16 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 924/30/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Волковицької Н. О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Квартирно - експлуатаційного відділу м. Хмельницький
на рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.06.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2020 у справі
за позовом Квартирно - експлуатаційного відділу м. Хмельницький
до Старокостянтинівської міської ради
про визнання недійсними рішень,
29.10.2020 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга Квартирно - експлуатаційного відділу м. Хмельницький на рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.06.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2020 (повний текст складено 28.09.2020) у справі № 924/30/20, надіслана поштою 20.10.2020. Разом з касаційною скаргою подано клопотання про відстрочення сплати судового збору та поновлення строку касаційного оскарження.
Подана касаційна скарга Квартирно - експлуатаційного відділу м. Хмельницький не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).
У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).
Так, скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.
Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Скаржник повинен розуміти, що призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу "правової визначеності", що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Зважаючи на наведене скаржник повинен усвідомлювати, що зазначення будь-яких із визначених пунктами 1-4 частини другої статті 287 ГПК України випадків потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, так як в іншому разі буде порушено принцип "правової визначеності".
Проте подана касаційна скарга хоч і містить посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права, які регулюють дані правовідносини, та порушення судом норм процесуального права, а також на правові висновки Верховного Суду, однак оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить посилання на випадок, зазначений у пунктах 1-4 частини другій статті 287 ГПК України, на підставі якого подається касаційна скарга у зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права.
Оскільки у касаційній скарзі скаржником не зазначено передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) подання цієї скарги, відповідно до частини другої статті 292 ГПК України її слід залишити без руху.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з положеннями пункту 2 частини другої статті четвертої Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позовну заяву у цій справі подано у 2020 році, вимогами якої є три вимоги немайнового характеру:
- визнати недійсним рішення Старокостянтинівської міської ради № 17 п.1/VІІ від 21 грудня 2018 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель" стосовно земельної ділянки розташованої по вул. Заїкіна, 95 площею 600000 м. кв.;
- визнати недійсним рішення Старокостянтинівської міської ради № 18 п.1/VІІ від 21 грудня 2018 року "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки розташованої по вул. Заїкіна, 95;
- визнати недійсним рішення прийняте на 33-й сесії сьомого скликання Старокостянтинівської міської ради №-15 п.1/33/VII "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки", кадастровий номер земельної ділянки 6810800000:15:004:0001, яка розташована у м. Старокостянтинів, вул. Заїкіна, 95.
За змістом частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 установлено у розмірі 2 102,00 грн.
Оскаржуваною постановою Північно-західного апеляційного господарського суду рішення господарського суду Хмельницької області від 16.06.2020 у справі № 924/30/20 про відмову у позові залишено без змін.
У поданій касаційній скарзі Квартирно - експлуатаційного відділу м. Хмельницький просить скасувати вищевказані рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд.
Відтак, скаржник при зверненні з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції повинен сплатити судовий збір у сумі 12 612,00 грн (2 102,00 грн х 3 вимог немайнового характеру х 200%).
Проте, в порушення зазначених вимог, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас, скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за звернення з касаційною скаргою, яке обґрунтоване заблокуванням казначейських рахунків для проведення фінансових операцій.
Розглянувши подане клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів зазначає про його безпідставність та відмовляє у задоволенні цього клопотання з огляду на наступне.
Законом України "Про судовий збір" встановлено правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору. Зокрема статтею 8 зазначеного закону передбачено право суду враховуючи майновий стан сторони за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Вивчивши подане клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, судом зазначається, що за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір", обставини, пов'язані з відсутністю технічної можливості не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", не вбачається правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази cплати судового збору у розмірі 12 612,00 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
За змістом частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, касаційна скарга Квартирно - експлуатаційного відділу м. Хмельницький на рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.06.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 924/30/20 підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання суду відповідної заяви з зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пунктами 1-4 статті 287 цього Кодексу підстави (підстав) та доказів сплати судового збору у розмірі 12 612,00 грн.
Частиною третьою статті 169 ГПК України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Оскільки порядок подання заяви про усунення недоліків касаційної скарги, саме у вигляді незазначення передбачених ГПК України підстав оскарження судових рішень, чинним ГПК України не встановлений, Суд визначає, що скаржнику необхідно направити заяву про усунення недоліків іншим учасникам справи та надати Суду докази такого направлення.
Клопотання про поновлення строку касаційного оскарження буде розглянуто судом після усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 169, 234, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
1. Касаційну скаргу Квартирно - експлуатаційного відділу м. Хмельницький на рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.06.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 924/30/20 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржникові.
2. Роз'яснити Квартирно - експлуатаційному відділу м. Хмельницький, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
3. Копію цієї ухвали надіслати скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. О. Волковицька