м. Вінниця
10 листопада 2020 р. Справа № 120/2877/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Шаповалової Тетяни Михайлівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Ковальова В.О.,
позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходилася справа за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.10.2020 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, яка полягає у не створенні, не функціонуванні та не веденні системи обліку публічної інформації.
Зобов'язано виконавчий комітет Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області створити, забезпечити функціонування та ведення системи обліку публічної інформації у відповідність до вимог п.5 ч.1 ст.15 ч.1 ст.18 Закону України «Про доступ до публічної інформації» оприлюднювати інформацію про системи обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник, шляхом обов'язкової реєстрації в системі обліку, що має містити: 1) назву документа; 2) дату створення документа; 3) дату надходження документа; 4) джерело інформації (автор, відповідний підрозділ); 5) передбачену законом підставу віднесення інформації до категорії з обмеженим доступом; 6) строк обмеження доступу до інформації, у разі якщо вона віднесена до інформації з обмеженим доступом; 7) галузь; 8) ключові слова; 9) тип, носій (текстовий документ, електронний документ, плівки, відеозаписи, аудіозаписи тощо); 10) вид (нормативні акти, угоди, рішення, протоколи, звіти, прес-релізи);11) проекти рішень (доповідні записки, звернення, заяви, подання, пропозиції, листи тощо); 12) форму та місце зберігання документа тощо, та забезпечити доступ до системи обліку публічної інформації на офіційному веб-сайті відповідача http://votg.gov.ua/rada/.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області (код ЄДРПОУ 04326069, вул. Козацький шлях, 60, смт. Вороновиця, Вінницький район, Вінницька область, 23252).
23.10.2020 року позивач подав заяву про ухвалення додаткового рішення у даній адміністративній справі щодо судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу у розмірі 6500 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 840, 80 грн.
Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.
Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання, які вирішує суд при ухваленні рішення визначені статтею 244 КАС України. Так, під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Отже, питання розподілу судових витрат не є вимогою адміністративного позову, яка направлена на захист порушених суб'єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів позивача. Розподіл судових витрат має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов'язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом.
При цьому, за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим, КАС України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина третя статті 143); 2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143); 3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини першої статті 252).
Відповідно до частини п'ятої статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Частина перша статті 252 КАС України передбачає, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 252 КАС України.
Частиною третьою статті 252 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
З аналізу зазначених вище норм вбачається, що питання розподілу судових витрат вирішується судом, який закінчив розгляд справи по суті та ухвалив судове рішення.
Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Враховуючи положення статтей 134 та 139 КАС України, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідних для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у справі.
Судом встановлено, що 24.06.2020 року при зверненні до суду, позивач надав заяву про попередній розрахунок суми судових витрат на суму 6500 грн. При цьому позивачем не надано договору про надання правової допомоги; розрахунку виконаних робіт про надання правової допомоги; платіжного доручення на оплату послуг адвокатом Боровик О.О.
Зазначено, що такі документи будуть надані в судовому засіданні.
Суд зазначає, що позивачем до закінчення судових дебатів у справі не було зроблено заяву, що ним будуть надані докази підтвердження понесених витрат на правову допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у справі, а в судове засідання позивач їх не надав.
Рішенням суду від 19.10.2020 року вирішено питання щодо витрат позивача в розмірі 6500 грн. на професійну правничу допомогу і зазначено про підстави відмови у їх задоволенні, оскільки ці витрати не доводяться належними і допустимим доказами.
Щодо доводів позивача про винесення додаткового рішення у частині стягнення витрат по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн., то суд зауважує, що судом вирішено це питання та стягнуто судовий збір на користь позивача.
Враховуючи наведене, оскільки позивачем під час розгляду справи не подавалася заява про надання доказів щодо понесених судових витрат після винесення рішення у справі, а також те, що судом при розгляді справи по суті вирішено питання щодо витрат на правничу допомогу, а тому винесення додаткового рішення може змінити рішення суду по справі, а тому суд приходить до висновку, у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення слід відмовити.
Керуючись ст. 139, 143, 252 КАС України, суд,
У задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 16.11.2020 року.
Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна