ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
16.11.2020Справа № 910/17579/20
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши
позовну заяву ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петрицького 21»
про визнання незаконними рішення, зобов'язання вчинити певні дії, визнання незаконним включення послуг
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петрицького 21» (далі - відповідач) про:
- визнання незаконним Рішення загальних зборів ОСББ «Петрицького 21» від 01.08.2019, затвердженого Протоколом № 1 від 16.08.2019, щодо включення у щомісячний внесок (12,75 грн/м2) для забезпечення управління, утримання та експлуатацію будинку 21 витрат на «Послуги з вивезення побутових відходів: 0,62 грн/м2» відповідно площі квартири співмешканців будинку 21, а не за кількістю мешканців квартири;
- визнання незаконним Рішення загальних зборів ОСББ «Петрицького 21» від 01.08.2019, затвердженого Протоколом № 1 від 16.08.2019, щодо включення у щомісячний внесок (12,75 грн/м2) для забезпечення управління, утримання та експлуатацію будинку 21 витрат на «Технічне обслуговування ліфтів: 0,47 грн/м2» за вартістю, яка не відповідає «Ціні Договору» між ОСББ будинку 21 та виконавцем послуги;
- визнання незаконним Рішення загальних зборів ОСББ «Петрицького 21» від 01.08.2019, затвердженого Протоколом № 1 від 16.08.2019, про включення правлінням ОСББ «Петрицького 21» у щомісячний внесок (для забезпечення управління, утримання та експлуатацію будинку 21: 12,75 грн/м2) поточних витрат в розмірі 1,00 грн/м2 на «Послугу придбання електричної енергії для освітлення МЗК, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна будинку», який за вартістю та кількістю не відповідають фактичному споживанню співвласників будинку 21 відповідно показників засобів обліку (будинкових лічильників) за розрахунковий період;
- зобов'язання ОСББ «Петрицького 21» привести вартість складових щомісячного внеску для забезпечення управління, утримання та експлуатації будинку 21 до відповідного розміру обґрунтованих договорами цін та фактичному споживанню будинком 21 послуги, яка входить до переліку складових щомісячного внеску;
- визнання незаконним Рішення загальних зборів ОСББ «Петрицького 21» від 01.08.2019, затвердженого Протоколом № 1 від 16.08.2019, про включення у щомісячний внесок (12,75 грн/м2) для забезпечення управління, утримання та експлуатації будинком 21 оплати податку з доходу 18 % та військовий збір 1,5 % за суб'єктів оподаткування консьєржів (оплатна робота в ОСББ будинку 21) та членів правління ОСББ будинку 21, та ревізора (винагорода правління ОСББ);
- визнання незаконним включення у персональний щомісячний внесок ОСОБА_1 для забезпечення управління, утримання та експлуатації будинком 21 послуг, які не споживаються позивачем.
Суд відзначає, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Натомість, як вбачається з позовної заяви, позивачем не зазначено у позовній заяві жодної інформації щодо наявності або відсутності у позивача офіційної електронної адреси, а у відповідача - номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, що є порушенням п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
За приписами ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
За змістом Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, про прийняття до пересилання реєстрованого поштового відправлення (в тому числі листа) відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Відповідно до пунктів 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Таким чином, належними доказами відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви та усіх доданих до неї документів є оригінали опису вкладення в поштовий конверт, засвідчений календарним штемпелем відділу поштового зв'язку, та розрахункового документу (фіскального чеку, накладної тощо).
Враховуючи вище викладене, посилання позивача в позовній заяві на відправлення копії позовної заяви на електронну адресу відповідача є необгрунтованим.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 - 2 102,00 гривні.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У позовній заяві позивачем заявлено 6 (шість) вимог немайнового характеру, відтак при поданні позовної заяви до суду позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 12 612,00 грн (6 х 2 102,00 грн).
Проте, як вбачається з матеріалів позовної заяви, доказів сплати судового збору за подання позову у встановлених порядку і розмірі позивачем не надано.
В той же час, у матеріалах позовної заяви міститься заява позивача про звільнення від сплати судового збору.
Заява позивача мотивована тим, що:
- позивач як споживач житлово-комунальних послуг звільняється від сплати судового збору за позовом, що пов'язаний з порушенням його прав відповідачем як виконавцем житлово-комунальних послуг в силу ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів";
- незадовільний майновий стан та те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, що в силу частин 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" є підставою для звільнення особи від судового збору.
За приписами пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон № 2866-III).
Відповідно до статті 4 Закону № 2866-III об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 2866-ІІІ об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно з ч. 1 ст. 85 Цивільного кодексу України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (ч. 1 ст. 98 та ч. 1 ст. 99 Цивільного кодексу України).
Отже, зазначений Закон визначає об'єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Враховуючи те, що позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту його прав як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку, рішеннями загальних зборів ОСББ "Петрицького 21", тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов'язаних з діяльністю юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 14-576апп18), від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 12-1272апп18), від 2 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс 19).
Враховуючи викладене вище, оскільки вимоги вказаного позову ОСОБА_1 стосуються діяльності юридичної особи - ОСББ "Петрицького 21", норми Закону України "Про захист прав споживачів", зокрема, щодо звільнення від сплати судового збору, у даному випадку не застосовуються.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, статтею 8 вказаного Закону передбачено можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, однак лише за вичерпних умов, а саме приписами цієї статті визначено суб'єктів звернення яким можна, зокрема, відстрочити сплату судового збору.
Обставини, на які посилається позивач, не є тими обставинами, за яких можливе звільнення судом від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Крім того, поданих позивачем доказів, зокрема, відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2019 року, не достатньо для висновку про незадовільний майновий стан сторони, враховуючи, що позовна заява подається в листопаді 2020 року.
При цьому, під час розгляду заяви позивача про звільнення від сплати судового збору суд також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Зважаючи на вищенаведене, за відсутності передбачених законом підстав для звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судового збору.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищевикладене, оскільки позивачем не дотримано вимог, встановлених статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити зазначену позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
2. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
4. Встановити ОСОБА_1 спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- зазначення у позовній заяві своєї офіційної електронної адреси та відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача (у разі, якщо така інформація позивачу не відома щодо відповідача, зробити відповідне застереження);
- подання до суду оригіналів опису вкладення до поштового відправлення та розрахункового документу (фіскального чеку, накладної тощо), які підтверджують направлення на адресу місцезнаходження відповідача копії поданої до суду позовної заяви (із зазначенням номеру та дати) з вичерпним переліком документів доданих до неї;
- надання доказів сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 12 612,00 грн у встановлених порядку і розмірі (на платіжні реквізити Господарського суду міста Києва).
5. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
6. Згідно з ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя О.В. Нечай