Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 листопада 2020 р. Справа №200/14375/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Ушенко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 200/14375/19-а за позовом ОСОБА_2 до Державної організації "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,-
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2020 в адміністративній справі № 200/14375/19-а адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної організації «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів задоволено частково.
Стягнуто з Державної організації «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» на користь ОСОБА_2 кошти у розмірі 177 176 (сто сімдесят сім тисяч сто сімдесят шість) гривень 73 коп. за вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу № 45021 від 07 липня 2014 року, укладеним між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Український Фінансовий Світ».
Рішення набрало законної сили 16.09.2020 відповідно до Постанови Першого апеляційного адміністративного суду.
Виконавчий лист в даній справі позивачеві не видавався.
09.11.2020 представником позивача Ягічевим Сергієм Олексійовичем подано до суду клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, яке вмотивоване відмовою відповідача і Національного банку України у добровільному порядку виконувати рішення суду і незгодою з діями державного виконавця, вчиненими в ході виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного судового рішення.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, зазначене клопотання представника позивача та надані до нього докази, суд зауважує наступне.
Як вже було зазначено, клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду вмотивоване відмовою відповідача і Національного банку України у добровільному порядку виконувати рішення суду і незгодою з діями державного виконавця, вчиненими в ході виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного судового рішення, що призводить до неможливості виконання рішення суду в інший спосіб.
Так, на підтвердження своїх доводів представником позивача до клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду надано копії постанов державних виконавців про повернення стягувачеві виконавчого листа №200/12004/19-а, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 16.04.2020, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а також про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 200/142020/19-а, виданим Донецьким окружним адміністративним судом 12.05.2020, які не мають жодного відношення до даної адміністративної справи і, відповідно, до спірних правовідносин.
Приймаючи рішення по суті заявленого клопотання, суд виходить з наступного.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Саме зазначеним законом повноваження щодо примусового виконання, зокрема, судових рішень покладено на органи Державної виконавчої служби.
Як вже зазначалось, позивачем виконавчий лист у справі № 200/14375/19-а не отримано. Будь-яких належних і допустимих доказів щодо відмови відповідача від добровільного виконання рішення суду, винесеного в інтересах саме позивача по даній справі, останнім не подано.
Відповідно до ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Як вбачається з наведеної правової норми, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 242, 243, 248, 256, 294, 295, 382 КАС України, -
У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №200/14375/19-а за позовом ОСОБА_2 до Державної організації "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Ушенко