19 жовтня 2020 року Справа № 160/9541/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЮркова Е.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Підгородненського міського голови Горба Андрія Івановича, Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування розпоряджень, рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, -
13 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Підгородненського міського голови Горба Андрія Івановича, Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови м.Підгороднє Дніпропетровського району Дніпропетровської області Горба Андрія Івановича №189 к/тр від 06.07.2020 року "Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1 ";
- визнати протиправним та скасувати рішення Підгородненської міської ради від 15.07.2020 року "Про звільнення за прогул ОСОБА_1 ";
- визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови м.Підгороднє Дніпропетровського району Дніпропетровської області Горба Андрія Івановича № 207 к/тр від 15.07.2020 року "Про звільнення за прогул ОСОБА_1 ";
- визнати протиправним та скасувати запис №40 до трудової книжки ОСОБА_1 , внесений 15.07.2020 року Підгородненською міською радою Дніпропетровського району Дніпропетровської області, про звільнення за прогул без поважних причин;
- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови м. Підгороднє Дніпропетровського району Дніпропетровської області;
- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ розпорядження міського голови м.Підгороднє Дніпропетровського району Дніпропетровської області Горба А.І. №189 к/тр від 06.07.2020 року "Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1 ", яким ОСОБА_1 звільнено за прогул без поважних причин, є протиправним та підлягає скасуванню. Вказує, що так, дійсно 17.06.2020 р. був відсутній на роботі весь день оскільки, починаючи з 11.06.2020 р. по 16.06.2020 р. перебував на лікарняному. Проте в листку непрацездатності, у графі «стати до роботи» було зазначено вісімнадцяте червня, що і було виконано. Саме 18.06.2020 р. позивач став до роботи. Як згодом з'ясувалося, в листку непрацездатності, у графі «стати до роботи», закладом охорони здоров'я було допущено помилку. Зазначена помилка згодом була виявлена та виправлена, про що зроблено відповідний запис в листку непрацездатності, а саме: «стати до роботи сімнадцятого червня». В зазначеній ситуації не вважає свою відсутність на роботі 17 червня прогулом без поважних причин, оскільки помилку в листку непрацездатності було виявлено 19 червня, а до цього моменту позивачем чітко було виконаний припис закладу охорони здоров'я стати до роботи саме 18 червня. 24.06.2020 р. до 11 години 30 хвили позивач був відсутній на роботі, проте мав на те поважні причини, а саме: з 8 години 00 хвилин до 9 години 00 хвилин не заплановано відвідував стоматолога з гострим зубним болем. Решту часу, до 11 години 30 хвилин було витрачено на те щоб в умовах запровадження карантинних заходів та скасування пасажирських перевезень (неможливості фізично доїхати до місця роботи), добратися до місця роботи. 26.06.2020 р. у позивача був повноцінний робочий день, та з 10 години 00 хвилин, відповідно до посадових обов'язків, був присутній на виїзних робочих зустрічах на об'єктах будівництва спільно з керівництвом департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та депутатом Верховної Ради України від їх округу. Про участь у зазначених, заздалегідь запланованих, робочих заходах повідомляв відповідача-1 відповідною службовою запискою, та будь-яких заперечень щодо участі у зазначених заходах від відповідача-1 не надходило.
Ухвалою суду від 18.08.2020 року відкрито провадження у справі, та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
18.09.2020 року (вх. № 58558/20) відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивач був звільнений на підставі п.4 ст.40 Кодексу законів про працю України - прогул без поважних причин. При звільненні позивача було дотримано вимоги ст..ст.147-1, 148, 149 Кодексу законів про працю України. Вказано, що позивач був відсутнім на робочому місці 17.06.2020р., приступив до виконання своїх посадових обов'язків 18.06.2020р. о 13 годині 30 хвилин, про що зазначено в журналі обліку робочого часу та акті від 19.06.2020р.. З листка непрацездатності вбачається, що звільнення від роботи було з 13.06.2020р. по 16.06.2020 р., тому вважає, що позивач був обізнаним про необхідність прибуття на роботу саме 17.06.2020р. Виконання припису закладу охорони здоров'я стати до роботи 18 червня також не відбулось, Позивач прибув до міської ради о 13 годині 30 хвилин, при цьому робочий час починається з 08:00 годин, в своїх поясненнях від 30.06.2020 № 1819 дану обставину не обґрунтував. Також позивач був відсутній на роботі 24.06.2020 року та 26.06.2020 року, проте належні пояснення та докази поважності відсутності на роботі позивачем не надані.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 рішенням 2 пленарного засідання 1 сесії 8 скликання Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області № 14-1/8 від 28.01.2020 року затверджений на посаді заступника міського голови.
Розпорядженням міського голови м.Підгородне № 38 к/тр від 04.02.2020 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду заступника міського голови.
Розпорядженням міського голови м.Підгородне Горб А. № 189 к/тр від 06.07.2020 року «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1 » за грубе порушення трудової дисципліни застосовано до ОСОБА_1 , згідно з п.2 ст.147 КЗпП дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з роботи за п.4 ст.40 КЗпП (за прогул без поважних причин) (п.4 розпорядження).
Вказане розпорядження прийнято з посиланням на те, що у зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 на роботі 17.06.2020 р., 24.06.2020 р. з 8:00 до 11:30 та 26.06.2020 р.; про відсутність на роботі ОСОБА_1 надав письмові пояснення, але жодних документів, що підтверджують факт відсутності на роботі не надав.
Розпорядженням міського голови м.Підгороднє Дніпропетровського району Дніпропетровської області Горба А. № 207 к/тр від 15.07.2020 року "Про звільнення за прогул ОСОБА_1 " звільнено ОСОБА_1 15.07.2020 року за прогули без поважних причин, п.4 ст.40 КЗпП.
Рішенням 7 сесії 8 скликання Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області № 327-7/8 від 15.07.2020 року затверджено розпорядження міського голови № 189 к/тр від 06.07.2020 року «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1 »; звільнено ОСОБА_1 за прогули без поважних причин, п.4 ст.40 КЗпП.
Так, підставою для прийняття розпорядження № 189 к/тр від 06.07.2020 року «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1 » стали обставини відсутності ОСОБА_1 на робочому місці 17.06.2020 р., 24.06.2020 р. з 8:00 до 11:30 та 26.06.2020 р. без поважних причин, що зафіксовано актами про відсутність на роботі від 19.06.2020 р., від 24.06.2020 р., від 26.06.2020 р.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
За змістом статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.
Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами (частина перша статті 3 КЗпП України).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Статтею 139 КЗпП України визначено обов'язок працівників працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Частиною першою статті 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
1) догана;
2) звільнення.
Статтею 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Згідно зі статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон № 2493-III у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Статтею 2 Закону № 2493-III визначено, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Дія цього Закону не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 7 Закону № 2493-III правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», цим та іншими законами України. Посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Основними обов'язками посадових осіб місцевого самоврядування є: додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування; додержання прав та свобод людини і громадянина; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків, а також іншої інформації, яка згідно із законом не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації; сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, ініціативність і творчість у роботі; шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування; недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави (стаття 8 Закону № 2493-III).
Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України, а також у разі:
порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону;
порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону);
виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов'язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону);
досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).
При цьому для прийняття рішення про звільнення працівника із займаної посади за прогул необхідно встановити такі обставини: по-перше, встановити факт відсутності працівника на робочому місці протягом більше ніж трьох годин протягом робочого дня; по-друге, з'ясувати причини такої відсутності та обґрунтовано вважати їх неповажними; по-третє, систематичність вчинення даного проступку, тобто повторно протягом року.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 року у справі № 817/253/17.
Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9 не є поважними причинами відсутності працівника на роботі, зокрема, поміщення особи до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу.
Судом встановлено, що підставою для прийняття розпорядження № 189 к/тр від 06.07.2020 року «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1 » стали обставини відсутності ОСОБА_1 на робочому місці 17.06.2020 р., 24.06.2020 р. з 8:00 до 11:30 та 26.06.2020 р. без поважних причин, що зафіксовано актами про відсутність на роботі від 19.06.2020 р., від 24.06.2020 р., від 26.06.2020 р.
Встановлені актами факти відсутності на роботі від 19.06.2020 р., від 24.06.2020 р. та від 26.06.2020 р. позивачем не заперечувались.
У відповідь на службову записку міського голови Горб А. від 30.06.2020 р. щодо надання письмових пояснень та підтверджуючих документів з приводу відсутності на робочому місці 17.06.2020 р., 24.06.2020 р. з 8:00 до 11:30 та 26.06.2020 р. без поважних причин позивачем було надано службову записку від 30.06.2020 р. (вх.. № 1819).
Згідно службової записки ОСОБА_1 від 30.06.2020 р. (вх.. № 1819), позивач 17.06.2020 р. був відсутній на робочому місці тому, що в лікарняному, який отримав було вказано «Стати до роботи вісімнадцятого червня». Те що запис помилковий, і його треба виправити на сімнадцяте червня з'ясувалось пізніше, тому 19.06.2019 р. запис було виправлено. Помилку помітила ОСОБА_2
24.06.2020 р. позивач був відсутній до 11:30, тому що з 08:00 до 09:00 відвідував стоматолога з гострим зубним болем. Про що своєчасно дзвінком о 08:00 повідомив заступника міського голови Муху К.О. з проханням перенести засідання комісії на другу половину дня. О 10:00 вже був на кінцевій зупинці маршруток в м.Підгородне біля «Мост Сіті». З'ясувалося що ДАІ та інспекція на транспорті не дозволяють маршруткам рухатися та штрафують. Про затримку з цієї причини одразу повідомив ОСОБА_4 .. Після цього, був вимушений повернутися до міського транспорту. Доїхав до вул. Калинова, зробив пересадку на автобус в напрямку Новомосковська, та вийшов на трасі в Підгородне.
Згідно надісланому вх. №1758 від 25.06.2020 р. (за добу до події), не отримавши жодних заперечень, 26.06.2020 р. з 10:00 був присутній на виїзних робочих зустрічах (на об'єктах будівництва) Депутата ВР ОСОБА_5 та керівництва Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Також позивачем до позову було додано службову записку від 25.06.2020 р. (вх.. № 1758), згідно якої доводить до відома міського голови Горба А.І. про те, що 25.06.2020 р. з 15:00 год. та 26.06.2020 р. з 10:00 буде присутній на виїзних робочих зустрічах (на об'єктах будівництва) Депутата ВР ОСОБА_5 та керівництва Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Згідно журналу обліку робочого часу, ОСОБА_1 17.06.2020 року був відсутній на робочому місці, що підтверджено самим позивачем.
Наданий листок непрацездатності серія АДЦ № 393735 містить дані: звільнення від роботи з 11.06.20 р. до дванадцятого червня, з 13.06.20 до шістнадцятого червня.
Згідно графи «стати до роботи» значиться сімнадцятого червня. Також вказана графа містить виправлення у вигляді закресленого «ві» перед датою сімнадцятого червня, при цьому закреслене «ві» знаходиться за межами графи «стати до роботи».
Суд оцінює доводи позивача на первісне зазначене у графі «стати до роботи» вісімнадцятого червня критично, оскільки графа «звільнення від роботи» містить дані: з 11.06.20 р. до дванадцятого червня, з 13.06.20 до шістнадцятого червня, а сімнадцяте червня був робочим днем.
Отже, отримавши листок непрацездатності серія АДЦ № 393735, де останнім днем звільнення від роботи є саме шістнадцяте червня, в той час як сімнадцяте червня (середа) був робочим днем, позивач мав усвідомлювати, що вихід на роботу мав бути саме сімнадцятого червня.
Також суд вказує, що у разі помилок у тексті здійснюється виправлення тексту, що підтверджується записом "Виправленому вірити", підписом лікуючого лікаря та печаткою закладу охорони здоров'я "Для листків непрацездатності" (пункт 4.5 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 03.11.2004 року № 532/274/136-ос/1406).
Як вже судом зазначено, графа «стати до роботи» містить виправлення у вигляді закресленого «ві» перед датою сімнадцятого червня без підтвердження записом "Виправленому вірити", підписом лікуючого лікаря та печаткою закладу охорони здоров'я, при цьому закреслене «ві» знаходиться за межами графи «стати до роботи».
Отже, за викладених обставин судом не встановлено поважних причин відсутності ОСОБА_1 17.06.2020 року на робочому місці.
Судом встановлено, згідно Посадової інструкції заступника міського голови, затвердженої рішенням від 24.02.2020 року № 38/2020, що заступник міського голови підпорядковується безпосередньо голові міської ради.
Отже, про відсутність на робочому місці 24.06.2020 р. з 08:00 год. до 11:30 год. ОСОБА_1 мав повідомити саме міського голову Горба А.І. , а не заступника міського голови Муху К.О. або ОСОБА_4 , що ним не було зроблено.
Також доказів перебування ОСОБА_1 24.06.2020 р. на прийомі у лікаря-стоматолога ані відповідачу, ані до суду не надано.
Щодо відсутності на робочому місці ОСОБА_1 26.06.2020 року суд вказує, що згідно журналу виїздів посадових осіб Підгородненської міської ради, дані щодо виїзду ОСОБА_1 ані 25.06.2020 року, ані 26.06.2020 року не значаться.
Також доказів присутності на виїзних робочих зустрічах (на об'єктах будівництва) ОСОБА_1 з депутатом ВР ОСОБА_5 та керівництвом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації матеріали справи не містять.
Посилання позивача на службову записку вх. №1758 від 25.06.2020 р. судом не приймаються, оскільки обставини вибуття ОСОБА_1 , зокрема 26.06.2020 року на виїзну робочу зустріч (на об'єкти будівництва) з депутатом ВР ОСОБА_5 та керівництвом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації мають бути узгоджені з головою міської ради. Проте вказані обставини не знайшли підтвердження в ході розгляду справи судом.
Отже, в ході судового розгляду справи підтверджено факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці у робочі дні 17.06.2020 р., 24.06.2020 р. з 8:00 до 11:30 та 26.06.2020 р. без поважних причин.
Таким чином, за сукупності викладених обставини, суд робить висновок про порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни, що виразилось у відсутності ОСОБА_1 на робочому місці у робочі дні 17.06.2020 р., 24.06.2020 р. з 8:00 до 11:30 та 26.06.2020 р. без поважних причин та без погодження з безпосереднім керівником.
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Підсумовуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 139, 242-244, 246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_1 ) до Підгородненського міського голови Горба Андрія Івановича, Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (вул. Центральна, буд.46, м. Підгородне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 52001, ІК в ЄДРПОУ 05520750) про про визнання протиправними та скасування розпоряджень, рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 19 жовтня 2020 року.
Суддя Е.О. Юрков