16 листопада 2020 року м. Ужгород№ 260/2384/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Закарпатської митниці ДФС , в якій просить: зобов'язати Закарпатську митницю ДФС нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки фактичного розрахунку за період з 06.12.2019 по 08.04.2020 у розмірі визначеному судом та із утриманням обов'язкових податків та зборів з даної суми до Державного бюджету України.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі без виклику учасників справи.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 року з метою об'єктивного з'ясування обставин справи та вирішення клопотання представника відповідача про заміну неналежного відповідача, суд дійшов висновку про необхідність розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи про що постановлено відповідну ухвалу.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 року замінено в адміністративній справі №260/2384/20 за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку первісного відповідача - Закарпатську митницю ДФС на належного відповідача - Закарпатську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 4333707, 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вул.Собранецька, будинок 20).
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року у справі №260/1178/18 задоволено позов ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про поновлення на роботі та виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, та постановлено: Визнати протиправним та скасувати наказ Закарпатської митниці ДФС від 26 жовтня 2018 року №942-о «Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби». Поновити ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС з 27 жовтня 2018 року. Стягнути на користь ОСОБА_1 , із Закарпатської митниці ДФС середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27 жовтня 2018 року по 11 березня 2019 у розмірі 32750,44 грн із утримання податків та інших обов'язкових платежів. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 , на займаній на час звільнення посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС та стягнення на його користь заробітної плати за один місяць в розмірі 7841,34 грн підлягає до негайного виконання. Незважаючи на негайне виконання, постанова суду від 11.03.2019 в частині поновлення на роботі не виконувалась. Тільки після звернень позивача в порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян», наказом Закарпатської митниці ДФС від 04.12.2019 №912-о поновлено ОСОБА_1 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС. Таким чином, виконання рішення суду від 11.03.2019 року про поновлення на роботі, не зважаючи на негайне виконання, відбулось 04.12.2019 року. Затримка виконання судового рішення про поновлення на роботі становить період з 12.03.2019 по 03.12.2019. Наказом Закарпатської митниці ДФС від 04.12.2019 №913-о звільнено ОСОБА_1 , державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС, із займаної посади 05 грудня 2019 року за угодою сторін, відповідно до п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України. Всупереч пункту 2.1 вказаного наказу від 04.12.2019 №913-о, та ст.ст.47, 116 КЗпП України, позивачу не було виплачено належну, згідно ст.236 КЗпП України суму заробітної плати за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі.
Вказана заробітна плата за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, була виплачена позивачу тільки наказом Закарпатської митниці ДФС від 09.04.2020 №7-н, виданого на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 №260/1764/19. Спір щодо розміру суми заробітної плати за період затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі (за період з 12.03.2019 по 03.12.2019) був відсутній, що підтверджується рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 року №260/1764/19. Таким чином затримка фактичного повного розрахунку із позивачем становить період з 06.12.2019 року по 08.04.2020 року. За вказаний період затримки фактичного повного розрахунку, відповідно до ст.117 КЗпП України, відповідач повинен виплатити позивачу середній заробіток.
Зважаючи на те, що затримка фактичного повного розрахунку за спірний період з позивачем не проведена відповідачем в добровільному порядку, позивач звернувся до суду за захистом свого, як він вважає порушеного права.
Представник відповідача проти задоволення даного адміністративного позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, при цьому додатково пояснивши, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 у справі №260/1178/18 задоволено позов ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про поновлення на роботі та виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Закарпатської митниці ДФС від 26 жовтня 2018 року №942-о «Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби»; поновлено ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС з 27 жовтня 2018 року; стягнуто на користь ОСОБА_1 , із Закарпатської митниці ДФС середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27 жовтня 2018 року по 11 березня 2019 у розмірі 32750,44 гри із утримання податків та інших обов'язкових платежів. Допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 , на займаній на час звільнення посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС та стягнення на його користь заробітної плати за один місяць в розмірі 7841,34 грн. Вказане судове рішення було виконане після звернення позивача наказом Закарпатської митниці ДФС від 04.12.2019 №912-о, яким поновлено ОСОБА_1 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС. Наказом Закарпатської митниці ДФС від 04.12.2019 №913-о звільнено ОСОБА_1 державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС, із займаної посади 05 грудня 2019 року за угодою сторін, відповідно до п. 1 ст.36 Кодексу законів про працю України. При звільненні позивач жодних скарг щодо порушення його прав на подавав, а отже відповідач під час звільнення позивача із державної служби діяв в межах та спосіб встановлений чинним законодавством, а тому правових підстав для задоволення даного адміністративного позову немає.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року у справі №260/1178/18 задоволено позов ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про поновлення на роботі та виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, та постановлено: Визнати протиправним та скасувати наказ Закарпатської митниці ДФС від 26 жовтня 2018 року №942-о «Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби». Поновити ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС з 27 жовтня 2018 року. Стягнути на користь ОСОБА_1 , із Закарпатської митниці ДФС середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27 жовтня 2018 року по 11 березня 2019 у розмірі 32750,44 грн із утримання податків та інших обов'язкових платежів. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 , на займаній на час звільнення посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС та стягнення на його користь заробітної плати за один місяць в розмірі 7841,34 грн підлягає до негайного виконання (а.с.7-12). Незважаючи на негайне виконання, постанова суду від 11.03.2019 року в частині поновлення на роботі не виконувалась, що фактично не заперечувалось сторонами в ході судового розгляду.
Тільки після звернень позивача в порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян», наказом Закарпатської митниці ДФС від 04.12.2019 №912-о поновлено ОСОБА_1 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС (а.с.13-14). Таким чином, виконання рішення суду від 11.03.2019 про поновлення на роботі, не зважаючи на негайне виконання, відбулось 04.12.2019.
Наказом Закарпатської митниці ДФС від 04.12.2019 №913-о звільнено ОСОБА_1 , державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС, із займаної посади 05 грудня 2019 року за угодою сторін, відповідно до п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України (а.с.15-16).
Всупереч пункту 2.1 вказаного наказу від 04.12.2019 року №913-о, та ст.ст.47, 116 КЗпП України, позивачу не було виплачено належну, згідно ст.236 КЗпП України суму заробітної плати за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі. Вказана заробітна плата за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, була виплачена позивачу тільки наказом Закарпатської митниці ДФС від 09.04.2020 №7-н, виданого на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 №260/1764/19 (а.с.23).
Спір щодо розміру суми заробітної плати за період затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі (за період з 12.03.2019 по 03.12.2019) був відсутній, що підтверджується рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 №260/1764/19, а саме абз. 10 стор 5 рішення, в якому зазначено, що правильність розрахунку відповідач не оспорює, а вирахувана судом сума співпадає із довідкою-розрахунком Закарпатської митниці ДФС (а.с.17-22).
В силу вимог ч.4 ст. 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином затримка фактичного повного розрахунку із позивачем становить період з 06.12.2019 по 08.04.2020 року. За вказаний період затримки фактичного повного розрахунку, відповідно до ст.117 КЗпП України, відповідач повинен виплатити позивачу середній заробіток, однак таку виплату відповідач в добровільному порядку не провів, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду щодо стягнення такого заробітку в судовому порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що скались між сторонами, суд виходить з наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Пунктом третім частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
Відповідно до ч.2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст. 236 Кодексу законів про працю України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Зазначена вище норма трудового права не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган звільняється від відповідальності за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, що вказують на його бажання поновитися на роботі.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу, а не внесення запису в трудову книжку працівника.
У спірних правовідносинах вина відповідача полягає в ігноруванні положень законодавства щодо виконання прямого обов'язку про негайне поновлення на попередньому місці роботи позивача.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23.06.2015 по справі №21-63а15.
Затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі за змістом статті 236 КЗпП України слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин негайно після проголошення судового рішення (висновок Верховного Суду України у постанові від 1 липня 2015 року у справі № 6-435цс15).
Суд також враховує висновок Європейського суду з прав людини про те, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни (пункт 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54)).
Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Розкриваючи критерій ефективності способу захисту порушеного права платника, Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015 зазначив, що "спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення".
Вирішуючи спір, суд також враховує, що правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (відповідно до преамбули цього Кодексу).
Згідно із частиною першою статті 3 та статтею 4 Кодексу законів про працю України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Так, відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Водночас згідно зі статтею 1 Конвенції «Про захист заробітної плати» № 95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.
Відтак, оскільки, внаслідок затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, заробітна плата була виплачена позивачу тільки наказом Закарпатської митниці ДФС від 09.04.2020 №7-н, виданого на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 №260/1764/19. Спір щодо розміру суми заробітної плати за період затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі (за період з 12.03.2019 по 03.12.2019) був відсутній, що підтверджується рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 року №260/1764/19, суд дійшов висновку, що позивач має право відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України на виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення за період з 06.12.2019 по 08.04.2020 року включно.
Середній заробіток працівника згідно з ч.1 ст.27 Закону України «Про оплату праці» визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
Згідно довідки Закарпатської митниці ДФС від 21.11.2018 року № 07-70-05/ 39-1175 середньогодинна заробітна плата становить 44,68 грн.
Як встановлено судом, тривалість затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді становить з 06.12.2019 року по 08.04.2020 року у зв'язку із чим за вказаний період з відповідача підлягає стягненню на користь позивача середній заробіток в сумі 30248,36 грн., що становить 677 год. затримки розрахунку при звільненні з розрахунку середньогодинного заробітку 44,68 грн. х 677 год. =30248,36 грн.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України від 18.12.2018 року № 1200 визначено утворити Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
Пунктом 2 вказаної постанови установлено, що державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок);
Державна митна служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства;
Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. N 1217-р «Питання Державної митної служби» погоджена пропозиція Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення з 8 грудня 2019 р. Державною митною службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. N 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" (Офіційний вісник України, 2019 р., N 26, ст. 900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.
Тобто, правонаступником відповідача у сфері виконуваних функцій є Закарпатська митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337207).
Частиною першою стаття 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
У відповідності до положень статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Таким чином відповідною стороною у відносинах з Закарпатською митницею ДФС, в результаті яких виник спір про виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі є її правонаступник Закарпатська митниця Держмитслужби, про що остання не заперечує.
Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Закарпатської митниці Держмитслужби (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 43337207) про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку - задовольнити повністю.
Зобов'язати Закарпатську митницю Держмитслужби (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 43337207) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в сумі 30248,36 грн., (тридцять тисяч двісті сорок вісім гривень тридцять шість копійок) з урахуванням сум обов'язкових до сплати податків та внесків.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці Держмитслужби (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 43337207) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 840,80 грн., що сплачений згідно платіжного документу № 2050910024 від 09.07.2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЮ.Ю.Дору