вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
16.11.2020м. ДніпроСправа № 904/5010/20
За позовом Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта", м. Дніпро
про стягнення страхового відшкодування
Суддя Ярошенко В.І.
Без виклику (повідомлення) учасників справи
Акціонерне товариство "Страхова компанія "Інго" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" про стягнення страхового відшкодування у розмірі 42 831, 58 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.090.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання даної ухвали.
Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального суду України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", місцезнаходження юридичної особи фіксується в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).
Положеннями ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального суду України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Ухвала суду про призначення про відкриття провадження у справі від 15.09.2020 була надіслана відповідачу на його юридичну адресу, вказану в ЄДР, а саме: 49000, м. Дніпро, вул. Василя Макухи, буд. 1, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу.
Поштовий конверт з ухвалою суду повернувся з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання". Відтак є всі підстави вважати, що відповідач свідомо не забирав рекомендовану поштову кореспонденцію суду з поштового відділення, тобто фактично відмовився від її отримання. Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи, але останній не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк.
Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із ч. 2 ст. 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані відмовою відповідача сплатити позивачу грошові кошти виплаченого страхового відшкодування в порядку, передбаченому ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування".
Так, 08.09.2017 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "ВАЗ 210700", державний номерний знак НОМЕР_1 , по пр. Ювілейний, 1-А в м. Харкові, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не врахував дорожню обстановку та здійснив зіткнення з автомобілем "Toyota", державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що призвело до механічного пошкодження обох транспортних засобів. Відповідно до постанови Московського районного суду м. Харкова від 06.11.2017 винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_1 . Позивач є страховиком автомобіля "Toyota Yaris", державний номерний знак НОМЕР_2 , згідно з бордеро № 3 до генеральної угоди добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків № 250598470.14 від 25.12.2014. На підставі страхового акту № 1562562 від 26.10.2017 на користь страхувальника - ТОВ "ОТП Лізинг" позивачем за умовами генеральної угоди № 250598470.14 від 25.12.2014 було виплачено страхове відшкодування у розмірі 42 831, 58 грн. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у відповідача. Тому позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування сплаченого ним страхового відшкодування в порядку ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", яка була залишена відповідачем без задоволення.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Як встановлено постановою Московського районного суду м. Харкова від 06.11.2017 у справі № 643/12204/17 (провадження № 3/643/4955/17) (арк. с. 70-71), ОСОБА_1 08.09.2017 о 08-30 годині, керуючи автомобілем "ВАЗ 210700", державний номерний знак НОМЕР_1 , по пр. Ювілейний, 1-А в м. Харкові, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не врахував дорожню обстановку та здійснив зіткнення з автомобілем "Toyota", державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . На місці пригоди складено адміністративний протокол 08.09.2017 серії БР № 231727 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно водія ОСОБА_1 .
У постанові Московського районного суду м. Харкова від 06.11.2017 у справі № 643/12204/17 (провадження № 3/643/4955/17) зазначено, що, як вбачається зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, автомобілю "Toyota", державний номерний знак НОМЕР_2 , спричинені такі пошкодження: вм'ятина задньої передньої двері, розбите заднє праве скло, деформація задньої правої стінки кузова.
Відповідно до постанови Московського районного суду м. Харкова від 06.11.2017 у справі № 643/12204/17 (провадження № 3/643/4955/17), винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) визнано ОСОБА_1 .
Автомобіль "Toyota Yaris", державний номерний знак НОМЕР_2 , на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди був застрахований в ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна", яке в подальшому було перейменоване на Акціонерне товариство "Страхова компанія "Інго" (далі - позивач), за генеральною угодою добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків № 250598470.14 від 25.12.2014, укладеною із ТОВ "ОТП Лізинг" (бордеро № 3 до генеральної угоди) (арк. с. 59-66).
На підставі страхового акту № 1562562 від 26.10.2017 (арк. с. 74) на користь страхувальника позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 42 831, 58 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 11529 від 14.11.2017 (арк. с. 75).
З наявного у матеріалах справи витягу із бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , була застрахована у Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (далі - відповідач) відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ № 000376876, діючого станом на 08.09.2017 (арк. с. 67). Згідно з вказаним полісом ліміт відповідальності відповідача у разі настання страхового випадку за шкоду, завдану майну, становить 100 000 грн, а франшиза - 0 грн.
У зв'язку з цим позивач 14.03.2018 направив відповідачу претензію № 834 від 13.03.2018 на суму 42 831, 58 грн з вимогою про відшкодування йому сплаченої на користь ТОВ "ОТП Лізинг" страхової вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля (арк. с. 80). Відповідач отримав вказану претензію 15.03.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення (арк. с. 82), але залишив викладену в ній вимогу без задоволення. Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Предметом позову у даній справі є відшкодування шкоди, заданої джерелом підвищеної небезпеки.
При зверненні до суду з даними позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 42 831, 58 грн позивач посилається на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статтю 993 Цивільного кодексу України.
За статтею 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно із статтею 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, до спірних правовідносин є обґрунтованим застосування статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування".
Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. Під час суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого (вказаної правової позиції притримується Верховний Суд у постановах від 29.01.2018 у справі № 910/2351/17 та від 05.04.2018 у справі № 910/3165/17).
У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. А заподіювач шкоди залишається зобов'язаним відшкодувати завдану ним шкоду незалежно від того, чи звертався до нього з відповідною вимогою сам потерпілий, чи страховик після виплати потерпілому відшкодування за договором майнового страхування.
Враховуючи вищенаведене, правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, є суброгацією.
Для суброгації відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України і статті 27 Закону України "Про страхування" встановлено особливий правовий режим, згідно з яким перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку.
Відповідно до статті 262 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Тобто, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача й строк такої вимоги почав спливати з моменту заподіяння шкоди. У зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача із залишком строку позовної давності.
Згідно із частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (стаття 16 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України (статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Вартість відновлювального ремонту автомобілю "Toyota Yaris", державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок шкоди, завданої в результаті ДТП, згідно з рахунком ФОП Маратова Сергія Михайловича № 921 від 11.09.2017 становить 46 972 грн (арк. с. 72).
Зі змісту страхового акту № 1562562 від 26.10.2017 (арк. с. 74) вбачається, що відшкодуванню позивачем ТОВ "ОТП Лізинг" за умовами генеральної угоди добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків № 250598470.14 від 25.12.2014 та бордеро № 3 до цієї угоди внаслідок настання страхового випадку, пов'язаного із пошкодженням автомобілю "Toyota Yaris", державний номерний знак НОМЕР_2 , підлягає сума шкоди за виключенням передбаченої угодою франшизи в розмірі 4 140, 42 грн, а саме - 42 831, 58 грн (46 972 грн - 4 140, 42 грн).
На підставі страхового акту № 1562562 від 26.10.2017 на користь страхувальника ТОВ "ОТП Лізинг позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 42 831, 58 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 11529 від 14.11.2017 (арк. с. 75).
Як встановлено судом вище, цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "ВАЗ 210700", державний номерний знак НОМЕР_1 , застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ № 000376876, діючим станом на 08.09.2017 (арк. с. 67).
У відповідності до вищевказаних норм до позивача перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до відповідача, як страховика цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації ОСОБА_1 транспортного засобу "ВАЗ 210700", державний номерний знак НОМЕР_1 .
Страхувальник має право вибору страховика для укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (пункт 14.1 статті 14 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Пунктом 21.1 статті 21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Згідно з положеннями статті 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "ВАЗ 210700", державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану ОСОБА_1 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації вищевказаного транспортного засобу.
Пунктом 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Полісом АМ № 000376876, діючим станом на 08.09.2017, встановлено ліміт відповідальності відповідача за шкоду заподіяну майну в розмірі 100 000 грн і нульову франшизу. Тому суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про те, що стягненню з відповідача підлягає сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу "ВАЗ 210700", державний номерний знак НОМЕР_1 , в розмірі 42 831, 58 грн.
В силу припису пункту 35.1 статті 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) (пункт 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Приписом підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль "Toyota Yaris", державний номерний знак НОМЕР_2 , сталася 08.09.2017.
Позивач, як новий кредитор, з метою реалізації свого права на отримання страхового відшкодування за полісом АМ № 000376876, 14.03.2018 звернувся до відповідача з претензією № 834 від 13.03.2018, яка за своїми формою та змістом є заявою про страхове відшкодування, тобто у межах річного строку після настання дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, позивачем дотримано строку, встановленого статтею 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", на звернення до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування.
Матеріали справи не містять доказів виплати відповідачем страхового відшкодування позивачу або доказів невизнання ним майнових вимог позивача з визначених Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підстав.
Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач заперечень проти заявленого позову не висунув, доказів у спростування обставин, викладених в обґрунтування позовних вимог, суду не надав.
З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (49000, м. Дніпро, вул. Василя Макухи, 1; ідентифікаційний код 35265086) на користь Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33; ідентифікаційний код 16285602) 42 831, 58 грн страхового відшкодування та 2 102 грн витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата підписання рішення - 16.11.2020.
Суддя В.І. Ярошенко