16 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 904/6224/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Кондратова І.Д., Ткач І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
(суддя - Ніколенко М.О.)
від 19.08.2020,
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Дармін М.О., судді - Антонік С.Г., Іванов О.Г.)
від 12.10.2020,
у справі за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломерержа",
про стягнення 106 281 593, 08 грн,
У грудні 2019 року АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломерержа" про стягнення суми основного боргу у розмірі 68 799 149,01 грн, інфляційних втрат у розмірі 17 845 610,39 грн, 3% річних у розмірі 7 070 516,28 грн та 12 566 317,40 грн пені.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.10.2020 у справі №904/6224/19 позов задоволено частково. Зменшено розмір пені, заявленої до стягнення, з 12 566 317,40 грн до 8 800 000 грн. Стягнуто з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломерержа" на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" суму основного боргу у розмірі 68 799 149,01 грн, інфляційні втрати у розмірі 17 845 610,39 грн, 3% річних у розмірі 7 070 516,28 грн, пеню у розмірі 8 800 000 грн та судовий збір у розмірі 672 350 грн.
Приймаючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій зазначили, що позовні вимоги у цій справі є обґрунтованими. Водночас, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суди на підставі частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та частини першої статті 233 Господарського кодексу України зменшили розмір пені з 12 566 317,40 грн до 8 800 000 грн, зазначивши при цьому, що таке зменшення розміру пені є розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача так і для відповідача.
20.10.2020 АТ «НАК «Нафтогаз України» звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.10.2020 у справі №904/6224/19, в якій просило скасувати вказані судові рішення в частині відмови у стягненні 3 766 317,40 грн пені та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути 3 766 317,40 грн пені.
Дослідивши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Звертаючись із касаційною скаргою, АТ "НАК "Нафтогаз України" посилається на порушення судами попередніх інстанцій статей 233 ГК України, статті 551 ЦК України та просить зазначені рішення та постанову скасувати в частині зменшення пені і вважає, що рішення та постанова в цій частині прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права.
АТ "НАК "Нафтогаз України" зазначає, що питання зменшення пені, порядок та підстави такого зменшення має виняткове значення для скаржника, а також фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки стосується регулювання відносин на ринку природного газу та прямо впливає на фінансове становище підприємств - учасників цього ринку. При цьому скаржник посилається на те, що оскаржувані судові рішення суперечать висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №908/1453/14, зокрема, щодо надання переваги правам відповідача перед правами позивача.
Суд апеляційної погодився з висновком суду першої інстанцій про те, що основним різновидом господарської діяльності відповідача є постачання теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, учбовим закладам, дитячим садкам, оздоровчим санаторіям, лікарням, а тому господарська діяльність останнього є суспільно необхідною та відіграє особливу соціальну роль; невиконання відповідачем зобов'язань зумовлено тим, що єдиним джерелом для оплати за послуги розподілу природного газу є кошти, отримані як оплата за спожиту теплову енергію з боку населення, бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств; значний ступінь виконання боржником зобов'язання; нарахування та стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат у значній мірі компенсує позивачу негативні наслідки, пов'язані з порушенням відповідачем умов договору; стягнення з відповідача пені у повному обсязі не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання. З урахуванням того, що позивачем не було надано доказів понесення ним збитків через порушення відповідачем грошових зобов'язань у спірних правовідносинах, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про зменшення розміру нарахованої пені з 12 566 317,40 грн до 8 800 000 грн.
З огляду на викладене, висновок суду апеляційної інстанції щодо застосування до спірних правовідносин статті 233 ГК України, статті 551 ЦК України, зазначений в оскаржуваній постанові, відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 14.01.2020 у справі № 911/873/19, від 10.02.2020 у справі №910/1175/19 щодо передбаченого статтею 233 ГК України, статтею 551 ЦК України права суду на зменшення пені, яке може бути реалізоване судом у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів. При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "НАК "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.10.2020 у справі №904/6224/19, оскільки Верховний Суд вже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.
Керуючись статтею 234, пунктом 5 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №904/6224/19 за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.10.2020.
2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.10.2020 у справі №904/6224/19 надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді І. Кондратова
І. Ткач