Ухвала від 16.11.2020 по справі 909/548/16

Справа № 909/548/16 (909/947/20)

УХВАЛА

16.11.2020 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О.В.

розглянувши заяву ліквідатора ТОВ "Тофі" арбітражного керуючого Бандуристого Руслана Сергійовича вих. 2/03-11/20 від 03.11.2020 (вх. №17171/20 від 06.11.2020) про забезпечення позову у справі

за заявою ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі"

про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі",

вул. Військових Ветеранів, 10, м. Івано-Франківськ, 77019;

позивач (заявник): товариство з обмеженою відповідальністю "Тофі",

вул. Військових Ветеранів, 10, м. Івано-Франківськ, 77019;

до відповідача: Універсальна аграрно-промислова товарна біржа

вул.Січових Стрільців, 52/1м.Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: ОСОБА_1

АДРЕСА_1

третя особа: ТОВ "Інвестиційна компанія "Вест Інвестмент Груп"

вул.Плеханівська,112, м.Харків, 61000

уповноважена особа засновників боржника: Максимів Роман Йосипович

АДРЕСА_2

кредитор: ТОВ "Фінансова компанія "Інвестхіллс Веста"

вул.Олексія Терьохіна, буд.8А, оф.111,м.Київ,04080

кредитор: ТОВ Ідеа Капітал"

вул.Сахарова,43,м.Львів, 79026

ВСТАНОВИВ: в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа про банкрутство ТОВ "Тофі".

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 26.10.2020, суд прийняв позовну заяву ТОВ "Тофі" №1/16-10/20 від 16.10.2020 (вх.№15911/20) про визнання недійсним другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Тофі", що відбувся 16.10.2017 та визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу лоту №3, який складався з майданчика, земельної ділянки площею 0,0304 га, кадастровий номер 611092001:22:002:1712, розташованої за адресою: Івано-Франківська область, м.Яремче, с.Поляниця, уч.Вишні, земельна б/н, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, комплектної трансформаторної підстанції "КТП 10/04 кВт з трансформатором Р*630 кВА, укладеного за результатами аукціону з реалізації майна боржника, який відбувся 16.10.2017 між замовником аукціону - ліквідатором ТОВ "Тофі" Ріжнівим М.І. та переможцем аукціону Березовським Р.Ф.; відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 25.11.2020 на 11:00 год.

06.11.2020 до відділу документального забезпечення, канцеляріії суду від ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі" надійшла заява вих. 2/03-11/20 від 03.11.2020 (вх.№17171/20 від 06.11.2020) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить на праві власності ТОВ "Інвестиційна компанія "Вест Інвестмент груп" та заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нього, а саме: майданчик; земельна ділянка площею 0,0304 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:1712, розташованої за адресою: Івано-Франківська область, м.Яремче, с.Поляниця, уч. Вишні, земельна б/н , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства; КТП 10/04 кВт з трансформатором Р*630 кВА.

Заява мотивована тим, що за умови задоволення позову, спірне майно буде повернуто до ліквідаційної маси та підлягатиме повторній реалізації з метою погашення вимог кредиторів. Також, є ймовірність того, що в разі незабезпечення позову, вказане майно може бути відчужене на користь третьої особи, що ускладнить виконання рішення суду.

10.11.2020 електронною поштою, підписане ЕЦП, від третьої особи - ТОВ "Інвестиційна компанія "Вест Інвестмент Груп" надійшло заперечення на заяву про забезпечення позову.

Заперечення мотивовано тим, що предметом спору у даній справі є позовні вимоги немайнового характеру: визнання недійсними результатів аукціону, визнання недійсним договору та не ставиться вимога про застосування наслідків недійсності аукціону та правочину, наслідком задоволення яких є повернення майна у власність банкрута. За таких обставин, вважає, що підстав для забезпечення позову немає. Пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення відсутні.

З 09 по 13 листопада 2020 року суддя Рочняк О.В. брала участь у підготовці суддів, обраних на посаду судді безстроково в режимі онлайн, яка проводилася Львівським РВ НШС України.

Розглянувши заяву про забезпечення позову у справі, суд встановив таке.

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 137 ГПК України визначено заходи забезпечення позову. Так, частиною 1 зазначеної статті Кодексу визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1); забороною відповідачу вчиняти певні дії (пункт 2); забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання (пункт 4).

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Водночас, відповідно до правової позиції, викладеній у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, в немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Судом встановлено, що такий захід до забезпечення позову, як накладення арешту на майно, заявник просить застосувати щодо ТОВ "Інвестиційна компанія "Вест Інвестмент Груп", яка є третьою особою у даній справі.

Згідно п.1 ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1).

З огляду на викладене, у суду відсутні правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ТОВ "Інвестиційна компанія "Вест Інвестмент Груп", а відповідно вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо вказаного майна.

Віндикаційний позов у даній справі не заявлявся.

При цьому, суд зазначає, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі №183/1617/16, пункти 146-147).

Враховуючи вищевикладене, невжиття заявленого заходу забезпечення позову не призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав позивача, а відтак, в задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Тофі" про забезпечення позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.136, 137, 140, 234 Господарського

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні заяву ліквідатора ТОВ "Тофі" арбітражного керуючого Бандуристого Руслана Сергійовича вих. 2/03-11/20 від 03.11.2020 (вх.№17171/20 від 06.11.2020) про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 16.11.2020 та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати складення повного судового рішення до Західного апеляційного господарського суду.

Суддя О.В. Рочняк