13 листопада 2020 року Справа № 160/11859/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши у м.Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а, ЄДРПОУ: 39394856) про визнання протиправними та скасування вимог,-
28 вересня 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла направлена 22 вересня 2020 р. засобами поштового зв'язку позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо винесення вимоги №Ф386223 від 03.05.2018р. та вимоги №Ф-3862-23-У від 05.06.2019, скасувати вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф386223 від 03.05.2018р. та вимогу №Ф-3862-23-У від 05.06.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю пред'явлення позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/11859/20 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року вказану позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви.
06 листопада 2020 р. на виконання ухвали суду позивач виправив відповідні недоліки позовної заяви, зокрема, надавши заяву про поновлення пропущеного строку та здійснивши уточнення позовних вимог.
Так, відповідно до уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просить суд;
- визнати протиправними та скасувати вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3862-23 від 03.05.2018 та Ф-3862-23-У від 05.06.2019.
Крім того, позивачем подана заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку на звернення з позовом у даній справі позивач вказує, що про наявність спірної вимоги №Ф3862-23 від 03.05.2018 дізналася 22.06.2020, а про наявність спірної вимоги №Ф3862-23-У від 05.06.2019 дізналася 27.06.2020.
Позивач зазначає, що протиправна поведінка відповідача негативно вплинула на стан її здоров'я, протягом тривалого часу позивач хворіла та не мала можливості займатися судовими справами, у зв'язку з чим просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк на звернення з позовною заявою
На підтвердження вказаної обставини позивачем долучено до позовної заяви довідку КП «Криворізька міська лікарня», з якої вбачається, що остання знаходилася на лікуванні у травматолога у період з 23.06.2020 р. по 26.09.2020 р.
Суд зазначає, що право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, що передбачено статтею 55 Конституції України. Це право є диспозитивним правом у адміністративному процесі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт перший статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992 року).
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року).
При цьому, як слідує з рішення Європейського суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Так, відповідно до частини 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З огляду на викладені приписи Кодексу адміністративного судочинства України та Конвенції, проаналізувавши у сукупності наведені у заяві доводи, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити ОСОБА_1 пропущений з поважних причин строк звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Згідно ч. 3 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає недоліки усуненими та приймає позовну заяву до розгляду.
Позовна заява відповідає вимогам встановленим ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, згідно частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Боженко Н.В. у період з 03 листопада 2020 року по 12 листопада 2020 року включно, ухвала винесена суддею в перший робочий день - 13 листопада 2020 року.
Керуючись ст. ст. 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду по справі №160/11859/20.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/11859/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Призначити справу до розгляду з 13 грудня 2020 р. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м.Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Боженко Н.В.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Згідно ч. 3 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду.
Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи та надати до суду докази такого направлення (надання).
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи та надати до суду докази такого направлення (надання).
Роз'яснити учасникам справи, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Інформацію щодо адміністративної справи №160/11859/20 учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи, а відповідачам та третій особі також направити копію позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена.
Суддя Н.В. Боженко