м. Вінниця
12 листопада 2020 р. Справа № 120/3696/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Томчука А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Кушніренко О.В.
позивача: Формуга І.Ю.
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: Головного управління ДПС у Вінницькій області
до: ОСОБА_2
про: стягнення податкового боргу
Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, позивач) звернулось в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач) про стягнення податкового боргу.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість у сумі 2805,87 грн., яка складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості з яких 2805,87 грн. - основний платіж, штрафні санкції - 0,00 грн., пеня - 0,00 грн. Несплата податкового боргу у добровільному порядку ОСОБА_2 , зумовила звернення податкового органу до суду з даним позовом.
Ухвалою від 14.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України.
04.09.2020 на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача заперечила щодо заявлених вимог ГУ ДПС у Вінницькій області. Серед іншого, вказала, що відповідач жодних податкових вимог від позивача не отримувала та не була обізнана про наявність податкового боргу.
Крім того, у поданому відзиві представник відповідача вказала, що єдине нежитлове приміщення, яким на праві власності володіє ОСОБА_2 є 58/100 частини нежитлової будівлі - свинарника по АДРЕСА_1 . Посилаючись на норми п.п. 266.3.1 п.266.3, п.п. 266.4.1 п.266.4, п.п. 266.2.2 ПК України, вказала, що нежитлове приміщення, що належить фізичним особам на праві приватної власності, не є об'єктом оподаткування, згідно з пп. "ж" п.266.2.2 п.266.п.2 ст.266 п.266 ст.266 ПК України, оскільки використовуються фізичними особами безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, як сільськогосподарським товаровиробником шляхом розведення свиней та корів, кіз, овець тощо.
Належна відповідачеві частка приміщення свинарника використовується власником та членами її сім'ї виключно за цільовим призначенням. З огляду на це у ОСОБА_2 як фізичної особи - сільськогосподарського товаровиробника - не виникає обов'язку по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки і такі фізичні особи підпадають під визначення сільськогосподарський товаровиробник оскільки відповідно до ПК України вимога про те, що сільськогосподарський товаровиробник має бути юридичною особою стосується платників єдиного податку 4 групи.
Ухвалою від 15.10.2020 вирішено судовий розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням сторін. Призначено судове засідання на 27.10.2020.
В судовому засіданні 27.10.2020 представник відповідача заперечила щодо задоволення заявлених вимог з підстав викладених у відзиві. Одночасно наголосила, що позивач не отримував спірні рішення, на підставі яких заявлено до стягнення податковий борг у даній справі, відтак, останні є неузгодженими.
Ухвалою від 27.10.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, суд задовольнив клопотання представника відповідача та відклав розгляд справи до 12.11.2020.
12.11.2020 на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з перебуванням ОСОБА_3 на добровільній самоізоляції з 10.11.2020.
В судовому засіданні 12.11.2020 представник позивача поклалась на розсуд суду при вирішенні питання про відкладення розгляду справи.
Суд, враховуючи положення статті 205 КАС України та відсутність підтвердження належними доказами клопотання представника відповідача, зважаючи на наявність відзиву у матеріалах справи, дійшов висновку про можливість продовження розгляду справи за відсутності представника відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні 12.11.2020 надала пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви, позовні вимоги просила задовольнити повністю. Додатково звернула увагу суду, що матеріали справи містять докази вручення відповідачеві податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, на підставі яких заявлено до стягнення суму заборгованості за даним позовом. Для огляду в судовому засіданні надала суду оригінали рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень з відміткою про отримання ОСОБА_2 .
Крім того, представник позивача наголосила, що з моменту відкриття провадження у справі пройшов тривалий час, а відповідач не надав суду доказів оскарження у судовому порядку спірних податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
На підставі довідки про заборгованість платника податку встановлено, що станом на 20.07.2020 за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 2805,87 грн., (основний платіж), який складається з таких платежів:
- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості 2805,87 грн. (основний платіж).
Сума податкового боргу підтверджується карткою особового рахунку платника податків (а.с.14-15), податковими повідомленнями - рішеннями від 27.11.2017 № 1185-55 (отримано відповідачем 28.11.2017), від 21.03.2018 №0013500/5502-0214 (отримано відповідачем 28.09.2018), від 14.03.2019 №0025514-5506-0214 (отримано відповідачем 31.05.2019) та податковою вимогою форми «Ф» від 06.12.2018 №24214-55 (отримано відповідачем 18.12.2018).
Разом з тим, вказана заборгованість відповідачем не сплачена, рішення суб'єкта владних повноважень не оскаржені ні у адміністративному ні у судовому порядку, що і стало підставою для звернення до суду.
Визначаючись щодо наявності підстав для стягнення суми податкового боргу, суд виходить з такого.
Обов'язок сплати податків платником передбачений п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI), відповідно до якого, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).
Відповідно до п. 54.5 ст. 54 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.1 ст. 56 ПК України).
В силу п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Судом встановлено, що податкові повідомлення - рішення на підставі яких у відповідача виник податковий борг надсилалися за її податковою адресою, матеріали справи містять докази отримання останніх ОСОБА_2 .
Щодо підстав, зазначених відповідачем у відзиві, згідно яких ОСОБА_2 не погоджується із заборгованістю у сумі 2805,87 грн., необхідно звернути увагу на те, що при розгляді цієї справи, доказів оскарження/скасування податкових повідомлень-рішень до суду не надано. Таким чином, на час ухвалення рішення у справі прийняті контролюючим органом податкові повідомлення - рішення є чинними, а податкове зобов'язання вважається узгодженим.
Щодо строків звернення до суду передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, суд звертає увагу відповідача на ч.1 ст.122 КАС України відповідно до якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, згідно п.102.4 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
За правилами, визначеними п. 59.1 ст. 59 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вказаної норми законодавства, податковим органом надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 06.12.2018 №241214-55 на загальну суму 1034,47 грн.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).
Стаття 61 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на органи фіскальної служби.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатила, наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 податковий борг у сумі 2805 (дві тисячі вісімсот п'ять) грн. 87 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 43142454)
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 )
Повний текст рішення складено 16.11.2020
Суддя Томчук Андрій Валерійович