18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
05 листопада 2020 року Черкаси справа № 925/394/20
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Юхименко О. В., за участю представника позивача Лучинович І.В., адвокат,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА МІГ»
до Акціонерного товариства «БМ-2018»
за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Науменко Тетяни Миколаївни та Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП»
про визнання права власності,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА МІГ» звернулося у Господарський суд Черкаської області з позовом до Акціонерного товариства «БМ-2018», у якому просить (в редакції заяви про зміну предмету позову) визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІРМА МІГ» (ідентифікаційний код 21389433, м. Черкаси, бул. Шевченка, буд. 161/1, 18002) на нежитлове приміщення - торговий павільйон загальною площею 21,5 кв.м за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, буд. 161/1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1217098071101; на частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 37,5 кв.м за адресою: м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, буд. 1/3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1217068571101; на частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 28,3 кв.м за адресою: м. Черкаси, вул. Максима Залізняка (Громова), буд. 29/7, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1217044771101; на частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 43,5 кв.м за адресою: м. Черкаси, вул. В.Чорновола (Енгельса), буд. 160/5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1217075171101; на частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 34,7 кв.м за адресою: м. Черкаси, вул. В.Чорновола (Енгельса), буд. 54/5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1217080371101; на частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 78,6 кв.м за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 455/5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1217085271101; на частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 31,9 кв.м за адресою: м. Черкаси, вул. Припортова (Героїв Сталінграду), буд.43, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1217090171101 та відшкодувати судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки на даний час в державному реєстрі відсутня актуальна інформація про власника спірного майна, позивач вважає, що ефективним способом захисту його прав буде пред'явлення позову з вимогами про визнання права власності, у зв'язку зі встановленими порушеннями при реєстрації права власності на спірні об'єкти за Публічним акціонерним товариством «БМ Банк» (на даний час - Акціонерним товариством «БМ-2018») у порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку» та оспоренням останнім цього права, що встановлено рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.10.2018 у справі №826/9614/17.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.04.2020 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Встановлено відповідачам строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду відзиву на позовну заяву та усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.05.2020 задоволено клопотання позивача про витребування доказів, продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів до 07.07.2020, підготовче засідання відкладено.
27.05.2020 відповідач (приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М.) надіслав до суду відзив від 26.05.2020 №63/01-16 на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнає у повному обсязі та просить у задоволенні позову відмовити повністю. Зазначено, що настання строку виконання зобов'язань не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін. А оскільки зобов'язання за основним договором не виконано у визначений строк, немає підстав для припинення правовідносин за кредитним договором та договором іпотеки. Банком подано необхідний перелік документів для реєстрації права власності, які мали всі необхідні реквізити. Оцінка майна проводилась, проте звіт про оцінку не долучався до матеріалів реєстраційних справ. На час реєстрації права власності на майно, арешти з нього були зняті.
Відзив прийнято судом до розгляду.
11.06.2020 позивач подав до суду відповідь від 11.06.2020 на відзив відповідача (приватного нотаріуса Науменко Т.М.), у якій просить суд відхилити заперечення відповідача, які викладені у відзиві та задовольнити позов у повному обсязі.
Протокольною ухвалою від 17.06.2020 підготовче засідання відкладено.
07.07.2020 приватний нотаріус Науменко Т.М. надіслала до суду заперечення від 06.07.2020 №93/01-16 на відповідь на відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити повністю.
Протокольною ухвалою від 29.07.2020 підготовче засідання відкладено.
10.08.2020 Акціонерне товариство «БМ-2018» надіслав до суду відзив від 06.08.2020 на позов, у якому у задоволенні позову просить відмовити повністю. У відзиві відповідач зазначив, що зобов'язання між сторонами за договором іпотеки №6/45/190741-1 не припинені. Натомість право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки покладається на іпотекодержателя. Оцінка майна проводилась, та час реєстрації права власності на майно, арешти з нього були зняті. Щодо дійсності вимоги Банку, його права нараховувати проценти за договором кредиту, штрафних санкцій, зазначив, що на момент направлення вимоги Банку від 14.07.2016 та дату прийняття оскаржуваного рішення існувала інша судова практика (постанова Верховного Суду України від 25.05.2016, справа №6-157цк16).
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.08.2020 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову, у якій просить суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІРМА МІГ» право власності на нерухоме майно; залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Науменко Тетяну Миколаївну та Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП», підготовче засідання відкладено.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.09.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача (Акціонерного товариства «БМ-2018») про закриття провадження у справі. Закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.11.2020.
Відповідач - Акціонерне товариство «БМ-2018», та треті особи, належним чином повідомлені про дату та часу судового засідання, участь своїх представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Отже, оскільки відповідач та треті особи повідомлені про час та місце проведення судового засідання, суд дійшов висновку, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи без участі їх представників.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справи докази, суд
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.12.2008 у справі №07/5352 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА МІГ» до виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, визнано за товариством з обмеженою відповідальністю «ФІРМА МІГ» (вул. Ільїна, буд. 214, офіс 1, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 21389433) право власності на самочинно збудовані об'єкти нерухомого майна:
нежитлове приміщення - торговий павільйон загальною площею 21,5 кв.м, який розташований по бул. Шевченка, 161/1 у м. Черкаси, визначений у технічному паспорті літерою А-1;
нежитлове приміщення - торговий павільйон загальною площею 37,5 кв.м, торгового павільйону, який розташований по бул. Шевченко, 253 у м. Черкаси, визначений у технічному паспорті літерою А-1;
частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 35 кв.м, який розташований по вул. Енгельса, 54/5 у м. Черкаси, визначеного у технічному паспорті літерою А-1 (приміщення „1-1", 1-2", „1-3");
частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 31,9 кв.м, який розташований по вул. Героїв Сталінграду, 43 у м. Черкаси, визначеного у технічному паспорті літерою А-1 (приміщення „1-1", „1-2", „1-3");
частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 18,7 кв.м, який розташований по вул. Смілянській, 42/3 у м. Черкаси, визначеного у технічному паспорті літерою А-1 (приміщення „2-1", „2-2");
частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 43,5 кв.м, який розташований по вул. Енгельса, 160/5 у м. Черкаси, визначеного у технічному паспорті літерою А-1 (приміщення „1-1", „1-2", „1-3");
частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 37,5 кв.м., який розташований по вул. 30 річчя Перемоги, 1/3 у м. Черкаси, визначеного у технічному паспорті літерою А-1 (приміщення „2-1", „2-2", „2-3");
частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 78,1 кв.м, який розташований по вул. Благовісна, 455/5 у м. Черкаси, визначеного у технічному паспорті літерою А-1 (приміщення „1-1", „1-2", „1-3", „1-4");
частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 28,3 кв.м, який розташований по вул. Громова, 29/7 у м. Черкаси, визначеного у технічному паспорті літерою А-1 (приміщення „1-1", „1-2").
19.07.2011 між Публічним акціонерним товариством «БМ Банк» (найменування якого на даний час змінено на Акціонерне товариство «БМ-2018», надалі - відповідач) та Приватним підприємством «Сфера-Дизель» було укладено договір відновлювальної кредитної лінії (далі - кредитний договір, Т.1 а.с. 47-50), за умовами якого банк зобов'язався надавати на умовах цього договору, а позичальник - отримати і повернути кредит у розмірі 4 500 000,00 грн, з остаточним терміном повернення не пізніше 18.01.2013 відповідно до графіку.
Крім того, 19.07.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІРМА МІГ» (іпотекодавцем - позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством «БМ Банк» (іпотекодержателем - відповідачем у справі) було укладено договір іпотеки нерухомого майна №6/45/190741-1 (ділі - договір іпотеки, Т.1 а.с. 54-57), за умовами якого (в редакції додаткового договору №1 від 27.07.2012, Т.1, а.с. 58-59) позивач, як майновий поручитель, з метою забезпечення належного виконання зобов'язань позичальника - Приватного підприємства «Сфера-Дизель», що випливає з кредитного договору від 19.07.2011, передав банку в іпотеку предмет іпотеки (8 об'єктів нерухомого майна, у тому числі, і зазначені вище нежитлові приміщення), що належать йому на праві власності.
У пункті 6.6 договору іпотеки міститься застереження про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку позасудового врегулювання спору, зокрема, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язань на підставі цього договору.
У подальшому, 30.08.2012 між позивачем та відповідачем укладено додатковий договір №2 в частині зміни строку кредитування, а саме: кредит у розмірі 4500000,00 грн іпотекодержателю повернути у строк до 17.01.2014 (Т.1, а.с. 60).
11.06.2013 відповідач направив позивачу вимогу №1145-05/2 про виконання зобов'язань за кредитним договором від 19.07.2011, у якій вимагав протягом 30 календарних днів з моменту отримання даної вимоги усунути допущені порушення та погасити у повному обсязі заборгованість станом на 04.06.2013 за договором відновлювальної кредитної лінії від 19.07.2011 в сумі 4 201 564,00 грн, з яких: строкова сума заборгованості по кредиту - 3 695 000,00 грн; строкова сума заборгованості по процентам - 90 805,89 грн; прострочена сума заборгованості по процентам - 398 416,05 грн; пеня за порушення виконання зобов'язань - 17 342,06 грн, та попереджено про звернення стягнення на предмет іпотеки (Т.1, а.с. 61).
Вимога отримана позивачем 15.06.2013, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (Т.1, а.с. 62).
14.01.2014 Публічне акціонерне товариство «БМ Банк» звернулося до Придніпровського районного суду м.Черкаси з позовною заявою про стягнення коштів за кредитним договором з Приватного підприємства «Сфера-Дизель» (як позичальника), ОСОБА_1 (як поручителя) та звернення стягнення на предмет іпотеки до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА-МІГ» (як майнового поручителя) (Т.1, а.с. 63-65).
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.03.2014 у справі №711/320/14-ц провадження у справі в частині вимоги Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА-МІГ» про звернення стягнення на предмет іпотеки закрито, з підстав того, що вирішення вказаної вимоги віднесено до юрисдикції господарського суду, позаяк обидві сторони є юридичними особами (Т.1, а.с. 66-67).
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.03.2014 у справі №711/320/14-ц (Т.1, а.с. 68-70), яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 24.07.2014 (Т.1, а.с. 71-73), позов задоволено частково, присуджено стягнути солідарно з Приватного підприємства «Сфера-Дизель» та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії від 19.07.2011 у сумі 4 706 674, 67 грн. Рішенням суду визначено, що розмір строкової заборгованості за кредитом становить 1 500 000,00 грн, прострочена кредитна заборгованість у сумі 2 195 000,00 грн; строкова сума заборгованості по процентам - 74507,40 грн, прострочена сума заборгованості по процентам - 819717,21 грн; нараховану суму пені за прострочення виконання зобов'язання - 117 450,06 грн.
19.09.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно, яке на підставі договору іпотеки нерухомого майна від 19.07.2011 №6/45/190741-1 було передане в заставу Публічному акціонерному товариству «БМ Банк», в рахунок стягнення заборгованості на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.03.2014 за період з 19.07.2011 до 27.11.2013 (Т.1, а.с. 74-75).
14.07.2016 відповідач направив позивачу вимогу №3118-05/5 про виконання зобов'язань за договором іпотеки нерухомого майна від 19.07.2011, у якій вимагав протягом 30 календарних днів з моменту отримання даної вимоги усунути допущені порушення та погасити в повному обсязі заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії від 19.07.2011, яка станом на 11.07.2016 становить 11 374 325,37 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом - 3 695 000,00 грн; сума заборгованості по нарахованим та несплаченим процентам - 3 114 620,17 грн; пеня за порушення строків виконання зобов'язань - 4 564 705,20 грн, та попереджено про звернення стягнення на предмет іпотеки (Т.1, а.с. 76-78).
03.04.2017 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Науменко Тетяною Миколаївною винесено рішення про реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством «БМ Банк» щодо наступних об'єктів:
рішення №34585934 від 03.04.2017 про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, буд.161/1 (Т.1, а.с. 79);
рішення №34589588 від 03.04.2017 про реєстрацію права власності на частину нежитлового приміщення за адресою: м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, буд. 1/3 (Т.1, а.с. 80);
рішення №34589722 від 03.04.2017 про реєстрацію права власності на частину нежитлового приміщення за адресою: м. Черкаси, вул. Громова (на даний час - Максима Залізняка), буд. 29/7 (Т.1, а.с. 81);
рішення №34589243 від 03.04.2017 про реєстрацію права власності на частину нежитлового приміщення за адресою: м. Черкаси, вул. Енгельса (на даний час - В.Чорновола), буд.160/5 (Т.1, а.с. 82);
рішення №34589132 від 03.04.2017 про реєстрацію права власності на частину нежитлового приміщення за адресою: м. Черкаси, вул. Енгельса (на даний час - В.Чорновола), буд 54/5 (Т.1, а.с. 83);
рішення №34589008 від 03.04.2017 про реєстрацію права власності на частину нежитлового приміщення за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, буд.455/5 (Т.1, а.с. 84);
рішення №34588863 від 03.04.2017 про реєстрацію права власності на частину нежитлового приміщення за адресою: м. Черкаси, вул. Героїв Сталінграду (на даний час - Припортова), буд.43 (Т.1, а.с. 85).
Рішення про державну реєстрацію права власності позивачем оскаржено до Міністерства юстиції України (у порядку статті 37 ЗУ «Про державу реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Наказом Міністерства юстиції України від 24.07.2017 №2336/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА-МІГ» задоволено у повному обсязі, скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у тому числі, №34585934, №34589588, №34589722, №34589243, №34589132, №34589008, №34588863, які прийняті приватним нотаріусом Науменко Т.М. (Т.1, а.с. 91) стосовно об'єктів нерухомого майна, якими позивач забезпечував виконання кредитного договору.
Рішенням Придніпровського районного суду від 20.12.2017 у справі №711/8270/17 (Т.1, а.с. 89-90) знято арешт з нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці у Публічного акціонерного товариства «БМ Банк».
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.10.2018 у справі №826/9614/17 (Т.1, а.с. 92-98), яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2019 (Т.1, а.с. 99-105), визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 24.07.2017 №2336/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», зобов'язано Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів стосовно рішень про державну реєстрацію прав, які були скасовані наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2017 року №2336/5, а саме: від 03 квітня 2017 року №34589722, №34589588, №34589243, №34589132, №34589008, №34588863, №34587019, №34585934; від 23 червня 2017 року №35837007, №35832945, №35833315.
06.09.2018 між Акціонерним товариством «БМ Банк» і Акціонерним товариством «ВТБ БАНК» було укладено договір №06092018/І про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 19.07.2011, іпотекодавцем за яким виступає Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА-МІГ» (Т.2, а.с. 76-78). Акціонерним товариством «БМ Банк» зареєстровано відомості про обтяження спірного майна іпотекою.
Листом від 17.07.2020 №1902/1-2 (Т.2, а.с. 64) Акціонерне товариство «ВТБ-Банк» спільно з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредіт інвестмент груп» повідомили позивача про відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки від 19.07.2011 та необхідність виконання зобов'язань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредіт інвестмент груп».
Як вказує позивач, згідно з відомостями, які відображені у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно станом на 26.03.2020, відомості про право власності щодо спірного майна відсутні, тому позивач вважає, що його право, як власника є порушеним, у зв'язку з чим звернувся із позовом про визнання права власності на майно.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача про визнання права власності на нерухоме майно, яке згідно з умовами договором іпотеки у позасудовому порядку було передане у власність відповідача.
Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (стаття 1049 Цивільного кодексу України).
Наслідки порушення договору позичальником, визначені у статті 1050 Цивільного кодексу України, згідно з частиною другою якої встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Отже, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов'язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов'язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов'язань або зменшити їх. Забезпечувальне зобов'язання (взаємні права і обов'язки) виникає між іпотекекодержателем (кредитором за основним зобов'язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов'язанням). Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов'язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).
Згідно з частиною 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку» (у редакції Закону на момент укладення договору іпотеки) звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Статтею 35 Закону України «Про іпотеку» (у редакції Закону на момент укладення договору іпотеки) визначено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Судом встановлено, що з метою забезпечення належного виконання зобов'язань позичальника - Приватного підприємства «Сфера-Дизель», за кредитним договором, позивач, як майновий поручитель, передав банку в іпотеку 8 об'єктів нерухомого майна, що належали йому на праві власності.
У зв'язку з невиконанням позичальником свого зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, банк направив майновому поручителю вимогу про виконання ним зобов'язань за кредитним договором, у якій вимагав протягом 30 календарних днів з моменту отримання даної вимоги усунути допущені порушення та погасити у повному обсязі заборгованість станом на 04.06.2013 у сумі 4 201 564,00 грн та попередив про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вимога отримана позивачем 15.06.2013, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, отже строк виконання зобов'язання настав 15.07.2013.
Шляхом направлення вимоги про дострокове повернення кредиту в порядку частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання, зокрема, щодо строку дії договору. Відтак, банком був змінений строк кредитування та кінцевий термін повернення кредиту до 15.07.2013.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом та неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України. У даних правовідносинах права та інтереси позивача можуть бути забезпечені сплатою нарахувань згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 28.03.2018 справа №444/9519/12, від 04.07.18 справа №14-154цс18, від 31.10.2018 справа № 202/4494/16-ц).
Також судом встановлено, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.03.2014 у справі №711/320/14-ц встановлено, що загальна сума заборгованість за кредитним договором становить 4 706 674, 67 грн.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Отже, на час припинення дії кредитного договору заборгованість позивача була встановлена рішенням суду та становила 4 706 674, 67 грн.
Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Правовими нормами частин 1-3 статті 37 Закону України «Про іпотеку» (у редакції Закону на момент укладення договору іпотеки) встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Суд також враховує, що згідно з частиною 3 статті 37 Закону «Про іпотеку», іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 20.03.2019 у справі №306/2053/16-ц підтримано позицію, що ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна. З цих міркувань Велика Палата погодилась з висновками судів попередніх інстанцій про порушення процедури набуття майна іпотекодержателем з підстав не направлення іпотекодавцеві звіту про оцінку майна.
Зазначений висновок також відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постановах: від 23.01.2019 у справі №306/1224/16-ц, провадження №14-501цс18; від 24.04.2019 у справі №521/18393/16-ц, провадження №14-661цс18.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у від 31.07.2020 у справі №607/11516/18 дотримуючись такого ж висновку, суд вказав про наявність порушення порядку звернення стягнення на майно з тих підстав, що повідомлення Банку не містило жодної інформації про вартість майна, за якою відбулося зарахування вимог, оскільки ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна.
Вимога банку від 14.07.2016, яку подано реєстратору для реєстрації права власності на майно позивача не містить жодних відомостей про звернення стягнення на предмет іпотеки саме у позасудовий спосіб, а так само і інформації про вартість майна, за якою іпотекодержатель набуває його у власність.
Не містять звіту про оцінку спірних об'єктів і матеріали досліджених судом реєстраційних справ.
У рішеннях про державну реєстрацію №34585934, №34589588, №34589722, №34589243, №34589132, №34589008, №34588863, які прийняті приватним нотаріусом Науменко Т.М., так само відсутня інформація про вартість майна, за якою відповідач набув його у власність. Тому суд приходить до висновку, що в порушення частини 3 статті 37 Закону «Про іпотеку» ціна набуття права власності на майно позивача між іпотекодавцем та іпотекодержателем не погоджена.
Натоміть ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна. Більше того, враховуючи те, що позивач є майновим поручителем за договором позики та має чітко знати розмір своєї зворотної вимоги до позичальника.
Суд критично оцінює доводи відповідача про погодження сторонами ціни набуття права власності, згідно зі звітом про оцінку майна, який був виготовлений на замовлення банку 10.01.2017, оскільки, як зазначалось, вказаний звіт відсутній в матеріалах відповідних реєстраційних справ. Доказів надання цього звіту нотаріусу для проведення реєстраційних дій та направлення його позивачу, відповідач суду не надав. Крім того, як зазначено у звіті оцінка нерухомого майна позивача була проведена з метою укладення договору купівлі-продажу, і була проведена після направлення вимоги банку до позивача (14.07.2016).
Також суд зазначає, що встановлений у рішенні суду загальний розмір заборгованості позичальника складає 4 706 674, 67 грн. А згідно зі звітом про оцінку нерухомого майна позивача, загальна вартість всіх переданих в іпотеку об'єктів нерухомості становить 6 710 800 грн. Отже, для задоволення вимог банка у розмірі 4 706 674, 67 грн. було достатньо звернути стягнення не на всі, а лише на частину переданих в іпотеку об'єктів.
Суд також враховує, що 19.09.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно позивача. Сторонами не надано доказів того, що виконавчий напис нотаріуса від 19.09.2014 визнаний таким, що не підлягає виконанню та втратив своє значення як виконавчого документа. З його змісту слідує, що звернення стягнення має здійснюватись шляхом реалізації майна, у встановленому законом порядку та задоволення вимог кредитора за рахунок цих коштів. Тобто відповідачем до позивача застосовано взаємовиключні способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
За змістом статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Згідно з пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв'язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.
Відповідно до пункту 61 цього Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцяти-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов'язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статті 37 Закону України «Про іпотеку» порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
Відповідно до правової позиції, яка викладена Верховним Судом у постанові від 14.02.2018 по справі №127/8068/16-ц (провадження №61-5164св18), аналіз положень статей 17, 33, 36, 37 Закону України «Про іпотеку» дає підстави зробити висновок про те, що згода іпотекодавця на передачу належного йому нерухомого майна у власність іншої особи (іпотекодержателя), не є беззастережною, а залежить від ряду умов, а саме: чинності іпотеки, невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання, визначення в установленому порядку вартості майна, наявності чинного рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на це майно.
Право іпотекодержателя на застосування застереження, передбаченого у пункті 6.6 договору іпотеки нерухомого майна не є абсолютним. Можливість його реалізації залежить від цілого ряду умов. На момент підписання договору іпотеки нерухомого майна, сторони не могли визначити істотні умови застереження про задоволення вимог іпотекодержателя з об'єктивних причин. Саме у зв'язку з цим, договором передбачено надсилання повідомлення, де, насамперед, має бути зазначено який саме позасудовий спосіб звернення стягнення обрано іпотекодержателем, якими є строки добровільного виконання зобов'язання, за яку ціну буде звернено стягнення і т.п.
Таке повідомлення й фактично є способом погодження істотних умов застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати, зокрема, на підставі договорів, так і безпосередньо з актів цивільного законодавства (частини 2, 3 статті 11 Цивільного кодексу України). Проте права, які виникають на підставі договору, можуть бути реалізовані лише упродовж строку дії договору (частина 1 статті 631 Цивільного кодексу України).
На переконання суду, оскільки право іпотекодержателя щодо визнання права власності на предмет іпотеки на підставі іпотечного застереження - це право, яке виникає виключно на підставі договору, то в силу положень статті 631 Цивільного кодексу України, таке право може бути реалізоване лише упродовж строку дії договору іпотеки. У разі якщо право позикодавця виникає на підставі договору (як то нарахування неустойки чи процентів), то це право може бути реалізоване виключно упродовж строку кредитування (тобто строку дії договору).
Згідно з умовами договору іпотеки нерухомого майна в редакції додаткового договору, остаточним терміном повернення кредиту іпотекодержателю є 17.01.2014. Проте, 11.06.2013 відповідач направив позивачу вимогу про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором від 19.07.2011, як це передбачено пунктом 2.3.1 договору відновлювальної кредитної лінії та пунктом 6.1 договору іпотеки нерухомого майна та встановив строк на дострокове виконання зобов'язання за кредитним договором упродовж 30 календарних днів з моменту отримання вимоги. Вимога отримана позивачем 15.06.2013, отже банком був змінений строк кредитування до 15.07.2013.
З огляду на наведене, станом на 03.04.2017 (дата реєстрації права власності спірного майна за відповідачем) було припинене право відповідача реалізувати іпотечне застереження. Після завершення строку дії договору відповідач міг звернути стягнення на предмет іпотеки виключно згідно з рішенням суду або у способи, що передбачені статтею 39 Закону України «Про іпотеку».
При цьому, суд критично оцінює доводи відповідача в тій частині, що строк договору іпотеки не завершений, тому останній діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Оскільки частинами 1, 2 статті 252 Цивільного кодексу України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Тобто правового характеру терміну набуває лише та подія, яка має настати неминуче. Натомість виконання зобов'язань за договором в повному обсязі не є подією, що має настати неминуче, а тому не може вважатись терміном у розумінні статті 252 Цивільного кодексу України. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 18 липня 2012 року, справа № 6-78цс12.
Разом з тим, суд критично оцінює доводи позивача про реєстрацію права власності на спірне майно в період чинності постанов державного виконавця про його арешт. Оскільки це твердження спростовується наданим нотаріусом відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. А сам лише факт звернення банку до суду з позовом про зняття арештів у вересні 2017, тобто після проведення реєстрації права власності, є припущенням того, що ці ж арешти могли бути зареєстровані і станом на 03.04.2017.
Частиною 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц.
Позовні вимоги про визнання неправомірними дій державного реєстратора та визнання недійсним його рішення не відповідають ефективним способам захисту прав та інтересів позивача, оскільки судове рішення про задоволення таких вимог не є підставою для внесення запису про право власності позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, чого прагне позивач (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 19.05.2020, справа № 916/1608/18).
Такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, виключений в силу вимог статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції чинній з 16.01.2020. Тому, на думку суду, ефективне поновлення прав позивача можливе шляхом визнання за ним права власності на спірне майно. Враховуючи, що останній позбавлений можливості відновити своє право власності у інший спосіб.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 26 188,10 грн.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІРМА МІГ», (бул. Шевченка, буд. 161/1, м.Черкаси, 18002, ідентифікаційний код 21389433) право власності:
- на нежитлове приміщення - торговий павільйон загальною площею 21,5 кв.м за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, буд. 161/1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1217098071101;
- на частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 37,5 кв.м за адресою: м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, буд. 1/3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1217068571101;
- на частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 28,3 кв.м за адресою: м. Черкаси, вул. Максима Залізняка (Громова), буд. 29/7, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1217044771101;
- на частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 43,5 кв.м за адресою: м. Черкаси, вул. В.Чорновола (Енгельса), буд. 160/5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1217075171101;
- на частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 34,7 кв.м за адресою: м. Черкаси, вул. В.Чорновола (Енгельса), буд. 54/5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1217080371101;
- на частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 78,6 кв.м за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 455/5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1217085271101;
- на частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 31,9 кв.м за адресою: м. Черкаси, вул. Припортова (Героїв Сталінграду), буд. 43, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1217090171101.
Стягнути з Акціонерного товариства «БМ-2018» (бул. Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, буд. 8/26, м. Київ, 01004, ідентифікаційний код 33881201) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА МІГ», (бул. Шевченка, буд. 161/1, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код 21389433) 26 188,10 грн судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги рішення, після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення підписане 16.11.2020.
Суддя О.І.Кучеренко