про відмову в роз'яснення рішення
м. Вінниця
16 листопада 2020 р. Справа № 120/2149/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження заяву про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі:
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м.Київ, 01011)
Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, б. 33, м.Вінниця, 21050)
про: визнання протиправним та скасування рішення та наказу, визнання недійсним запису, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач 1) та Вінницької обласної прокуратури (далі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.11.2020 року позовну заяву задоволено частково.
11.11.2020 року за вх. № 36764/20 представником відповідача 2 надано до суду заяву про роз'яснення судового рішення в частині: органу, в якому слід поновити позивача на рівнозначній посаді начальник відділу представництва при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Вінницької області; процедури поновлення позивача з 29.04.2020 року у Вінницькій обласній прокуратурі посади, на якій слід поновити позивача у Вінницькій обласній прокуратурі (до зміни назви - прокуратура Вінницької області).
Відповідно до ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.
Разом з тим, враховуючи, що постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» № 211 від 11.03.2020 року в Україні з 12.03.2020 року запроваджено карантин та зважаючи на зростання кількості захворювань, суд з метою забезпечення належної безпеки учасників судового процесу, вважає за належне розгляд даного клопотання здійснювати за правилами загального позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Суд, дослідивши матеріали заяви, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 120/2149/20-а від 05.11.2020 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 10.04.2020 року № 287 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації;
- визнано протиправним та скасовано наказ Прокуратури Вінницької області № 417к від 29.04.2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу представництва при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Вінницької області та з органів прокуратури на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 ЗУ «Про прокуратуру»;
- поновлено ОСОБА_1 у Вінницькій обласній прокуратурі на посаді рівнозначній посаді начальника відділу представництва при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Вінницької області з 29.04.2020 року;
- стягнуто з Вінницької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.04.2020 року по 05.11.2020 року у сумі 164 243 грн. 30 коп. із відрахуванням при його виплаті загальнообов'язкових платежів.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Підстави та порядок роз'яснення судових рішень в адміністративному судочинстві встановлені ст. 254 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
За загальними нормами права роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється, насамперед, з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить.
Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
У п. 19 постанови "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 року № 7 Пленум Верховного Суду України зазначає, що роз'яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Як вбачається з рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі від 05.11.2020 року, воно є чітким за змістом, зрозумілим та не припускає кілька варіантів тлумачення, у ньому наведено мотиви, з яких суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову, терміни, вжиті у ній, відповідають змістові законодавства України ці терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони означають, текст правової норми, застосованої судом, відтворений без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд надає своє тлумачення її змісту з відповідними висновками в контексті аналізу обставин справи.
Вимоги, які містяться в заяві про роз'яснення рішення суду, є фактично вимогою про роз'яснення порядку його виконання, тобто відповідач фактично просить суд вказати, як виконати рішення суду від 05.11.2020 року, що не є роз'ясненням його змісту.
Суд вказує, що чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку виконання судового рішення.
Таким чином, із поданої відповідачем заяви вбачається, що порушеня ним питання стосуються роз'яснення порядку виконання рішення суду, відповдіно до них не може бути застосовано механізм, визначених ст. 254 КАС України.
Таким чином, у задоволенні заяви позивача про роз'яснення судового рішення у справі № 120/2149/20-а слід відмовити.
Керуючись ст. 248, 254, 256, 294 КАС України, суд
У задоволенні заяви Вінницької обласної прокуратури про роз'яснення судового рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.11.2020 року в адміністративній справі № 120/2149/20-а за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора та Вінницької обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Маслоід Олена Степанівна