16 листопада 2020 року Справа № 280/6262/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач), в якому позивач просить:
-визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати позивачу у зв'язку із звільненням з військової служби грошової компенсації за не отримане речове майно;
- стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно у розмірі 12 722, 88 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що на час виключення зі списків особового складу відповідач не виплатив грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно, при цьому виплата вказаної компенсації передбачена в наказі командира ВЧ НОМЕР_1 про виключення позивача зі списків особового складу частини. Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату компенсації вартості за не отримане речове майно, однак у виплаті відмовлено у зв'язку відсутністю коштів. Позивач звертає увагу, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину не виконання своїх зобов'язань. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 14.09.2020 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
01.10.2020 відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх.№46161), за змістом якого відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами, зазначає, що на теперішній час грошові кошти ВЧ НОМЕР_1 не виділено. Звертає увагу, що відповідачем в межах наданих повноважень вжито всіх необхідних заходів для здійснення позивачу виплати грошової компенсації вартості за не отримане речове майно, однак на теперішній час у ВЧ НОМЕР_1 відсутні кошти для виплати вказаної компенсації. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ч. 5ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, що відповідачем не оспорювалось.
Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України №161 від 10.08.2020 (по стройовій частині) припинено (розірвано) контракт та виключено про зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 08.08.2020 солдата ОСОБА_1 та звільненого відповідно до підпункту "а" п.2 ч.5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" з військової служби наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 31.07.2020 №23 о/с у зв'язку із закінченням строку контракту , без права носіння військової форми одягу з 08 серпня 2020 року та для взяття на військовий облік направити до Мелітопольського ОМВК Запорізької області ( а.с 7).
Крім того, відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України №161 від 10.08.2020 (по стройовій частині) зазначено виплатити грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно в розмірі 12 722, 88 грн.( а.с. 7 зворотна сторона).
Проте, під час остаточного розрахунку з позивачем та до цього часу грошової компенсації вартості за не отримане речове майно у сумі 12 722, 88 грн. відповідачем позивачеві не здійснено.
Так, позивачем 19.08.2020 року на адресу відповідача було направлено вимогу про погашення вказаної заборгованості ( а.с 8).
Згідно відповіді т.в.о. командира маойра ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_3 , позивача повідомлено, що станом на 26.08.2020 до ВЧ НОМЕР_1 , кошти для виплати компенсацій військовослужбовцям за не отримане речове майно не надходили ( а.с. 9).
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не виплати грошової компенсації вартості за не отримане речове майно, та порушеним своє право на отримання такої компенсації позивач звернувся до суду з даним позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-ХІІ від 20.12.1991, Порядком виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за не отримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 (далі - Порядок №178) та Інструкцією з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 №475 (далі - Інструкція №475).
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до статті 9-1 Закону №2011-ХІІ речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначає Порядок №178.
Відповідно до пунктів 2-5 Порядку №178, виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Згідно з пунктом 15 розділу ІІІ Інструкції №475 військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація) в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно".
З аналізу вищенаведених норм слідує те, що у разі, зокрема, звільнення з військової служби, за заявою (рапортом) військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника) військової частини, у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, такому військовослужбовцю виплачується грошова компенсація вартості за неотримане речове майно.
Судом встановлено, що відповідно до довідки щодо заборгованості за неотримане речове майно перед військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , визначено позивачу грошову компенсацію у сумі 12 722 ,88 грн. (а.с. 28 зворотна сторона), але зазначена сума станом на теперішній час не виплачена.
За таких обставин, суд вважає, що відповідачем допущено протиправна бездіяльність стосовно не виплати позивачу грошової компенсації вартості за не отримане речове майно.
Щодо доводів відповідача про те, що виплата грошової компенсації не здійснювалось у зв'язку з відсутністю коштів, суд зазначає наступне.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (Справа "Кечко проти України"), Суд звертав увагу на те, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань є безпідставними. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Таким чином, суд вважає, що невиконання відповідачем свого обов'язку виплати грошової компенсації вартості за не отримане речове майно із-за відсутності відповідних коштів не може бути визнано обґрунтованим та законним.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що з метою захисту порушених прав позивача наявні підстави для задоволення позовних вимог, визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання ВЧ НОМЕР_1 здійснити виплату грошової компенсації вартості за не отримане речове майно позивачеві, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178, відповідно довідки щодо заборгованості за неотримане речове майно перед військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , а саме у розмірі: 12 722, 88 грн.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке. Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку із викладеним, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 840,80 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 в зв'язку із звільненням з військової служби грошової компенсації за не отримане речове майно.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно у розмірі 12 722, 88 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України судові витрати зі сплати судового збору сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.В. Стрельнікова