлюється наказом Міністерства інфраструктури України та оприлюднюється на його офіційному веб-сайті із зазначенням строків проведення конкурсу.

До складу Конкурсної комісії входять представники Міністерства інфраструктури України, уповноваженого органу, громадських і професійних об'єднань (за згодою), а також представники підприємств, установ, організацій автомобільної галузі, що належать до сфери управління Міністерства інфраструктури України, які не беруть участі у конкурсі з розподілу дозволів ЄКМТ.

Склад Конкурсної комісії, не рахуючи голови Конкурсної комісії, формується з представників у рівній кількості від:

державних органів (Міністерство інфраструктури України) і уповноваженого органу;

підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Міністерства інфраструктури України;

представників громадських і професійних об'єднань (за згодою).

Голова Конкурсної комісії є представником Міністерства інфраструктури України.

Згідно п. 6 Розділу ІІ Порядку функцією Конкурсної комісії, серед іншого, є формування проектів розподілу, перерозподілу, переоформлення або анулювання дозволів ЄКМТ, які затверджуються наказом Міністерства інфраструктури України.

Відповідно до п.п. 10, 11, 12 Розділу ІІ Порядку рішення Конкурсної комісії приймаються на засіданнях відкритим голосуванням простою більшістю голосів присутніх. У разі рівного розподілу голосів, голос головуючого на засіданні є вирішальним.

Результатом роботи Конкурсної комісії є рішення, що оформлюється протоколом, який підписується головою та всіма членами Конкурсної комісії, присутніми на засіданні, та затверджується наказом Міністерства інфраструктури України.

Протокол та результати розподілу дозволів ЄКМТ оприлюднюються на офіційному веб-сайті Міністерства інфраструктури України та уповноваженого органу до 10 грудня кожного року, а результати перерозподілу, переоформлення та анулювання - протягом трьох робочих днів з дня їх затвердження.

Встановлено, що наказом Міністерства інфраструктури України № 574 від 01 вересня 2020 року “Про організацію проведення конкурсу з розподілу дозволів Європейської Конференції Міністрів Транспорту на 2021 рік” оголошено конкурс з розподілу дозволів Європейської Конференції Міністрів Транспорту та встановлено строк його проведення з 01 вересня до 10 грудня 2020 року.

Даний наказ оприлюднено на сайті Міністерства інфраструктури України за посиланням https://mtu.gov.ua/documents/1826.html. Також на сайті оприлюднено оголошення про прийом листів-повідомлень про участь у конкурсі з розподілу дозволів ЄКМТ за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Наказом Міністерства інфраструктури України № 297 від 1 вересня 2017 року затверджено склад Конкурсної комісії для проведення конкурсу з розподілу дозволів ЄКМТ.

Наказом Міністерства інфраструктури України № 362 від 19 червня 2020 року внесено зміни до складу Конкурсної комісії для проведення конкурсу з розподілу дозволів ЄКМТ та викладено його у новій редакції.

За результатами опрацювання наказу встановлено, що в склад Конкурсної комісії входять два представники уповноваженого органу - Державної служби України з безпеки на транспорті.

Відповідно до пункту b) ст. 18 Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції, яка ратифікована Верховною Радою України 18 жовтня 2006 року та набрала чинності для України 1 січня 2010 року, кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочинами наступних дій, якщо вони вчинені умисно: вимагання або прийняття державною посадовою особою чи будь-якою іншою особою, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги для самої себе чи для іншої особи, щоб ця особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації або державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги.

Згідно п. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Отже, в складі Конкурсної комісії є службові особи органу, який здійснює правозастосовну функцію, обіймають посаду у державному органі та здійснюють функції представника влади, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», є службовими особами правоохоронного органу.

Згідно посадової інструкції провідного фахівця відділу планування та звітності Департаменту моніторингу та інформаційно-аналітичного забезпечення Державної служби України з безпеки на транспорті, затвердженої 2 червня 2020 року Головою Державної служби України з безпеки на транспорті, ОСОБА_4 при виконанні своїх службових обов'язків взаємодіє з керівниками та працівниками інших структурних підрозділів та територіальних органів Укртрансбезпеки, Міністерством інфраструктури України, іншими органами державної влади, підприємствами, установами та організаціями (всіх форм власності).

Тому, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду провідного фахівця відділу планування та звітності Департаменту моніторингу та інформаційно-аналітичного забезпечення Державної служби України з безпеки на транспорті, в силу виконання своїх службових обов'язків і тривалого особистого спілкування, перебуваючи у тісних стосунках із службовими особами Державної служби з безпеки на транспорті, які входять у склад Конкурсної комісії для проведення конкурсу з розподілу дозволів ЄКМТ, які згідно п. "1" п.п. «а» п. «2» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та Примітки до ст. 369-2 КК України є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, і внаслідок таких відносин, будучи взмозі здійснювати вплив на прийняття ними рішень, зокрема, щодо отримання дозволів ЄКМТ, вчинив зловживання впливом, а саме одержав неправомірну вигоду в розмірі 9000 доларів США, що в гривневому еквіваленті, згідно офіційного курсу НБУ, становить 248 340 гривень, для себе за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави за наступних обставин.

Встановлено, що ОСОБА_5 , в серпні 2020 року одержав прохання від фізичних осіб-підприємців ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про надання консультації з приводу порядку одержання дозволів ЄКМТ.

З метою допомоги останнім, ОСОБА_5 звернувся за консультацією до ОСОБА_4 та під час зустрічі і розмови 18 серпня 2020 року приблизно о 15 год. поблизу приміщення магазину «Даринка» в с. Майдан-Липненський Маневицького району Волинської області ОСОБА_4 розповів ОСОБА_5 про порядок отримання дозволів ЄКМТ, а також вказав, що він може допомогти з їх отриманням, оскільки сам працює в Державній службі України з безпеки на транспорті та перебуває у тісних, дружніх стосунках із службовими особами, які входять в склад Конкурсної комісії для проведення конкурсу з розподілу дозволів ЄКМТ. Тоді ж ОСОБА_4 , діючи умисно, в корисливих цілях, з метою власного протиправного збагачення, запропонував ОСОБА_5 надати йому грошові кошти в розмірі 3000 доларів США за кожен дозвіл ЄКМТ за вплив на службових осіб Державної служби України з безпеки на транспорті, які входять в склад Конкурсної комісії для проведення конкурсу з розподілу дозволів ЄКМТ, в інтересах фізичних осіб-підприємців ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 для прийняття рішення про надання дозволів ЄКМТ, а загалом за три дозволи ЄКМТ необхідно передати грошові кошти в розмірі 9000 доларів США.

Будучи переконаним, що ОСОБА_4 , завдяки займаній посаді та дружнім стосункам із службовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті, які входять в склад Конкурсної комісії для проведення конкурсу з розподілу дозволів ЄКМТ, зможе вплинути на останніх з метою прийняття ними позитивного рішення про надання дозволів ЄКМТ фізичним особам-підприємцям ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ОСОБА_5 погодився на пропозицію ОСОБА_4 .

У подальшому, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 21 серпня 2020 року приблизно о 17 год. 30 год. поблизу приміщення магазину «Даринка» в с. Майдан-Липненський Маневицького району Волинської області отримав від ОСОБА_5 у якості неправомірної вигоди за здійснення впливу на прийняття рішення службовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті, які входять в склад Конкурсної комісії для проведення конкурсу з розподілу дозволів ЄКМТ, щодо надання дозволів ЄКМТ фізичним особам-підприємцям ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , частину раніше обумовленої неправомірної вигоди, а саме грошові кошти в сумі 500 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 21 серпня 2020 року, згідно офіційного курсу НБУ, становить 13740 гривень.

Після цього, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 2 вересня 2020 року об 11 год. 10 хв. на літній терасі кафе «Паштет» у м. Києві за адресою: пр. Перемоги, 18, отримав від ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 8 500 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 2 вересня 2020 року, згідно офіційного курсу НБУ, становить 234 600 грн., які останній передав йому у якості другої частини раніше обумовленої неправомірної вигоди за здійснення впливу на прийняття рішення службовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті, які входять в склад Конкурсної комісії для проведення конкурсу з розподілу дозволів ЄКМТ, щодо надання дозволів ЄКМТ фізичним особам-підприємцям ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Після цього, ОСОБА_4 було викрито працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові та УСР у Волинській області ДСР НП України, а предмет неправомірної вигоди в сумі 8 500 доларів США у останнього вилучено.

Органом досудового розслідування вказані умисні дії ОСОБА_4 , які виразились в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, кваліфіковані за ч. 2 ст. 369-2 КК України.

27 жовтня 2020 року між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Волинської області прокуратури ОСОБА_3 , якому, на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 62020140000000930 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 була укладена угода про визнання винуватості.

За умовами вказаної угоди ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, а також зобов'язався у межах строків давності притягнення до кримінальної відповідальності співпрацювати з правоохоронними органами у викритті та виявленні відомих йому правопорушень.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання за ч. 2 ст. 369-2 КК України у виді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 51000 гривень.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Судом установлено, що правову кваліфікацію кримінального правопорушення органами досудового розслідування здійснено правильно, угоду про визнання винуватості укладено після повідомлення ОСОБА_4 про підозру, потерпілих у даному кримінальному провадженні немає, узгоджена сторонами міра покарання передбачена санкцією ч.2 ст. 369-2 КК України, зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України та її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Також судом установлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, кожного зокрема, які просили затвердити угоду, суд вважає, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.

Оскільки судом установлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, державним та суспільним інтересам, суд приходить висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 .

До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.

Цивільний позов у справі - відсутній.

У відповідності до вимог ст. ст. 100, 122 КПК України суд вирішує долю речових доказів та приймає рішення щодо процесуальних витрат за проведення експертиз, які слід стягнути з обвинуваченого в дохід держави на суму 6537 гривень 60 копійок.

Відповідно до вимог ст. ст. 96-1, 96-2 КК України судом застосовується спеціальна конфіскація до предметів та речових доказів злочину - грошових коштів в сумі 300 доларів США.

Керуючись ст. ст. 314, 370, 373, 374, 473 - 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27 жовтня 2020 року між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Волинської області прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим у кримінальному провадженні № 62020140000000930 від 17 серпня 2020 року ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 51000 гривень.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 14 вересня 2020 року, на квартиру АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 4 вересня 2020 року, на майно, а саме: грошові кошти, а саме імітаційні грошові кошти - долари США номіналом по 100 (сто) доларів США кожна у кількості 82 (вісімдесят дві) штуки з серією та номером КВ 14859854М та долари США номіналом 100 (сто) доларів кожна у кількості 3 (три) штуки, з серією та номером KF42581588D, HH09135035A, HE43891079B; особистий мобільний телефон ОСОБА_4 марки «Samsung» з номерами ІМЕІ: НОМЕР_1 та ІМЕІ2: НОМЕР_2 , які поміщено в сейф пакет №2716621, на якому слідчим та понятим проставлено підписи; документи на 3 аркушах, флеш накопичувач з надписом «APACER», пропуски на ім'я ОСОБА_4 , посвідчення №1675 на ім'я ОСОБА_4 , які знаходилися в барсетці чи чоловічій сумочці коричневого кольору та які поміщені в сейф пакет №2716622, на якому слідчим та понятими проставлено підписи; чорнові записи ОСОБА_4 на 9 арк.; службовий комп'ютер серії SN№1479698, 12/15/2018, GAMEMAX, чорного кольору - скасувати.

Речові докази: імітаційні грошові кошти - долари США номіналом по 100 (сто) доларів США кожна у кількості 82 (вісімдесят дві) штуки з серією та номером КВ 14859854М - знищити;

долари США номіналом 100 (сто) доларів кожна у кількості 3 (три) штуки, з серією та номером KF42581588D, HH09135035A, HE43891079B - конфіскувати в дохід держави, застосувавши спеціальну конфіскацію;

особистий мобільний телефон ОСОБА_4 марки «Samsung» з номерами ІМЕІ: НОМЕР_1 та ІМЕІ2: НОМЕР_2 , які поміщено в сейф пакет №2716621, на якому слідчим та понятим проставлено підписи; документи на 3 аркушах, флеш накопичувач з надписом «APACER» - повернути ОСОБА_4 ;

пропуски на ім'я ОСОБА_4 , посвідчення №1675 на ім'я ОСОБА_4 , які знаходилися в барсетці чи чоловічій сумочці коричневого кольору та які поміщені в сейф пакет №2716622, на якому слідчим та понятими проставлено підписи - повернути ОСОБА_4 , чорнові записи ОСОБА_4 на 9 арк. - знищити;

службовий комп'ютер серії SN№1479698, 12/15/2018, GAMEMAX, чорного кольору - повернути законному володільцю.

Витрати на залучення експертів на загальну суму 6537 гривень 60 копійок стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя

Маневицького районного суду ОСОБА_1

Попередній документ
92858770
Наступний документ
92858772
Інформація про рішення:
№ рішення: 92858771
№ справи: 164/1654/20
Дата рішення: 16.11.2020
Дата публікації: 13.02.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Маневицький районний суд Волинської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Зловживання впливом
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (17.12.2020)
Дата надходження: 03.11.2020
Розклад засідань:
16.11.2020 13:00 Маневицький районний суд Волинської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ТОКАРСЬКА ІРИНА СТЕПАНІВНА
суддя-доповідач:
ТОКАРСЬКА ІРИНА СТЕПАНІВНА
захисник:
Торопчин Олексій Дмитрович
обвинувачений:
Корнійчук Юрій Адамович
особа, стосовно якої розглядається подання, клопотання, заява:
Корнійчук Ольга Віталіївна
прокурор:
Стасюк Андрій Петрович