13 листопада 2020 року № 320/7507/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у якому просять суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не складення подання до Управління Державної Казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київськоії області про повернення ОСОБА_1 (РПОКПП: НОМЕР_1 ) помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 2433 (дві тисячі чотириста тридцять три) грн. 50 коп.;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не складення подання до Управління Державної Казначейської служби України у Києво- Святошгтнському районі Київської області про повернення ОСОБА_2 (РНОКПП; НОМЕР_2 ) помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 2433 (дві тисячі чотириста тридцять три) грн. 50 коп.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області сформувати подання до Управління Державної Казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 2433 (дві тисячі чотириста тридцять три) грн. 50 коп.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області сформувати подання до Управління Державної Казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області про повернення ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 2433 (дві тисячі чотириста тридцять три) грн. 50 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що при придбанні квартири кожним із них сплачено збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі продажу, що становить 2433,50 грн. При цьому, оскільки позивачі придбавали житло вперше, у силу приписів пункту дев'ятого статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 4/97-ВР, вони не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому сплачений кожним із них збір підлягає поверненню.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив про те, що Пенсійний Фонд України не володіє інформацією стосовно права власності громадян на нерухоме майно та позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше; позивачем не надано жодного доказу придбання житла вперше, а надані документи не можуть вважатися достатніми для обґрунтування його вимог, оскільки беззаперечно не свідчать про придбання житла вперше.
Ухвалою суду від 14.09.2020 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як убачається із матеріалів справи, 16 січня 2020 року ОСОБА_1 та її чоловіком ОСОБА_2 придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказана обставина підтверджується договором купівлі-продажу квартири, укладеного із громадянином Азербайджанської республіки ОСОБА_3 , який посвідчений приватним нотаріусом Ракул Оксаною Володимирівною 16.01.2019, та зареєстровано в реєстрі за №77 (а.с. 13).
Пунктом 1 вищезазначеного Договору Продавець ( ОСОБА_3 ) передав у власність Покупців ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ), а Покупці прийняли у рівних частках у власність від Продавця квартиру номер АДРЕСА_2 і сплатили за неї грошову суму визначену у цьому Договорі.
В свою чергу, п. 2 передбачено, що об'єктом Договору є вказана квартира-двокімнатна, загальна площа - 64,9 кв.м., житлова площа - 35,1 кв.м.
Пунктом 4 Договору передбачено, що згідно Звіту про оцінку від 16.01.2019 року, виданого суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Лідер Плюс» (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №1153/17 від 04.12.2017 року), вартість квартири, що відчужується за цим Договором становить 486 685 (чотириста вісімдесят шість тисяч шістсот вісімдесят п'ять) гривень 10 (десять) копійок.
Згідно п. 5 Договору за домовленістю Сторін продаж квартири здійснено за ціною 486 700 (чотириста вісімдесят шість тисяч сімсот) гривень 00 копійок. Ціна продажу відповідає дійсним намірам Сторін.
Також, пунктом 17 Договору передбачено, що на виконання вимог ЗУ «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у рошірі 1 % від вартості квартири, що зазначена в п. 5 даного Договору, здійснено Покупцями у повному обсязі до посвідчення Договору.
Вказане вище підтверджується наступними квитанціями АТ «РВС Банк», Борщагівське відділення АТ «РВС Банк»;
- № 16-839191/С від 16.01.2019 року на суму 2 433, 50 (дві тисячі чотириста тридцять три гривні) 50 копійок, отримувачем є К-Свят. УК/ м. Вишневе/ 24140500, призначення платежу: збір з операцій придбання нерухомого майна, 1% ;
- № 16-839195/С від 16.01.2019 року на суму 2 433, 50 (дві тисячі чотириста тридцять три гривні) 50 копійок, отримувачем є К-Свят. УК/ м. Вишневе/ 24140500, призначення платежу: збір з операцій придбання нерухомого майна, 1% (а.с. 6-7).
Судом встановлено, що, після укладення Договору та виконання його умов, позивачі звернулись до Києво-Святошішського відділу обслуговування громадян Пенсійного фонду України в Київській області з проханням належним чином сформувати подання до органу Казначейства для повернення коштів безпідставно зарахованих до бюджету на підставі вищезазначених квитанцій.
Однак, листом №1000-0502-8/60601 від 24.07.2020 відповідач повідомив, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а документів, доданих до заяви, недостатньо для доказів придбання майна вперше, через що відмовлено у поверненні сплачених коштів (а.с. 5).
Вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивачі звернулися з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).
Згідно з пунктом дев'ятим статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом восьмим частини першої статті 2 цього ж передбачено, що об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок № 1740).
Згідно з абзацом першим пункту 15-1 Порядку №1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до пункту 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Аналіз наведених норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 06.08.2020, відомості щодо придбання позивачами іншого нерухомого (житлового) майна відсутні (а.с.16-17).
У даній справі, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивачів про придбання ними житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію права приватної власності за ними будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у них права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
У постанові від 03.07.2018 у справі №819/33/17 Верховний Суд дійшов правового висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2018 року у справі № 819/976/17 та у постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №607/14722/16-а.
Таким чином, враховуючи встановлені обставин справи та наведені норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна позивачем сплачено за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж. Відтак, кошти в сумі 2433,500 грн., сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла кожним із позивачів, підлягають поверненню.
Механізм повернення коштів, помилково зарахованих до державного бюджету визначений у Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787(далі - Порядок №787).
Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215 Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та як наслідок, про необхідність зобов'язання відповідача сформувати та подати до Управління державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області подання про повернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 2433,50 грн. сплаченого кожним із них збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
За загальним правилом, що формується з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача щодо первинного придбання нею житла та не надано суду жодних належних і допустимих у розумінні статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України доказів, які б підтверджували відсутність у позивача права на пільгу у вигляді звільнення від сплати вказаного збору у зв'язку з придбанням житла вперше.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до копії квитанції від 26.08.2020 №0.0.1815407180.1 ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн (а.с. 4).
Відповідно до копії квитанції від 08.09.2020 №0.0.1827643252.1 ОСОБА_2 сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн (а.с. 22).
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачами судові витрати у виді сплаченого судового збору на суму 840,80 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не складення подання до Управління Державної Казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області про повернення ОСОБА_1 (РПОКПП: НОМЕР_1 ) помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 2433 (дві тисячі чотириста тридцять три) грн. 50 коп.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не складення подання до Управління Державної Казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області про повернення ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 2433 (дві тисячі чотириста тридцять три) грн. 50 коп.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області сформувати подання до Управління Державної Казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 2433 (дві тисячі чотириста тридцять три) грн. 50 коп..
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області сформувати подання до Управління Державної Казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області про повернення ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 2433 (дві тисячі чотириста тридцять три) грн. 50 коп.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ: 22933548) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Стягнути на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ: 22933548) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.