16 листопада 2020 року м. Житомир справа № 240/10932/20
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Романченка Є.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення адміністративного позову без руху у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, у якій просить:
- визнати протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення виплати індексації до дня звільнення;
- зобов'язати військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплати середній заробіток за 531 день затримки повного розрахунку при звільненні шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення за останні два місяці служби на кількість днів затримки виплати індексації.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Військовою частиною НОМЕР_1 подано клопотання про залишення позовної заяви без руху в зв'язку із пропущенням строків. Клопотання мотивовано тим, що позовна заява ОСОБА_1 подана до суду з пропуском строку звернення до суду, встановленого ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме після спливу місячного строку з моменту проведення виплати індексації грошового забезпечення. Також указано, що позивачем не було подано заяви про поновлення строку звернення до суду та не заявлено поважність причин пропуску даного строку.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на те, що розгляд цієї справи здійснюється у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), суд вирішив це клопотання розглянути у порядку письмового провадження.
Дослідивши вказане клопотання, з урахуванням матеріалів справи, суд дійшов наступного висновку.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч. 3 вказаної статті КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Указані норми пов'язують початок перебігу строку звернення до суду з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що за своєю правовою природою середній заробіток за час затримки розрахунку не входить до структури заробітної плати.
Відповідно до ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
У рішенні Конституційного Суду України від 22.02.2012 р. №4-рп/2012 у справі №1-5/2012 вказано, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 2371 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Верховний Суд у постанові від 25.07.2019 у справі №2140/1471/18 (провадження №К/9901/15582/19) зазначив, що для середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнені застосовуються положення статті 233 КЗпП України, а невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням та для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Позивач зазначає, що станом на день звільнення відповідач не провів з ним повного розрахунку при звільненні, а саме не було проведено виплату індексації грошового забезпечення. Вказані кошти були перераховані на його банківський рахунок лише 27.02.2020, відтак встановлений трьохмісячний строк звернення до суду розпочався 28.02.2020 та закінчився 31.05.2020.
Разом з цим, суд ураховує, що пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
В силу приписів постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", карантин на всій території України було установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року, з продовженням з 22 травня 2020 року до 31 липня 2020 року, з продовженням з 01 серпня 2020 року по 31 грудня 2020 року.
До суду позовна заява ОСОБА_1 надійшла 14.07.2020.
Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 , подано в межах строків, встановлених КАС України.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без руху відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Є.Ю. Романченко