про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
16 листопада 2020 р. Справа № 120/6566/20-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали позовної заяви військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання відповідача винним у порушенні вимог чинного законодавства та стягнення збитків,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання відповідача винним у порушенні вимог чинного законодавства та стягнення збитків.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Так, частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Вказана норма кореспондується із частиною 1 статті 123 КАС України, у якій йдеться про те, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Водночас, особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень (частина 2 статті 122 КАС України).
Відтак, за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень становить три місяці, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Як свідчить зміст позовної заяви, у зв'язку із вимогою інспектора відділу аудиту тилового забезпечення Центрального територіального управління внутрішнього аудиту Міністерства оборони України Ткача Д.А. від 01 серпня 2019 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №58 від 15 січня 2020 року призначено службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли незаконній витраті продуктів харчування у військовій частині НОМЕР_1 .
За результатами проведеного службового розслідування командиром військової частини НОМЕР_1 від 26 лютого 2020 року №271 видано наказ "Про притягнення до матеріальної відповідальності", згідно із яким старшого лейтенанта ОСОБА_1 вирішено притягнути до повної матеріальної відповідальності на суму в розмірі 1700508,84 гривень. Також доручено підготувати позовну заяву до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних державі, на суму в розмірі 1700508,84 гривень.
Отже, про заподіяння ОСОБА_1 державі збитків у розмірі 1700508,84 гривень позивачеві стало відомо ще в лютому місяці 2020 року.
При цьому, позовна заява надійшла до суду 11 листопада 2020 року, тобто у строк, що перевищує три місяці з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Однак, разом із позовною заявою позивачем не подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.
За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248 КАС України,
Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання відповідача винним у порушенні вимог чинного законодавства та стягнення збитків залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 7-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Дану ухвалу направити позивачеві.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович