Іменем України
13 листопада 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2773/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,
20.07.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Дніпропетровській області) до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якій позивач просив суд стягнути суму податкового боргу в сумі 2284101,85 грн., з платника податку фізичної особи.
В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.
Фізична особа ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як платник податків та має податковий борг у розмірі 2284101,85 грн в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 обліковується податковий борг на загальну суму 2284101,85 грн, який складається з земельного податку з фізичних осіб на суму 2206187,13 грн та орендної плати з фізичних осіб в сумі 51943,00 грн. Згідно Договору купівлі-продажу від 10.02.2011 ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці площею 1,302 га. за адресою: АДРЕСА_1 . Податковий борг по земельному податку з фізичних осіб виник в результаті несплати у встановлений термін суми грошового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №17005-1302 від 08.06.2017 в сумі 2206187,13 грн з граничним терміном сплати 14.09.2017. Згідно Договору оренди землі від 11.06.2016 ОСОБА_1 має в користуванні земельну ділянку площею 0,1110 га., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Податковий борг по орендній платі з фізичних осіб виник в результаті:
- несплати у встановлений термін суми грошового зобов'язання нарахованого контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №10819-1302 від 08.06.2017 в сумі 25 971,72 грн. (граничний термін сплати 14.09.2017), яке зменшено за рахунок переплати в ІКП в сумі 0,44 грн. та станом на 20.07.2018 становить 25971,28 грн;
- несплати у встановлений термін суми грошового зобов'язання нарахованого контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №329314-1319-0464 від 30.03.2018 25971,72 грн (граничний термін сплати 29.08.2018);
- несплати у встановлений термін суми грошового зобов'язання нарахованого контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ф» № 225742-5353- 0464 від 26.04.2019 25 971,72 грн. (граничний термін сплати 24.03.2020).
Розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, грошова оцінка яких проведена станом на 11.03.2016 (розмір орендної плати становить 24 501,62 грн) міститься у Договорі оренди землі від 11.06.2016 року, який дійсний протягом 5 років з моменту підписання. З урахуванням зміни нормативної грошової оцінки (НГО) та відсотку від НГО, визначеної Держгеокадастром у Дніпропетровській області, розмір орендної плати за 2017 та 2018 роки становить 25971,72 грн відповідно.
У зв'язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в автоматичному режимі сформовано та направлено 16.11.2017 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» №26599-17 від 09.10.2017 на суму 2232158,41 грн, яка повернута Укрпоштою 20.11.2017 з поміткою «повертається згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження».
У зв'язку із несплатою відповідачем податкового боргу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
На виконання вимог частини четвертої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом здійснено запит до Державної міграційної служби України та останнім надано відповідь від 05.08.2020 №6.2-7699/6-20, в якій вказано, що за наявною інформацією бази даних ДМС, відомості стосовно ОСОБА_1 відсутні (арк..спр.71-72).
Відповідно до статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення. Передбачений цією статтею порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення може застосовуватися стосовно інших учасників судового процесу, адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи яких знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо від цього залежить реалізація ними своїх процесуальних прав і обов'язків.
Відповідач про час та місце розгляду справи повідомити немає можливості, з урахуванням пункту 20 Перехідних положень та на виконання статті 11 КАС України на офіційному веб-сайті розміщені оголошення про виклик до суду (арк.спр.77,85,93,100,109).
Таким чином, судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про постановлення ухвали про відкриття провадження у справі та можливість надання відзиву на позовну заяву.
Судом по справі вчинено наступні процесуальні дії:
- ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні (арк..спр.74-75);
- ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (арк.спр.98).
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином (арк.спр.108), надав до суду клопотання, в якому просив здійснювати розгляд справи в письмовому провадженні за наявними у справі доказами (арк.спр.110).
Відповідач станом на теперішній час правом подачі відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд дійшов наступного.
З інтегрованої картки платника податків вбачається, що за ОСОБА_1 обліковується податковий борг на загальну суму 2284101,85 грн, який складається з земельного податку з фізичних осіб на суму 2206187,13 грн та орендної плати з фізичних осіб в сумі 51943,00 грн (арк.спр.55-60).
Згідно Договору купівлі-продажу від 10.02.2011 ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці площею 1,3203 га. за адресою: АДРЕСА_2 (арк.спр.11-13).
Податковий борг по земельному податку з фізичних осіб виник в результаті несплати у встановлений термін суми грошового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №17005-1302 від 08.06.2017 в сумі 2206187,13 грн з граничним терміном сплати 14.09.2017 (арк.спр.14).
Податковий борг позивача по орендній платі з фізичних осіб виник в результаті несплати у встановлений термін суми грошового зобов'язання нарахованого контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №10819-1302 від 08.06.2017 в сумі 25971,72 грн. (граничний термін сплати 14.09.2017), яке зменшено за рахунок переплати в ІКП в сумі 0,44 грн. та станом на 20.07.2018 становить 25971,28 грн (арк.спр.21); несплати у встановлений термін суми грошового зобов'язання нарахованого контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №329314-1319-0464 від 30.03.2018 25971,72 грн (граничний термін сплати 29.08.2018) (арк.спр.22); несплати у встановлений термін суми грошового зобов'язання нарахованого контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ф» № 225742-5353-0464 від 26.04.2019 25971,72 грн (граничний термін сплати 24.03.2020) (арк.спр.26).
Вирішуючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом. Норми встановлені та закріплені Конституцією України є нормами прямої дії виходячи з того, що відповідно до ст.8 Конституції в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.
Згідно з ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.
Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно п. 54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному вказаним Кодексом.
Як встановлено п.п. 41.1, 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.
Відповідно до п.58.3 ст.58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 ст. 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідачем доказів оскарження чи скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень у встановленому законом порядку суду не надано.
Оскільки відповідачем не погашено узгоджені суми грошових зобов'язань, то в силу п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України ці суми набули статусу податкового боргу.
В силу підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.87.1 та п.87.2 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Станом на день розгляду справи у суді, відповідач доказів сплати податкового боргу в сумі 2284101,85 грн не надав.
Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.
Враховуючи, що податкова заборгованість у загальному розмірі 2284101,85 грн ОСОБА_1 у встановлені законом строки не сплачено, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду справи не надано, суд приходить висновку, що позов слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідача заборгованість у загальному розмірі 2284101,85 грн.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв'язку з чим понесені позивачем судові витрати у вигляді сплати судового збору за подачу адміністративного позову відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 139, 194, 205, 242-246, 250, 255, 295, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) суму податкового боргу в сумі 2284101 (два мільйони двісті вісімдесят чотири тисячі сто одна) гривень 85 копійок з платника податку фізичної особи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.О. Кисельова