Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 листопада 2020 р. Справа№200/9992/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
до Центрального районного відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Східного управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ 37908779, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Грецька, 10)
про визнання протиправною бездіяльності, скасування постанови від 19 жовтня 2020 року ВП № 60161120, зобов'язання поновити виконавче провадження
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Центрального районного відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Східного управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо примусового виконання виконавчого листа від 23 вересня 2019 року № 200/6523/19-а, скасування постанови відповідача від 19 жовтня 2020 року ВП № 60161120 про повернення виконавчого документа стягувачу, як таку, що суперечить вимогам закону, зобов'язання відповідача поновити виконавче провадження № 60161120.
Ухвалою від 29 жовтня 2020 року суд залишив позовну заяву без руху та встановив позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України.
4 листопада 20200 року суд прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження в адміністративній справі № 200/9992/20-а, призначив судове засідання на 16 листопада 2020 року, у задоволенні клопотання позивача про залучення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області у якості третьої особи по справі, яка не заявляє вимог на предмет спору, на стороні відповідача відмовив, зобов'язав відповідача у строк до 13 листопада 2020 року надати суду належним чином засвідчені копії виконавчого провадження ВП № 60161120.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 27 вересня 2019 року відповідачем на підставі виконавчого листа № 200/6523/19-а виданого 24 вересня 2019 року Донецьким окружним адміністративним судом про зобов'язання Маріупольського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці із розрахунку 90% від суддівської винагороди судді, починаючи з 1 січня 2019 року, винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 60161120, якою зобов'язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів. На виконання вимог державного виконавця на адресу відповідача надійшов лист від Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 24851/341/19 від 10 жовтня 2019 року з додатком, в якому відповідач повідомив, що ним добровільно виконано рішення суду. Управлінням за розпорядженням від 16 вересня 2019 року проведено перерахунок, згідно якого за період з 1 січня 2019 року була нарахована доплата, яка склала 3777 грн.48 коп. Однак згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішення суду» №649 від 22 серпня 2018 року, зазначена сума доплати буде виплачена у порядку передбаченому цією зазначеною постановою КМУ. Тому вважає, що ним добровільно виконане рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/6523/19-а в повному обсязі. Після отримання вищевказаного листа відповідачем 19 жовтня 2020 року винесено постанову ВП № 60161120 про повернення виконавчого документу стягувачу. З чим позивач не погоджується та звернувся до суду з даним позовом.
Суд зазначає, що ухвалою від 4 листопада 2020 року суд встановив відповідачу строк до 13 листопада 2020 року для подання відзиву на позовну заяву. Дана ухвала була отримана відповідачем 10 листопада 2020 року, про що свідчить роздруківка з офіційного сайту «Укрпошта», проте, відповідач не надав суду відзив на позовну заяву.
Крім того, 5 листопада 2020 року судом була направлена ухвала від 4 листопада 2020 року та позовна заява з додатками на офіційну електрону пошту відповідача, про що свідчить довідка суду про доставку електронного листа.
Згідно з нормами пункту 1 частини 1 статті 127 КАС України часом вручення повістки вважається день отримання судом повідомлення про доставляння судової повістки на офіційну електронну адресу особи.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Отже, суд дійшов до висновку щодо розгляду справи за наявними в матеріалах справи документами в межах заявлених позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Сторони у судове засідання 16 листопада 2020 року не з'явились, жодних заяв, клопотань, тощо до суду не надали, тому суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини 4 статті 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_2 від 22 грудня 1995 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2019 року № 200/6523/19-а у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2019 року у справі № 200/6523/19-а за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним рішення, зобов'язання вчинити певні дії скасовано, прийнято нову постанову, позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено та визнано протиправним та скасовано рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 15 лютого 2019 року № 914110814536 в частині дати початку виплати ОСОБА_1 оновленої суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 45642 грн. 60 коп. з 1 лютого 2019 року, зобов'язано Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків винагороди судді 45642 грн. 60 коп., починаючи з 1 січня 2019 року, з урахуванням виплачених сум грошового утримання.
23 вересня 2019 року судом на підставі постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2019 року позивачу був виданий виконавчий лист про зобов'язання Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків винагороди судді 45642 грн. 60 коп., починаючи з 1 січня 2019 року, з урахуванням виплачених сум грошового утримання.
27 вересня 2019 року відповідачем на підставі заяви позивача про примусове виконання була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 60161120 з примусового виконання виконавчого листа від 23 вересня 2019 року № 200/6523/20-а про зобов'язання Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків винагороди судді 45642 грн. 60 коп., починаючи з 1 січня 2019 року, з урахуванням виплачених сум грошового утримання.
7 жовтня 2020 року на адресу відповідача надійшов лист від Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 6 жовтня 2020 року № 0580-19-8/17271, де останній зазначив, що на виконання рішення суду по справі № 200/6523/19-а, управлінням, розпорядженням від 20 вересня 2019 року, проведено перерахунок з 1 січня 2019 року, з урахуванням розміру 90 % винагороди судці 45642 грн. 60 коп., встановлена доплата 3777 грн. 48 коп. Проте, згідно підпунктів 3, 5, 8 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 28-2 від 22 грудня 2014 року, управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання доходів і видатків, кошторису видатків на утримання управління Фонду та своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність головним управлінням Фонду, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Тобто, виплати пенсій здійснюються Маріупольським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має. Кошти Пенсійного фонду мають цільове призначення та використовується на чітко визначені цілі, а саме виплату пенсій, надання соціальних послуг, фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду, оплату послуг з виплати та доставки пенсій, формування резерву коштів Пенсійного фонду. Використання коштів фонду на цілі не передбачені Законом № 1058 заборонено. Таким чином, виходячи з наявних законодавчих підстав, що регламентують дії органів Пенсійного фонду України та законодавчо закріпленого фінансового забезпечення рішення суду є фактично виконаним в частині нарахування суми пенсії та її включення до виплатних відомостей. У зв'язку з чим, виплата нарахованої суми згідно рішення суду у справі № 200/6523/19-а буде здійснена за умови фінансування управління на зазначені цілі. Одночасно зазначено, що з 1 лютого 2019 року виплата ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання судді у відставці виплачується в повному обсязі, розмір щомісячного грошового утримання судді у відставці після перерахунку за рішенням суду склав 46016 грн. 85 коп. Таким чином, Маріупольським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області добровільно виконано рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/6523/19-а в повному обсязі в межах покладених повноважень.
19 жовтня 2020 року відповідачем, керуючись пунктом 9 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 60161120. Підставою слугувало те, що на виконання рішення суду по справі № 200/6523/19-а управлінням, розпорядженням від 20 вересня 2019 року, з урахуванням розміру 90% винагороди судді 45642 грн. 60 коп. встановлена доплата 3777 грн. 48 коп.
Надаючи правову оцінку даним правовідносинам суд виходив з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Основного Закону України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - Закон № 1404).
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.
Відповідно до стаття 2 вказаного Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема, обов'язковість виконання рішень.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Проте, суд вважає передчасним повернення відповідачем виконавчого документа стягувачу у зв'язку із відсутністю бюджетних асигнувань боржника, з огляду на наступне.
Суд наголошує, що відповідно до статті 129-1 Конституції України, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Положеннями статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року по справі № 21-1465а15, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Суд зазначає, що особливий порядок фінансування органів Пенсійного фонду не може бути умовою для невиконання рішення суду. Недостатність або відсутність відповідного фінансування не може бути підставою для повернення виконавчого документа стягувачу.
Суд зазначає, що постановою Першого апеляційного адміністративного суду у справі № 200/6523/19-а, серед іншого, зобов'язано Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області вчинити певні дії щодо виплати пенсії стягувачу.
Так, стаття 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначає порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження вчинення дій відповідно до цієї статті Закону.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 19 жовтня 2020 року ВП № 60161120 є протиправною та передчасною, тому підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що позивач просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо примусового виконання виконавчого листа від 23 вересня 2019 року № 200/6523/19-а, проте, суд зазначає, що відповідачем, фактично була здійснена протиправна дія щодо прийняття такого процесуального документу як постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, тому суд вважає, що для повного, всебічного та ефективного поновлення порушеного права позивача необхідно в цій частині задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 19 жовтня 2020 року ВП № 60161120.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача поновити виконавче провадження № 60161120, суд зазначає наступне.
Відповідно до норм статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
Отже, суд зазначає, що Законом № 1404 чітко передбачений порядок здійснення дій органу державної виконавчої служби внаслідок скасування судом процесуального документу про закінчення виконавчого провадження. Судом в дані справі не встановлено намірів відповідача не відновлювати виконавче провадження № 60161120 за наслідками рішення суду, а тому дана вимога позивача є передчасною та не підлягає задоволенню.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищевикладеного, відповідач не довів правомірність оскаржуваної постанови від 19 жовтня 2020 року ВП № 601651120, внаслідок чого суд дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача частково.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, тому у даній справі питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Центрального районного відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Східного управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ 37908779, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Грецька, 10) про визнання протиправною бездіяльності, скасування постанови від 19 жовтня 2020 року ВП № 60161120, зобов'язання поновити виконавче провадження задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Центрального районного відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Східного управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ 37908779, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Грецька, 10) щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 19 жовтня 2020 року ВП № 60161120.
Скасувати постанову Центрального районного відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Східного управління Міністерства юстиції (м. Харків) про повернення виконавчого документа стягувачу від 19 жовтня 2020 року ВП № 60161120.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 16 листопада 2020 року. Повне судове рішення складено 16 листопада 2020 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Смагар