16 листопада 2020 року Справа 160/14905/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ» до Дніпровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування Рішень про коригування митної вартості товару та карток відмови, -
11.11.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці Державної митної служби України, в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати:
- Рішення про визначення (коригування) митної вартості товарів від 13.05.2020 року за № UА 110130/2020/000078/1, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UА110130/2020/00155;
- Рішення про визначення (коригування) митної вартості товарів від 12.08.2020 року за № UА110130/2020/000093/1, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UА 110130/2020/00215;
- Рішення про визначення (коригування) митної вартості товарів від 20.10.2020 року за № UА110130/2020/000119/1, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UА110130/2020/00312.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст. 160, 161 КАС України.
Норми ст. 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Згідно з частиною п'ятою статті 94 КАС України, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Також, частиною 4 вказаної статті передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Проте, суддею встановлено, що суду позивач надав лише позовну заяву.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та в порушення даних вимог закону, позивачем не надано до позовної заяви її копій та додатків для направлення їх відповідачу.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом позовної заяви позивач просить визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації та визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів.
Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.03.2020 (К/9901/30593/19) сформульовано правовий висновок, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, рішення митного органу, яким здійснено коригування заявленої декларантом митної вартості товарів у сторону збільшення, породжує підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи у вигляді забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом, а тому вимога про визнання протиправним та/або скасування такого рішення носить майновий характер.
Статтею 4 частиною 3 пунктом 1 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову, зокрема, майнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2102,00 грн.
Враховуючи скориговану вартість товарів та керуючись частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір", позивачем до матеріалів позовної заяви долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн. (судовий збір за вимоги майнового характеру визначено виходячи із суми нарахованих митних платежів - 49872,34 грн).
Крім того, позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що є вимогами немайнового характеру.
Таким чином, позивачем у позовній заяві об'єднано позовні вимоги майнового характеру (визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару) та немайнового (визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації) характеру.
Позиція щодо визначення кількості позовних вимог у справах про оскарження рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації висловлено Верховним Судом у справах № 826/4715/16 від 21 березня 2019 року, 813/713/18 від 20 лютого 2019 року.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, сума, яка підлягає до сплати за позовні вимоги немайнового характеру, складає 6306,00 грн (2102 грн. х 3), докази плати якої позивачем надано не було.
За правилами, визначеними ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Позовну заяву - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом:
- надання належним чином засвідчених копій письмових доказів, зазначених в додатку до позовної заяви;
- долучення до позовної заяви її копії та копії додатків для направлення їх відповідачу;
- надання доказів сплати судового збору у розмірі 6306,00 грн.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію даної ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Кальник