Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"04" листопада 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1327/19
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Маріщенко Л.О.
секретар судового засідання: Маринченко І.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Афанасьєв Р.Г. дов. від 10.12.2019 ( в режимі відеоконференції)
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі заяву ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Авілон" про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи №906/1327/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Авілон"
до Закритого акціонерного товариства "Житомирські ласощі"
про стягнення 584 232,04 грн.
ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Авілон" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з ЗАТ "Житомирські ласощі" 584 232,04 грн, з яких 566 850,00 грн основної заборгованості, 15 857,61 грн пені, 1 524,43 грн 3% річних.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 16.10.2020 позов задоволено частково, закрито провадження у справі в частині 136 850,00 грн боргу, стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Житомирські ласощі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Авілон" 420 000,00 грн заборгованості, 1 382,47 грн 3% річних, 14 402,15 грн пені, 6 537,56 грн судового збору. В іншій частині відмовлено.
21.10.2020 від ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Авілон" до господарського суду Житомирської області надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 26 000,00 грн на виконання вимог ч. 3 ст. 126 та ч. 8 ст. 129 ГПК України.
При цьому заява відповідно до вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України про надання доказів щодо розміру судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення була ним подана суду 02.03.2020.
Часиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст.221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткові рішення в порядку, передбаченому ст. 224 цього Кодексу.
Згідно ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Ухвалою суду від 22.10.2020 призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи №906/1327/19 на "04" листопада 2020 р.
В судовому засіданні 04.11.2020 представник позивача заяву підтримав в повному обсязі.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив надіславши до суду клопотання про відкладення розгляду у зв'язку з зайнятістю представника у іншому судовому процесі. Заперечень з приводу розподіл судових витрат суду не надав.
Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явились в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Ураховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи №906/1327/19 в даному судовому засіданні.
В обґрунтування понесення витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача надано до суду копію договору № 10-12/2019-1 від 10.12.2019 про надання правової допомоги укладеного між адвокатом Афанасьєвим Ростиславом Георгійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Авілон", копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги № 10-12/2019-1 від 10.12.2019, довіреність від 10.12.2019 на представництво позивача, копію посвідчення №0693 від 18.04.2002р. , копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1069 від 18.04.2002 видане Афанасьєву Р.Г., акт від 19.10.2020 здачі-прийняття наданої правової допомоги за додатковою угодою від 10.12.2019 до договору про надання правової допомоги № 10-12/2019-1 від 10.12.2019, платіжне доручення №1817 від 11.12.2019 на суму 13 000,00 грн та платіжне доручення №1235 від 29.01.2020 на суму 13 000,00 грн про оплату НВП "Авілон" адвокату Афанасьєву Р. Г. послуг по наданню правової допомоги за договором №10-12/2019-1 від 10.12.2019 на загальну суму 26 000,00 грн.
Частиною 4 ст.126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 126 ГПК України).
Суд звертає увагу на те, що відповідного клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від відповідача до суду не надходило.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 126 ГПК України).
Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до п. 4.1 укладеного 10.12.2019 договору про надання правової допомоги між адвокатом Афанасьєвим Ростиславом Георгійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Авілон" вартість наданої правової допомоги адвоката складається з гонорару та компенсації витрат на виконання замовлення клієнта ( у тому числі, але не обмежуючись, транспортні витрати ( у разі виконання замовлень клієнта за межами м. Дніпра), сплата належних з клієнта обов'язкових платежів та зборів, витрати на поштові послуги, оплата експертних послуг тощо).
В пункті 4.2 договору сторони погодили, що розмір гонорару, порядок його сплати та сплати компенсації витрат, викладаються у додатках до даного договору та є його невід'ємною частиною.
Згідно п. 1 додаткової угоди від 10.12.2019 до договору про надання правової допомоги № 10-12/2019-1 правова допомога - підготовка позовної заяви за позовом клієнта до Закритого акціонерного товариства "Житомирські ласощі" щодо стягнення заборгованості на підставі договору № 110917 від 11.09.2017 та супроводження розгляду справи у Господарському суді Житомирської області, включаючи участь у судових засіданнях.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди гонорар адвоката за надання правової допомоги за цією додатковою угодою визначений відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" у фіксованому розмірі та складає 26 000,00 грн. адвокат самостійно визначає перелік та обсяг юридичних дій, що мають бути виконані на виконання договору та в інтересах клієнта, якщо інше не передбачено цим договором.
Гонорар адвоката, зазначений у п. 2 цієї додаткової угоди, сплачується наступним чином:
- 1 етап: 13 000,00 грн протягом 2-х банківських днів з моменту підписання цієї додаткової угоди шляхом перерахування на поточний рахунок адвоката;
- 2 етап: 13 000,00 грн протягом 2-х банківських днів з моменту винесення Господарським судом Житомирської області ухвали про відкриття провадження у справі за позовом клієнта до Закритого акціонерного товариства "Житомирські ласощі" щодо стягнення заборгованості на підставі договору № 110917 від 11.09.2017 (п. 3 додаткової угоди).
В п. 11 додаткової угоди сторони визначили, що після надання правових послуг за цією угодою адвокат надає клієнту ( у т.ч. засобами електронного зв'язку) для підпису акт здачі-прийняття правової допомоги. Клієнт зобов'язаний підписати такий акт протягом 2-х днів з моменту його отримання або надати письмові мотивовані зауваження. У випадку відсутності письмових мотивованих зауважень протягом зазначеного строку правова допомога вважається наданою належним чином незалежно від підписання сторонами акту здачі-прийняття правової допомоги.
Відповідно до ч.3 ст.126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В акті здачі-прийняття наданої правової допомоги від 19.10.2020, який містить опис наданої правової допомоги, зазначено, перелік наданих послуг, їх кількість годин та дата їх надання. Загальна вартість правової допомоги за додатковою угодою від 10.12.2019 до договору про надання правової допомоги № 10-12/2019-1 від 10.12.2019 - 26 000,00 грн.
Так, з наданого суду акту вбачається, що адвокатом Афанасьєвим Р.Г. було надано клієнту ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Авілон" наступні послуги:
- ознайомлення з первинними та іншими документами клієнта стосовно правовідносин з ЗАТ «Житомирські ласощі» кількість 3 години - 10.12.2019;
- підготовка проекту позовної заяви та розрахунку суми позову - кількість 2 години - 12.12.2019;
- підготовка проекту заяви про усунення недоліків позовної заяви - 0,5 години - 03.01.2020;
- підготовка проекту заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - 0,5 години - 22.01.2020;
- підготовка до участі у судовому засіданні 11.02.2020 - 0,5 години - 10.02.2020;
- участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 11.02.2020 (з урахуванням часу проїзду до приміщення суду) - 1,5 години - 11.02.2020;
- підготовка проекту заяви позивача (ТОВ «НВП «Авілон») від 24.02.2020 - 1 година - 24.02.2020;
- підготовка до участі у судовому засіданні 17.03.2020 - 0,5 години - 17.03.2020;
- участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 17.03.2020 (з урахуванням часу проїзду до приміщення суду) - 1,5 годин - 17.03.2020;
- підготовка та відправка поштою клопотання про відкладення через карантин судового засідання призначеного на 30.04.2020 - 1 година - 28.04.2020;
- підготовка до участі у судовому засіданні 18.06.2020 - 0,5 години - 17.06.2020;
- участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 18.06.2020 (з урахуванням часу проїзду до приміщення суду) - 1,5 години - 18.06.2020;
- підготовка до участі у судовому засіданні 25.08.2020 - 0,5 години - 25.08.2020;
- участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 25.08.2020 р. (з урахуванням часу проїзду до приміщення суду) - 1,5 години - 25.08.2020;
- підготовка до участі у судовому засіданні 21.09.2020 - 0,5 години - 21.09.2020;
- участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 21.09.2020 р. (з урахуванням часу проїзду до приміщення суду) - 1,5 години - 21.09.2020;
- розгляд проекту мирової, яка була запропонована відповідачем (ЗАТ «Житомирські ласощі»), та внесення власних пропозицій до неї - 2 години - 22.-23.09.2020;
- підготовка до участі у судовому засіданні 16.10.2020 - 0,5 години - 16.10.2020;
- участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 16.10.2020 ( з урахуванням часу проїзду до приміщення суду ) - 1,5 години - 16.10.2020.
Загальна кількість годин : 22 .
Даний акт здачі-приймання підписаний сторонами без зауважень.
На підтвердження сплати клієнтом гонорару в визначеному розмірі позивачем надано суду платіжне доручення № 1817 від 11.12.2019 на суму 13 000,00 грн та платіжне доручення №1235 від 29.01.2020 на суму 13 000,00 грн.
Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, з огляду на викладене, позивач згідно з положеннями статті 74 Господарського процесуального кодексу України довів надання йому адвокатом Афанасьєвим Р.Г., зазначеної у акті здачі-приймання правової допомоги від 19.10.2020 на загальну суму 26 000,00 грн.
За змістом статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Відповідно до п. 3 ч.4 ст.129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.10.2020 у справі №906/1327/19 позов задоволено частково, то понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача підлягають стягненню витрати позивача на оплату професійної правничої допомоги в сумі 25 485,20 грн.
Керуючись статтями 123,129, 233, 236 - 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Авілон" про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи №906/1327/19 задовольнити частково.
2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Житомирські ласощі" (10003, м. Житомир, вул. Щорса, буд. 67, код ЄДРПОУ 00382071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Авілон" (49089, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, 8А, код ЄДРПОУ 19142599) - 25 485,20 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
3. У решті в стягненні відмовити.
Відповідно до ст. 241 ГПК України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України.
Повне додаткове рішення складено: 16.11.20
Суддя Маріщенко Л.О.
Віддрукувати:
1- в справу
2-3 - сторонам ( рек. з повід.)