29 жовтня 2020 року Справа № 915/759/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС", Куренівський провулок, 19/5, м. Київ, 04073 (код ЄДРПОУ 35591059)
до відповідача ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДОМОБУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ", вул. Гмирьова, 1, м. Миколаїв, 54028 (код ЄДРПОУ 01273160)
до відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення коштів в сумі 5 547 135, 95 грн.
Представники сторін у судове засідання не з'явились.
До господарського суду Миколаївської області звернулось АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" з позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДОМОБУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ" та ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 779/ЮКЛ-19 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (у національній валюті) від 04.07.2019 року у розмірі 5 547 135, 95 грн., яка включає в себе:
- строкову заборгованість за основним боргом - 1 111 111, 15 грн.;
- прострочену заборгованість за основним боргом - 3 878 054, 00 грн.;
- строкову заборгованість за процентами 112 706, 00 грн.;
- прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 205 156, 75 грн.;
- пеню за несвоєчасне погашення основного боргу - 234 857, 18 грн.;
- пеню за несвоєчасне погашення процентів - 5 250, 88 грн.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 09.07.2020 року.
У зв'язку з перебуванням судді Олейняш Е.М. на навчанні з підготовки суддів, підготовче засідання по справі № 915/759/20, призначене на 09.07.2020 року, не відбулось.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.07.2020 року призначено підготовче засідання по справі на 01.09.2020 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.09.2020 року відкладено підготовче засідання по справі на 29.09.2020 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.09.2020 року закрито підготовче провадження у справі та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 29.10.2020 року.
Сторони явку повноважних представників в судові засідання 01.09.2020, 29.09.2020 та 29.10.2020 не забезпечили.
19.10.2020 року до господарського суду Миколаївської області від позивача надійшло клопотання (вх. № 13186/20), в якому позивач просить суд розглянути справу без участі представника позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Подане клопотання судом розглянуто та задоволено.
Ухвала господарського суду Миколаївської області від 29.09.2020 року, надіслана на адресу відповідача ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДОМОБУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ" отримана останнім завчасно 12.10.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. 111).
Ухвала господарського суду Миколаївської області від 29.09.2020 року, надіслана на адресу відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 повернута до суду поштовою установою із відмітками пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (арк. 113-116).
Відповідно до інформації, наданої Департаментом з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради № 19.03.03-11/3159/20 від 16.06.2020 року, станом на 11.06.2020 року за відомостями Реєстру територіальної громади міста Миколаєва місце проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (арк. 70).
Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи обізнаний, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (ухвал суду) (арк. 61, 77).
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.
В судовому засіданні 29.10.2020 року судом відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України та ч. 4, 7 ст. 240 ГПК України складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
1. Правова позиція позивача.
Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем ТзДВ "МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДОМОБУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (позичальником, боржником) умов Кредитного договору № 779/ЮКЛ-19 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (у національній валюті) від 04.07.2019 року щодо неповернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість у спірній сумі (основний борг та проценти за користування кредитними коштами). Враховуючи порушення позичальником зобов'язання, позивачем нараховано пеню. Крім того, позивач зазначає, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договір поруки № 779/ЮПОР-19 між АТ "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" та ОСОБА_1 , який поручився перед кредитором за виконання боржником ТзДВ "МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДОМОБУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ" зобов'язань за Кредитним договором № 779/ЮКЛ-19 від 04.07.2019 року. Враховуючи порушення відповідачем (Товариство, позичальник, боржник) взятих на себе за кредитним договором зобов'язань, позивач (кредитор) звернувся до суду із даним позовом про стягнення в солідарному порядку заборгованості з відповідачів (боржника та поручителя). Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 173, 193, 346, 348 ГК України, ст. 11, 14, 202, 257, 258, 509, 525, 526, 530, 546, 553, 554, 614, 624, 625, 626, 1050, 1054 ЦК України та умовами договорів.
2. Правова позиція (заперечення) відповідачів.
Відповідачами не подано відзивів на позовну заяву в порядку ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України.
Відповідно до п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-ІХ від 30.03.2020 року (в редакції, яка діяла до 16.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продвжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
17.07.2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 725-IX від 18.06.2020 року.
Відповідно п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020 (набрав чинності 17.07.2020) процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Відповідно до п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України (в редакції Закону України № 731-IX від 18.06.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Враховуючи вищевказані приписи законодавства, строк для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 731-IX від 18.06.2020 закінчився 06.08.2020 року.
Відповідачами не подано суду відзиву на позовну заяву, як у встановлений судом строк, так і станом на дату розгляду справи. Будь-яких заяв та клопотань від відповідачів щодо продовження процесуального строку на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
3.1. Кредитний договір.
04.07.2019 року між АТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС» (банк) та ТзДВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДОМОБУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (позичальник) укладено кредитний договір № 779/ЮКЛ-19 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (у національній валюті) від 04.07.2019 року (арк. 10-14).
До кредитного договору між сторонами було укладено Додаток № 1 «Графік зменшення ліміту кредитування» (арк. 15)
Кредитний договір та додаток підписано та скріплено печатками сторін.
Умовами кредитного договору сторони передбачили наступне:
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти (надалі - кредит) на наступних умовах:
- ліміт кредитування: 5 000 000,00 грн., що змінюється відповідно до графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у додатку № 1 до цього договору;
- строк кредитної лінії: з 04 липня 2019 року по 03 липня 2020 року включно;
- мета використання коштів: поповнення обігових коштів;
- процентна ставка: 23,0 % проценти річних;
- комісія за обслуговування кредитного рахунку, без ПДВ, а саме: комісія за надання кредиту (сплачується одноразово) - 50 000,00 грн.; комісія за надання кредитного траншу (сплачується від суми кожного траншу) - 0,1% процента від суми кожного кредитного траншу; комісія за зміну суттєвих умов кредитного договору за ініціативою позичальника (пролонгація, зміна графіку погашення кредиту, збільшення ліміту кредитування, зміна процентної ставки тощо) - за окремим рішенням кредитного комітету банку.
Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору під терміном «відновлювальна кредитна лінія» розуміється кредитна лінія, при якій ліміт кредитування визначається у вигляді максимальної суми кредитних коштів, що може знаходитися у користуванні позичальника на будь-яку дату протягом терміну дії цього договору. У разі часткового або повного повернення кредиту позичальник може повторно отримати кредит в межах зазначеного ліміту протягом строку кредитної лінії.
Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами (надалі за текстом кожна окрема частина - «транш»). Підставою для видачі кожного окремого траншу є заява позичальника. Строк розгляду банком заяви не може перевищувати 2 (двох) робочих днів.
Відповідно до п. 2.2 Договору для обліку строкової заборгованості позичальника за кредитом банк відкриває позичальнику кредитний рахунок № НОМЕР_2 в АТ «КБ «Глобус», код банку в системі електронних платежів (МФО) 380526 (надалі-«кредитний рахунок»).
Відповідно до п. 2.3 Кредитного договору надання кожного траншу здійснюється шляхом:
- перерахування коштів з кредитного рахунку на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_3 в АТ "КБ "ГЛОБУС", код банку в системі електронних платежів (МФО) 380526;
- шляхом оплати з кредитного рахунку розрахункових документів позичальника.
Надання траншів в межах кредитної лінії здійснюється наступним чином:
- в межах ліміту 3 500 000, 00 грн. після оформлення в заставу колісних транспортних засобів у кількості 8 одиниць, що належать ТОВ «НДСК-2» та після оформлення фінансової поруки ОСОБА_1 .
- в межах 5 000 000, 00 грн. після оформлення в заставу баштових кранів КБ 405-1А у кількості 2 одиниці та оформлення в іпотеку нежитлової будівлі, що належить ТОВ «НДСК-2».
Відповідно до п. 2.4 Кредитного договору строк користування кредитною лінією починається з моменту перерахування коштів з кредитного рахунку.
Відповідно до п. 2.6 Кредитного договору кредит надається на підставі поданої позичальником письмової заяви, підписаної уповноваженою (-ними) особами позичальника та завіреної печаткою позичальника, тільки після виконання вимог п. 2.5 щодо сплати комісії та п.п. 3.1, 3.2 цього договору щодо умов забезпечення виконання позичальником зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п. 3.1 та п 3.1.3 Кредитного договору виконання позичальником зобов'язань за цим договором (повернення кредиту, сплата процентів за користування ним, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених цим договором) забезпечуються зокрема, але не виключно: порукою ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів зі свого поточного рахунку на кредитний рахунок. Заборгованість за кредитом повертається позичальником у відповідності до графіка зменшення ліміту кредитування (додаток №1 до цього договору), а у випадку, якщо такий не був укладений - не пізніше останнього дня строку кредитної лінії, передбаченого п. 1.1 цього договору.
У випадку, якщо цей день припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, сплата здійснюється в перший за ним робочий день.
При зменшенні ліміту кредитування відповідно до встановленого графіка зменшення ліміту кредитування, терміном погашення позичальником заборгованості за кредитом, яка перевищує ліміт кредитування, встановлений на наступний строк, є день, що передує дню, з якого починає діяти новий ліміт кредитування. Якщо такий день припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, сплата здійснюється в перший за ним робочий день.
У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом договору строків повернення кредиту, сума несплаченої в строк заборгованості за кредитом вважається простроченою та переноситься банком на рахунки для обліку простроченої заборгованості позичальника за кредитом.
У випадку непогашення позичальником простроченої заборгованості за кредитом, банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом, зазначеним у п. 5.2.7 договору
Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту по день повного виконання (сплати) боргових зобов'язань на суму фактичної заборгованості за кредитом, при цьому день надання кредиту включається до розрахунку. При розрахунку процентів у місяці приймається фактична кількість календарних днів у місяці та році. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюються у валюті кредиту щомісячно та у день остаточного повернення кредиту.
Відповідно до п. 4.3 Кредитного договору нарахування процентів банком за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно за період з 01 (першого) числа місяця по останнє число місяця (включно) та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал про розрахунку процентів та комісій не включається.
Відповідно до п. 4.4 Кредитного договору сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк по 10 (десяте) число (включно) кожного місяця, наступного за місцем їх нарахування на рахунок № НОМЕР_4 в АТ «КБ «Глобус», - код банку в системі електронних платежів (МФО) 380526.
Якщо 10 (десяте) число місяця припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, сплата переноситься на наступний робочий день.
У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом договору строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів, вважаються простроченими, переносяться банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів.
У випадку непогашення позичальником простроченої заборгованості по сплаті процентів, банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом, зазначеним у п. 5.2.7 цього договору.
Проценти, нараховані за останній (неоплачений) період користування кредитною лінією сплачується одночасно з остаточним поверненням кредиту.
Відповідно до п. 4.6 Кредитного договору у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту у строки, передбачені п.1.1, 4.1 цього договору, позичальник сплачує проценти з розрахунку процентної ставки, збільшеної на 5 (п'ять) процентів річних до діючої процентної ставки, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.
Відповідно до п. 6.1.1 Кредитного договору позичальник зобов'язаний використати кредит за цільовим призначенням і своєчасно повернути його відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п. 6.1.2 Кредитного договору своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та комісії в порядку, передбаченому цим договором.
Відповідно до п. 6.1.4 Кредитного договору позичальник зобов'язаний грошові кошти на виконання зобов'язань, передбачених цим договором, спрямувати в наступній черговості: 1) на сплату прострочених процентів за користування кредитом; 2) на сплату прострочених комісій; 3) на сплату простроченої заборгованості по кредиту; 4) на сплату штрафних санкцій (пені); 5) на сплату нарахованих процентів за користування кредитом; 6) на сплату нарахованих комісій; 7) на сплату строкової заборгованості по кредиту; 8) на сплату інших платежів за цим договором.
Відповідно до п. 10.1 Кредитного договору цей договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє до повного виконання позичальником зобов'язань за цим договором.
Судом встановлено, що відповідачем ТзДВ «Миколаївський ДБК» за період з 22.07.2019 року по 02.09.2019 року було подано заяви, в яких відповідач просив банк надати транш на загальну суму 5 000 000, 00 грн. (арк. 19-29).
Згідно виписки по особовому рахунку позичальника ТзДВ «Миколаївський ДБК» № НОМЕР_2 з 07.07.2019 по 31.05.2020 банком в період з 22.07.2019 року по 02.09.2019 року належним чином та в повному обсязі виконано взяті на себе зобов'язання згідно умов кредитного договору шляхом видачі позивачльнику ТзДВ «Миколаївський ДБК» коштів окремими траншами в межах встановленого ліміту кредитування відповідно до заяв позичальника від 22.07.2019 № 22/03 (400 000,00 грн.); від 23.07.2019 № 23/01 (500 000,00 грн.), від 31.07.2019 № 31/02 (700 000, 00 грн.); від 02.08.2019 року № 22/08 (1 100 000,00 грн.), від 13.08.2019 року № 13/08 (400 000, 00 грн.), від 20.08.2019 № 20/8 (400 000,00 грн.); від 22.08.2019 року № 22/8 (200 000,00 грн.); від 27.08.2019 року № 27/8 (600 000,00 грн.); від 29.08.2019 року № 29/8 (150 000, 00 грн.); 30.08.2019 року № 30/8 (200 000, 00 грн.); від 02.09.2019 року № 02/09 (350 000, 00 грн.) (арк. 34-35).
Як вбачається з Графіку зменшення ліміту кредитування, не спростовано матеріалами справи та підтверджується позивачем у позовній заяві, відповідачем ТзДВ «Миколаївський ДБК» 12.11.2019 року не здійснено повернення частини кредиту відповідно до суми ліміту кредитування згідно Графіка зменшення ліміту кредитування (додаток № 1 до кредитного договору) у розмірі 555 555, 55 грн.
Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем ТзДВ «Миколаївський ДБК» частково повернуто 30.03.2020 кредитні кошти в сумі 10 834, 85 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку за період з 04.07.2019 року по 31.05.2020 року (арк. 36).
Суду не подано доказів повернення відповідачем ТзДВ «Миколаївський ДБК» кредитних коштів згідно Графіку й за наступні періоди.
Таким чином, позичальником ТзДВ «Миколаївський ДБК» порушено умови п. 4.1 кредитного договору щодо погашення заборгованості за кредитом у відповідності до Графіка зменшення ліміту кредитування (додаток № 1 до договору), внаслідок чого заборгованість за кредитом вважається простроченою, а банком суму несплаченої в строк заборгованості перенесено на рахунки для обліку простроченої заборгованості (перші сім платежів згідно графіку за мінусом вищевказаної оплати) (арк. 36), що становить 3 878 054, 00 грн.
Відповідно до п. 9.2 та п.п. 9.2.1 Кредитного договору банк має право зупинити подальше кредитування позичальника та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені цим договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або іншими особами, що є поручителями позичальника (в т.ч. гарантами, майновими поручителями, заставодавцями та ін.), умов даного договору та/або угод (договорів), укладених у забезпечення виконання позичальником зобов'язань (договорів забезпечення) за цим договором, а позичальник зобов'язаний протягом 10 (десяти) календарних днів, а у випадку, якщо зобов'язання позичальника за цим договором забезпечується заставою майнових прав на грошові кошти, розміщені на депозитному рахунку в АТ «КБ «ГЛОБУС» - не пізніше наступного робочого дня, з дати надіслання банком відповідної вимоги, повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, інші платежі за цим договором та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані банку, у разі настання будь-якого з наступних випадків, зокрема, порушення позичальником строків (термінів) платежів, що встановлені цим договором.
06.04.2020 року позивачем направлено на адресу відповідача ТзДВ «Миколаївський ДБК» вимогу про дострокове погашення заборгованості № 995 від 02.04.2020 року, в якій банк на підставі п. 5.2.6, п. 9.1, п. 9.2, п. 9.2.1 вимагав у тридцятиденний строк з моменту одержання вимоги погасити загальну суму заборгованості (арк. 42). Факт направлення вимоги № 995 від 02.04.2020 року підтверджується конвертом, рекомендованим повідомленням про вручення та списком згрупованих відправлень (арк. 43, 46-47).
Вищевказана вимога банку повернута поштовою установою із відміткою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" (арк. 43).
Відповідно до абз. 2 п. 1.7 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
Як вбачається з матеріалів справи поштове відправлення повернуто за зворотною адресою установою пошти 08.05.2020, що підтверджується результатами відстеження поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 0407322753538 (арк. 48).
Отже, граничним строком для повернення кредитної заборгованості позичальником є 08.06.2020 включно.
Отже, у відповідача ТзДВ «Миколаївський ДБК» станом на день звернення до суду із позовом виникла строкова заборгованість по кредиту в сумі 1 111 111, 15 грн. та прострочена заборгованість за кредитом в сумі 3 878 054, 00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку за період з 04.07.2019 по 31.05.2020 (арк. 36).
3.2. Договір поруки.
На виконання умов кредитного договору 04.07.2019 року між АТ «КБ «Глобус» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки № 779/ЮПОР-19 (арк. 30-31).
Договір підписано сторонами. Доказів припинення, розірвання або визнання недійсним договору суду не подано.
Умовами договору поруки сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 1.1 Договору поруки в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручається перед кредитором за виконання ТДВ «Миколаївський ДБК» надалі в тексті - «боржник», зобов'язань за кредитним договором № 779/ЮКЛ-19 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 04 липня 2019 року, що укладений між кредитором та боржником, згідно з яким боржник зобов'язаний в строк по 03 липня 2020 р. повернути кредиторові кредитні кошти в розмірі 5 000 000,00 грн., сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 23 % процентів річних, а також сплатити штрафні санкції та інші платежі у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.
Відповідно до п. 1.2 Договору поруки кредитний договір, зазначений в п. 1.1 цього договору, а також будь - які додаткові угоди до нього, якщо такі будуть укладені між кредитором та боржником, далі в тексті цього договору іменуються «кредитний договір».
Відповідно до п. 1.3 Договору поруки поручитель підтверджує, що йому відомі всі умови кредитного договору. У випадку внесення боржником та кредитором змін та доповнень до кредитного договору поручитель дає свою згоду на збільшення розміру забезпеченого порукою за цим договором зобов'язання боржника (збільшення розміру кредиту, збільшення розміру процентів за його користування, продовження строку користування кредитними коштами, комісії, тощо), що може виникнути в майбутньому, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Відповідно до п. 1.4 Договору у разі порушення боржником зобов'язань, передбачених кредитним договором, поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Відповідно до п. 1.6 Договору поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник.
Відповідно до п. 2.1.2 Договору поруки кредитор має право пред'явити вимогу до поручителя у випадку невиконання чи неналежного виконання боржником своїх зобов'язань, передбачених кредитним договором.
Відповідно до п. 2.4.1 Договору поруки поручитель зобов'язується виконати за боржника зобов'язання за кредитним договором в порядку та в строки, що визначені цим договором.
Відповідно до п. 3.1 Договору у разі невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором в строки та в розмірах, що визначені кредитним договором, кредитор має право звернутися до поручителя із відповідною письмовою вимогою.
Відповідно до п. 3.2 Договору поручитель не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання вимоги кредитора зобов'язаний виконати обов'язок боржника перерахувати грошові кошти в сумі та на рахунок (рахунки), що визначені у вимозі кредитора.
Відповідно до п. 3.4 Договору момент виконання зобов'язань боржника поручителем є дата зарахування на відповідний рахунок (рахунки) кредитора суми заборгованості боржника за кредитним договором, при цьому за рахунок отриманих від поручителя грошових коштів заборгованість боржника погашається в черговості, що передбачена кредитним договором.
Відповідно до п. 3.5 Договору до поручителя, що виконав зобов'язання боржника за кредитним договором, переходять усі права кредитора щодо цього зобов'язання, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Відповідно до п. 6.5 Договору всі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином у розі, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграмою або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатись дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв'язку одержувача про вручення, відсутність адресату за вказаною адресою, тощо.
Відповідно до п. 5.1 Договору поруки цей договір набирає чинності з дати його укладення сторонами та діє по 03 липня 2023 р.
У зв'язку з невиконанням позичальником умов договору щодо повернення кредиту, позивач направив на адресу поручителя ОСОБА_1 вимогу про погашення заборгованості від 02.04.2020 року № 994, в якій банк зазначив, що ТзДВ «Миколаївський ДБК» не виконало свої зобов'язання за кредитним договором та не погасило заборгованість перед АТ «КБ «ГЛОБУС». У зв'язку з чим, банк вимагає від поручителя у тридцятиденний строк з моменту отримання цієї вимоги погасити заборгованість за кредитним договором (арк. 44). Факт отримання 09.04.2020 року поручителем вимоги від 02.04.2020 року № 994 підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. 45).
Непогашення позичальником та поручителем кредиту, процентів за користування кредитними коштами та пені і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі кредитного договору та договору поруки виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
4.1. Щодо стягнення основної заборгованості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.
У п. 1 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75 (далі - Положення) терміни вживаються в такому значенні:
- бухгалтерський облік в банках - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про операції банку зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;
- клієнтські рахунки - особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу);
- особовий рахунок - рахунок аналітичного обліку операцій з клієнтами банку, що здійснюються відповідно до укладених між банком і клієнтами договорів;
- первинний документ - документ, який містить відомості про операцію;
- регістри синтетичного та аналітичного обліку операцій - носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, книг, журналів, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.
У п. 42-43 Положення зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.
Відповідно до п. 44 Положення первинні документи банку (паперові та електронні) залежно від виду операції та типу контрагентів класифікують за такими ознаками: 1) за місцем складання: зовнішні (одержані від клієнтів, державних виконавців та інших банків); внутрішні (оформлені в банку); 2) за змістом: касові; меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій).
Касовими документами оформляються операції з готівкою. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо організації касової роботи в банках України (п. 45 Положення).
Меморіальні документи застосовуються банком для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України (п. 46 Положення).
Відповідно до п. 47 Положення внутрішньобанківські операції оформляються меморіальними ордерами та іншими документами, що складаються банком відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку і внутрішніх процедур банку. Операції, що відображаються за позабалансовими рахунками, також оформляються меморіальними ордерами.
Відповідно до п. 48 Положення у первинних документах, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку, мають зазначатися номери кореспондуючих рахунків за дебетом і кредитом, сума операції, дата виконання, підпис відповідального виконавця, підпис контролера (якщо операція підлягає додатковому контролю), підпис уповноваженої особи (якщо підставою для здійснення операції було відповідне розпорядження).
Відповідно до п. 51 Положення первинні та зведені облікові документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов'язкові реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування банку, від імені якого складений документ; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.
Відповідно до п. 57 Положення інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).
Відповідно до п. 58 Положення банк самостійно розробляє форми регістрів синтетичного та аналітичного обліку, які повинні містити назву, період реєстрації операції, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.
Відповідно до п. 59 Положення банк обов'язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: 1) особові рахунки та виписки з них; 2) аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій; 3) книги реєстрації відкритих рахунків; 4) оборотно-сальдовий баланс/оборотно-сальдову відомість.
У разі складання регістрів бухгалтерського обліку в електронному вигляді банк зобов'язаний зробити їх копії на паперових носіях на вимогу учасників операції, а також органів контролю та правоохоронних органів відповідно до вимог законодавства України.
Відповідно до абз. 1 п. 60 Положення особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.
Відповідно до п. 61 Положення форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: 1) номер особового рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) суму вхідного залишку за рахунком; 7) код банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку.
Відповідно до п. 62 Положення виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/ електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
З огляду на наведене, банківські виписки по особовому рахунку позичальника ТзДВ «Миколаївський ДБК» є належними доказами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій між банком та позичальником, виконання банком у повному обсязі своїх зобов'язань за кредитним договором, надання відповідачу/позичальнику кредитних коштів у відповідних розмірах та невиконання останнім своїх грошових зобов'язань за зазначеним кредитним договором.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов'язання до настання строку виконання, визначеного договором.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (постанови ВП ВС від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12; від 04.07.18 року у справі № 310/11534/13-ц; від 31.10.18 року у справі № 202/4494/16-ц; постанова ОП КЦС ВС від 09.12.2019 № 285/3950/17-ц).
Пред'явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини другої статті 1050 ЦК України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав (постанова ОП КГС ВС від 18.09.20 у справі № 916/4693/15).
Після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов'язання простроченого боржника за договором не припиняється (постанова ВП ВС від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).
Як вказано вище, позичальником ТзДВ «Миколаївський ДБК» порушено умови п. 4.1 кредитного договору щодо погашення заборгованості за кредитом у відповідності до Графіка зменшення ліміту кредитування (додаток № 1 до договору), у зв'язку з чим банк, керуючись умовами п. 5.2.6, п. 9.1, п. 9.2, п. 9.2.1 кредитного договору, направив позичальнику вимогу № 995 від 02.04.2020 року про дострокове погашення заборгованості, тобто банком змінено порядок, умови і строк дії кредитного договору, а строк виконання кредитного договору вважається таким, що настав в повному обсязі.
Станом на день звернення до суду із позовом у відповідача ТзДВ «Миколаївський ДБК» виникла строкова заборгованість по кредиту в сумі 1 111 111, 15 грн. та прострочена заборгованість за кредитом в сумі 3 878 054, 00 грн., яка підтверджена матеріалами справи та не спростована жодними доказами.
4.2. Щодо вимоги про стягнення заборгованості за процентами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (постанова ВП ВС від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).
Об'єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15 зазначила, що пред'явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини другої статті 1050 ЦК України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав. При цьому в разі пред'явлення до позичальника вимоги в порядку частини другої статті 1050 ЦК України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом припиняється. Кредитор втрачає право нараховувати проценти після настання терміну повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, змінив порядок і строк його виконання, припинив подальше кредитування позичальника, змінив строк дії кредитної лінії та термін повернення кредиту.
Цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
Проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватися одночасно. Тому за період до прострочення підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення стягуються річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Отже, у спірних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (правова позиція викладена у постанові ОП КГС ВС від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15).
За змістом пункту 1.1 кредитного договору останнім днем дії кредитної лінії є 03.07.2020 року (включно).
Як вказано вище, позичальником ТзДВ «Миколаївський ДБК» порушено умови п. 4.1 кредитного договору щодо погашення заборгованості за кредитом у відповідності до Графіка зменшення ліміту кредитування (додаток № 1 до договору), у зв'язку з чим банк, керуючись умовами п. 5.2.6, п. 9.1, п. 9.2, п. 9.2.1 кредитного договору, направив позичальнику вимогу № 995 від 02.04.2020 року про дострокове погашення заборгованості, тобто банком змінено порядок, умови і строк дії кредитного договору, а строк виконання кредитного договору вважається таким, що настав в повному обсязі.
Отже, в спірному випадку, у зв'язку з пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, до спливу строку виконання кредитного договору банк має право на нарахування процентів на підставі ст. 1048 ЦК України, а після спливу строку виконання кредитного договору банк має право на нарахування процентів на підставі ст. 625 ЦК України.
Судом встановлено, що позивачем нараховано 728 326, 73 грн. - відсотків за користування кредитом за період з 22.11.2019 року по 31.05.2020 року. Детальний розрахунок відсотків зазначений в позовній заяві (арк. 2 на звороті).
Судом встановлено, що відповідачем ТДВ «Миколаївський ДБК» частково погашено заборгованість по процентам в загальній сумі 410 463, 98 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку за період з 04.07.2019 по 31.05.2020 (арк. 37-41).
Таким чином, за період з 22.11.2019 року по 31.05.2020 року непогашена сума процентів становить 317 862, 75 грн. (728 326, 73 грн. - 410 463, 98 грн.), з яких: 205 156, 75 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами та 112 706, 00 грн. - строкова заборгованість за процентами за період з 01.05.2020 по 31.05.2020.
Як вказано вище, граничним строком для повернення кредитної заборгованості позичальником є 08.06.2020 включно.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність нарахування банком процентів в розмірі 317 862, 75 грн., з яких: 205 156, 75 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами та 112 706, 00 грн. - строкова заборгованість за процентами за період з 01.05.2020 по 31.05.2020.
4.3. Щодо вимоги про стягнення пені за несвоєчасне погашення основного боргу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 15 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Відповідно до п. 8 "Прикінцеві положення" ГК України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Згідно постанов Кабінету Міністром України від 11.03.2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України короновірусу "COVID-19" (зі змінами) та від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 на всій території України встановлено карантин з 12.03.2020 р. по 31.10.2020 р.
Постановою Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 року "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020) Кабінет Міністрів України установив з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 грудня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626).
Відповідно до п. 8.1 Кредитного договору у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, що діяла в період прострочення від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.
Позивачем нараховано пеню в розмірі 234 857, 18 грн. за несвоєчасне погашення основного боргу та пеню в розмірі 5 250, 88 грн. за несвоєчасну сплату процентів. Нарахування пені за несвоєчасне погашення основного боргу та несвоєчасну сплату процентів здійснено за період з 22.11.2019 року по 31.05.2020 року. Розрахунок здійснений позивачем наявний в матеріалах справи (арк. 3).
Враховуючи вищевказані положення ЦК України та ГК України, позичальник у період дії карантину або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за прострочення грошового зобов'язання. Отже, банк в спірному випадку наділений правом на стягнення з позичальника пені на прострочену суму боргу по кредиту та по процентам, що нарахована саме до 11.03.2020 року включно.
Судом здійснено перерахунок розміру пені за несвоєчасне погашення боргу (кредиту) та несвоєчасну сплату процентів за період з 22.11.2019 року по 11.03.2020 року (включно) та встановлено:
- пеня за несвоєчасне погашення боргу (кредиту) становить 110 682, 52 грн.;
- пеня за несвоєчасну сплату процентів становить 1 040, 42 грн.
Отже, нарахування пені в сумі 110 682, 52 грн. за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) та пені в розмірі 1 040, 42 грн. за несвоєчасну сплату процентів є обґрунтованим та підставним. В решті пені судом відмовлено.
4.4. Щодо стягнення заборгованості в солідарному порядку з відповідачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до ст. 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.
Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.
Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.
Як вказано вище з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальником ТзДВ «Миколаївський ДБК» за кредитним договором 04.07.2019 року між АТ «КБ «Глобус» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель, засновник, керівник позичальника ТзДВ «Миколаївський ДБК») укладено договір поруки № 779/ЮПОР-19 (арк. 30-31).
Відповідно до п. 1.4 договору поруки у разі порушення боржником зобов'язань, передбачених кредитним договором, поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Відповідно до п. 1.6 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник.
Відповідно до п. 3.1 договору поруки у разі невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором в строки та в розмірах, що визначені кредитним договором, кредитор має право звернутися до поручителя із відповідною письмовою вимогою.
Відповідно до п. 3.2 договору поруки поручитель не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання вимоги кредитора зобов'язаний виконати обов'язок боржника шляхом перерахування грошових коштів в сумі та на рахунок (рахунки), що визначені у вимозі кредитора.
В зв'язку з порушенням позичальником ТзДВ «Миколаївський ДБК» умов кредитного договору, позивачем направлено на адресу поручителя повідомлення про порушення від 02.04.2020 року № 994, в якій банк зазначив, що позичальником ТзДВ «Миколаївський ДБК» не виконано своїх зобов'язань за кредитним договором та не погашено заборгованість перед АТ «КБ «ГЛОБУС». У зв'язку з чим, банк вимагав від поручителя у тридцятиденний строк з моменту отримання цієї вимоги погасити заборгованість за кредитним договором.
Водночас, вимоги позивача залишились не задоволеними. Станом на день розгляду справи заявлена до стягнення заборгованість за кредитом не погашена. Доказів, які б спростовували позовні вимоги, суду не подано.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з позичальника та поручителя в солідарному порядку є обґрунтованими, підставними та підтвердженими належними доказами у справі. Позов підлягає частковому задоволенню.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір в розмірі 81 281, 26 грн. слід відшкодувати позивачу з відповідачів.
Судовий збір в розмірі 1 925, 78 грн. слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з відповідача ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДОМОБУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ", вул. Гмирьова, 1, м. Миколаїв, 54028 (код ЄДРПОУ 01273160) та відповідача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС", Куренівський провулок, 19/5, м. Київ, 04073 (код ЄДРПОУ 35591059) заборгованість за Кредитним договором № 779/ЮКЛ-19 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (у національній валюті) від 04.07.2019 року, яка включає в себе:
- 1 111 111, 15 грн. (один мільйон сто одинадцять тисяч сто одинадцять грн. 15 коп. - строкової заборгованості за основним боргом;
- 3 878 054, 00 грн. (три мільйони вісімсот сімдесят вісім тисяч п'ятдесят чотири грн. 00 коп.) - простроченої заборгованості за основним боргом;
- 112 706, 00 грн. (сто дванадцять тисяч сімсот шість грн. 00 коп.) - строкової заборгованості за процентами;
- 205 156, 75 грн. (двісті п'ять тисяч сто п'ятдесят шість грн. 75 коп.) - простроченої заборгованості за нарахованими процентами;
- 110 682, 52 грн. (сто десять тисяч шістсот вісімдесят дві грн. 52 коп.) - пені за несвоєчасне погашення основного боргу;
- 1 040, 42 грн. (одна тисяча сорок грн. 42 коп.) - пені за несвоєчасне погашення процентів;
- 81 281, 26 грн. (вісімдесят одна тисяча двісті вісімдесят одна грн. 26 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено 13.11.2020 року.
Суддя Е.М. Олейняш