16 листопада 2020 року Справа №160/7958/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши заяву про відвід судді Боженко Н.В. в адміністративній справі №160/7958/18 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, треті особи: Самарська районна у місті Дніпрі рада, Новокодацька районна у місті Дніпрі рада, Соборна районна у місті Дніпрі рада, Амур-Нижньодніпровська районна у місті Дніпрі рада, Шевченківська районна у місті Дніпрі рада, Індустріальна районна у місті Дніпрі рада, Центральна районна у місті Дніпрі рада, Чечелівська районна у місті Дніпрі рада, Громадська організація "Луганська правозахисна група" про визнання протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради VII-скликання №95/31 від 25.04.2018 року, -
24.10.2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської міської ради, треті особи: Самарська районна у місті Дніпрі рада, Новокодацька районна у місті Дніпрі рада, Соборна районна у місті Дніпрі рада, Амур-Нижньодніпровська районна у місті Дніпрі рада, Шевченківська районна у місті Дніпрі рада, Індустріальна районна у місті Дніпрі рада, Центральна районна у місті Дніпрі рада, Чечелівська районна у місті Дніпрі рада, Громадська організація "Луганська правозахисна група" про визнання протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради VII-скликання № 95/31 від 25.04.2018 року.
29.05.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву було залишено без розгляду з підстав, передбачених п.7 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України.
12.08.2020 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 року в адміністративній справі №160/7958/18 скасовано та направлено адміністративну справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
16.10.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято адміністративну справу №160/7958/18 для продовження розгляду та призначено проведення підготовчого судового засідання на 12 листопада 2020 року.
12.11.2020 року до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та представника Громадської організації «Луганська правозахисна група» Калюжного Юрія Геннадійовича про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В.
13.11.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду вирішено передати заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та представника Громадської організації «Луганська правозахисна група» Калюжного Юрія Геннадійовича про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В. по справі № 160/7958/18 для визначення складу суду, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України та розгляду заяви про відвід судді, у зв'язку з її необгрунтованістю.
16.11.2020 року відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану заяву розподіллено судді Дєєву М.В. та відповідно до реєстру передачі справ передано судді на розгляд - 16.11.2020 року.
16.11.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до розгляду заяву про відвід судді Боженко Н.В. та призначено її розгляд в порядку письмового провадження на 16.11.2020 року.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши дану заяву про відвід судді, суд зазначає наступне.
В обґрунтування поданої заяви заявники зазначили незгоду з прийняттям суддею Боженко Н.В. ухвали від 22 жовтня 2020 року про відмову в забезпеченні позову. Так, заявники, рахують цю ухвалу, як факт порушення їх прав і свобод та тих осіб, що не є учасниками справи, викладеними у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою гарантовано, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом». Однак, на думку позивачів та третьої особи, суд у складі судді Боженко Н.В. не став незалежним і безстороннім, а тому у них викликає до судді недовіра.
Крім того, в заяві про відвід судді Боженко Н.В. вказано, що суд позбавив позивачів, третіх осіб по справі та інших осіб, рішення суду на яких має вплив, у доступі до здійснення правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права, як то зазначено у частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» тому, що суд у складі судді Боженко Н.В. не тільки не став незалежним і безстороннім, не тільки позбавив заявників у доступі до правосуддя на основі Конституції і законів України, а позбавив останніх і усіх жителів міста Дніпра їх виборчого права, бути обраними та обирати депутатів до районних у місті Дніпрі рад. Суд у складі судді Боженко Н.В., на думку позивачів і третьої особи, не задовольняючи заяву про забезпечення позову, своєю дією скасував положення статті 38 Конституції України, позбавив усіх жителів міста Дніпра Конституційних прав і свобод, а саме: участі у висуванні і обирані депутатів до районних у місті Дніпрі рад.
Як стверджують заявники, процесуальні дії судді Боженко Н.В. , порушують Конституційні права позивачів та їх виборців, зазначених у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому виникає відсутність довіри до складу суду, головуючим якого є суддя Боженко Н.В. при розгляді адміністративної справи №160/7958/18.
Заявники вказують, що тяжкими наслідками порушення прав і свобод позивачів стало те, що на час прийняття Постанови ВРУ від 15.07.2020 року про призначення чергових місцевих виборів у 2020 року, районні у місті Дніпрі ради не були припинені або ліквідовані. Така юридична обставина має відношення до порушення організації в проведення виборчого процесу кандидатів у депутати до районних у місті Дніпрі рад, якщо створених ліквідаційних комісій не було.
При цьому, заявники зазначають, що не мають за мету оскаржувати процесуальні рішення судді, рішення або окремі думки судді в інших справах, висловлену публічну думку судді щодо того чи іншого юридичного питання, якщо такі процесуальні дії не виходять за межі частини 2 статті 19 Конституції України.
На підставі викладеного, заявники висловили недовіру і заявили про відвід судді Боженко В.Н. від розгляду адміністративної справи №160/7958/18, за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради щодо визнання протиправним і нечинним рішення від 25.04.2018 № 95/31 «Про функціонування районних у місті рад та їх виконавчих органів».
Підстави для відводу судді передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Водночас, частиною 4 вказаної статті встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Так, зі змісту заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та представника Громадської організації «Луганська правозахисна група» Калюжного Юрія Геннадійовича про відвід судді вбачається, що вона мотивована порушенням суддею Боженко Н.В. процесуального права під час розгляду заяви про забезпечення позову та винесення ухвали від 22.10.2020 року про відмову в забезпеченні позову.
Заявники вважають, що суддею Боженко Н.В. не дотримано вимоги законодавства при винесенні ухвали про відмову у забезпеченні позову від 22.10.2020 року, а саме: - процесуальні дії судді Боженко Н.В. порушують конституційні права позивачів та їх виборців, зазначених у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; - позбавлено позивачів, третіх осіб по справі та інших осіб, рішення суду на яких має вплив, у доступі до здійснення правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права, як то зазначено у частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; - наслідки незабезпечення позову стали наявністю обставин, які викликають недовіру судді Боженко Н.В.
Враховуючи вищевказані доводи, в обґрунтування поданої заяви про відвід судді, суд дійшов висновку, що вони ґрунтуються на незгоді заявників з прийнятими процесуальними діями в ході розгляду заяви про забезпечення позову та як наслідок винесення ухвали від 22.10.2020 року.
Суд зазначає, що згідно з роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади", процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
При цьому, незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.
Враховуючи викладене, суд вважає, що зазначені в обґрунтування заяви про відвід судді обставини є суб'єктивними, не підтвердженими належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо упередженості та об'єктивності судді, у зв'язку з чим заява про відвід судді Боженко Н.В., не підлягає задоволенню, як невмотивована.
Керуючись статтями 36, 37, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та представника Громадської організації «Луганська правозахисна група» Калюжного Юрія Геннадійовича про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В. в адміністративній справі №160/7958/18 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, треті особи: Самарська районна у місті Дніпрі рада, Новокодацька районна у місті Дніпрі рада, Соборна районна у місті Дніпрі рада, Амур-Нижньодніпровська районна у місті Дніпрі рада, Шевченківська районна у місті Дніпрі рада, Індустріальна районна у місті Дніпрі рада, Центральна районна у місті Дніпрі рада, Чечелівська районна у місті Дніпрі рада, Громадська організація "Луганська правозахисна група" про визнання протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради VII-скликання №95/31 від 25.04.2018 року - відмовити.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Дєєв