Дата документу 11.11.2020 Справа № 336/7019/17
Єдиний унікальний № 336/7019/17
Провадження №22-ц/807/2843/20 Головуючий у 1 -й інстанції: Дмитрюк О.В.
Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
11 листопада 2020 року м.Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Гончар М.С., Маловічко С.В., Остащенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 липня 2020 року про відмову у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про визнання прилюдних торгів недійсними, -
В листопаді 2018 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з заявою про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про визнання прилюдних торгів недійсними.
В обґрунтування заяви зазначає, що Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2018 року за заявою позивача ОСОБА_3 було забезпечено позов шляхом заборони будь-яким особам та/або суб'єктам державної реєстрації прав вчиняти/здійснювати будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та проводити будь-які інші дії з державної реєстрації прав щодо нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 липня 2018 року, яке постановою Запорізького апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року залишено без змін, позов ОСОБА_3 задоволено, визнано недійсними прилюдні торги, проведені Державним підприємством «СЕТАМ» 17 серпня 2017 року, оформлені протоколом від 17 серпня 2017 року №279597, з реалізації предмета іпотеки, а саме: квартири АДРЕСА_1 . Рішення набрало законної сили.
Із урахуванням зазначеного, представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просив суд:
Скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2018 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 липня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви представника третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про визнання прилюдних торгів недійсними.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 липня 2020 року та ухвалити нову, якою задовольнити заяву про скасування заходів забезпечення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що при розгляді заяви щодо скасуваня заходів забезпечення позову суд не врахував порушення прав третьої особи ОСОБА_1 в частині неможливості реєстрації майна на своє ім'я. Скасування Верховним Судом рішення суду першої та апеляційної інстанції не позбавляє позивача права повторно звернутися з заявою щодо забезпечення позову у новому провадженні.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, ОСОБА_3 , зазначає, що вказану апеляційну скаргу не визнає та вважає необґрунтованою. Під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, з'ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. В зв'язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області. Державне підприємство « СЕТАМ», треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими поштовими повідомлення про отримання судової повістки (т.4 а. с. 131-134) до апеляційного суду не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів ухвалила здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності вищезазначених осіб, повідомлених належним чином про дату, час і місце розгляду справи, які не з'явилися в судове засідання, на підставі частини другої статті 372 ЦПК України.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.
Відмовляючи в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що застосовані по справі заходи забезпечення позову не підлягають скасуванню оскільки, рішення, з метою забезпечення виконання якого вони вживались, скасовано, справа перебуває на стадії нового судового розгляду, тому не є доцільним скасовувати вжиті заходи забезпечення позову до розгляду справи по суті спору.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Так, відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до цих дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників справи.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Предметом спору у вказаній справі є визнання прилюдних торгів, за результатами проведення яких 17 серпня 2017 року було реалізовано квартиру АДРЕСА_1 , недійсними, тому колегія суддів враховує, що суд першої інстанції обґрунтовано, з врахуванням положень статей 149, 150 ЦПК України, забезпечив позов шляхом заборони будь - яким особам та/або суб'єктам державної реєстрації прав вчиняти/здійснювати будь-які реєстраційні дії та/або вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та проводити будь-які інші дії з державної реєстрації прав щодо нерухомого майна, а саме квартири загальною площею 42,46 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Колегія суддів перевіряючи доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , щодо скасування ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 липня 2020 року та скасування заходів забезпечення позову накладених ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2018 року враховує наступне.
Статтею 158 ЦПК України встановлено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову.Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів. При цьому правомірність застосування таких заходів судом відповідач, як правило, не заперечує.
Тобто, підставами для скасування заходів забезпечення позову може бути ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позову або повне фактичне виконання судового рішення про задоволення позову.
У силу положень ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яносто днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
У випадку відмови в задоволенні позовних вимог, заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (ч.ч. 9-10 ст. 158 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2018 року у цивільній справі №336/7019/17 задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову та було забезпечено позов шляхом заборони будь-яким особам та/або суб'єктам державної реєстрації прав вчиняти/ здійснювати будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та проводити будь-які інші дії з державної реєстрації прав щодо нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 (т.4 а.с. 51-53).
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя № 336/7019/17 від 23 липня 2018 року, позов ОСОБА_3 задоволено.
Визнано недійсними прилюдні торги, проведені ДП «СЕТАМ» 17 серпня 2017 року, оформлені протоколом № 279597 від 17 серпня 2017 року, з реалізації предмета іпотеки, а саме, квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнуто з ДП «СЕТАМ» та Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 320 грн з кожного.(т.4 а.с. 54-59).
Постановою Запорізького апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , Державного підприємства «СЕТАМ» залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 липня 2018 року у цій справі, залишено без змін. (т.4 а.с. 26-29).
Оскільки позов ОСОБА_3 було задоволено, тому відповідно до положень ч. 7 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яносто днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за виотивованим клопотанням учасника справи.
Отже, в даній справі заходи забезпечення позову продовжували діяти до 30 січня 2019 року.
Водночас, в листопаді 2018 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , тобто, коли заходи забезпечення позову продовжували діяти протягом дев'яносто днів з дня набрання рішення законної сили, звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з заявою про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2018 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про визнання прилюдних торгів недійсними.(т.4 а.с. 2).
У зв'язку з відкриттям касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ДП «СЕТАМ» та ОСОБА_1 , 17.12.2018 року справу було направлено до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2019 року провадження в справі за заявою представника третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про визнання прилюдних торгів недійсними було зупинено до перегляду Постанови Запорізького апеляційного суду в порядку касаційного провадження. (т.4 а.с. 65-66).
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 травня 2020 року касаційні скарги ОСОБА_1 , Державного підприємства «СЕТАМ», задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 липня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. (т.4 а.с. 71-77).
Оскільки Постановою Верховного Суду від 27 травня 2020 року рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 липня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року скасовано та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, тобто цивільна справа № 336/7019/17, в межах якої вжито заходів забезпечення позову, на час постановлення оскаржуваної ухвали, залишається не розглянутою по суті, тому суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що не має законних підстав для скасування заходів забезпечення позову у цій справі.
Крім того, заявником не надано суду доказів того, що потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо недоцільності скасування заходів забезпечення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до неправильного тлумачення заявником норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення суду не може бути скасовано з одних лише формальних міркувань, а також звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи наведене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в повному обсязі, оскільки їх обґрунтування не мають правового значення для вирішення даного спору та правильність висновків районного суду щодо відмови у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, не спростовують.
Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні, а тому вона залишається без змін, що узгоджується із приписами ст.375 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374,375,381,382,383,384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 липня 2020 року у цій справі залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і касаційному оскарженню не підлягає.
Повна постанова складена 12 листопада 2020 року.
Головуючий, суддя Суддя Суддя
Подліянова Г.С. Гончар М.С. Маловічко С.В.