ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
11 листопада 2020 року Справа № 924/424/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Демидюк О.О. , суддя Юрчук М.І.
секретар судового засідання Кравчук О.В.
за участі представників сторін
позивача - Валігура О.О.
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Поліщука Віктора Васильовича на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухвалене 23.07.2020, повне рішення складено 03.08.2020,
у справі № 924/424/20
за позовом Фізичної особи-підприємця Поліщука Віктора Васильовича м. Шепетівка
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТМ" м. Хмельницький
про зобов'язання ТзОВ "МТМ" повернути безпідставно набуте майно в натурі, а саме: електротельфер типу ТuТ2, заводський номер 1113913
В квітні 2020 до Господарського суду Хмельницької області від Фізичної особи-підприємця Поліщука Віктора Васильовича надійшла зустрічна позовна заява у справі № 924/87/20 за вх.№ 05-08/781/20 до ТзОВ «МТМ» про визнання недійсним Договору оренди від 12.02.2018 № 6, укладеного між ТзОВ «МТМ» та ФОП Поліщуком В.В. та зобов'язання ТзОВ «МТМ» повернути на користь підприємця безпідставно набуте майно в натурі, а саме: електротельфер типу TuТ2, заводський номер 1113913.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.04.2020 у справі № 924/87/20 роз'єднано позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Поліщука В.В. до ТзОВ «МТМ» про визнання недійсним Договору оренди від 12.02.2018 за № 6, укладеного між ТзОВ «МТМ» та ФОП Поліщуком В.В., та зобов'язання ТзОВ «МТМ» повернути на користь підприємця безпідставно набуте майно в натурі, а саме: електротельфер типу TuТ2, заводський номер 1113913, виділивши їх у самостійні провадження.
Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Поліщука В.В. до ТзОВ «МТМ» про зобов'язання ТзОВ «МТМ» повернути на користь Фізичної особи-підприємця Поліщука В.В. безпідставно набуте майно в натурі, а саме: електротельфер типу ТuТ2, заводський номер 1113913 виділено у самостійне провадження, з наступним присвоєнням єдиного унікального номера № 924/424/20.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 23.07.2020 у справі № 924/424/20, у позові Фізичної особи-підприємця Поліщука Віктора Васильовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «МТМ» про зобов'язання ТзОВ «»МТМ» повернути безпідставно набуте майно в натурі, а саме: електротельфер типу ТuТ2, заводський номер 1113913 - відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд першої інстанції виходив з того, що наявними у справі доказами не підтверджено завезення та монтаж позивачем витребуваного майна на об'єкті відповідача, не підтверджено також і перебування на час розгляду справи витребуваного майна - електротельфера ТuТ2 в натурі у відповідача за адресою вул. Прибузька, 56/1.
Фізична особа-підприємець Поліщук Віктор Васильович, не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.07.2020 у справі № 924/424/20 скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує:
- судом першої інстанції не було взято до уваги факт надання позивачем оригіналів доказів, які підтверджують технічні характеристики електротельфера і його заводський номер, який був йому присвоєний під час його виготовлення, оригіналів документів, які можуть підтверджувати право власності позивача на річ (електротельфер);
- відповідачем не спростовано жодним належним та допустимим доказом той факт, що електоротельфер не належить на правах приватної власності позивачу, а є складовою частиною електробалки. Крім того відповідачем також не було спростовано той факт що позивач не мав технічної можливості здійснити монтаж електротельферу за адресою: м. Хмельницький вул. Прибузька, 56/1;
- судом першої інстанції безпідставно не задоволено клопотання про виклик свідка ОСОБА_1 , щодо показів, які ним було викладено в заяві свідка. Саме даний свідок і може підтвердити обставини монтажу та перебування електротельфера за адресою м. Хмельницький вул. Прибузька, 56/1, ввезення даної речі за адресою м. Хмельницький вул. Прибузька, 56/1 та неможливість дану річ забрати з причин незаконного його привласнення з боку посадових осіб ТОВ «МТМ»;
- судом першої інстанції не перевірено той факт наявності власності у ТОВ «МТМ» кранбалки без монтованого до неї електротельфера;
- суд першої інстанції не взяв взагалі до уваги такий доказ як фотофіксація (фотознімки) перебування електротельфера за адресою м. Хмельницький вул. Прибузька, 56/1;
- письмовими доказами, такими як накладна, касовий ордер, договір про закріплення майна на праві повного господарського відання, техпаспорт підтверджується, що електротельфер ТuТ2 заводський номер: 1113913, є власністю фізичної особи Поліщука Віктора Васильовича, який в 2017 році передав його на праві повного господарського відання ФОП Поліщуку Віктору Васильовичу.
Таким чином, скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду від 23.07.2020 у справі № 924/424/20 ухвалено із неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до приписів ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню /т.2 а.с 1-4/.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.09.2020 (головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Поліщука Віктора Васильовича на рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.07.2020 у справі № 924/424/20, розгляд справи призначено на 28.10.2020 об 11:00 год.
11.09.2020 ТзОВ «МТМ» подано до суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 5737/20), в якому відповідач заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін /т.2 а.с. 20-23/.
26.10.2020 на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від представника позивача ФОП Поліщука В.В. надійшла заява (вх. № 2905/20) про участь в судовому засіданні по справі № 924/424/20, призначеному на 28.10.2020 об 11:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи «EаsyCon».
27.10.2020 на підставі розпорядження від 27.10.2020 № 01-04/600 керівника апарату суду у зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії по справі Тимошенка О.М. у період з 20.10.2020 по 30.10.2020 включно проведено повторний автоматизований розподіл судової справи № 924/424/20 між суддями, протокол від 27.10.2020, яким визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. (головуючий суддя), Демидюк О.О., Юрчук М.І.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Поліщука Віктора Васильовича на рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.07.2020 у справі № 924/424/20 прийнято до провадження колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. (головуючий суддя), Демидюк О.О., Юрчук М.І.; заяву ФОП Поліщука Віктора Васильовича (вх.№ 2905/20) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів у справі № 924/424/20 - задоволено.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 розгляд справи № 924/424/20 відкладено на 11.11.2020 об 12:00 год.; судове засідання за участі представника ФОП Поліщука В.В. призначено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного суду від 09.11.2020 відмовлено у задоволенні клопотання ТзОВ «МТМ» (вх.№ 3120/20 від 09.11.2020) про участь у судовому засіданні 11.11.2020 по справі № 924/424/20 у режимі відеоконференції в господарському суді Хмельницької області.
В судовому засіданні 11.11.2020, представник позивача ФОП Поліщука В.В. підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення від 23.07.2020 скасувати, а позов задовольнити у повному обсязі.
Товариство з обмеженою відповідальністю «МТМ» явку повноважного представника в призначене судове засідання не забезпечило, про причини неявки суд не повідомило, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлено належним чином /т.2 а.с. 45/.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що ухвалою суду від 28.10.2020 явка представників сторін в судове засідання 11.11.2020 обов'язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача, оскільки його не явка не перешкоджає перегляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд
Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 182870105 від 30.09.2019, Товариство з обмеженою відповідальністю "МТМ" є власником частини нежитлового приміщення, ремонтно-механічної майстерні загальною площею 654,4 кв.м (опис об'єкта: матеріали стін: Фундамент - бетон; матеріали стін - цегла; матеріали перекриття - з/б плити), що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Прибузька, буд. 56/1. Підстава виникнення права власності: Договір купівлі-продажу, частки нежитлового приміщення, серія та номер 50, виданий 20.01.2011, видавник: приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Пруняк В.І., розмір частки 62/100 /т.1 а.с. 14-18/.
Відповідно до Технічного паспорту на приміщення ремонтно-механічної майстерні, по вул. Заводській, 61/3 (Прибузька, 56/1) в м. Хмельницькому, виданого БТІ у м. Хмельницькому - Товариству з обмеженою відповідальністю «МТМ» - 62/100, загальна площа приміщення становить 408,3 кв.м, з яких гаражі - 283,5 кв.м, токарні 32,8 кв.м та 31,3 кв.м приміщення 30,0 кв.м та 17,4 кв.м, сходова 13,3 кв.м /т.1 а.с. 179-182/.
12.02.2018 між ТОВ «МТМ» (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Поліщуком В.В. (Орендар) укладено Договір оренди № 6, за умовами якого орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове платне користування нерухоме майно, надалі об'єкт оренди. Об'єкт оренди включає: складські приміщення та бетонні площадки. Адреса розташування об'єкта оренди: м. Хмельницький, вул. Прибузька, 56. Загальна площа об'єкта оренди становить 324 кв.м, з яких площа складського приміщення - 216 кв.м, площа бетонної площадки - 108 кв.м /т.1 а.с. 18/.
Згідно з актом приймання-передачі майна в оренду від 12.02.2018, у відповідності до умов Договору оренди № 6 від 12.02.2018 орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування нерухоме майно: складське приміщення площею 216 м.кв, бетонні площадки площею 108 кв.м, що розташовані за адресою: м. Хмельницький, вул. Прибузька 56 /т.1 а.с. 19/.
Позивачем до матеріалів справи надано копію накладної № 18 від 20.11.2009, згідно з якою Поліщук В.В. придбав у Полонського автопідприємства 16844 Електротельфер ТuТ2 у кількості 1 од. за ціною 9 600,00 грн, копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 3 від 20.11.2009 про сплату 9 600,00 грн /т.1 а.с. 20-21/.
Матеріали справи містять також Договір про закріплення майна на праві повного господарського відання від 10.01.2017, відповідно до якого за Фізичною особою-підприємцем Поліщуком В.В. закріплено майно для здійснення підприємницької діяльності, а саме електротельфер в кількості 1 одиниці (далі - Об'єкт) (п. 1.1, 1.2 Договору).
Відповідно до п. 1.3, 1.4 Договору, об'єкт передається згідно з актом приймання-передачі від 10.01.2017. Власник є власником майна, що передається в господарське відання користувачеві.
Договір підписано Поліщуком В.В., як власником і як користувачем /т.1 а.с. 22/.
Матеріали справи містять Договір купівлі-продажу № 11022020-111 від 11.02.2020, відповідно до якого ФОП Поліщук В.В. (покупець) придбав у гр. Поліщука В.В. (продавець) електротельфер ТuТ2 у кількості 1 одиниці, заводський номер 1113913.
Відповідно до п. 2.4 Договору, якість товару що передається повинна відповідати технічному паспорту та сертифікату зварних поєднувачів електротельфера.
Комплектність товару, що передається покупцю визначається за технічним паспортом.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцю у повному обсязі протягом 30 днів з моменту оплати (п. 3.1 Договору).
Відповідно до п. 4.1, 4.2 Договору, ціна за одиницю товару становить 9 600,00 грн Загальна ціна товару, що продається за цим Договором 9 600,00 грн.
Згідно з п. 7.1 Договору, Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами.
Договір підписано фізичною особою-підприємцем Поліщуком В.В. та скріплено відтиском печатки /т.1 а.с. 35/.
21.02.2020 Фізична особа-підприємець Поліщук В.В. звернувся до Хмельницького відділу поліції Головного управління поліції в Хмельницькій області із заявою (повідомленням) про кримінальне правопорушення в порядку ст. 214 КПК України. У заяві, зокрема, зазначає про те, що посадова особа ТОВ «МТМ» ОСОБА_2 своїми діями скоїв злочин, який характеризується протиправним і безоплатним утриманням, привласненням та неповерненням електротельфера, який знаходився у його володінні /т.1 а.с. 23-25/.
Згідно з технічним паспортом на електротельфер: Технічні характеристики електротельфера: Заводський номер 1113913, Тип Т-10412, Електродвигун підйому типу КГ-2008-6 (заводський номер 322118), Електродвигун тележки (заводський номер 85433), Електротельфер прийнятий на випробування 19.09.1983, вага брутто 350 кг, вага нетто 290 кг /т.1 а.с.26-28/.
Відповідачем до матеріалів справи подано копію Договору купівлі-продажу частки нежитлового приміщення від 20.01.2011, укладеного між ВАТ «Хмельницький постійно-діючий будівельний поїзд № 12» (продавець) та ТзОВ «»МТМ» (покупець), відповідно до п. 1.1, 1.3, 1.4 якого покупець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти майно та сплатити за нього обговорену грошову суму. Об'єктом купівлі-продажу є 62/100 частки приміщення ремонтно-механічної майстерні загальною площею 654,4 кв.м, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Заводська, буд. 61/3. Об'єкт складається з приміщень першого поверху загальною площею 408,3 кв.м.
Загальна ціна Договору становить 264 595,00 грн /т.1 а.с. 99-100/.
Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 28521870 від 27.12.2010, виданого Хмельницьким БТІ, вартість 62/100 часток нежитлового приміщення складає 264 595,00 грн.
Також до матеріалів справи відповідачем подано копію інвентаризаційного опису основних засобів бази постійно-діючий будівельний поїзд № 12 від 01.11.2012, яким відповідач підтверджує, що електрокран балка (кран-балка з електротельфером) знаходився у приміщенні станом на 01.11.2012 /т.1 а.с. 112-113/.
У заяві свідка гр. ОСОБА_1 (вх.№05-22/5212/20), ОСОБА_1 повідомив про те, що він був довіреною особою ФОП Поліщук В.В. при поставці на ремонтно-механічну майстерню за адресою м. Хмельницький, вул. Прибузька, 56/1 електротельферу ТuТ2, заводський номер 1113913, який належить на правах приватної власності Поліщуку В.В. Зазначає, що він повністю контролював процес поставки електротельфера. Зауважив, що будь-які документи щодо користування ремонтно-механічної майстерні не оформлялись, договору не існує. Повідомив, що ФОП Поліщук В.В. не має змоги забрати своє майно - електротельфер типу ТuТ2, оскільки його не впускають на територію ремонтно-механічної майстерні /т.1 а.с. 194/.
23.07.2020 Господарським судом Хмельницької області за наслідками розгляду позовних вимог Фізичної особи-підприємця Поліщука Віктора Васильовича про зобов'язання ТзОВ «МТМ» повернути на користь підприємця безпідставно набуте майно в натурі, а саме: електротельфер типу TuТ2 (заводський номер 1113913) у справі № 924/424/20 прийнято оскаржуване рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Предметом позову у справі є вимога щодо зобов'язання відповідача повернути на користь позивача електротельфер ТuТ2 заводський номер 1113913, підставою позовних вимог позивачем вказано ст.387 Цивільного кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.16 ЦК України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до ст. 316, 317 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 321 ЦК України визначено, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Одним із основних способів захисту права власності є віндикаційний позов, який визначають як позов про повернення свого майна з чужого незаконного володіння.
Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
При розгляді спорів про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння необхідно враховувати, що позивачем за таким позовом може бути власник майна (фізичні, юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів), який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоча і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором, зокрема на підставі цивільно-правових договорів (зберігання, майнового найму тощо), в оперативному управлінні, на праві повного господарського відання, а також на інших підставах, встановлених законом.
Під час розгляду вимог про витребування майна у його набувача мають бути враховані всі умови, передбачені ст. 388 ЦК України, а саме: 1) власник чи титульний володілець не повинен мати можливості здійснювати фактичне володіння над річчю; 2) майно, яке хоче повернути колишній власник чи титульний володілець, збереглося в натурі та перебуває у фактичному володінні іншої особи; 3) майно, яке підлягає віндикації, має бути індивідуально визначеним; 4) віндикаційний позов має недоговірний характер та спрямований на захист речових прав; 5) між позивачем і відповідачем мають бути відсутні договірні відносини, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов'язально-правових способів.
Для застосування приписів ст. 388 ЦК України необхідною умовою є доведення позивачем, насамперед, того факту, що позивач є власником майна. Тобто, особа яка звертається до суду з вимогою про витребування майна з незаконного володіння, як у добросовісного, так і у недобросовісного набувача, повинна довести своє право власності на майно, що перебуває у володінні відповідача.
Судом враховуються правові позиції щодо особливостей віндикації та обсягів доведення у справах за позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння неодноразово викладалися Верховним Судом, зокрема у постановах від 15.05.2018 у справі № 923/630/17, від 29.01.2019 у справі № 911/3312/17, від 02.04.2019 у справі № 911/737/18, від 19.06.2019 у справі № 914/1671/17, від 27.08.2019 у справі № 925/366/18, від 12.09.2019 у справі № 21/93б.
До предмету доказування у віндикаційному позові входять факти, що підтверджують право власності на витребуване майно так і факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майно.
Відповідно ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Позивач стверджує про те, що спірне майно (електротельфер типу TuТ2, заводський номер 1113913) належить йому на праві власності та надав до суду документи, зокрема копію накладної № 18 від 20.11.2009, копію квитанції до прибуткового касового ордера № 3 від 20.11.2009, копію Договору про закріплення майна на праві повного господарського відання від 10.01.2017.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. За ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (надалі - Положення № 88), затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції визначено як факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні ж документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це не можливо, безпосередньо після її завершення.
Згідно з п. 2.4 Положення № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Вказане свідчить про те, що накладна як належний доказ здійснення господарської операції - передачі товару, може прийматися судом лише в тому випадку, коли вона містить всі необхідні реквізити (обов'язкові).
При цьому, одними з необхідних реквізитів є посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, створює відповідні права і обов'язки особам, які його підписали, підтверджують правдивість та реальність господарської операції.
Копія накладної № 18 від 20.11.2009 на суму 9 600,00 грн містять підписи осіб в графах "Директор" «Здав» та "Бухгалтер" «Одержав» без зазначення прізвища осіб, а тому неможливо у повній мірі ідентифікувати осіб, які складали дані документи, у зв'язку з чим вказана накладна не може вважатися належним доказом, що підтверджує приймання-передачу Електротельфера TuТ2 від Полонського автопідприємства 16844 позивачу ФОП Поліщуку В.В.
Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320, касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України.
Відповідно до п. 3.3 Положення № 637, в редакції станом 20.11.2009, приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.
Додаток 2 до Положення № 637 встановлює Типову форму N КО-1 «Прибутковий касовий ордер, квитанція до прибуткового касового ордеру», згідно з якою приймання готівки в касу підприємства здійснюється головним бухгалтером або касиром з проставленням підпису, прізвища та ініціалів осіб, шо виконали таку операцію.
Копія квитанції до прибуткового касового ордера № 3 від 20.11.2009, за якою від Поліщука В.В. на підставі накладної № 18 від 20.11.2009 прийнято Полонським автопідприємством 16844 грошові кошти у сумі 9600,00 грн, не містить прізвищ та ініціалів осіб, які отримали готівку, а тому неможливо у повній мірі ідентифікувати осіб, які складали даний документ, у зв'язку з чим ця квитанція не може вважатися належним доказом, що підтверджує оплату Поліщуком В.В. придбаного Електротельфера TuТ2 у покупця Полонського автопідприємства 16844.
З огляду на викладене надані накладна № 18 від 20.11.2020 та квитанція до прибуткового касового ордера № 3 від 20.11.2009 не відповідають обов'язковим вимогам до первинних бухгалтерських документів, зокрема, з них неможливо встановити осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.
Отже колегія суддів дійшла висновку, що накладна № 18 від 20.11.2020 та квитанція до прибуткового касового ордера № 3 від 20.11.2009 не доводять набуття Поліщуком В.В. електротельферу типу TuТ2, заводський номер 1113913 у власність. При цьому у вказаних документах та договорі про закріплення майна на праві повного господарського відання від 10.01.2017 відсутні ідентифікуючі ознаки, а саме - серійний заводський номер об'єкта придбання.
Стосовно заяви свідка ОСОБА_1 , яка надійшла до суду першої інстанції 23.06.2020 за вх № 05-22/5212/20.
У заяві свідка ОСОБА_1 наявні свідчення щодо обставин поставки на ремонтно-механічну майстерню за адресою м. Хмельницький, вул. Прибузька, 56/1 електротельферу ТuТ2 із заводським номером 1113913, який належить позивачу. ОСОБА_1 зазначає, що він повністю контролював процес поставки електротельфера на орендовані позивачем приміщення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 87 ГПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.
На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.
Зважаючи на технічні характеристики електротельферу ТuТ2 (зокрема вагу 290 кг), враховуючи, що матеріали справи не містять доказів встановлення позивачем електротельфера ТuТ2 з зазначенням серійного номера саме за адресою вул. Прибузька, 56/1, правових підстав такого монтажу (договір надання послуг, виконання робіт), колегія суддів приходить до висновку, що з урахуванням приписів ч.2 ст. 87 ГПК України показання свідка ОСОБА_1 не є доказом належного підтвердження факту здійснення монтажу електротельферу ТuТ2 за адресою вул. Прибузька, 56/1.
Судом враховується що будь-яких інших доказів перебування електротельфера ТuТ2 із заводським номером 1113913 за адресою вул. Прибузька, 56/1 матеріали справи не містять.
При цьому, колегія суддів бере до уваги, що згідно з наданим відповідачем інвентаризаційним описом основних засобів бази постійно-діючий будівельний поїзд №12, електрокран балка (кран-балка з електротельфером) знаходився у приміщенні станом на 01.11.2012.
У судовому засіданні судом першої інстанції було встановлено, а відповідач повідомив, що для монтажу електротельфу до кран балки, застосовувався автокран та знімалась залізобетонна плита конструкції даху ремонтно-механічної майстерні.
Тобто з наведених даних та пояснень відповідача вбачається, що він не заперечує, щодо знаходження у його приміщеннях кран-балки з електротельфером, однак не зазначено, що це саме те майно щодо якого ведеться судовий спір. Будь-яких документів, які можуть підтвердити, що це електротельфер ТuТ2 із заводським номером 1113913 суду не представлено.
Колегією суддів здійснено аналіз наявних у матеріалах справи фотографій /т.1 а.с. 188-190/, наданих позивачем на підтвердження наявності електротельферу за адресою м. Хмельницький, вул. Прибузька, 56/1 та який за твердженням ФОП Поліщука В.В. належить йому на праві приватної власності. Так з поданих фотографій неможливо встановити наявність (знаходження) саме спірного майна - електротельфер ТuТ2 із заводським номером 1113913, тоді як згідно даних інвентаризаційного опису основних засобів бази постійно-діючий будівельний поїзд № 12, кран-балка з електротельфером вже перебував у приміщенні за вказаною адресою, не виключно, що на фотографіях зовсім інший електротельфер.
При цьому, колегія суддів бере до уваги той факт, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження права власності позивача на майно електротельфер ТuТ2 із заводським номером 1113913, що ним витребовується.
Крім цього, апеляційний суд звертає увагу, що згідно з ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 22.07.2019 у справі № 924/460/19 за позовом ТзОВ «МТМ» до ФОП Поліщука В.В. про витребування орендованого приміщення, площа яких складає 216 кв.м. та 108 кв.м., що розташовані за адресою вул. Прибузька, 56, у м. Хмельницькому та стягнення орендної плати, ФОП Поліщук В.В. звертався до Господарського суду Хмельницької області в провадженні якого знаходиться справа № 924/443/19, предметом розгляду в якій є зобов'язання ТОВ «МТМ» не чинити перешкоди ФОП Поліщуку В.В. користуватися власним майном, що знаходиться в орендованому приміщенні та бетонній площадці згідно укладеного Договору оренди від 12.02.2018 № 6 за наведеним переліком ФОП Поліщука В.В. /т.1 а.с. 163-164/,
Колегія суддів акцентує увагу, що список майна, щодо якого позивач у справі № 924/443/19 просив ТОВ «МТМ» не чинити перешкод, не містить відомостей щодо майна електротельферу типу TuТ2, яке позивач просить витребувати та повернути у цій справі.
Позивачем також надано у матеріали справи заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення в порядку ст. 214 КПК України, з якою він 21.02.2020 звернувся до Хмельницького відділу поліції Головного управління поліції в Хмельницькій області про вчинення посадовими особами ТОВ «МТМ» злочину, який характеризується протиправним і безоплатним утриманням, привласненням та неповерненням електротельфера, який є предметом розгляду даної справи.
ФОП Поліщук В.В. звертає увагу на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги ухвала Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, якою обов'язано уповноважену особу Хмельницького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області у відповідності до ст. 214 КПК України внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за його заявою (повідомленням) від 21.02.2020.
Однак суд зазначає, що обґрунтування позову у справі з посиланням на незаконне привласнення (шахрайство) щодо спірного майна позивача можуть бути прийняті судом лише за належного підтвердження фактів вчинення такого злочину. При цьому згідно з діючим кримінально-процесуальним законодавством факт вчинення злочину (наявність складу злочину, в тому числі винної особи) може бути встановлено лише в рамках кримінального провадження, закінченого прийняттям відповідного рішення (вироку) суду.
Наявна ж у справі заява (повідомлення) ФОП Поліщука В.В. до Хмельницького відділу поліції Головного управління поліції в Хмельницькій області про вчинення посадовими особами ТОВ «МТМ» кримінальне правопорушення, є лише доказом здійснення розслідування в рамках кримінального провадження, однак не містять в собі доказів завершення такого провадження з прийняттям відповідного судового рішення (яке і було б доказом вчинення злочину, не виключно шляхом шахрайства).
Відповідно до ч. 6 ст. 75 ГПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Натомість у матеріалах господарської справи № 924/424/20 відсутній вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, щодо факту вчинення кримінального правопорушення посадовими або іншими особами ТОВ «МТМ» у зв'язку з незаконним заволодінням спірного електротельфера.
За таких обставин позивач не довів, що станом на час звернення з позовом електротельфер типу TuТ2, заводський номер 1113913 належав на праві власності ФОП Поліщук В.В. і знаходився у відповідача, а тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивачем належними засобами доказування не доведено фактичних обставин, які потребували обов'язкового встановлення і доведення при заявленні віндикаційного позову, у зв'язку з чим місцевим господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні позову.
Доводи апелянта про те, що надані ним вищевказані документи є належними доказами його права власності не знайшли свого правового та матеріального підтвердження.
Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів зазначає, що доводи та заперечення апелянта, які викладені в апеляційній скарзі були також відображені останнім у позовній заяві та належним чином дослідженні місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, а тому не можуть бути підставою для його скасування та відхиляються як необґрунтовані.
Враховуючи вищевикладене, скаржник не довів тих обставин, на які він посилався, як на підставу своїх вимог та заперечень. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.07.2020 року у справі № 924/424/20 ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на позивача.
Керуючись ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Поліщука Віктора Васильовича на рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.07.2020 у справі № 924/424/20 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.07.2020 у справі № 924/424/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу № 924/424/20 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "16" листопада 2020 р.
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Демидюк О.О.
Суддя Юрчук М.І.