13 листопада 2020 рокум. Ужгород№ 260/622/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовити для перерахунку пенсії ОСОБА_1 "Довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії" (додаток №2 до Постанови КМУ від 13.02.2008 р. №45) згідно з положенням ч. 3 ст. 43 та ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ, а саме, враховуючи відповідний оклад за посадою, військовим званням, процентною надбавкою за вислугу років, щомісячними додатковими видами грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 1 січня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового, начальницького складу та деяких інших осіб" та надати її Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 р. з урахуванням проведених виплат.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що він являється військовим пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Закарпатської області. При розрахунку розміру підвищення до пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 були порушені його права на отримання повної суми пенсії, оскільки відповідачем при виготовленні довідки не було враховано всі види грошового забезпечення військовослужбовців, вичерпний перелік яких визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Вважає, що норми постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод, оскільки скасовують надбавки, доплати, підвищення і премії, які отримував військовий пенсіонер під час служби та які враховувалися при попередніх перерахунках пенсій, що підтверджено рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 №826/3858/18.
11 червня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №3223 від 04.06.2019, в якому проти задоволення позову заперечив. Так, зазначив, що нормами ст. 63 Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" надано право Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок та розміри перерахунку пенсій військовослужбовців. На виконання вказаного повноваження Кабінетом Міністрів України прийнято постанова №103 від 21.02.2018, якою визначено складові грошового забезпечення, що враховуються при перерахунку пенсій військовослужбовців. Відповідно до вимог вказаної постанови на підставі списків Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області Закарпатським обласним військовим комісаріатом було видано довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , де були зазначені види грошового забезпечення, передбачені постановою №103 від 21.02.2018. Також вважає, що Закарпатський обласний військовий комісаріат правомірно не включив до довідки інші види грошового забезпечення, оскільки вказане суперечило б законодавчим вимогам. Вважає недоречним посилання позивача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 №826/3858/18, оскільки таке було прийнято після виникнення спірних правовідносин, а тому на них не впливає.
14 червня 2019 року позивач надіслав на адресу суду відповідь на відзив, в якій заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Так, зазначив, що вичерпний перелік складових грошового забезпечення для призначення/перерахунку пенсії військовослужбовців визначений Законами України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тому підзаконний акт, яким є постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, не може звужувати досягнутий рівень його прав. Зазначає, що до 2018 року він отримував пенсію з врахуванням всіх додаткових видів грошового забезпечення, що зазначені в грошовому атестаті, виданому при виході на пенсію.
01 липня 2019 року відповідач подав до суду заперечення №3483 від 14.06.2019, відповідно до змісту яких вважає безпідставним посилання позивача на грошовий атестат, оскільки з моменту звільнення ОСОБА_1 йому було проведено декілька перерахунків пенсії, де змінювалися складові та розміри додаткових видів грошового забезпечення, а тому брати до уваги такий як основу для задоволення позовних вимог немає правових підстав. Вважає, що досягнутим рівнем прав та свобод є розмір пенсії, яка виплачувалась до проведеного перерахунку. За результатами кожного перерахунку розмір пенсії збільшувався, а рівень прав та свобод відповідно підвищувався.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду в справі №810/4202/18.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року провадження у справі було поновлено.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року у зв'язку з недотримання позивачем порядку подання заяви про уточнення позовних вимог заяви позивача від 06.03.2020 та від 03.06.2020 були повернуті заявнику.
Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) проходив військову службу в Збройних Силах України.
Станом на день звернення до суду ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - в ГУ ПФУ в Закарпатській області) та отримує пенсію за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) направлено до ГУ ПФУ в Закарпатській області довідку про розмір забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, ОСОБА_1 , до складу якої не включено додаткові види грошового забезпечення.
Вказана обставина сторонами не оспорюється, а тому не є предметом доказування в даній адміністративній справі.
Не погоджуючись із зазначеними в довідці складовими грошового забезпечення, що враховуються для перерахунку його пенсії, ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського ОВК із заявою від 29.03.2019, за результатами розгляду якої листом №1929 від 03.04.2019 повідомлено заявника про те, що довідка про грошове забезпечення для перерахунку його пенсії заявнику була видана на підставі списків ГУ ПФУ в Закарпатській області відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103. При цьому зазначено, що станом на 03 квітня 2019 року обласний військовий комісаріат не отримував розпорядчих документів щодо вчинення дій у зв'язку з прийняттям рішення суду по постанові Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, а тому підстав для надання до органів Пенсійного фонду України нової довідки з складовими грошового забезпечення, які не передбачені зазначеною постановою, відсутні.
З метою захисту порушеного, на думку позивача, його конституційного права на належний рівень пенсійного забезпечення, ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, регулюється нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262).
Відповідно до преамбули Закону №2262, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Порядок проведення перерахунку раніше призначених пенсій регулюється нормами ст. 63 Закону. Так, ч. 1 зазначеної статті визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, зазначеною нормою закону Кабінету Міністрів України делеговані повноваження для встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262.
Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (ч. 1 ст. 6 Конституції України).
Статус Кабінету Міністрів України визначений у ст. 113 Основного Закону України як вищого органу у системі органів виконавчої влади, що відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.
П. 3 ст. 116 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України забезпечує проведення, зокрема, політики у сфері соціального захисту.
Суд враховує, що в рішенні Конституційного Суду України №3-рп від 25 січня 2012 року зазначено, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в п.п. 2, 3 ст. 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
У п. 2.2 Рішення Конституційний Суд України від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 також зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (п.п. 2, 3 ст. 116 Конституції України).
Велика Палата Верховного Суду також неодноразово висловлювала позицію стосовно застосування статей 116, 117 Конституції України у спорах, пов'язаних із пенсійним забезпеченням, зокрема в постановах від 12 грудня 2018 року у справі №802/2196/17-а, від 23 жовтня 2019 року у справі №825/506/18 та від 19 лютого 2020 року у справі №240/6263/18. Таку позицію також висловлював і Верховний Суд, зокрема в постановах від 18 жовтня 2018 року у справі №534/843/17, від 07 лютого 2019 року у справі №750/6379/16-а.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 р. (далі - Порядок №45), відповідно до п. 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону №2262, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 2 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
П. 3 Порядку №45 встановлено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. 5 Порядку №45 (у редакції зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 р.), під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому у Додатку 2 до Порядку №45 встановлено форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 р. (далі - Постанова №103) прийнято рішення перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704).
Системний аналіз положень актів законодавства, що регулюють порядок проведення перерахунку пенсій військовослужбовців дає підстави для висновку, що Верховна Рада України, шляхом прийняття Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII від 06.12.2016, делегувала Кабінету Міністрів України повноваження визначати засади та порядок реалізації права на перерахунок призначених пенсій військовослужбовцям, що узгоджується з повноваженнями Уряду України, визначеними в п.п. 2, 3 ст. 116 Конституції України. В свою чергу Кабінет Міністрів України також шляхом прийняття Постанови №103 визначив порядок проведення перерахунку пенсій військовослужбовцям з 01 січня 2018 року, призначених відповідно до Закону №2262.
Зазначені положення Закону №1774-VIII (які передбачають внесення змін до Закону №2262), які набрали чинності з 1 січня 2017 року, рішенням Конституційного Суду України не визнавались такими, що суперечать Конституції України, тобто є конституційними.
Отже, вказаними нормативно-правовими актами з 24 лютого 2018 року (дата набрання чинності Постанови №103 та внесених нею змін) обмежено складові грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія військовослужбовців.
При цьому на уповноважені органи, до яких належать, в тому числі, й обласні військові комісаріати, покладено функції зі складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі ухвалення Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
При виконання покладених на них функцій обласні військові комісаріати повинні діяти в порядку, встановленому нормами чинного законодавства.
Вирішуючи питання правомірності заявлених позовних вимог в частині зобов'язання відповідача видати позивачу нову довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2018 суд виходить з того, що в період дії п.п. 1, 2 Постанови №103 (тобто з моменту набрання нею чинності 24 лютого 2018 року та до моменту набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 від 05 березня 2019 року) вказані норми підлягали безумовному виконанню усіма суб'єктами владних повноважень. Тобто розміри складових грошового забезпечення, що враховуються при видачі відповідних довідок регулювалися нормами Постанови №704, яка набрала чинності 01 березня 2018 року. Суд вважає, що незастосування пунктів 1, 2 Постанови №103 у період їх дії допускалося винятково у ситуації, за якої всупереч імперативним вимогам статті 22 Конституції України відбулося звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод особи в частині зменшення розміру пенсії, яку особа вже отримувала.
До такого ж висновку дійшов також Верховного Суду в постанові від 21 жовтня 2020 року у подібних правовідносинах у справі № 810/4202/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, суд вважає, що позовна вимог щодо зобов'язання Закарпатський ОВК виготовити довідку для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року задоволенню не підлягає.
Разом з тим, судом також встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Ч. 2 ст. 265 КАС України передбачені наслідки визнання нормативно-правового акта нечинним, відповідно до яких такий втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, починаючи з 05 березня 2019 року норми пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 втратили чинність та не підлягають застосуванню.
Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема ГУ ПФУ та Закарпатський ОВК у зв'язку із втратою чинності положеннями п.п. 1, 2 постанови №103 та змін до п. 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Зокрема, на час звернення позивача до Закарпатського ОВК із заявою про видачу довідки про розміри його грошового забезпечення п. 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особу було звільнено із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Згідно з абз. 2, 4 та 5 п. 2.6 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014 №937, на обласні військові комісаріати покладаються обов'язки з: оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей» (зі змінами) та Порядку № 5 і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1). У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний військовий комісаріат складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
Відповідно до п. 23 Порядку №3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно п. 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262 уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії. Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
З огляду на вищенаведене суд вважає, що з 05 березня 2019 року, тобто з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення. Тому суд вважає, що з цієї дати ОСОБА_1 має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704, відповідно до вимог ст.ст. 43 та 63 Закону №2262 та статті 9 Закону №2011.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі №21-484а13 та у рішенні Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19 (№Пз/9901/20/19), залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020, а також у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.
Нормами Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується захист власності, тобто на мирне володіння своїм майном.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, право на виплати зі сфери соціального забезпечення, в тому числі, пенсійні виплати, також відносяться до поняття «власності», що захищається положеннями Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у своєму рішенні від 16.12.1974 у справі «Міллер проти Австрії» Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005 р.) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя. Будь-яка дія органів державної влади має будуватися на цьому принципі, а відтак чинні положення національного законодавства потрібно формулювати так, щоб вони були достатньо доступними, чіткими і передбачуваними у практичному застосуванні. (Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Броньовський проти Польщі» від 22 червня 2004 року).
Ч. 2 ст. 6 КАС України передбачає, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Зазначене кореспондується також з положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», якою передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Отже, суд вважає, що Закарпатський ОВК після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 р. був зобов'язаний видати та направити ГУ ПФУ в Закарпатській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 для проведення перерахунку його пенсії відповідно до постанови №704 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а тому відмовляючи листом №1929 від 03.04.2019 у видачі та направленні такої до органу Пенсійного фонду України відповідач діяв протиправно.
Відповідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи.
Хоча позивач не заявляє вимогу про визнання протиправними дії Закарпатського ОВК щодо відмови у підготовці та надані до ГУ ПФУ в Закарпатській області нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку його пенсії станом на 05.03.2019, разом з тим, враховуючи положення ч. 2 ст. 9 КАС України та факт втрати чинності з 05 березня 2019 року норм п.п. 1, 2 Постанови №103, з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги шляхом зобов'язання відповідача скласти та направити до ГУ ПФУ в Закарпатській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону №2262-, ст. 9 Закону №2011 та з врахуванням положень Постанови №704, і з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку пенсії.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-12, ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-ХІІ, положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", і з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії.
3. Зобов'язати Закарпатський обласний військовий комісаріат підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-12, ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ та з врахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", і з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку пенсії.
4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).
СуддяР.О. Ващилін