04 листопада 2020 року м. Житомир справа № 240/12795/20
категорія 112030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Панкеєвої В.А.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 26.02.2011 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії протиправними;
- зобов'язати відповідача здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити йому компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Ємільчинського районного суду Житомирської області від 13.09.2011 у справі №2а-1005/11 р. за період з 26.02.2011 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.
В обґрунтування позову вказано, що на виконання постанови Ємільчинського районного суду Житомирської області від 13.09.2011 у справі №2а-1005/11 р. відповідачем здійснено перерахунок пенсії за період з 26.02.2011. Вказані кошти зараховані на картковий рахунок 28.05.2020. В подальшому позивач дізнався, що сума була виплачена без врахування компенсації втрати частини грошових доходів (частини пенсії) у зв'язку з порушенням строків її виплати, а тому звернувся до відповідача із відповідною заявою про отримання компенсації. Листом відповідач повідомив про виконання судового рішення в межах покладених судом зобов'язань. Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 12.08.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у строк та в порядку, визначеному ст.152, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подав відзив на позовну заяву.
Разом з відзивом відповідачем 18.09.2020 подано клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 23.09.2020 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про залишення позову без розгляду відмовлено за безпідставністю.
Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 КАС України.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення Серії НОМЕР_1 від 20.05.2005 (а.с.9).
Постановою Ємільчинського районного суду Житомирської області від 13.09.2011 у справі №2а-1005/11, позов задоволено частково:
- визнано дії управління пенсійного фонду України в Ємільчинському районі щодо відмови ОСОБА_1 провести перерахунок пенсії відповідно до розмірів встановлених ст.ст.39,51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - неправомірними;
- зобов'язано управління пенсійного фонду України в Ємільчинському районі здійснити перерахунок належної ОСОБА_1 пенсії, як особі віднесеній до 3 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі двох мінімальних заробітних плат та ст.51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлено ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 26.02.2011 по 22.07.2011, за виключенням фактично отриманих ним сум.
На виконання вказаного судового рішення відповідач 28.05.2020 здійснив перерахунок пенсії та виплатив донараховану суму 4598,82 грн, що підтверджується випискою з карткового рахунку (а.с.5).
З метою отримання компенсації втрати частини доходів позивач звертався до відповідача з відповідною заявою.
Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області листом повідомило позивача, що постанову Ємільчинського районного суду Житомирської області від 13.09.2011 по справі № 2а-1005/П виконано в повному обсязі. Повідомлено, що обов'язок проводити виплату нарахованих коштів на виконання рішень суду, які ухвалено до 01.01.2013, на органи Пенсійного фонду України не покладено. При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440 "Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою" (далі -Постанова № 440), визначено порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, які ухвалено до 01.01.2013. Зокрема, Постановою № 440 передбачено, що погашення заборгованості за рішеннями суду здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Роз'яснено, що відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Виплата заборгованих коштів, нарахованих на виконання судових рішень, які ухвалено до 01.01.2013, органами Пенсійного фонду України не проводилась, тому компенсація за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати не нараховується (а.с.8).
Позивач вважає дії щодо відмови у виплаті компенсації втрати частини доходів протиправними, тому звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку діям відповідача, суд виходить з наступного.
Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішуючи спір по суті, суд ураховує, що згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб'єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб'єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Згідно з ч.1 ст.58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Відповідно до ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів, у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 (далі - Порядок №159).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно з п.2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159) компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Аналіз наведених норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.2 Закону №2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходів, у тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаційний характер.
Також, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постановах від 21.06.2018 (справа №523/1124/17), від 03.07.2018 (справа №521/940/17) від 15 квітня 2019 року (справа №727/7818/16-а).
Судом встановлено, що нарахування та виплата позивачу пенсії відбулась на виконання судового рішення лише 28 травня 2020 року, що підтверджується випискою з карткового рахунку (а.с.5).
Несвоєчасна виплата позивачу доплати до пенсії відбулась з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, а тому суд дійшов до висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
З огляду на наведене, суд вважає, що право позивача на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії є обґрунтованим, а отже підпадає під дію статті 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності".
Частиною 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича,7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_2 ) у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 26.02.2011 по 22.07.2011 - по день фактичної виплати - 28.05.2020.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Ємільчинського районного суду Житомирської області від 13.09.2011 у справі №2а-1005/11 за період з 26.02.2011 по 22.07.2011 - по день фактичної виплати - 28.05.2020.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва