16 листопада 2020 року Справа № 280/6600/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Груп Запоріжжя» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
18 вересня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Груп Запоріжжя» (далі-позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 08.07.2020 №0084505005.
Ухвалою суду від 28.09.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено розгляд адміністративної справи без виклику сторін (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірне податкове повідомлення - рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки висновок контролюючого органу про порушення позивачем терміну подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 3 квартал 2017 року є безпідставним. Так, позивач зазначає, що граничним терміном подання Податкового розрахунку було 09.11.2017, разом з тим, 08.11.2017 позивачем засобами поштового зв'язку було направлено до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області відповідний Податковий розрахунок, у зв'язку з чим строк подання звітності порушено не було. Також, позивач посилався і на порушення контролюючим органом порядку проведення камеральної перевірки, оскільки відповідно до п.76.3 ст.76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи бели надані пізніше - за днем їх фактичного подання. Позивач зазначає, що Податковий розрахунок фактично отриманий контролюючим органом 30.11.2017, а камеральна перевірка проведена 18.06.2020, що свідчить про недотримання відповідачем строків проведення камеральної перевірки. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що під час проведення камеральної перевірки було встановлено, що податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 3 квартал 2017 року, позивачем подано 30.11.2017 при встановленому граничному терміні подання - 09.11.2017. При цьому, відповідач вказував на те, що позивачем було не дотримано порядку надіслання податкового розрахунку засобами поштового зв'язку, оскільки відповідно до п.49.5 ст.49 ПК України, у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу контролюючого органу не пізніше за п'ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації. Разом з тим, податковий розрахунок був надісланий платником податків на адресу контролюючого органу лише 08.11.2017, при граничному терміні подання звітності - 09.11.2017. Також, відповідач вказував на те, що ним дотримано строків проведення камеральної перевірки, оскільки відповідно до п.76.3 ст.76 ПК України, камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України, тобто 1095 днів. За таких обставин, відповідач вважає, що оскільки податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) не є уточнюючим, то відповідно на нього не поширюються 30-ти денне обмеження строку проведення камеральної перевірки. З урахуванням наведеного у відзиві, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що 18.06.2020 ГУ ДПС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку своєчасності подання розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), за результатами якої складено Акт перевірки №3283/08-01-50-05/34501561 від 18.06.2020.
Відповідно до висновків Акту перевірки №3283/08-01-50-05/34501561 від 18.06.2020 встановлено порушення позивачем терміни подання Податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а саме п.16.1.3 п.16.1 ст.16, ст.176 Податкового кодексу України.
Позивач, не погодившись з висновками Акту перевірки, подав письмові заперечення, які залишені без задоволення, відповідно до листа ГУ ДПС у Запорізькій області від 06.07.2020 №39686/10/08-01-50-05.
На підставі висновків Акту перевірки №3283/08-01-50-05/34501561 від 18.06.2020, 08.07.2020 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0084505005, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1020,00 грн.
Не погодившись з правомірністю прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПС України. Рішенням ДПС України від 11.09.2020 №27743/6/99-00-06-02-04-06 залишено без змін спірне податкове повідомлення - рішення, а скаргу позивача - без задоволення.
Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно п.176.2 «б» ст.176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.
Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Отже, судом встановлено та не є спірним між сторонами, що граничним строком подання до контролюючого органу Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 3 квартал 2017 року було 09 листопада 2017 року включно.
Також, з матеріалів справи встановлено та не заперечувалось контролюючим органом, що фактично Податковий розрахунок за 3 квартал 2017 року платником податків направлено на адресу контролюючого органу засобами поштового зв'язку 08.11.2017.
Суд зазначає, що відповідно до положень п.49.5 ст.49 ПК України, у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
Враховуючи наведене, законодавцем встановлено особливий порядок подання до контролюючого органу звітності засобами поштового зв'язку, а саме законодавець передбачив обов'язок платника податків направити звітність не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення граничного строку подання відповідної звітності.
Як встановлено під час розгляду адміністративної справи, ТОВ «МД Груп Запоріжжя» не було дотримано порядку подання податкової звітності засобами поштового зв'язку, який закріплений у п.49.5 ст.49 ПК України, оскільки Податковий розрахунок за ІІІ квартал 2017 року направлений до контролюючого органу пізніше ніж за п'ять днів до закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку.
За таких обставин, оскільки саме платником податків не дотримано порядку подання звітності до контролюючого органу, то саме позивач відповідальний за несвоєчасне отримання контролюючим органом податкового розрахунку за ІІІ квартал 2017 року.
Щодо дотримання строків проведення камеральної перевірки, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Згідно п.76.3 ст.76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Отже, пунктом 76.3 статті 76 ПК України виокремлено два строки протягом яких може проводитись камеральна перевірка, а саме:
для перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку - 30 днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання;
для перевірки з інших питань - 1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання (строк визначений у статті 102 ПК України).
Як встановлено з Акту камеральної перевірки, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 3 квартал 2017 року фактично отриманий контролюючим органом 30.11.2017, а відповідно з зазначеної дати обраховується строк протягом якого може бути проведена камеральна перевірка.
При цьому, судом встановлено, що спір між позивачем та контролюючим органом полягає у тому, що на думку позивача контролюючий орган мав лише 30 днів для проведення камеральної перевірки Податкового розрахунку за ІІІ квартал 2017 року, а контролюючий орган навпаки вважає, що мав право провести камеральну перевірку протягом 1095 днів.
Також, контролюючий орган обґрунтовуючи власну позицію вказував на те, що Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) не є уточнюючим розрахунком, а тому не підпадає під дію абзацу 1 пункту 76.3 статті 76 ПК України, яким передбачено 30-ти денний строк проведення камеральної перевірки.
Позивач навпаки вказував на те, що спірний Податковий розрахунок за ІІІ квартал 2017 року фактично є податковою декларацією в розумінні п.46.1 ст.46 ПК України, а тому граничний строк проведення камеральної перевірки складає саме 30 днів.
Щодо зазначених доводів учасників справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно п.46.5 ст.46 ПК України, форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У такому ж порядку встановлюються форми податкових декларацій з місцевих податків і зборів, що є обов'язковими для застосування їх платниками (податковими агентами).
Суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, відповідно до пункту 46.5 статті 46 глави 2 розділу II, розділу XVI Податкового кодексу України та підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №375, затверджено Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.
Відповідно до пункту 1.2 зазначеного Порядку, податковий розрахунок - документ, який свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Отже, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, підпадає під визначення поняття «податкова декларація», яке наведено у пункті 46.1 статті 46 Податкового кодексу України.
А відтак, відповідно до приписів пункту 76.3 статті 76 ПК України, камеральна перевірка податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, може здійснюватися контролюючим органом протягом 30 днів, що настають за останнім днем граничного строку його подання, а якщо такий розрахунок був наданий пізніше, - за днем його фактичного подання.
Разом з тим, в даному випадку, суд вважає, що контролюючим органом камеральна перевірка проведена з дотриманням строків встановлених Податковим кодексом України, оскільки камеральна перевірка не стосувалася перевірки податкової декларації (податкового розрахунку), а стосувалась питання своєчасності подання податкового розрахунку.
Так, за абзацом 1 підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків…
Тобто, під камеральною перевіркою податкової декларації/уточнюючого розрахунку слід розуміти перевірку саме даних зазначених в такій податковій декларації/уточнюючому розрахунку (правильність заповнення, правильність числових значень, правильність проведених коригувань, тощо).
В свою чергу, питання своєчасності подання податкової декларації виходить за межі поняття «перевірка даних зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків».
Наведена позиція суду кореспондується з положеннями абзацу 2 підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, в якому зазначено про те, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків)…
Тобто, саме абзац другий підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України і визначає ті «інші питання», визначені абзацом другим пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України, по яких камеральна перевірка може проводитись з урахуванням строків визначених статтею 102 Податкового кодексу України.
А відтак, оскільки контролюючим органом не проводилась перевірка даних Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 3 квартал 2017 року, за результатами перевірки не встановлювалось жодних порушень щодо змісту такого Податкового розрахунку та даних в ньому відображених, а перевірка стосувалася виключно питання своєчасності подання Податкового розрахунку за 3 квартал 2017 року, то суд дійшов висновку, що контролюючий орган мав право провести камеральну перевірку з зазначеного питання, з урахуванням строків встановлених статтею 102 ПК України (1095 днів від дати отримання податкового розрахунку).
З урахуванням викладеного, доводи позивача про порушення строків проведення камеральної перевірки не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України, а відповідно скасуванню спірне податкове повідомлення - рішення з зазначених підстав не підлягає.
Відповідно до п.119.1 ст.119 ПК України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Враховуючи викладене, з урахуванням того, що саме платником податків не дотримано порядку направлення Податкового розрахунку за 3 квартал 2017 року засобами поштового зв'язку, що призвело до порушення граничних строків подання до контролюючого органу такої звітності, суд дійшов висновку, що до позивача правомірно застосовано штрафні санкції, а відповідно і правомірно прийнято спірне податкове повідомлення - рішення.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, відповідач діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «МД Груп Запоріжжя» відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Груп Запоріжжя» (69006, м.Запоріжжя, вул.Валерія Лобановського, 6-А, код ЄДРПОУ 34501561) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Новікова