Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"11" листопада 2020 р. м. Житомир Справа № 906/908/20
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.
за участю секретаря судового засідання: Веркалець У.Д.
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Приватного спеціалізованого підприємства технічного забезпечення "Інструмент- Центр" (м. Дніпро)
до Фізичної особи-підприємця Хілі Юрія Миколайовича (м. Коростень, Житомирської області)
про стягнення 35 907,97 грн
Процесуальні дії по справі.
Відповідно до ухвали суду від 31.07.2020 року справу за позовом Приватного спеціалізованого підприємства технічного забезпечення "Інструмент-Центр" до відповідача Фізичної особи-підприємця Хілі Юрія Миколайовича про стягнення 35 907, 97 грн розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
10.08.2020 року до суду повернулася ухвала суду від 31.07.2020 року, надіслана на адресу відповідача, а саме АДРЕСА_1 з відміткою органу зв'язку про причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ухвали суду від 29.09.2020 року відкладено розгляд справи по суті на 29.10.2020 року о 11:00
15.10.2020 року до суду повернулася ухвала суду від 29.09.2020 року, надіслана на адресу відповідача з відміткою органу зв'язку про причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".
29.10.2020 року судом здійснено телефонограму відповідачу, згідно якої повідомлено про розгляд справи.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" судом отримано Витяг, згідно якого встановлено, що адреса відповідача співпадає з тією на яку були надіслано судом процесуальні акти (а.с. 46-48).
Відповідно до ухвали суду про відкладення від 29.10.2020 року та ухвали суду про виправлення описки від 30.10.2020 року розгляд справи по суті призначено на 10:30год. 11.11.2020р. У судове засідання представники сторін не прибули, клопотання ( заяви) з процесуальних питань не подано.
У судовому засіданні 11.11.20р. ухвалено рішення про часткове задоволення позову.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позивач Приватне спеціалізоване підприємство технічного забезпечення "Інструмент -Центр" звернулося з позовом до суду до відповідача Фізичної особи-підприємця Хілі Юрія Миколайовича про стягнення на його користь 35 907, 97 грн, з яких: 22 322, 09 грн - основного боргу за поставлений товар, 10 491, 38 грн - пені, 2 232, 20 грн - штрафу, 862, 30 - 3% річних.
В обґрунтування підстав поданого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем свого грошового зобов'язання по сплаті коштів за отриманий будівельний інструмент згідно умов, порядку та строків, визначених Договором поставки №ЩВ 1036 від 11.05.2017 року.
Відповідач відзиву на позов не подавав.
Справу розглянуто за наявними у ній матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 та ч.2 ст. 178 ГПК України з ухваленням рішення про часткове задоволення позову.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
11 травня 2017 року між позивачем Приватним спеціалізованим підприємством технічного забезпечення "Інструмент-Центр" (як постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Хілею Ю.М. (як покупець) був укладений Договір поставки №ЩВ 1036 (надалі за текстом - Договір поставки №ЩВ 1036), згідно якого постачальник зобов'язався поставити інструмент в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у виставлених рахунках за заявками покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах цього Договору (п. 1.1. Договору поставки №ЩВ 1036).
Постачання товару може здійснюватися партіями на підставі заявок покупця, які надійшли постачальнику та узгоджені сторонами, в яких зазначається повне найменування товару, одиниці виміру, кількість, загальна вартість товару, термін, умови поставки та інші відомості, за якими сторони досягли згоди (п. 1.2. Договору поставки №ЩВ 1036).
Постачання товару здійснюється на умовах EXW м. Дніпропетровськ, склад постачальника відповідно до Правил "ІНКОТЕРМС-2010" (п. 2.1. Договору поставки №ЩВ 1036).
Передача (здача-приймання) товару здійснюється згідно з накладною, в термін, погоджений між сторонами в заявках (п. 1.2.). Постачання враховується здійсненим з моменту надання товару в розпорядження покупця, підписання акту приймання-передачі або видаткової накладної (п. 2.2. Договору поставки №ЩВ 1036).
Загальна сума Договору визначається як вартість усього товару, що поставляється за цим Договором, з урахуванням ПДВ (п. 3.1. Договору поставки №ЩВ 1036).
Покупець здійснює повну оплату заявленого товару згідно з виставленими постачальником рахунками протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів від дати виписки видаткових накладних (п. 3.2. Договору поставки №ЩВ 1036).
У разі порушення покупцем строків оплати поставленого товару, передбачених п. 3.2 цього Договору, покупець оплачує пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день (п. 6.2. Договору поставки №ЩВ 1036).
У разі несплати поставленого товару в строк більш як 21 календарних днів від дати виписки видаткових накладних, покупець оплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (п. 6.4. Договору поставки №ЩВ 1036).
Строк дії Договору поставки №ЩВ 1036, згідно п. 10.1., з моменту підписання до 31.12.2017 року включно, а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем прийнятих на себе зобов'язань (а.с. 14-15).
Факт належного виконання позивачем свого зобов'язання по поставці інструменту підтверджується:
- видатковою накладною №ИЦ-109009 від 25.02.2019 на суму 25222, 00 грн (а.с. 16);
- актом приймання-передачі товару по кількості і зовнішньому вигляду від 25.02.2019р (а. с. 17);
- товарно-транспортною накладною №109009 від 25.02.2019 (а. с. 18).
До звернення з цим позовом до суду позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою про сплату коштів в сумі 22322,09грн. Оскільки претензія залишена без задоволення, позивач просить примусово стягнути з відповідача заборгованість з оплати поставленого товару на суму 22 322, 09 грн.
Додатково позивач просить стягнути з відповідача штраф в сумі 2232, 20грн та пеню в сумі 10491,38грн, а також на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України - 3% річних на суму 862, 30 грн.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до статей 11, 509, 627 ЦК України та статті 179 ГК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
За нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Аналіз укладеного між сторонами Договору поставки №ЩВ 1036 від 11.05.2017 року підпадає під правове регулювання параграфу 3 підрозділу 1 розділу 3 ЦК України.
Згідно зі ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст. 265 ГК України).
Матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав свій обов'язок перед відповідачем поставивши товар в кількості, визначених у видатковій накладній №ИЦ-109009 від 25.02.2019 на суму 25222,00грн, а відповідачем товар отримано без зауважень, про що свідчить акт приймання-передачі товару по кількості і зовнішньому вигляді від 25.02.2019 року.
Матеріалами справи встановлено, що строк оплати поставленого товару сторони погодили у п. 3.2. Договору поставки №ЩВ 1036 - протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів від дати виписки видаткових накладних.
Оскільки відповідач лише частково оплатив товар (будівельні інструменти) на суму 2899,91грн (25222,00грн (сума поставки)- 22322,09 грн (залишок боргу), позовна вимога про стягнення основного боргу в сумі 22322,09 грн підлягає задоволенню у заявленому розмірі.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
Відповідно до статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Позивачем нарахована пеня в розмірі 10491,38грн за період з 25.03.2019 року по 23.07.2020 року та застосований штраф у розмірі 10% , що складає суму 2232, 20 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов'язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 зі справи № 910/2031/16 та Верховного Суду від 10.04.2018 зі справи № 916/804/17.
Однак сторони у договорі не вправі змінювати початок перебігу нарахування пені, який починається від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане ( ч.6 ст. 232 ГК України та ч.5 ст. 261 ЦК України). Оскільки сторони у п. 6.3. Договору поставки № ЩВ 1036 лише погодили розмір пені - 0,1% від суми заборгованості за кожний день та не змінили строк її нарахування більше шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане, період нарахування пені не може становити більше 183 дні ( шість місяців в календарних днях).
Окрім того, при стягненні пені за порушення виконання грошового зобов'язання в судовому порядку, її розмір визначається Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч.2 ст. 343 ГК України - пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Оскільки товар (будівельні інструменти) поставлено 25.02.2019 року на суму 25 222,00грн, останнім днем 14 - денного строку на його оплату було 11.03.2019 року (останній день сплати товару), тому першим днем прострочення та, відповідно, нарахування пені є 12.03.2019 року. З урахуванням вимог ч. 6 ст. 231 ГК України період нарахування пені становить з 12.03.2019 року по 10.09.2019 року.
Оскільки позивач нарахував пеню починаючи з 25.03.2019 року, що є його правом, суд обмежує закінчення періоду її нарахування 10.09.2019р., який складатиме 170 календарних днів. Пеня, розрахована на заборгованість в сумі 22322,09грн за період з 25.0.19р. по 10.09.19р. включно, складає 3622,29грн, є обґрунтованою та підлягає стягненню. У стягненні 6 869, 09грн пені суд відмовляє.
Позовна вимога про стягнення штрафу в розмірі 10% на суму 2232,20грн, як встановив суд, ґрунтується на умові п.6.4 Договору поставки №ЩВ 1036 .
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.09.2019 у справі №923/760/16, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.
З врахуванням усталеної судової практики щодо права кредитора стягувати з боржника одночасно з пенею штраф, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення штрафу у сумі 2232, 20 грн.
Позовна вимога про стягнення 3% річних ґрунтується на приписах ч.2 ст. 625 ЦК України та розрахована на суму 862,30грн за період прострочення з 25.03.2019 року по 23.07.2020 року. На відміну від періоду нарахування пені, період нарахування річних не обмежується строком нарахування.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду нарахування кредитором на суму боргу 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми ( постанови від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 , від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 , від 22 вересня 2020р. у справі № 918/631/19).
Розрахунок 3% річних позивач також здійснив за період з 25.03.2019 року замість 12.03.2019 року, однак це право позивача. Три відсотки річних за період з 25.03.2019 по 23.07.2020 року на суму 862,30грн є обґрунтованими, позовна вимога підлягає задоволенню у заявленому розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України позивач обґрунтованість позовних вимог в частині визнаній суд ом.
Щодо розподілу судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2118, 00 грн згідно платіжного доручення №2414 від 23.07.2020 року, виходячи із суми заборгованості в розмірі 35 907, 97 грн, однак сплаті підлягала сума судового збору 2102, 00 грн. Отже 16, 00 грн судового збору є сумою судового збору, яка надлишково сплачена позивачем та, з урахуванням п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", може бути повернута судом за клопотанням особи, яка його сплатила.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Хілі Юрія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Приватного спеціалізованого підприємства технічного забезпечення "Інструмент -Центр" (49081, м. Дніпро, вул. Артільна, буд. 5, ідентифікаційний код 20282472): 22322,09грн основного боргу; 2232,20грн штрафу; 3 622,29грн пені; 862,30грн 3% річних;1 699, 89грн судового збору. Видати наказ.
3. У стягненні 6869,09грн пені відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 16.11.20
Суддя Машевська О.П.
Віддрукувати:
1 - у справу , 2- позивачу ( 49081, м .Дніпро, вул. Артільна-5) (рек.) + на ел. адресу: mngmvs@icentr.com
3 - відповідачу на фактичну адресу ( АДРЕСА_1) (рек.) + на ел. адресу : ІНФОРМАЦІЯ_1