м. Вінниця
05 листопада 2020 р. Справа № 120/4140/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Воронюк В.В.
представника відповідача: Косенка М.С.
без участі представника позивача та відповідача 2
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі
за позовом: ОСОБА_1
до: Управління Служби безпеки України у Вінницькій області; Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області; Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.12.2019, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2020, адміністративний позов задоволено частково.
22.10.2020 на адресу суду надійшла заява від представника позивача про відшкодування судового збору та витрат на професійну правничу допомогу шляхом ухвалення додаткового рішення. Мотивуючи подану заяву, представник зазначає, що у прохальній частині позову позивач заявляв вимоги про стягнення на його користь судового збору та витрат на професійну правничу допомогу. Втім, під час ухвалення рішення у даній справі судом не вирішено питання про судові витрати.
Ухвалою суду від 28.10.2020 призначено заяву про винесення додаткового судового рішення до розгляду в судовому засіданні з повідомленням учасників справи на 05.11.2020 о 15:00 год. Установлено відповідачам 3-денний строк з дня вручення ухвали для подання до суду відзиву на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі.
04.11.2020 на адресу суду від представника Головного управління ПФУ у Вінницькій області надійшли пояснення на заяву про ухвалення додаткового рішення. Представник просить суд залишити без розгляду заяву ОСОБА_2 , адже останнім не подано відповідних доказів протягом встановленого строку.
Крім того, 04.11.2020 на адресу суду від Управління СБУ у Вінницькій області надійшов відзив на заяву про винесення додаткового судового рішення. Відповідно до змісту відзиву, представник просить відмовити у задоволені заяви позивача з огляду на те, що Бевз О.І. на момент підписання договору не була адвокатом, у відповідності до вимог ст. 13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Окрім того, представник просить суд не брати до уваги долучені фотокопії документів, оскільки вони належним чином не засвідчені, містять інформацію про отримання правової допомоги ОСОБА_1 від фізичної особи-підприємця Бевз О.І. , яка з 25.12.2014 припинила свою підприємницьку діяльність та не має правових підстав щодо виписки квитанції до прибуткового касового ордеру, так як є адвокатом а не підприємцем.
В судовому засіданні представник Управління Служби безпеки України у Вінницькій області просив суд відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені.
Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом встановлено, що при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2819,20 грн.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.12.2019, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2020, адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано Управління Служби безпеки України у Вінницькій області підготувати та надати до Головного управління ПФУ у Вінницькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку основного розміру його пенсії. В іншій частині позовних вимог, заявлених до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області відмовлено.
Також, визнано протиправними дії Головного управління ПФУ у Вінницькій області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року та зобов'язано Головне управління ПФУ у Вінницькій області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 05.03.2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, та з урахуванням виплачених йому сум. В іншій частині позовних вимог, заявлених до Головного управління ПФУ у Вінницькій області відмовлено.
При цьому, вказаним рішенням суду не вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд враховує, що позов задоволено частково, а відтак відповідно до задоволеної частини, сплачений при зверненні до суду судовий збір належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, зокрема 704,80 грн з Управління Служби безпеки України у Вінницькій області та 939,73 з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Визначаючись щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як видно з поданих документів, 09.11.2018 між адвокатом Бевз О.І. та ОСОБА_1 (клієнтом) укладено договір №18 про надання правової допомоги (далі - Договір №18).
За умовами цього Договору (пункти 1.1) адвокат надає клієнту правову допомогу з питань надання консультацій, підготовки матеріалів, підготовки та подачі позовної заяви щодо перерахування пенсії. Надання правової допомоги полягає у наданні усних консультацій, підготовці та складанні адвокатських запитів, заяв, підготовки, підпису, подання позовної заяви, представляння інтересів клієнта в суді.
Клієнт зобов'язаний сплатити гонорар адвокату в розмірі та строк згідно до цього Договору (п. 2.2. Договір - №18).
Відповідно до п. 4.1. Договору №18 за надання правової допомоги, клієнт сплачує гонорар. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати визначається у додатку, що є невід'ємною частиною до даного договору (п. 4.2. Договір №18)
Згідно із додатку до договору про надання правової допомоги №18 від 09.11.2018, що укладений на виконання п. 4.2 Договору №18, за послуги представництва інтересів клієнта та надання правової допомоги з питань, що визначені пп.1.1, 1.2 Договору, клієнт сплачує гонорар у сумі: 500 грн - консультація та юридичний аналіз документів; 1000 грн - складання, підготовка та подача позовної заяви.
Таким чином сума гонорару складає: 1500 грн та підлягає сплаті на момент укладання договору.
Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як видно з орієнтовного розрахунку судових витрат на правову допомогу витрати на професійну правничу допомогу адвоката склали 1500 грн.
Квитанцією до прибуткового ордера №4 від 09.11.2018 підтверджується сплата позивачем гонорару у розмірі1500 грн, на підставі Договору №18.
Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд доходить висновку, що такі витрати дійсно були пов'язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.
Визначаючись щодо тверджень представника ГУ ПФУ у Вінницькій області, які полягають у тому, що до прийняття судом рішення у зазначеній справі позивачем не було надано відповідних доказів, та протягом п'яти днів після ухвалення рішення відповідної заяви до суду не надходило, суд такі відхиляє, з огляду на те, що докази на підтвердження витрат на правничу допомогу були подані позивачем одночасно із позовною заявою.
Щодо тверджень представника Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, які полягають у тому, що копія Договору №18 та квитанція до прибуткового ордера не засвідчені належним чином , суд вказує наступне.
Відповідно до ст. 59 КАС України визначено вимоги до документів, що підтверджують повноваження представників. Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю юридичної особи (п. 1 ч. 1).
Згідно із ч. 4 цієї статті повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Із доданого до матеріалів позову свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №548 від 30.07.2007 встановлено, що Бевз О.І. є адвокатом.
Повноваження адвоката Бевз О.І., як представника позивача підтверджуються ордером серії ВН №072398 від 13.11.2018 та договором про надання правової допомоги №18 від 09.11.2018.
Так, представник позивача є адвокатом і на неї поширюється дія Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI.
Відповідно до ч. 9 ч. 1 ст. 20 цього Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів.
Оскільки представник позивача Бевз О.І. вела судову справу від імені ОСОБА_1 , вона, як адвокат, має професійне право посвідчувати копії документів у справах.
Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 94 КАС України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Інших вимог до копій письмового документа процесуальний закон не містить.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17 січня 2019 року по справі №809/1092/18.
З огляду на вказане, суд відхиляє твердження представника відповідача 1 щодо неналежного засвідчення доданих документів на підтвердження витрат на правничу допомогу.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що надані докази підтверджують факт понесення позивачем витрат на правничу допомогу за договором, розмір гонорару відповідає складності справи та є розумним в межах сьогодення, відтак понесені судові витрати на правничу допомогу підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління Служби безпеки України у Вінницькій області в розмірі 375,00 та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в розмірі 500,00 грн. Визначаючи такий розмір, суд враховує, що позов задоволено частково, а відтак відповідно до задоволеної частини кошти підлягають стягненню із відповідачів. В іншій частині понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 252, 255, 295 КАС України, суд -
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Служби безпеки України у Вінницькій області сплачений судовий збір в розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 коп.) та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 375,00 грн (триста сімдесят п'ять гривень 00 коп).
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сплачений судовий збір в розмірі 939,73 грн (дев'ятсот тридцять дев'ять гривень 73 коп.) та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 500,00 грн (п'ятсот гривень 00 коп).
В іншій частині - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено: 13.11.2020
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна