16 листопада 2020 р.Справа №160/14990/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіна Л.Є., розглянувши у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі № 160/14990/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 160/14990/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом:
- зупинення виконавчого провадження за оскарженою вимогою.
В обґрунтування заяви вказано про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди майновим правам позивача, а захист цих прав ускладниться без життя відповідних заходів забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду у адміністративній справі.
Розглядаючи вказану заяви суд виходить із того, що відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд зазначає, що застосування такого інституту, як забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 оскаржує вимогу відповідача Ф-1213-54/424У від 11.02.2020 року про стягнення з неї суми заборгованості зі сплати єдиного внеску, недоїмки та штрафу у розмірі 8262,54 грн.
Суми, зазначені у вимозі, підлягають сплаті протягом 10 календарних днів з дня одержання цієї вимоги на рахунки органу доходів і зборів, відкриті у відповідному органі Казначейства (пункт 3 вимоги).
У разі несплати суми боргу, зазначеної у пункті 1 вимоги, ця вимога передається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства для стягнення в примусовому порядку протягом строку, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.09.2020 року ВП № 63036743, державним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання вимоги відповідача Ф-1213-54/424У від 11.02.2020 року.
При вирішенні заяви суд виходить з такого, що відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Згідно з частиною п'ятою статті 25 Закон № 2464-VI вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
За наведеним визначенням у Законі України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як рішення інших державних органів, які законом визнані виконавчими документами.
Суд відмічає, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного (них) рішення (нь) суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч.4 ст.150 КАС України).
Закон України «Про виконавче провадження» також не містить механізму зупинення виконання оскаржених рішень до розгляду спору судом.
Враховуючи значний розмір стягнення, а також зважаючи на те, що примусове виконання оскарженої вимоги може істотно ускладнити поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся у разі задоволення позовних вимог за результатами розгляду справи по суті, суддя дійшов висновку про обгрунтованість поданої заяви.
Види забезпечення позову визначені ч.1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку (п.1, 5 ч.1 ст.151 КАС України).
Враховуючи, що оскаржена вимога перебуває на примусовому виконанні (ВП № 63036743) суд, вважає за доцільне вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за оскарженою вимогою суб'єкта владних повноважень.
За таких обставин, заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню шляхом зупинення стягнення за вимогою про сплату боргу (недоїмки) боргу Ф-1213-54/424У від 11.02.2020 року.
Роз'яснити учасникам справи, що в силу вимог частини восьмої статті 154 КАС України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Зупинити стягнення за вимогою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № 63036743 у сумі 8262,54 грн до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 160/14990/20 (ВП № 63036743).
Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, місцезнаходження: 49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.Є. Букіна