про залишення позовної заяви без руху
16 листопада 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/4428/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є, перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Пушкарьова Ігоря Олеговича в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , комісії з питань визнання учасниками бойових дій командування Військового - морських сил Збройних Сил України НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
13 листопада 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , комісії з питань визнання учасниками бойових дій командування Військового - морських сил Збройних Сил України А0456 а, відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача 1 щодо застосування надмірного формалізму та зобов'язати відповідача 1 надати інформацію щодо того, чи збирались, формувались та надсилались документи позивача на розгляд комісії з питань визнання учасниками бойових дій Військово морських Сил Збройних Сил України з метою надання позивачу статусу та посвідчення учасника бойових дій;
визнати протиправну бездіяльність Відповідача 2 та зобов'язати Відповідача 2 надати інформацію про прийняте рішення щодо надання позивачу статусу та посвідчення учасника бойових дій.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Також, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника (частина шоста статті 160 КАС України).
Як вбачається з позовної заяви, вона підписана представником позивача -Пушкарьовим І.О., проте в позовній заяві не зазначено реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України, представника позивача.
Відповідно до ч.1, п.п.4,5 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В силу ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.2 ст.5 КАС України).
Як вбачається з позовних вимог, позивач просить суд, зокрема, визнати протиправну бездіяльність Відповідача 2 та зобов'язати його надати інформацію про прийняте рішення щодо надання позивачу статусу та посвідчення учасника бойових дій, при цьому позивачем в прохальній частині позовної заяви не зазначеного щодо чого він просить визнати протиправною бездіяльність відповідача 2. Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають конкретизації.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно із частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 грн. Тобто, за вимогу немайнового характеру фізична особа має сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Позивачем у позовній заяві заявлено дві самостійні вимоги немайнового характеру, при цьому судовий збір не сплачено, натомість позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору, як учасник бойових дій, відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Суд не погоджується з такими твердженнями позивача з огляду на таке.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону № 3574-VI).
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Статус, права, пільги учасників бойових дій та Героїв України встановлені, відповідно, Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та Законом України від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, визначені статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” .
Зокрема, за приписами пункту 18 статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і пункту 2 статті 9 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” такі особи мають пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Разом з тим, частиною другою статті 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
З цією правовою нормою кореспондується пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.
Правовий аналіз змісту статті 5 Закону № 3674-VI свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються або особи, зазначені в пунктах 7, 8, 9, 10, яким така пільга безумовно надається у зв'язку з наявністю певного статусу незалежно від категорії справи (особи з інвалідністю, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), або особи у справах визначеної в пунктах 1-6, 12-16 категорій.
Такий висновок підтверджується диспозицією пункту 16 частини першої статті 5 названого закону, згідно з яким згадану пільгу мають позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій.
Конструкція пункту 13, в якому йдеться про “справи, пов'язані з порушенням їхніх прав”, вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.
Вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов'язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.
При зверненні до суду особи, яка є учасником бойових дій, наприклад, з позовом про розірвання шлюбу або із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, вона зобов'язана сплатити судовий збір, так як в таких правовідносинах відсутнє порушення якихось прав особи, як учасника бойових дій.
Відповідно до ст.18 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам війни та постраждалим учасникам Революції Гідності, які одночасно є особами, на яких поширюється чинність цього Закону згідно із статтею 10 цього Закону, видається одне посвідчення за їхнім вибором, у якому робиться відмітка про встановлення іншого правового статусу.
В даному випадку статус учасника бойових дій повинен підтверджуватись певними документами, такими як то рішення про надання статусу УБД та/або відповідним посвідченням. Окрім того, даний спір не є спором, пов'язаним з наданням позивачу статусу учасника бойових дій, оскільки позивачем фактично оскаржується бездіяльність щодо не надання саме інформації щодо прийнятого рішення щодо надання позивач статусу та посвідчення учасника бойових дій. Отже, позивачем має бути сплачений судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову у розмірі 840,00 грн за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, суд вважає за необхідне запропонувати позивачу надати документ про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн за кожну вимогу немайнового характеру в дохід Державного бюджету України за наступними реквізитами: 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)» державного бюджету: Отримувач: УК у м.Сєвєродон./М.СЄВЄРОД./22030101; Рахунок отримувача: UA218999980313141206084012080; Код ЕДРПОУ: 37944909; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Відомча ознака: "84" Окружні адміністративні суди.
Щодо заявлених позивачем позовних вимог, суд зазначає таке.
Відповідно до ст.21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
В позовній заяві позивач просить суд, зокрема, визнати протиправними дії відповідача 1 щодо застосування надмірного формалізму та зобов'язати відповідача 1 надати інформацію щодо того, чи збирались, формувались та надсилались документи позивача на розгляд комісії з питань визнання учасниками бойових дій Військово морських Сил Збройних Сил України з метою надання позивачу статусу та посвідчення учасника бойових дій. Отже, фактично, представник позивача просить суд визнати протиправними дії відповідача 1 щодо не надання йому відповіді на адвокатський запит, тобто дії щодо порушення прав саме адвоката, тоді як фактично позов поданий на захист прав позивача, яким є ОСОБА_1 .
Враховуючи, що заявлені позивачем вимоги не пов'язані між собою, позивачем у справі є ОСОБА_1 , тому позивачу необхідно уточнити позовні вимоги в цій частині.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву адвоката Пушкарьова Ігоря Олеговича в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , комісії з питань визнання учасниками бойових дій командування Військового - морських сил Збройних Сил України НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 5-ти (п'яти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням статей 160, 161 КАС України із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України, представника позивача - Пушкарьова І.О.; уточнивши позовні вимоги з урахуванням правових висновків, наведених в ухвалі суду (для суду та відповідача);
документа про сплату в дохід Державного бюджету України судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову у розмірі 840,00 грн за кожну вимогу немайнового характеру.
У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяК.Є. Петросян