11.11.2020 Справа №910/13448/19
За позовом:Заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №2 Львівської області, м. Львів в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів та Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького, м. Львів
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЬЮТІ ФРІ Україна ЛТД»
про:стягнення 1157183,71 грн. боргу, 2177,08 грн. інфляційних втрат, 42251,65 грн. пені, розірвання договору оренди державного майна №28 від 26.02.2019р., зобов'язання повернути приміщення
Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Пришляк Ю.-М.В.
Представники сторін:
від прокуратури:Лука Г.В. - прокурор
від позивача-1:Савко Н.В. - представник
від позивача-2:Сав'як І.Б. - представник
від відповідача:Орлов В.В. - представник
ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
У жовтні 2019р. заступник керівника Львівської місцевої прокуратури №2 Львівської області звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях та ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького до ТОВ «ДЬЮТІ ФРІ Україна ЛТД» про стягнення 1157183,71 грн. боргу, 2177,08 грн. інфляційних втрат, 42251,65 грн. пені, розірвання договору оренди державного майна №28 від 26.02.2019р., зобов'язання повернути приміщення.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.10.2019р. у справі №910/13448/19 матеріали справи передано за виключною підсудністю до Господарського суду Львівської області.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/13448/19 передано для розгляду судді Крупнику Р.В.
Ухвалою від 01.11.2019р. суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 27.11.2019р.
Ухвалою суду від 27.11.2019р. провадження у справі було зупинене до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.
Ухвалою від 15.09.2020р. суд поновив провадження у справі, підготовче засідання призначив на 28.09.2020р.
Ухвалою суду від 25.09.2020р. відмовлено у задоволенні клопотання представника ТОВ «ДЬЮТІ ФРІ Україна ЛТД» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 28.09.2020р. суд відклав підготовче засідання на 12.10.2020р. та викликав у підготовче засідання відповідача.
Ухвалою від 06.10.2020р. відмовлено відповідачеві у задоволенні клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 12.10.2020р. судом відкладено підготовче засідання на 26.10.2020р., викликано в судове засідання позивача-1 та відповідача у підготовче засідання.
Ухвалою суду від 26.10.2020р. підготовче засідання було відкладено на 11.11.2020р., викликано позивача-1 у підготовче засідання.
Прокурор у підготовче засідання 11.11.2020р. з'явилася, через канцелярію суду подала заперечення на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду з додатками (вх. №32377/20 від 10.11.2020р.).
Представник позивача-1 у підготовче засідання 11.11.2020р. з'явилася.
Представник позивача-2 у підготовче засідання 11.11.2020р. з'явилася, через канцелярію суду подала заперечення на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду з додатком (вх. №31884/20 від 04.11.2020р.).
Представник відповідача у підготовче засідання 11.11.2020р. з'явився.
КЛОПОТАННЯ СТОРІН.
Станом на день проведення підготовчого засідання у справі, нерозглянутим залишилося клопотання відповідача про залишення позову без розгляду (вх. №48857/19 від 22.11.2019р.).
Аргументи відповідача щодо заявленого клопотання.
Подане клопотання відповідач обґрунтовує тим, що при зверненні з цією позовною заявою до суду, заступником керівника Львівської місцевої прокуратури №2 не обґрунтовано в чому полягає необхідність захисту саме прокуратурою інтересів держави щодо невиконання умов договору оренди державного майна, укладеного між Регіональним відділенням ФДМ України по Львівській області та ТОВ «ДЬЮТІ ФРІ Україна ЛТД», а також правомірність подання позову в інтересах ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького.
Як стверджує відповідач, позивач-2 являється державним комерційним підприємством цивільної авіації, засноване на державній власності. Згідно положень абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній. Відтак, у прокуратури відсутнє процесуальне право подавати даний позов в інтересах ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького, а відповідна обставина є підставою для залишення позову без розгляду.
З приводу подання позову в інтересах позивача-1, відповідач зазначає, що у позовній заяві прокуратура посилається на те, що підставою звернення до суду з цим позовом слугувало нездійснення позивачем-1 контролю за повнотою та своєчасністю перерахування відповідачем орендної плати. Однак, такі твердження прокуратури, на думку відповідача, є безпідставними, оскільки матеріали справи не містять доказів перевірки умов виконання укладеного договору оренди. Натомість, позивачем-1 04.09.2019р. (до звернення прокуратури з цим позовом до суду) було надіслано претензією №11-11-02377 від 04.09.2019р. про погашення боргу за договором, яка була розглянута відповідачем та 01.10.2019р. надано відповідь на претензію та повідомлено про часткове погашення заборгованості. Наведене спростовує покликання прокуратури на те, що позивачем-1 не вживалося жодних заходів з метою захисту інтересів держави та свідчить про відсутність у прокуратури процесуальної дієздатності на звернення з цим позовом до суду.
Аргументи прокурора щодо заявленого клопотання.
Прокурор щодо заявленого відповідачем клопотання про залишення позову без розгляду заперечує та зазначає наступне.
Львівською місцевою прокуратурою №2 встановлено факт порушення інтересів держави та неналежне здійснення органом державної влади повноважень по їх захисту. Зокрема, встановлено ненадходження до бюджету коштів за оренду державного майна - нежитлових приміщень загальною площею 170,0 м.кв., що розташовані на 3 поверсі будівлі під літ. Б-3 - новий аеровокзал ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» за адресою: вул. Любінська, 168, м. Львів. Так, зважаючи на триваючий характер невиконання ТОВ «ДЬЮТІ ФРІ Україна ЛТД» умов договору оренди щодо перерахування орендної плати за використання майна та невжиття Регіональним відділенням ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях жодних позасудових чи судових заходів з метою захисту інтересів держави, прокуратура звернулася з цим позовом до суду.
З урахуванням положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», заявляючи позов, прокурор повинен зазначити: 1) в чому полягає інтерес держави; 2) нездійснення чи неналежне здійснення захисту такого інтересу уповноваженим органом. Підставою представництва інтересів держави в суді прокуратурою у даній справі стало те, що відповідачем порушено вимоги законодавства у сфері державної власності, зокрема, невиконання умов договору оренди державного майна в частині своєчасності перерахування орендних платежів. Тому дані правовідносини становлять «суспільний», «публічний» інтерес, пов'язані зі сферою формування та виконання державного бюджету. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. РВ ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях знав про порушення інтересів держави з урахуванням того, що є стороною спірного договору оренди від 26.02.2019 та зобов'язаний був контролювати надходження орендних платежів. Будь-яких ефективних заходів щодо захисту інтересів держави у вигляді стягнення заборгованості, розірвання договору та повернення майна Регіональним відділенням ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях не вживались. Прокурор вважає, що позивач-1 достовірно знаючи про допущені відповідачем порушення п. 5.2 договору з моменту ненадходження орендних платежів в повному обсязі (з квітня 2019р.), володіючи достатнім обсягом повноважень для належного захисту інтересів держави, не вжив необхідних та достатніх заходів реагування. Вказані обставини свідчать про нездійснення уповноваженим органом своїх обов'язків у сфері контролю за повнотою та своєчасністю сплати орендної плати за оренду державного майна та як наслідок, неналежний захист інтересів держави, що підтверджує наявність «виключного випадку» для звернення прокурора 25.09.2019 з цим позовом до суду.
Так, за результатами вивченням наданої інформації (лист №10-13-01248 від 10.07.2019) було встановлено, що за оренду нерухомого майна - нежитлові приміщення загальною площею 170 кв.м., які розташовані на 3 поверсі будівлі під літ. «Б-3» - новий аеровокзал ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» за адресою м. Львів, вул. Любінська, 168 та перебуває на балансі ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького», наявна заборгованість в сумі 299031,72 грн. Орендарем даного приміщення являється ТОВ «ДЬЮТІ ФРІ Україна ЛТД». У зв'язку із цим місцевою прокуратурою 27.08.2019 було скеровано запит до РВ ФДМ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про надання інформації з даного приводу більш детальної (сума заборгованості, період виникнення, погашення тощо). Згідно отриманої відповіді РВ ФДМ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях №10-12-02356 від 03.09.2019, станом на 02.08.2019 наявна заборгованість по орендній платі з урахуванням індексації до державного бюджету за ТОВ «ДЬЮТІ ФРІ Україна ЛТД» в розмірі 874496,70 грн. За несвоєчасну сплату нарахована пеня та надано копії відповідних документів, а тому враховуючи те, що РВ ФДМ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях не вживались ефективних заходів щодо стягнення вказаної заборгованості, прокуратурою 25.09.2020 скеровано до суду даний позов.
Що стосується звернення до суду з позовом в інтересах позивача-2 - ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Д. Галицького, то такий прокурором зазначено, оскільки заявлена позовна вимога про повернення відповідачем орендованого майна, як наслідок розірвання договору оренди. Так, з урахуванням п. 2.1 (орендар приступає до приміщення не раніше підписання акту приймання-передавання) та п. 5.10 (в разі розірвання договору повернути орендар зобов'язаний майно балансоутримувачу) даного договору оренди, акт прийому-передачі орендованого майна підписаний 26.02.2019 трьохсторонньо: між орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем. Відтак, позивач-2 зазначений прокурором як уповноважений орган, який спільно з позивачем-1 приймають повернене майно після розірвання договору оренди згідно акту, що ставить в залежність другого від першого (крім стягнення орендної плати в сумі 30% на свій рахунок). Тому, невжиття позивачем ефективних заходів протягом тривалого часу свідчить про бездіяльність такого органу та є правовою підставою для звернення прокуратури до суду з позовом.
Як зазначає прокурор, відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити відповідного суб'єкта владних повноважень. На виконання даної вимоги закону прокуратурою 25.09.2019 скеровано позивачам відповідні повідомлення за №04/10-3863 вих19 та за №04/10-3864 вих19, докази відправлення містяться в матеріалах справи (описи вкладення та поштові відправлення №7900059320471 та №7900059320480). В подальшому прокуратурою на виконання вимог ст. 164 ГПК України, 25.09.2019 скеровано сторонам позовну заяву №04/10-3865вих 19 з додатками, докази теж наявні в матеріалах справи (описи вкладення та поштові відправлення №7900059320498 та №7900059320501). Таким чином, законом не визначено конкретний термін лише вказано «попередньо», що було дотримано прокурором з урахуванням описів вкладень та номерів поштових відправлень.
З урахуванням наведеного, прокурор просить суд залишити без задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
Аргументи позивача-1 щодо заявленого клопотання.
Представник позивача-1 підтримала подане відповідачем клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки Регіональним відділенням ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях як орендодавцем за укладеним між позивачем-1 та відповідачем договором оренди вжито заходів досудового врегулювання спору шляхом надіслання 04.09.2019р. орендарю - ТОВ «ДЬЮТІ ФРІ Україна ЛТД» претензії від 04.09.2019р. №11-11-02377 про сплату боргу та попередження про те, що у разі невиконання вимог претензії, орендодавець звернеться до суду з відповідним позовом. За таких обставин, на думку, представниці позивача-1, прокуратура безпідставно, без належним на те повноважень звернулася до суду з позовом в інтересах позивача-1.
Аргументи позивача-2 щодо заявленого клопотання.
Представник позивача-2 заперечила щодо задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, оскільки позовні вимоги про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути об'єкт оренди співвідносяться між собою як основна та похідна, в розумінні ст. 173 ГПК України, оскільки задоволення позовної вимоги про розірвання договору та повернення приміщення та можливо лише після задоволення позовної вимоги про розірвання договору. Ці позовні вимоги неможливо роз'єднати, виділивши в самостійне провадження. У даному випадку розгляд цих позовних вимог в одному провадженні не матиме наслідком утруднення вирішення спору, а навпаки, дасть можливість досягти процесуальної економії за однакових обставин. Таким чином, заступником керівника Львівської місцевої прокуратури №2 Львівської заявлено позов в інтересах Регіонального відділення ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, а ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» є співпозивачем щодо похідної позовної вимоги, яка не може бути роз'єднаною та розглядатися окремо від основної позовної вимоги.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
26.02.2019р. між Регіональним відділенням ФДМ України по Львівській області (правонаступником якого являється Регіональне відділення ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях) як орендодавцем та ТОВ «ДЬЮТІ ФРІ Україна ЛТД» (орендарем) укладено договір оренди нерухомого державного майна №28, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове, платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення, загальною площею 170,0 м.кв., які розташовані на третьому поверсі будівлі під літ. «Б-3» - новий аеровокзал ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168 та перебувають на балансі ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького.
У Розділі 3 укладеного між сторонами договору оренди, останніми було передбачено розмір, порядок та строки перерахування орендної плати за користування об'єктом оренди.
Листом від 10.07.2019 « 10-13-01248 Регіональне відділення ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (у відповідь на лист першого заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №2 від 18.02.2016р. №05/10-379вих (вх. №29.02.2016р. №10/01138) скерувало перелік укладених Регіональним відділенням договорів на передачу в оренду майна, розташованого на території Залізничного та Шевченківського районів м. Львова, по яких станом на 09.07.2019р., наявна заборгованість до державного бюджету за оренду державного майна.
На підставі листа від 27.08.2019р. №04/10-379вих-19 Львівська місцева прокуратура №2 звернулася до Регіонального відділення з проханням повідомити чи була погашена заборгованість ТОВ «ДЬЮТІ ФРІ Україна ЛТД» за договором оренди нерухомого державного майна №28 від 26.02.2019р., якщо не погашена - вказати суму боргу та період виникнення боргу.
У відповідь на згаданий вище лист Львівської місцевої прокуратури №2, Регіональне відділення листом від 03.09.2019р. №10-12-02356 повідомило, що станом на 02.08.2019р. за ТОВ «ДЬЮТІ ФРІ Україна ЛТД» існує заборгованість 874496,70 грн.; за несвоєчасне перерахування оренди нараховано 21483,11 грн. пені.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.09.2019р. Регіональним відділенням на адресу ТОВ «ДЬЮТІ ФРІ Україна ЛТД» було надіслано претензію №11-11-02377 від 04.09.2019р., відповідно до якої орендодавець вимагав у 20-ти денний термін сплатити допущену заборгованість (864496,70 грн.) та нараховану пеню (21483,11 грн.). Також, у претензії відповідача попереджено, що у разі невиконання вимог претензії, Регіональне відділення звернеться до суду з позовом про стягнення вказаних сум.
Судом встановлено, що 25.09.2019р. Львівською місцевою прокуратурою №2 на адресу Регіонального відділення ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях та ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького та в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» були скеровані повідомлення про те, що прокуратурою буде підготовлено та подано до Господарського суду м. Києва позовну заяву в інтересах Регіонального відділення ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях та ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького до ТОВ «ДЬЮТІ ФРІ Україна ЛТД» про стягнення 1201612,44 грн., розірвання договору та повернення майна.
Зазначені повідомлення, разом із позовної заявою від 25.09.2019р. №04/10-3865вих19 надіслані прокуратурою 25.09.2019р. до Господарського суду м. Києва. Подальший процесуальних рух справи був описаний судом вище.
Разом з тим, відповідач вважає, що прокурор звернувся з цим позовом до суду в інтересах позивачів за відсутності відповідної процесуальної дієздатності, а тому позов слід залишити без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 України.
ОЦІНКА СУДУ.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У силу приписів ч. 3 ст. 4 ГПК України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
На підставі Закону України від 02.06.2016 №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено ст. 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно із ч. 3, 5 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
Так, положеннями ч. 4 ст. 53 ГПК України передбачено, зокрема, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру», положеннями ч. 1, 3, 4, 7 якої передбачено наступне.
Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції (абз. 1-3 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).
У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (ч. 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;
2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
(п. 70-72, 74, 76 постанови Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №918/844/18).
У рішенні від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Як встановлено судом у справі, що розглядається, підставою звернення прокурора до суду з позовом в інтересах позивача-1 та позивача-2 слугувало неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди в частині своєчасного та повного перерахування до державного бюджету, невжиття Регіональним відділенням ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях жодних позасудових чи судових заходів з метою захисту інтересів держави, а також заявлення позовної вимоги про повернення орендованого майна (як наслідок розірвання договору оренди), участь в якому згідно договору бере уповноважений орган з балансоутримувачем майна - ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького.
Попри наведене, суд не погоджується з доводами прокурора щодо підставності звернення з позовом до суду в інтересах даних позивачів, виходячи з наступного.
По-перше, як було встановлено судом, листом 03.09.2019р. №10-12-02356 (у відповідь на лист Львівської місцевої прокуратури №2 від 27.08.2019р. №04/10-379вих-19) Регіональне відділення повідомило, що станом на 02.08.2019р. за ТОВ «ДЬЮТІ ФРІ Україна ЛТД» існує заборгованість 874496,70 грн.; за несвоєчасне перерахування оренди нараховано 21483,11 грн. пені. У зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань за договором оренди ТОВ «ДЬЮТІ ФРІ Україна ЛТД», Регіональним відділенням, як орендодавцем за договором та уповноваженим органом державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, були вжиті заходи досудового врегулювання спору, шляхом надіслання відповідачеві претензії №11-11-02377 від 04.09.2019р. про сплату у 20-ти денний термін заборгованості, пені, а також попередження про звернення до суду з позовом у разі невиконання вимог претензії.
Наведене повністю спростовує посилання прокуратури на бездіяльність Регіонального відділення, як компетентного органу, яким не вживалися заходи щодо захисту інтересів держави у даних правовідносинах та водночас свідчить про безпідставність заявлення цього позову в інтересах Регіонального відділення, як позивача-1.
По-друге, згідно імперативних приписів ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.
Однак, як встановлено судом, повідомлення про підготовку позовної заяви та її подання до суду від 25.09.2019р. за №04/10-3863вих19, №04/10-3864вих19, були надіслані для відома Регіональному відділенню ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях та ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького в день надіслання позовної заяви до Господарського суду м. Києва, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими квитанціями та описами вкладення у цінні листи. Таким чином, прокурором не було надано Регіональному відділенню розумного строку на вжиття останнім заходів щодо вирішення спору про стягнення заборгованості в судовому порядку. Станом на момент подання прокурором позову, по суті, не сплив встановлений позивачем-1 20-денний строк для сплати відповідачем заборгованості в позасудовому порядку.
З приводу пред'явлення позову в інтересах ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького то, як вже зазначалося судом, положеннями абзацу 3 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній. Отже, зазначена правова норма спеціального законодавчого акта, який визначає повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій, чітко врегульовує підстави та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Зазначеним законом прямо заборонено здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.
Натомість у порушення наведеної в ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прямої заборони даний позов заявлений прокурором в інтересах державного підприємства, яке не є органом державної влади або іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого належить захист інтересів держави. Навпаки, визначений прокурором позивач є самостійним суб'єктом господарювання з повним обсягом процесуальної дієздатності, який має всі процесуальні можливості для самостійного захисту своїх прав та інтересів у суді.
Аналогічна позиція у подібній справі викладена Верховним Судом у постанові від 10.04.2019р. у справі №906/853/17.
Як вказав Верховний Суд у п. 79-80 постанови від 24.09.2020р. у справі №918/844/18, невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті. Водночас якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду) (висновки викладені у пунктах 48, 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
Враховуючи те, що судом було спростовано покликання прокуратури, як підставу звернення з позовом в інтересах Регіонального відділення ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, нездійсненням останнім заходів щодо захисту інтересів держави у даних правовідносинах, також всупереч вимогам закону заявлено позов в інтересах державної компанії - ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького, не в строк, встановлений законом надіслав повідомлення позивачам про звернення до суду з позовом в їхніх інтересах, суд дійшов висновку, що позов слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 2, 222, 226, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №2 Львівської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях та ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького до ТОВ «ДЬЮТІ ФРІ Україна ЛТД» про стягнення 1157183,71 грн. боргу, 2177,08 грн. інфляційних втрат, 42251,65 грн. пені, розірвання договору оренди державного майна №28 від 26.02.2019р., зобов'язання повернути приміщення - залишити без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-259 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 16.11.2020р.
Суддя Р.В. Крупник