22-ц/804/2962/20
223/464/20
12 листопада 2020 року Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Мироненко І.П.
суддів: Лопатіної М.Ю., Мальцевої Є.Є.
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
відповідач - ОСОБА_3 ;
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін в приміщенні Донецького апеляційного суду в місті Маріуполі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на ухвалу Вугледарського міського суду Донецької області від 27 липня 2020 року в частині зупинення провадження, постановлену у складі судді Дочинця С.І., -
1. Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у праві користування, розпорядження власним майном, шляхом визнання осіб такими, що втратили право проживання і користування житлом. Просила усунути перешкоди у праві володіння, користування, розпорядження кв. АДРЕСА_1 , визнати такими, що втратили право проживання та користування вказаним житловим приміщенням відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та її сина ОСОБА_5 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником двокімнатної кв. АДРЕСА_1 . Крім неї в квартирі за її згодою були зареєстровані відповідачі та неповнолітній син ОСОБА_2 . Учасники справи з 2014 року постійно проживають у м.Рязань Російської Федерації. На даний час виникла необхідність продажу вказаної квартири. Однак, самостійно відповідачі знятись з реєстрації в квартирі не мають можливості, бо проживають за межами України, а приїхати не можуть з певних причин, матеріальних та інших (проведення ООС на території України, об'явлення пандемії через вірусне захворювання коронавірусом населення). Тому позивач змушена звернутись до суду з даним позовом.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Вугледарського міського суду Донецької області від 27 липня 2020 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Направлено компетентному суду Російської Федерації доручення про вручення документів та з'ясування процесуально важливих питань у відповідачів по справі ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , що мешкають за адресом: кв. АДРЕСА_2 . Провадження у справі на час виконання доручення зупинено.
Зупиняючи провадження суд виходив з мотивів доцільності, оскільки для виконання доручення необхідний час.
Надходження апеляційної скарги до апеляційної інстанції та її короткий зміст
25 серпня 2020 року на адресу апеляційного суду надійшла цивільна справа з апеляційною скаргою представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_4 .
Після усунення недоліків ухвалою Донецького апеляційного суду від 09 жовтня 2020 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 , просить скасувати ухвалу Вугледарського міського суду Донецької області від 27 липня 2020 року, направити справу до суду для продовження розгляду справи.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачка не згодна щодо направлення судового доручення до суду Російської Федерації та зупинення провадження. Відповідачі по справі надали до суду власноруч написані заяви про те, що вони не проти позовних вимог, просять суд задовольнити позовні вимоги та визнати їх таким, що втратили право проживання в квартирі. Надали належним чином засвідчені копії паспортів, ІПН, свідоцтва про народження, документів підтверджуючих їх знаходження та проживання в Росії.
Подаючи до суду позовну заяву в ній було зазначено, що відповідачі згодні з позовом, проте суд не прийняв до уваги дану обставину, не дав оцінку належним доказам. Посилання суду на ч.1 ст.498 ЦПК України є недоцільним і неправильним, оскільки учасники справи не були позбавлені українського громадянства, а тому розділ XI ЦПК України не може бути застосований.
Вважає, що ухвала суду про зупинення провадження робить майже неможливим подальше розпорядження нею своїм майном, його продаж. Покупці просто скасують угоду купівлі-продажу, а вона не має можливості сплачувати великі суми комунальних послуг, втрачає гроші та набуває через це борги.
Аргументи учасників справи
Учасники справи не скористалися своїм правом на подання до суду заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не направили, що за положеннями ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
2.Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Справу розглянуто апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Ухвалюючи рішення в частині зупинення провадження суд першої інстанції посилався на п.8 ч.1 ст. 252, 498 ЦПК України, положення Мінської Конвенції «Про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах» від 1993 року, дійшов висновку про необхідність зупинення провадження з метою, всебічного та об'єктивного розгляду справи.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду.
Згідно ч.1 ст.498 ЦПК України у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
За положеннями ст.502 ЦПК України судове доручення про вручення документів громадянину України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній державі. Такі документи особа отримує добровільно. Вручення документів здійснюється під розписку із зазначенням дня вручення, підписується посадовою особою та скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України. Доручення суду про виконання певних процесуальних дій стосовно громадянина України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній державі, якщо це передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. У разі вчинення певних процесуальних дій складається протокол, що підписується особою, стосовно якої вчинені процесуальні дії, та особою, яка вчинила процесуальні дії, і скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України. У протоколі зазначаються день, час і місце виконання доручення. Під час виконання судового доручення застосовується процесуальний закон України. Для виконання доручення не можуть застосовуватися примусові заходи.
Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. За ст.11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій, а згідно з ч. 2 ст.121 ЦПК України строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.
Заяви від імені відповідачів, що були долучені до позовної заяви, подані без належного встановлення та посвідчення особи, яка їх підписала.
Тому задля вирішення питання, щодо усунення перешкод у праві користування, розпорядження власним майном, шляхом визнання осіб такими, що втратили право проживання і користування житлом, суду необхідно врахувати усі обставини, задля чого є необхідним вручити документи та з'ясувати процесуально важливі питання у відповідачів, як того вимагає процесуальна процедура встановлена ЦПК України.
Зважаючи на викладені обставини, колегія судів дійшла висновку, що суд першої інстанції з урахуванням того, що виконання судового дорученя потребує часу, який може вийти за межі визначених ЦПК України строків розгляду справи, обґрунтовано зупинив провадження у справі до наюходження відповіді компетентного органу іноземної держави на судове доручення, як це передбачено п.12 ч.1 ст.253 ЦПК України.
Посилання в апеляційній скарзі на затягування розгляду справи не може бути підставою для скасування ухвали про зупинення провадження, оскільки зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків (ч.1 ст.125 ЦПК України). Суд зупинив провдження саме для унеможливлення порушення строків розгляду справи, встановлених законом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка згідно зі ст.10 ЦПК України застосовується судами при розгляді справ як джерело права, дійсно, роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ, однак розумність тривалості судового провадження не ставиться в залежність від необхідності виконувати приписи процесуального законодавства щодо судового процесу.
Зупинення провадження на підставі п.8 ч.1 ст.252 ЦПК України є необхідним для забезпечення правильного та оьєктивного вирішення вказаного спору.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, не свідчать про наявність підстав для скасування ухвали суду.
У разі необхідності вчинення інших процесуальних дій, сторона вправі подати обґрунтоване клопотання про відновлення провадження у справі, яке може бути розглянуте судом і до відпадіння обставин, що слугували підставою для зупинення провадження.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, враховуючи вищезазначене та те, що доводи апеляційної скарги не спростували обґрунтування процесуального рішення суду першої інстанції, апеляційний суд відмовляє в задоволенні апеляційної скарги на підставі ст. 375 ЦПК України.
Розподіл судових витрат
Вимоги про розподіл судових витрат апеляційний суд не розглядає, оскільки це питання вирішується під час ухвалення рішення по суті спору.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Ухвалу Вугледарського міського суду Донецької області від 27 липня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 12 листопада 2020 року.
Головуючий І.П. Мироненко
Судді: М.Ю. Лопатіна
Є.Є. Мальцева