Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
16 листопада 2020 р. Справа №200/10024/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Буряк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви Пацевої Олени Прокопівни інспектора прав хворих споживачів «ВО захисту прав хворих споживачів» в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Донецької обласної державної адміністрації, заступника голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Клюшникова Д. Г. про визнання бездіяльності протиправною відшкодування моральної шкоди, -
Пацева Олена Прокопівна звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом в інтересах Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) до Донецької обласної державної адміністрації, заступника голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Клюшникова Д. Г., відповідно до тексту позовної заяви, позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Донецької обласної державної адміністрації щодо не виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 № 727;
відповідно до ст. 56 Конституції України призначити за рахунок держави чи обласного бюджету органу місцевого самоврядування відшкодування матеріальної шкоди у сумі 1 167 827, 45 грн. ФОП ОСОБА_2 , завданою бездіяльністю органів державної влади - Донецькою ОДА.
Відповідно до ч. 8 ст. 171 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відповідно до ч. 6 ст. 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Суддя Буряк І.В. з 02.11.2020 по 06.11.2020 року перебувала на лікарняному, з 09.11.2020 по 13.11.2020 у відрядженні до Національної школи суддів України, отже питання щодо відкриття провадження у справі здійснено у перший робочий день, а саме 16.11.2020 року.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон України № 3674-VI) судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Пунктом 13 ч. 2 ст. 3 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Частиною 5 ст. 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зміст цієї норми вказує на те, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового врегулювання вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується.
Подібні висновки щодо застосування зазначених норм права містяться в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 02.05.2019 (справа № 9901/167/19) та Верховного Суду від 13.03.2018 (справа № 820/5268/17), постанові Верховного Суду від 29.05.2020 справа № 640/511/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України № 3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано: фізичною особою підприємцем 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абз. 4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102,00 гривень.
Таким чином, при зверненні до адміністративного суду позивач повинен був сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2102,00 грн.
Позивачем не надано до суду документ про сплату судового збору, натомість у прохальній частині позову заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване приписами ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Закон України «Про захист прав споживачів» №1023-XII від 12.05.1991 регулює відносини між споживачами товарів, робіт, послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізми їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
З аналізу вказаної норми можна зробити висновок, що звільнення від сплати судового збору встановлено за подання позову за умови, що, по-перше, цей позов подається споживачем, по-друге, позов стосується порушених прав позивача, як споживача у спірних правовідносинах.
Згідно із п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Зі змісту зазначеного пункту вбачається, що визначальною ознакою, яка характеризує фізичну особу, як споживача, є те, що ця особа придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію.
У свою чергу, продукція, згідно з п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.
Предметом позову є визнання бездіяльності Донецької ОДА щодо невиконання Постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 № 727 «Про затвердження Порядку використання у 2009 році субвенції з державного бюджету обласному бюджету Донецької області на забезпечення лікування інвалідів-спинальників у обласній лікарні відновного лікування» та відшкодування шкоди.
Отже, підстав вважати, що у спірних правовідносинах позивач є споживачем послуг (товарів) у суду немає.
Щодо можливості позивача брати участь у судовому процесі через представника, суд зазначає наступне.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга статті 55 Конституції України). Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.
Громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів (частина перша статті 1 Закону України «Про громадські об'єднання»).
Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи (частини друга та третя статті 1 вказаного Закону).
Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу (частина п'ята статті 1 Закону України «Про громадські об'єднання»).
Права громадської організації на звернення до суду в інтересах своїх членів чи інших осіб Закон «Про громадські об'єднання» не деталізує. Відтак, такі права реалізуються відповідно до положень інших законів.
Частинами 3-4 ст. 131-2 Конституції України встановлено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Частиною 1 ст. 12 КАС України визначено, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно ч. 3 ст. 12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною 5 ст. 12 КАС України визначено, що умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно п. 4 ч. 4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа у адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду у інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 1 статті 57 КАС України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, з урахуванням заявлених позовних вимог, суд вважає, що справа не належить до справ незначної складності та підлягає розгляду у порядку загального позовного провадження, відтак представництво іншої особи в суді можливе виключно адвокатом або шляхом самопредставництва.
Разом із тим, суд зазначає, що позивачем у позові визначено Пацеву Олену Прокопівну - інспектора прав хворих споживачів «ВО Захисту прав хворих споживачів», яка діє в інтересах ФОП ОСОБА_2 , при цьому позовну заяву підписано, як Пацевою О.П. , так і ОСОБА_2 .
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність уточнення позову в частині визначення належного позивача та належного представника позивача.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Позивачем у позові зазначено двох відповідачів, тоді як в обґрунтування позовних вимог до другого відповідача (заступника голови Донецької обласної цивільної адміністрації Клюшникова Д.Г.) не вказано жодного аргументу.
Таким чином, позивачу необхідно викласти обставини, та навести обґрунтування своїх вимог щодо другого відповідача із виконанням приписів пп. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, або скоригувати суб'єктний склад відповідачів.
Крім того, щодо позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною у зв'язку із не виконанням постанови КМУ №727 від 01.07.2009, якою, зокрема, затверджено Порядок використання у 2009 році субвенції з державного бюджету обласному бюджету Донецької області на забезпечення лікування інвалідів-спинальників у обласній лікарні відновного лікування (далі - Порядок), позивач у порушення вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України не вказує, яким чином бездіяльністю відповідача-1 з не виконання вимог вищевказаної постанови, порушено права особисто ФОП ОСОБА_2 у сфері публічно-правових відносин.
Так, вказаним Порядком визначено:
1. Цей Порядок визначає механізм використання у 2009 році коштів, передбачених у державному бюджеті (835-17) МОЗ за програмою "Субвенція з державного бюджету обласному бюджету Донецької області на забезпечення лікування інвалідів-спинальників у Донецькій обласній лікарні відновного лікування" (далі - субвенція).
2. Головним розпорядником субвенції за місцевим бюджетом згідно з рішенням Донецької обласної ради є Головне управління охорони здоров'я облдержадміністрації, розпорядником коштів нижчого рівня - обласна лікарня відновного лікування.
5. Головний розпорядник коштів подає щомісяця до 10 числа наступного періоду МОЗ та Мінфіну детальну інформацію про використання субвенції за напрямами, визначеними пунктом 3 цього Порядку.
Тобто, які саме приписи Порядку, з огляду на викладене, відповідачем-1 не виконані у розумінні порушення прав ФОП ОСОБА_2 у публічно-правовій сфері.
При цьому, згідно з Порядком використання у 2009 році субвенції з державного бюджету обласному бюджету Донецької області на забезпечення лікування інвалідів-спинальників у обласній лікарні відновного лікування головним розпорядником субвенції за місцем бюджетом згідно з рішенням Донецької обласної ради є Головне управління охорони здоров'я облдержадміністрації, перейменоване в Департамент охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації.
Однак, у якості відповідача вказана особа не визначена.
Згідно з вимогами частини першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За наведених обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору у визначеному судом розмірі, уточнення позову в частині визначення позивача та представника позивача, надання обґрунтування своїх вимог щодо другого відповідача із виконанням приписів пп. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, або корегування суб'єктного складу відповідачів, уточнення вимоги в частині визнання бездіяльності відповідача-1 протиправною у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, вказавши, яким чином бездіяльністю відповідача-1 з не виконання вимог постанови КМУ №727 від 01.07.2009 порушено права особисто ФОП ОСОБА_2 у публічно-правовій сфері.
Керуючись ст.ст. 160, 164, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Пацевої Олени Прокопівни інспектора прав хворих споживачів «ВО захисту прав хворих споживачів» в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Донецької обласної державної адміністрації, заступника голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Клюшникова Д.Г. про визнання бездіяльності протиправною відшкодування шкоди - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки заяви протягом десяти днів з дня її отримання.
Роз'яснити заявнику, що у разі не усунення вказаних недоліків заяви у встановлений строк, остання буде повернута судом без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя І.В. Буряк