ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.11.2020Справа № 910/10662/20
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (вул. Юрія Іллєнка, буд. 31, м. Київ, 04050) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-ПМ» (вул. Ярославська, буд. 31Б, м. Київ, 04071) про стягнення 250456,82 грн,
Без виклику сторін
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги», звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-ПМ», в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-ПМ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» суму основного боргу у розмірі 243858,43 грн, 3% річних у розмірі 2792,52 грн, інфляційні складову боргу у розмірі 3805,87 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 3756,85 грн.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 51574014v про постачання електричної енергії споживачу від 20.12.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 позовна заява прийнята до розгляду, у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у строк не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всіх докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такої) подати заперечення на відповідь на відзив.
20.08.2020 до суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить, з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог, стягнути з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 122015,13 грн, 3% річних у розмірі 2792,52 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 3805,87 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що після відкриття провадження у справі відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості за спірний період на загальну суму 112003,37 грн, про що надав суду довідку про надходження коштів. Крім того, позивачем здійснено коригування нарахувань за період березня та травня 2020 року на суму 9839,93 грн у бік зменшення заборгованості у зв'язку з чим загальний розмір заборгованості складає 122015,13 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог та фактичну часткову сплату відповідачем суми заборгованості, суд доходить висновку про прийняття заяви позивача про зменшення позовних вимог.
Також, 20.08.2020 до суду від позивача надійшло клопотання про повернення суму переплаченого судового збору, враховуючи подану заяву про зменшення позовних вимог.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі позивачем отримано 03.08.2020, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі направлено відповідачу за юридичною адресою (вул. Ярославська, буд. 31Б, м. Київ, 04071) згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідачем копію ухвали про відкриття провадження у справі не отримано, конверт з копією ухвали повернувся до суду без вручення.
Статтею 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Факт неотримання адресатом поштової кореспонденції, враховуючи, що суд, з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
При цьому за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Суд враховує mutatismutandis висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), провадження № 11-268заі18).
Також за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку Суд застосовує як джерело права, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 41 рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, заява № 3236/03).
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
20.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-ПМ» (споживач) укладено договір № 51574014v про постачання електричної енергії споживачу, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами. Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач. Умови цього договору починають виконуватись з дати сплати рахунку (квитанції) постачальника. Цей договір в частині виконання зобов'язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов'язань (п. 13.1. розділ 13 договору).
Відповідно до п. 3.1. розділу 3 договору першим розрахунковим періодом постачання електричної енергії споживачу за цим договором є січень 2019 року, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією.
Згідно із п. 5.1. розділу 5 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.
За умовами комерційної пропозиції (додаток 2 до договору) ціна закупівлі електричної енергії на оптовому ринку постачальником для споживачів, прилади комерційного обліку електричної енергії на об'єкті яких є інтервальними (погодинними) та які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку електричної енергії в частині забезпечення дистанційного зчитування, обробки, зберігання та передачі оператору системи погодинних даних приладів комерційного обліку, ціна закупівлі електричної енергії розраховується з урахуванням фактичного графіку споживання електричної енергії по об'єкту споживача та погодинних цін закупівлі електричної енергії на оптовому ринку; для інших споживачів ціна закупівлі електричної енергії розраховується з урахуванням ціни закупівлі електричної енергії на оптовому ринку для забезпечення графіку загального споживання електричної енергії споживачами, що приєднані до мереж оператора системи розподілу та не мають погодинних приладів комерційного обліку електричної енергії. Така ціна щомісяця оприлюднюється шляхом розміщення на офіційному веб-сайті постачальника після закінчення розрахункового періоду. Ціна закупівлі електричної енергії на оптовому ринку постачальником також включає всі обов'язкові податки (крім ПДВ, що обліковується окремо), збори та платежі, що передбачені законодавством, правилами оптового ринку електричної енергії та іншими нормативними документами.
Згідно інформаційної довідки обсягів поставленої/спожитої електричної енергії о/р 51574014 Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-ПМ» за період з січня 2019 року до травня 2020 року спожито електричну енергію з урахуванням поставленої енергії згідно КВТ/год.
Позивачем за період січня 2020 року до травня 2020 року виставлено до сплати відповідачу такі рахунки на оплату:
1.рахунок № 51574014/1/1 від 20.01.2020 про сплату вартості спожитої електричної енергії на суму 111882,67 грн з ПДВ;
2.рахунок № 51574014/2/1 від 20.02.2020 про сплату вартості спожитої електричної енергії на суму 76552,32 грн з ПДВ;
3.рахунок № 51574014/3/1 від 20.03.2020 про сплату вартості спожитої електричної енергії на суму 96157,39 грн з ПДВ;
4.рахунок № 51574014/4/1 від 20.04.2020 про сплату вартості спожитої електричної енергії на суму 37029,73 грн з ПДВ;
5.рахунок № 51574014/5/1 від 20.05.2020 про сплату вартості спожитої електричної енергії на суму 35848,37 грн з ПДВ.
Сторонами у вказаній вище комерційній пропозиції також погоджено порядок оплати, а саме сплату 100% попередньої оплати заявлених обсягів споживання електричної енергії не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Оплата послуг з передачі, розподілу електричної енергії здійснюється на рахунки постачальника за тарифами (цінами), які регулюються регулятором і розраховуються у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до п.п. 1 п. 6.2. розділу 6 договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
Згідно із п. 9.1. розділу 9 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач у позовній заяві зазначає, що за період з 01.01.2020 до 31.05.2020 відповідача нараховано 357740,48 грн, а сплачено 113612,05 грн, після подачі позову 112003,37 грн. З урахуванням проведених оплат та часткового коригування нарахувань за відповідачем наявна заборгованість у розмірі 122015,13 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача з урахуванням 3% річних та інфляційних нарахувань.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Приписами ст.638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Матеріалами справи, фактичними обставинами справи підтверджується факт укладення між сторонами договору № 51574014v про постачання електричної енергії споживачу від 20.12.2018. Сторонами у даному договорі погоджено, що умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) та є однаковими для всіх споживачів.
Так, пунктом 1.2.7. ПРРЕЕ встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), за договором постачання енергетичними га іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
На виконання укладеного між сторонами договору позивачем виставлено до сплати відповідачу рахунки на оплату вартості постачання електричнох енергії за період з січня 2020 року до травня 2020 року на загальну суму 357470,48 грн з ПДВ.
Згідно з ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно із ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно довідки про надходження коштів від відповідача в погашення основного боргу вбачається, що відповідачем здійснено часткову оплату вартості поставленої електричної енергії на суму 225615,42 грн. Позивачем також здійснено коригування нарахувань за період березня та травня 2020 року у сторону зменшення на суму 9839,93 грн, у зв'язку з чим загальний розмір заборгованості відповідача складає 122015,13 грн.
Матеріали справи підтверджуючих доказів сплати відповідачем повної вартості поставленої електричної енергії за період з січня до травня 2020 року не містять, заперечень щодо заявлених позовних вимог, доказів виконання умов договору з боку відповідача не надано.
Таким чином, враховуючи порушення умов укладеного між сторонами договору з боку відповідача позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 122015,13 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем також до сплати відповідачу нараховано 3% річних у розмірі 2792,52 грн та інфляційні нарахування у розмірі 3805,87 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань є арифметично вірним, приймається судом в якості належного та підтверджується фактичними обставинами. Заперечень щодо вказаних нарахувань відповідачем не надано.
З огляду на викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при подачі позовної заяви сплачено суму судового збору у розмірі 4609,31 грн (платіжне доручення № 1619134 від 02.07.2020), що становить більшу суму, враховуючи ціну позову (250456,82 грн (ціна позову) * 1,5% = 3756,85 грн).
Враховуючи зменшення позовних вимог позивачем та фактичну переплату судового збору при поданні позову, суд доходить висновку про повернення позивачу судового збору у розмірі 2507,31 грн.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 120, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-ПМ» (вул. Ярославська, буд. 31Б, м. Київ, 04071, ідентифікаційний код 24918955) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (вул. Юрія Іллєнка, буд. 31, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 41916045) заборгованість у розмірі 122015 грн 13 коп, 3% річних у розмірі 2792 грн 52 коп, інфляційні нарахування у розмірі 3805 грн 87 коп та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 грн 00 коп, а всього 120 715 (сто двадцять тисяч сімсот п'ятнадцять0 грн 52 (п'ятдесят дві) коп.
3. Клопотання позивача від 20.08.2020 про повернення судового збору - задовольнити.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (вул. Юрія Іллєнка, буд. 31, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 41916045) з Державного бюджету України переплачену суму судового збору у розмірі 2507 (дві тисячі п'ятсот сім) грн. 31 (тридцять одну) коп, який сплачений згідно платіжного доручення № 1619134 від 02.07.2020 (оригінал платіжного доручення зберігається у матеріалах справи № 910/10662/20).
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Дата складення та підписання рішення 16.11.2020.
Суддя В.О. Демидов