Іменем України
13 листопада 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3673/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В. С., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
05 жовтня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (управління, позивач) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (відділ, відповідач), в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 17.09.2020 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн на Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 62013334 за виконавчим листом № 360/4789/19, виданим Луганським окружним адміністративним судом 16.04.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.09.2020 Рубіжанським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області отримано постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про накладення штрафу від 17.09.2020 в межах виконавчого провадження № 62013334, якою на управління за невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 5100 грн. 00 коп.
На виконання Рішення від 06.12.2019 управління 16.12.2019 прийняло рішення № 561 «Про відновлення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення суду» з 31.01.2019 по 31.05.2019 в межах суми стягнення за один місяць з 01.05.2019 по 31.05.2019. Рішення управління від 16.12.2019 направлено ОСОБА_1 за місцем його фактичного проживання/перебування (за довідкою внутрішньо переміщеної особи) листом від 16.12.2019 № 3198/03.2-31К.
Управління 26.12.2019 листом № 3268/03.2-31К звернулось до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з питанням щодо фінансування виплати пенсії в сумі 2583,94 грн. за рішенням суду від 06.12.2019 у справі № 360/4789/19 ОСОБА_1 (створення додаткового паспорту для забезпечення виплати в січні 2020 року - дата виплати 13 число).
15.05.2020 управління листом № 913/03.2-31К повідомило відповідачу про заходи, вжиті ним на виконання Рішення від 06.12.2019, а саме: про рішення від 16.12.2019 № 561 (у межах суми стягнення за один місяць з 01.05.2019 по 31.05.2019) та від 14.01.2020 № 12 (відновлення нарахування та виплати пенсії з 31.01.2019 по 31.05.2019). У цьому листі відповідача повідомлено також про умови виплати пенсії, що визначені Постановою № 27-1, що розпорядником коштів є Головне управління Пенсійного фонду України у Луганській області.
21.08.2020 управління листом № 1241-32-5/3450 повідомило відповідачу про заходи, вжиті ним на виконання рішення від 06.12.2019, а саме: про рішення від 16.12.2019 № 561 (у межах суми стягнення за один місяць з 01.05.2019 по 31.05.2019) та від 14.01.2020 № 12 (відновлення нарахування та виплати пенсії з 31.01.2019 по 31.05.2019).
Зазначеним листом управління звернуло увагу відповідача на те, що заборгованість перед ОСОБА_1 з пенсії за період з 31.01.2019 по 30.04.2019 разом у сумі 7835,17 коп. 15.06.2020 включено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1 (відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649). Реєстраційний номер С1392122.
Позивач зазначає, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
З урахуванням викладеного, позивач вважає, що постанова від 17 вересня 2020 року ВП № 62013334 про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 06.11.2020, після усунення недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с. 35-36).
12.11.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.39-43), в якому зазначив, що 07.05.2020 на виконання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 16.04.2020 № 360/4789/19 про зобов'язання Рубіжанського об'єднанного управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії по інвалідності за період з 31 січня 2019 року по 31 травня 2019 року. 08.05.2020 державним виконавцем на підставі вимог ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. На адресу відділу надійшла відповідь від боржника з якої встановлено, що Рубіжанським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області 16.12.2019 прийняло рішення № 561 "Про відновлення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 згідно з рішенням суду" в межах суми стягнення за один місяць з 01.05.2019 по 31.05.2019.
У грудні 2019 року на відомість січня 2020 ОСОБА_1 нарахована пенсія по інвалідності за період з 01.05.2019 по 31.05.2019 у сумі 2583,94 грн. У січні 2020 року виплату пенсії профінансовано за травень 2019 року.
У січні 2020 року ОСОБА_1 боржником нараховано на відомість лютого 2020 року пенсію за період з 31.01.2019 по 30.04.2019 у сумі 7 835, 17 грн.
Заявку на фінансування виплати включено до потреби у фінансуванні пенсійних виплат на лютий 2020 року.
Станом на 17.09.2020 боржником рішення суду не виконано.
17.09.2020 державним виконавцем, відповідно до ст. ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5 100 грн. Копію постанови направлено боржнику для виконання. З урахуванням вищевикладеного, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представники сторін у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, відповідач у відзиві на позовну заяву серед іншого просив розглядати справу без його участі.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
На підставі вимог статті 205 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.
07.05.2020 на виконання до відділу надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 16.04.2020 № 360/4789/19 про зобов'язання Рубіжанського об'єднанного управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії по інвалідності за період з 31 січня 2019 року по 31 травня 2019 року (а. с. 87-89).
08.05.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 662013334 (а.с. 86). У постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (а. с. 86).
На виконання рішення суду від 06.12.2019 в тій частині, що допущене до негайного виконання (нарахування та виплата пенсії за один місяць) управління 16.12.2019 прийняло рішення № 561 «Про відновлення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення суду», яким відновлено нарахування та виплата пенсії ОСОБА_1 за період з 31.01.2019 по 31.05.2019 в межах суми стягнення за один місяць з 01.05.2019 по 31.05.2019 (травень 2019). Рішення управління від 16.12.2019 направлено ОСОБА_1 за місцем його фактичного проживання/перебування (за довідкою внутрішньо переміщеної особи) листом від 16.12.2019 № 3198/03.2-31К (а. с. 8).
Управління 26.12.2019 листом № 3268/03.2-31К звернулось до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з питанням щодо фінансування виплати пенсії в сумі 2583,94 грн. за рішенням суду від 06.12.2019 у справі № 360/4789/19 ОСОБА_1 (створення додаткового паспорту для забезпечення виплати в січні 2020 року - дата виплати 13 число) (а. с. 9).
У зв'язку з набранням рішенням від 06.12.2019 законної сили управління рішенням від 14.01.2020 № 12 відновило ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії по інвалідності з 31.01.2019 по 31.05.2019 (а. с. 10).
15.05.2020 управління листом № 913/03.2-31К повідомило відповідачу про заходи, вжиті ним на виконання рішення від 06.12.2019, а саме: про рішення від 16.12.2019 № 561 (у межах суми стягнення за один місяць з 01.05.2019 по 31.05.2019) та від 14.01.2020 № 12 (відновлення нарахування та виплати пенсії з 31.01.2019 по 31.05.2019). У цьому листі відповідача повідомлено також про умови виплати пенсії, що визначені Постановою № 27-1, що розпорядником коштів є Головне управління Пенсійного фонду України у Луганській області (а. с. 14-15).
13.07.2020 державним виконавцем на підставі вимог ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" направлено вимогу боржнику щодо стану виконання рішення суду з попередженням про наслідки невиконання рішення суду (а.с. 68-69).
Довідкою про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії ОСОБА_1 підтверджено факт нарахування та виплати йому пенсії за травень 2019 в розмірі 2583,94 грн, а також наявність заборгованості за період січень-квітень 2019 року в сумі 7835,17 грн (а.с.50).
16.07.2020 управління листом № 1241-32-5/1730 повідомило відповідачу про заходи, вжиті ним на виконання рішення суду від 06.12.2019, а саме: про рішення від 16.12.2019 № 561 (у межах суми стягнення за один місяць з 01.05.2019 по 31.05.2019) та від 14.01.2020 № 12 (відновлення нарахування та виплати пенсії з 31.01.2019 по 31.05.2019). У цьому листі відповідача повідомлено також про умови виплати пенсії, що визначені Постановою № 27-1, та про включення 15.06.2020 заборгованості перед ОСОБА_1 з пенсії за період з 31.01.2019 по 30.04.2019 в сумі 7835 грн 17 коп. до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1. Реєстраційний номер С1392122 (а. с. 58-61).
18.08.2020 державним виконавцем на підставі вимог ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" направлено вимогу боржнику щодо стану виконання рішення суду з попередженням про наслідки невиконання рішення суду (а.с. 56-57).
Листом від 21 серпня 2020 року № 1241-32-5/3450 позивач продублював інформацію, викладену в листі від 16.07.2020 року за № 1241-32-5/1730 (а. с. 47-49).
Постановою від 17.09.2020 відповідачем накладено штраф на Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області у розмірі 5100,00 грн за невиконання судового рішення (а.с. 46).
Заборгованість перед ОСОБА_1 з пенсії за період з 31.01.2019 по 30.04.2019 разом у сумі 7835,17 грн, 15.06.2020 включено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1 (відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649). Реєстраційний номер С1392122 (а. с. 20).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами законодавства.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначає стаття 287 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02 лютого 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII, у відповідній редакції).
За визначенням статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п'ята);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону № 1404-VIII, зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 0840/3476/18, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/22631/17 та від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19.
Згідно з пунктом 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486 (далі - Положення), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).
Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.
Відповідно до пункту 4 Положення управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду (підпункт 3); призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства (підпункт 7); забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункт 8).
Таку правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 71834551).
Згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 13 грудня 2018 року № 27-1 "Про невідкладні заходи щодо організації виплати пенсій у 2019 році" з 01 січня 2019 року фінансування пенсійних виплат здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду України.
Судом встановлено, що Рубіжанським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області рішення суду у справі № 360/4789/19 у встановлений державним виконавцем строк не виконано.
Як зазначає позивач, невиконання рішення суду сталося з незалежних від нього причин, а саме через відсутність відповідних бюджетних асигнувань. Так, на виконання Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, заборгованість перед ОСОБА_1 з пенсії за період з 31.01.2019 по 30.04.2019 в загальній сумі 7835,17 грн 15.06.2020 включено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1 та присвоєно реєстраційний номер С1392122.
Однак, станом на листопад 2020 року заборгованість з пенсії ОСОБА_1 з за період з 31.01.2019 по 30.04.2019 разом у сумі 7835,17 грн не профінансована з незалежних від позивача причин.
Зазначені обставини підтверджені роздруківкою з ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії на ОСОБА_1 (а. с. 20).
Суд переконаний, що невиконання судового рішення в частини виплати грошових коштів за відсутності фінансового забезпечення боржника на проведення таких виплат, яке здійснюється з Державного бюджету України, не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин. У такому випадку накладення штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Враховуючи встановлені судом обставини, в тому числі й ту, що позивач не має статуса головного управління ПФ України, отже не може нести відповідальності за неналежне фінансування пенсійних виплат, суд дійшов висновку, що позивач здійснив всі залежні від нього дії для виконання рішення суду відповідно до вимог чинного законодавства.
З урахуванням зазначеного на час прийняття оскарженого рішення у відповідача відсутні були підстави для накладення на позивача штрафу за невиконання рішення без поважних причин.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця є протиправною та підлягає скасуванню.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, обраний позивачем спосіб судового захисту відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним, внаслідок чого позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд дійшов таких висновків.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позовні вимоги носять майновий характер і позов підлягає задоволенню повністю, на користь позивача, який у спірних правовідносинах не є суб'єктом владних повноважень, необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 2102,00 грн.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13 листопада 2020 року Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ідентифікаційний код 43315445) зареєстровано юридичною особою (а. с. 92).
Враховуючи те, що Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) є структурним підрозділом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), яке, в свою чергу, є юридичною особою, судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 2102,00 грн необхідно стягнути саме за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 17 вересня 2020 року ВП № 62013334 про накладення штрафу за невиконання рішення суду на Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області у розмірі 5100,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 287 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.С. Шембелян