16 листопада 2020 року Справа 160/14902/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, Міністерства юстиції України, третя особа: ОСОБА_2 про встановлення наявності чи відсутності компетенції суб'єкта владних повноважень, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, Міністерства юстиції України, третя особа: ОСОБА_2 про встановлення наявності чи відсутності компетенції суб'єкта владних повноважень.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2020 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Маковська О.В., суддя - Бондар М.В., суддя - Ніколайчук С.В.
За приписами ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі з'ясовано, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Так, відповідно до ч.1 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Всупереч зазначеної норми, в матеріалах справи відсутні копії позовних заяв з додатками для відповідачів та третьої особи.
Крім того, частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно із ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" визначено, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року становить 2102,00 гривень.
Згідно з приписами ст. 4 "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, 840,80 грн. (2 102,00 грн. х 0,4).
Однак, позивачем не додано документу про сплату судового збору у розмірі 10 930,40 грн. (840,80 грн. х 13 позовних вимог) за подання даного адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою, в порушення вимог ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та ч.3 ст.161 КАС України.
Разом з тим, позивачем заявлено про звільнення від сплати судового збору у зв'язку із отриманням річних доходів, які нижчі від 5% розміру судового збору.
Розглянувши заяву позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Суд звертає увагу на позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 про "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору". Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Так, особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звільнення від сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Отже, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Такої ж позиції дотримується Верховний Суд в ухвалі від 09.09.2019 у справі №215/3553/17.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з заявою про звільнення від сплати судового збору, позивачем на підтвердження свого тяжкого матеріального стану надано копію довідки про доходи за 2019 рік та січень - лютий 2020 року відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про отримані доходи за період з 01.01.2019 по 31.12.2019, тоді як позовна заява подана до суду - у листопаді 2020 року.
З урахуванням того, що майновий стан сторони є змінною величиною, що підлягає оцінці, суд дійшов висновку, що надані докази не є достатніми для того, щоб суд всебічно та повно мав можливість оцінити майновий стан позивача станом на час розгляду позовних вимог.
Таким чином, для підтвердження майнового стану позивача, необхідно надати відповідні докази про доходи станом на дату звернення до суду, після чого, судом буде вирішено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Також, відповідно до частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
У позовній заяві позивачем визначено в якості третьої особи ОСОБА_2 , проте, в тексті позовної заяви відсутнє обґрунтування доцільності залучення вказаної третьої особи, не зазначено яким чином рішення в даній справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки третьої особи, що є необхідною умовою для вступу такої особи, в якості третьої особи в адміністративну справу, відповідно до вимог ч.2 ст.49 КАС України.
Крім того, відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
В порушення, зазначених положень Кодексу адміністративного судочинства України частина позовних вимог позивача, не відповідає способу захисту, визначеного положеннями статті 5 означеного Кодексу.
Також слід звернути увагу, що позивачем в прохальній частині позовної заяви визначено ОСОБА_2 , як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, в описовій частині позовної заяви визначено третьою стороною (а саме п.14 прохальної частини позову, де позивач просить встановити чи з'ясувати, що в результаті неправомірних дій суб'єктів владних повноважень не була здійснена перевірка вказаних скарг та звернень, не виявлено та не усунено причини та умови, які сприяли порушенню особистого немайнового права ОСОБА_2 на життя та особистого немайнового права на безпечне для життя і здоров'я довкілля).
Згідно з частиною 1 та 3 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
Відповідно до частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За приписами частини 2 статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Статтею 53 КАС України врегульовані питання участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Так, вказаною статтею передбачено, що у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що для реалізації права звернення до адміністративного суду в інтересах інших осіб певна особа має бути наділена відповідною адміністративною процесуальною дієздатністю. Крім того, таке право має бути визначено відповідною нормою закону, а особа повинна надати до суду докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.04.2019 у справі №804/5312/17.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В порушення наведених норм позивачем до суду не було надано жодних доказів, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах ОСОБА_2 , про порушення прав якої позивач зазначає.
Окрім того, як вбачається із заявлених вимог позовної заяви, позивачем заявлено вимоги про визнання та з'ясування тих чи інших фактів, в яких зазначається про завдання матеріальної та моральної шкоди посилаючись на норми цивільного законодавства.
Таким чином, суд доходить висновку, що оскільки позивачем не дотримано вимог, встановлених ч. 1 ст. 5, ст.160 та ст.161 КАС України, то позивачу необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов з уточненими позовними вимогами та/або суб'єктним складом правовідносин у відповідності до вимог КАС України, для належного відновлення своїх порушених прав та законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України позовну заяву залишити без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись ст.ст. 5, 49, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, Міністерства юстиції України, третя особа: ОСОБА_2 про встановлення наявності чи відсутності компетенції суб'єкта владних повноважень - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху для усунення недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
- доказів на підтвердження обставин, які свідчать про скрутний майновий стан позивача станом на дату звернення до суду або оригінал документу про сплату судового збору у розмірі 10 930,40 грн. сплаченого на наступні реквізити: Отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA 238999980313131206084004008, Код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу*;101;_________, Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
- уточненої позовної заяви оформленої відповідно до вимог ст.160 КАС України, способом захисту, передбаченого ст.5 КАС України та визначенням третьої особи згідно вимог ст.49 КАС України;
- копій позовних заяв з додатками, відповідно до кількості учасників справи.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Маковська