61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
03.11.2020 Справа № 905/1085/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,
при секретарі судового засідання Стрюкова А.О.,
розглянувши справу за позовом Державного підприємства "Держвуглепостач", м.Київ,
до відповідача Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська", м. Мирноград, Донецька область,
про стягнення 190303,34 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
Позивач, Державне підприємство "Держвугілепостач", м.Київ, звернулася до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська", м. Мирноград, Донецька область, про стягнення 190303,34 грн.
Ухвалою суду від 12.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/1085/20; справу №905/1085/20 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 29.07.2020 розгляд справи №905/1085/20 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 20.10.2020 призначено розгляд справи по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору переробки вугілля №29-07/2016 від 29.07.2016 року, в частині нездійснення відвантаження (передачі) 59,915 тонн вугільного концентрату марки ДГ (0-100) в липні 2019 року, у зв'язку з чим, позивач нарахував відповідачу суму збитків у розмірі 148094,89 грн.; штраф у розмірі 1480,95 грн.; пеню у розмірі 40727,50 грн. Як на правову підставу позивач посилається на ст.ст. 220, 224, 225 Господарського кодексу України, ст. 612 ЦК України.
В клопотанні №15003/19-33 від 24.06.2020 представник позивача просив суд розглянути справу без його участі.
Представник відповідача у судове засідання 03.11.2020р., як і в попередні судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав.
Господарський суд Донецької області з метою своєчасного повідомлення відповідача про порушення провадження по справі, направляв на його адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ухвалу про порушення провадження по справі, а також ухвалу про відкладення розгляду справи. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
За змістом ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, суд -
29.07.2016 між ДП «Держвуглепостач» (далі Позивач або Замовник) та ПрАТ «ЦЗФ «Мирноградська» (яке до зміни 09.11.2017 року найменування та типу акціонерного товариства іменувалося ПАТ «ЦЗФ «Комсомольська») уклали Договір переробки вугілля № 29-07/2016 (далі Договір переробки).
Відповідно до пункту 1.1. Договору переробки, Замовник передає Виконавцеві на переробку (збагачення) рядове вугілля на залізничній станції призначення (при доставці залізничним транспортом).
Згідно з пунктом 1.2. договору переробки, Виконавець приймає від Замовника рядове вугілля, проводить роботи по його переробці та на умовах Договору передає вугільний концентрат (збагачене вугілля) Замовникові.
Найменування, орієнтовна кількість, марочний склад, якісні показники рядового вугілля/вугільного концентрату, ціна переробки 1 тонни рядового вугілля та інші відомості, необхідні для виконання даного Договору, обумовлюються Сторонами в Специфікаціях, які є невід'ємними частинами Договору (пункт 1.3 Договору переробки).
Рядове вугілля, що надається Замовником Виконавцеві на переробку за Договором і вугільний концентрат, одержаний в результаті переробки цього рядового вугілля, є власністю Замовника (пункт 1.4 Договору переробки).
За Договором переробки Виконавець зобов'язується:
- прийняти на переробку рядове вугілля та, на умовах Договору, передати Замовникові вугільний концентрат (збагачене вугілля), вироблений з цього рядового вугілля (пункт 2.3.1.Договору переробки);
- провести переробку рядового вугілля, відвантажити та провести звіряння кількості і якості вугільного концентрату у Вантажоотримувачів, відповідно до умов Договору (п.2.3.2 Договору переробки);
- протягом трьох днів з моменту надходження рядового вугілля відвантажити за наданими Замовником реквізитами вугільний концентрат, вироблений з цього рядового вугілля (пункт 2.3.3 Договору переробки).
За умовами п. 8.3. Договору переробки, вартість вугільного концентрату для цього Договору визначається, виходячи з ціни 1 тонни вугільного концентрату (при базових показниках якості), погодженої між Замовником і Споживачем вугільного концентрату, Вантажоотримувачам якого Виконавець цей вугільний концентрат відвантажує. Сторони погодили, що належним підтвердженням ціни вугільного концентрату є відповідні Специфікації/Додатки, укладені між Замовником і Споживачем, копії яких Замовник у разі потреби надає Виконавцю.
Додатковими угодами до договору переробки від 29.07.2016 сторони продовжували строк дії Договору переробки. Додатковою угодою №8 до договору переробки від 29.07.2016 сторони продовжу вжили строк дії Договору переробки до 31.12.2019 року.
Як зазначає позивач у позовній заяві, в липні 2019 року він передав відповідачу на переробку за Договором переробки останні обсяги рядового вугілля від шахти Южнодонбасская №1.
При цьому, вугільний концентрат в кількості 59,915 тонн марки ДГ (0-100) (якісні показники: зола - 23,4 %, волога - 9,0%), виробленого з ресурсів шахти Південнодонбаська №1, наразі знаходиться у ПрАТ «ЦЗФ «Мирноградська».
Позивач стверджує, що у зв'язку з невиконанням відповідачем у липні 2019 зобов'язання по відвантаженню 59,915 тонн вугільного концентрату марки ДГ (0-100) до ТЕС ПАТ «Центренерго», позивач втратив можливість реалізувати вугілля ПАТ «Центренерго» та отримати 148094,89 грн.
До матеріалів справи додана копія договору поставки вугілля №111/31 від 11.07.2019 року, укладеного між ПАТ «Центренерго» та ДП "Держвуглепостач", за змістом п. 1.1. якого постачальник поставляє у власність покупця, а покупець приймає і оплачує вугільну продукцію на зазначених у Договорі умовах. Необхідні для виконання Договору відомості вказуються в специфікаціях до Договору, які є невід'ємною частиною Договору. В Специфікаціях вказуються (в тому числі, але не виключно) назви виробників, вантажовідправників, відокремлених підрозділів Покупця (ТЕС) - вантажоотримувачів, залізничні станції відправлення, залізничні станції Вантажоотримувачів, їх реквізити, а також кількість, асортимент і строки (терміни) поставки вугілля на кожну залізничну станцію призначення в залежності від потреби Покупця, але в будь-якому випадку в межах загальної суми Договору і терміну його дії.
В підтвердження обсягів не переробленого вугілля, яке залишилося у відповідача, позивачем надані суду Акти наданих послуг звіряння рядового вугілля та відвантажених продуктів збагачення за Договором переробки за грудень 2019 року від 30.06.2019, від 31.07.2019, від 31.08.2019, від 30.09.2019, від 31.10.2019, від 30.11.2019, від 31.12.2019 (а.с. 16-17); Специфікація № 41 від 27.06.2019 до Договору переробки (а.с. 15).
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до наступних висновків.
За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. У цьому висновку cуд опирається на подібні висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі №920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/23369/17).
Реалізуючи своє право на судовий захист позивач звернувся із позовом до суду з вимогами про відшкодування вартості завданих збитків в сумі 148094,89 грн.
Так, згідно приписів ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до приписів статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.
За ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, серед іншого, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною (ст. 225 ГК України).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, з якою вбачається, що шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга цієї ж статті).
Діями відповідача, якими за доводами позовної заяви була заподіяна шкода, позивач вважає невиконання відповідачем у липні 2019 року зобов'язання по відвантаженню 59,915 тонн вугільного концентрату марки ДГ (0-100) до ТЕС ПАТ «Центренерго», позивач втратив можливість реалізувати вказаний вугільний концентрат ПАТ «Центренерго» за ціною 2500,00 грн без ПДВ та отримати 148 094,89 грн. (з урахуванням знижки).
Як зазначалося, в пункт 2.3.3 Договору переробки сторони домовилися, що виконавець зобов'язується протягом трьох днів з моменту надходження рядового вугілля відвантажити за наданими Замовником реквізитами вугільний концентрат, вироблений з цього рядового вугілля.
Разом з цим, позивачем не надано суду документів в підтвердження надання відповідачу реквізитів для здійснення відвантаження, як-то передбачено п. 2.3.3. Договору.
В позовній заяві позивач вказує, що листами від 12.07.2019 №0542/03, від 29.07.2019 №0633/03, від 01.08.2019 №0660/03 ним надавалися відповідачу реквізити для відвантаження вугільного концентрату до Вуглегірської ТЕС ПАТ «Центренерго». Проте, вказані листи суду надані не були, як і докази їх направлення.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем порушення відповідачем умов договору в частині відвантаження.
Також, з наданих в підтвердження обсягів вугілля, яке залишилося у відповідача, Актів наданих послуг звіряння рядового вугілля та відвантажених продуктів збагачення (за Договором переробки від 29.07.2016) від 30.06.2019, від 31.07.2019, від 31.08.2019, від 30.09.2019, від 31.10.2019, від 30.11.2019, від 31.12.2019 вбачається залишок рядового вугілля на складі в обсязі 213,00 тонн (а.с. 16-17).
Разом з цим, Специфікація № 41 від 27.06.2019 до Договору переробки, містить відомості щодо передачі позивачем відповідачу вугілля в обсязі 32,5 тонн.
Таким чином, заявлений позивачем обсяг переданого позивачем вугілля на переробку та неповернутого відповідачем вугілля в розмірі 59,915 тонн не підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
В підтвердження суми вартості вугільного концентрату в обсязі 59,915 тонн марки ДГ (0-100), позивач посилається на укладений між ПАТ «Центренерго» та ДП "Держвуглепостач" договір поставки вугілля № 111/31 від 11.07.2019 року, специфікацію №07/19-В-Т-З від 11.07.2019 року до договору поставки вугілля № 111/31 від 11.07.2019 (а.с. 18-20; 21-22).
За змістом п. 6.3. укладеного між ПАТ «Центренерго» та ДП "Держвуглепостач" договору поставки вугілля № 111/31 від 11.07.2019 року, у разі, якщо фактичні якісні показники вугілля відрізняються від встановлених базових показників, ціна 1 тонни вугілля визначається з врахуванням знижок за кожен відсоток відхилення від базових показників у розмірі: За показниками зольності: - знижка 2,5% в діапазоні від 23,0% до 26,0%: - знижка 5,0% в діапазоні від 26,0% до 28,0%; - знижка 10,0% в діапазоні від 28,0% до 30,0%. За показниками вологи: - знижка 1,3% в діапазоні від 8,9% до 12,0%; - знижка 5,0% в діапазоні від 12,0% до 16,0%.
Так, позивачем заявлено до стягнення шкода в розмірі 148094,89 грн., яка розрахована на підставі передбаченої договором поставки вугілля базової ціни вугілля (2500,00 грн. відповідно до п.6.2 Договору, з урахуванням знижок відповідно до п.6.3 Договору), та передбаченої специфікацією №07/19-В-Т-З кількістю товару (59,915т), яка мала бути перероблена та відвантажена ПрАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська".
Відповідно до розрахунку позивача вартості 59,915 тонн вугільного концентрату марки ДГ (0-100) (якісні показники: зола - 23,4 %, волога - 9,0%), вона становить 148094,89 грн.
Згідно Специфікації №07/19-В-Т-З від 11.07.2019 року до договору поставки вугілля № 111/31 від 11.07.2019, фактична ціна вугілля з урахуванням знижки складає 2471,75 грн. за 1 тонну, 148094,89 грн за 59,915 тонн (а.с. 22).
Проте, з огляду на недоведеність обсягів вугілля, яке залишилося у відповідача, перевірити та встановити фактичну ціну цього вугілля не уявляється можливим.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем розміру шкоди (недоотриманого прибутку).
Викладене зумовлює висновок суду, про недоведеність позивачем причино-наслідкового зв'язку між діями відповідача та неотриманням позивачем прибутку.
Крім суми збитків позивачем на підставі п.5.11 Договору переробки було заявлено до стягнення пеню в розмірі 40727,50грн за період з 01.08.2019 по 21.05.2020, штраф в розмірі 1480,95 грн.
За змістом пункту 5.11 Договору переробки, у разі несвоєчасного відвантаження збагаченого вугілля Замовникові, Замовник має право стягнути з Виконавця штраф у розмірі 1% від вартості невчасно відвантаженого вугільного концентрату та пеню у розмірі 0,1 % від вартості невчасно відвантаженого вугільного концентрату за кожен день прострочення відвантаження.
Вимога позивача про стягнення нарахованих на суму збитків штрафу та пені задоволенню не підлягає враховуючи недоведеність наявності порушення умов договору відповідачем.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до положень ст. ст. 14, 74 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, при цьому суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Таким чином, всупереч вимог ст.ст. 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено наявності всіх обов'язкових елементів правопорушення, а саме шкоди; протиправної поведінки заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та діями/бездіяльністю відповідача (його виною), що зумовлює висновок суду про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 14, 42, 73, 79, 86, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позову Державного підприємства "Держвуглепостач", м.Київ, до відповідача Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська", м. Мирноград, Донецька область, стягнення 190303,34 грн., - відмовити повністю.
В судовому засіданні 03.11.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 13.11.2020.
Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.
Суддя К.С. Харакоз