Справа № 138/557/19
Провадження № 22-ц/801/1875/2020
Категорія: 68
Головуючий у суді 1-ї інстанції Холодова Т. Ю.
Доповідач:Сало Т. Б.
10 листопада 2020 рокуСправа № 138/557/19м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Матківської М.В., Стадника І.М., секретар Кирилюк Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 03 серпня 2020 року, ухвалене суддею Холодовою Т.Ю., повне рішення складено 06 серпня 2020 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, ОСОБА_3 , про усунення перешкод у вихованні, спілкуванні та визначення способу спілкування з онуком,
встановив:
У лютому 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із даним позовом, в якому просила зобов'язати відповідача не чинити їй перешкоди у спілкуванні з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити наступний графік побачень: щосуботи з 10 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв. з визначенням місць побачення у громадських місцях та за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що вона є бабусею неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьками дитини є її син ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_1 . Після розлучення останніх відповідач чинить позивачу перешкоди у спілкуванні з онуком та у його вихованні. За її заявою рішенням виконавчого комітету № 89 від 29.03.2018 визначено спосіб участі позивача у спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 щосуботи з 10 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв.
Вона неодноразово намагалась врегулювати дане питання щодо усунення перешкод у вихованні та спілкування з онуком мирним шляхом, однак, на момент звернення до суду із даним позовом рішення органу опіки та піклування не виконується. Відповідач та її батьки намагаються відсторонити її від участі у спілкуванні з дитиною, не йдуть на компроміси, чинять перешкоди у вільному спілкуванні з онуком, що відображається на світогляді та психічному розвитку дитини. На вулиці, дитячих майданчиках та в інших громадських місцях відповідач при зустрічі із позивачем одразу забирає дитину та починає з нею тікати. Вона неодноразово приходила до квартири, де проживає онук, однак, жодного разу їй не надали дозволу побачитися з ним. Вона може бачити онука лише у школі, де дитина радісно з нею спілкується, розповідає про своє життя та свої досягнення.
Зазначає, що вона має постійне місце проживання, позитивно характеризується, стан її психічного та фізичного здоров'я є нормальним, має постійний дохід, не зловживає алкогольними напоями чи наркотичними засобами, прихильно ставиться до онука, а тому відсутні перешкоди для реалізації її права на участь у вихованні неповнолітнього онука.
Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 03 липня 2020 року позов задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди у спілкуванні ОСОБА_2 із онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначено спосіб участі ОСОБА_2 у спілкуванні з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та у його вихованні, встановивши графік побачень у громадських місцях та за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , щосуботи з 10 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 384 грн 20 коп.
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скарга мотивована тим, що рішення прийнято у її відсутність, хоча заяви про проведення судового засідання 03.08.2020 у її відсутність суду вона не надавала; 02.08.2020 о 22 год. 38 хв. вона з особистої поштової скриньки подала заяву про відкладення судового засідання, що підтверджується роздруківкою з поштової скриньки, однак, під час ознайомлення з матеріалами справи їй стало відомо, що копія такої заяви в матеріалах справи відсутня; судом порушено її права, оскільки вона мала намір звернутися до суду першої інстанції з клопотанням про зупинення провадження у даній справі, так як вона оскаржує рішення виконавчого комітету №98 від 10.04.2019.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . Батьками дитини є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.11 т.1).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.12) та копією свідоцтва про переміну прізвища, імені, по батькові серії НОМЕР_3 (а.с. 13).
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внуком ОСОБА_2 .
У 2015 році шлюб між батьками дитини - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірваний і після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати з матір'ю.
ОСОБА_4 проживає разом із матір'ю по АДРЕСА_2 .
ОСОБА_5 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_2 зазначила, що відповідач ОСОБА_1 з часу розлучення з її сином, ОСОБА_3 , чинить їй перешкоди у спілкуванні з онуком, тому з метою встановлення спілкування з дитиною вона зверталася до органу опіки та піклування Могилів-Подільської міської ради.
Рішенням виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області №89 від 29.03.2018 визначено спосіб участі ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні її малолітнього онука ОСОБА_4 , щосуботи з 10 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв., враховуючи режим, інтереси і потреби дитини згідно додатку (а.с.18 т.1).
Додатком до вказаного рішення є висновок комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Могилів-Подільської міської ради про встановлення способу участі у вихованні внука бабою, яким встановлено, що ОСОБА_2 характеризується позитивно. За місцем роботи зарекомендувала себе як висококваліфікований працівник. Відзначається винятковою відповідальністю, працьовитістю. У стосунках з людьми порядна, добра, чуйна, користується авторитетом серед колег. Бабуся бажає виховувати онука ОСОБА_4 та дбати про нього, однак, матір дитини категорично заперечує проти зустрічей бабусі з онуком. За таких підстав комісія вирішила порушити клопотання перед виконавчим комітетом Могилів-Подільської міської ради про встановлення способу участі ОСОБА_2 у вихованні онука ОСОБА_6 (а.с. 19 т.1).
На виконання ухвали Могилів-Подільського міськрайонного суду від 01.03.2019 рішенням виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області №75 від 26.03.2019 визначено ОСОБА_2 такий спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: щоп'ятниці з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., але враховуючи інтереси дитини (а.с.38 т.1).
Також, на виконання ухвали Могилів-Подільського міськрайонного суду від 01.03.2019 рішенням виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області №98 від 10.04.2019 затверджено висновок про доцільність щодо участі у вихованні, спілкуванні з внуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , бабою ОСОБА_2 та визнано доцільним участь ОСОБА_2 у вихованні внука та спілкування з ним (а.с.58 т.1).
Висновком встановлено, що ОСОБА_2 має власне житло, яке є належним чином облаштоване та пристосоване для проживання у ньому та перебування онука ОСОБА_6 . Відсутні обставини, які б створювали загрозу життю та здоров'ю дитини, його фізичному та морально-етичному розвитку, або порушують його права і законні інтереси. За місцем проживання ОСОБА_2 характеризується позитивно. Баба бажає виховувати онука та дбати про нього, однак, мати дитини через спір, який виник між нею та ОСОБА_2 , наполягає, щоб такі зустрічі здійснювались тільки у її присутності та лише за бажанням дитини. Психолог встановила, що дитина активна, йде на контакт, виявляє інтерес до співпраці, позитивно сприймає оточуючих, легко підтримує бесіду, ознак тривожності та агресії у дитини не спостерігається. Класний керівник хлопчика повідомила, що ОСОБА_2 приходить до школи і відвідує онука, хлопчик з бажанням з нею спілкується. З метою уникнення конфліктних ситуацій з обома сторонами проведено профілактичну бесіду щодо дотримання режиму навчання, харчування, розвитку та відпочинку дитини, не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно матері. Також матері дитини рекомендовано не перешкоджати бабі брати участь у вихованні онука та спілкуватись з ним, не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно баби (а.с. 59-61 т.1).
Як слідує із відзиву на позовну заяву та наданих в судовому засіданні пояснень, ОСОБА_1 позов визнала частково і не заперечувала щодо участі баби ОСОБА_2 у вихованні онука ОСОБА_4 та спілкуванні з ним, однак, не погодилася із запропонованим позивачем графіком побачень. Просила визначити наступний спосіб участі ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні онука та визначити графік побачень: щоп'ятниці з 16 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., але за бажанням онука та в її присутності (а.с.44-47 т.1).
Суд першої інстанції, керуючись положеннями Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, Законом України «Про охорону дитинства», ст.257 СК України, беручи до уваги пояснення свідків, висновок органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Могилів-Подільської міської ради та рішення від 10.04.2019, яким такий висновок затверджено, а також зважаючи, що спілкування дитини з бабою повинно здійснюватися в найкращих інтересах дитини, для збереження її зв'язку із бабою, прийшов до висновку, що відповідача слід зобов'язати не чинити перешкоди у спілкуванні позивача з онуком.
З урахуванням рішення виконавчого комітету № 75 від 26.03.2019 про встановлення способу участі у вихованні онука бабою, суд визначив порядок спілкування позивача з онуком ОСОБА_6 , дотримуючись режиму навчання, харчування, розвитку та відпочинку дитини, встановивши графік побачень у громадських місцях та за місцем проживання ОСОБА_2 щосуботи з 10 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв.
При цьому, суд першої інтонації відхилив доводи відповідача щодо побачень позивача з онуком щоп'ятниці з 16 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., оскільки постановою ВС від 01.07.2020 в цивільній справі № 138/96/17 визначено, що у цей день та у ці години відбуватимуться побачення та спілкування батька ( ОСОБА_3 ) з дитиною ( ОСОБА_4 ).
Що стосується позиції відповідача з приводу того, що зустрічі позивача з дитиною мають відбуватися у присутності матері дитини, то суд виходив з відсутності обставин, які б свідчили про негативний вплив баби на її онука та на його психоемоційний стан, та які б унеможливлювали побачення дитини із бабою без присутності матері та врахував наявність конфлікту та неприязних відносин між сторонами. Доказів того, що участь позивача у спілкуванні та вихованні з дитиною можлива лише за бажанням дитини, а так само, що між позивачем та дитиною існують стійкі психоемоційні перешкоди у спілкуванні, відповідач не надала.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин.
З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, так як зроблені вони на підставі всіх встановлених обставин, необхідних для вирішення спору, з їх належною оцінкою та правильним застосуванням норм матеріального права.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не заперечує висновків суду першої інстанції щодо визначеного способу участі позивача ОСОБА_2 у спілкуванні з онуком ОСОБА_4 та встановленого графіку побачень і не спростовує висновків суду першої інстанції в цій частині, а лише зазначає про порушення судом норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У ч. 4 ст. 367 ЦПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, підстав для виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги немає, а законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції прийняв рішення у її відсутність, хоча заяви про проведення судового засідання 03.08.2020 у її відсутність вона не подавала, однак, такі твердження відхиляються колегією суддів з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що повістку про виклик до суду на 03.08.2020 о 14 год. 30 хв. ОСОБА_1 отримала 25.06.2020, що підтверджується розпискою (а.с.231 т.1).
За положеннями ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд першої інстанції, виходячи з положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України та беручи до уваги, що сторонами надано усі наявні в них докази та пояснення у справі, враховуючи також, що свідки дали показання, прийшов до висновку про можливість розгляду справи та прийняття рішення у справі без участі відповідача.
Будь-яких заяв чи клопотань від ОСОБА_1 (зокрема, про відкладення розгляду справи) матеріали справи не містять.
Апелянт звертає увагу на те, що 02.08.2020 о 22 год. 38 хв. вона зі своєї особистої поштової скриньки надіслала заяву про відкладення судового засідання, призначеного на 03.08.2020, на іншу дату, разом з копією довідки від 31.07.2020 щодо її перебування у відпустці з 03.08.2020 по 03.09.2020, однак, під час ознайомлення з матеріалами справи їй стало відомо про те, що в матеріалах справи вказані документи відсутні. На підтвердження вказаних обставин ОСОБА_1 до апеляційної скарги додала клопотання про відкладення судового засідання, довідку голови Ради адвокатів Вінницької області №157 від 31.07.2020 про знаходження ОСОБА_1 у відпустці без збереження заробітної плати з 03.08.2020 по 03.09.2020, а також роздруківку з електронної скриньки.
Відповідно до положень Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України 20.08.2019 №14, всі документи, які подаються до суду, в тому числі електронною поштою, підлягають реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, з проставлянням відмітки на реєстраційному штампі дати одержання електронного повідомлення.
У ст. 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» зазначено, що електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу. У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.
Клопотання від 02.08.2020 про відкладення судового засідання, призначеного на 03.08.2020, про яке зазначає апелянт, з відміткою суду про його одержання в матеріалах справи відсутнє.
Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості перевірити факт надходження такого клопотання від ОСОБА_1 електронною поштою та, у разі його надходження, встановити причини, які унеможливили його реєстрацію.
У разі надсилання такого клопотання про відкладення судового засідання електронною поштою і неотримання повідомлення про одержання електронного документа судом, ОСОБА_1 з метою перевірки факту отримання такого клопотання судом не була позбавлена можливості з'ясувати чи отримано таке клопотання судом та чи передано воно суді для долучення до матеріалів справи.
З роздруківок з електронної пошти, доданих до апеляційної скарги, не можливо встановити достеменно чи було направлено таке клопотання, від кого та чи було воно отримано адресатом, а також з'ясувати зміст такого клопотання.
Враховуючи зазначене, надані апелянтом роздруківки з електронної скриньки не беруться колегією суддів до уваги.
Також ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилається на те, що вона мала намір звернутися до суду із клопотанням про зупинення провадження у даній справі, оскільки вона оскаржує рішення виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області №98 від 10.04.2019, яким затверджено висновок про доцільність щодо участі у вихованні та спілкуванні з внуком бабою ОСОБА_2 , однак, такі твердження є голослівними, оскільки матеріали справи на момент прийняття оскаржуваного рішення (03.08.2020) не містили відомостей про те, що ОСОБА_1 мала намір оскаржити вказане рішення міської ради з монету його прийняття - 10.04.2019, та доказів подачі ОСОБА_1 клопотання про зупинення провадження у справі (при тому, що вона не була позбавлена такої можливості).
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що рішення виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області №98 від 10.04.2019 не було визначальним при ухваленні оскаржуваного рішення, адже зазначене рішення виконавчого комітету №98 від 10.04.2019, яким затверджено висновок про доцільність щодо участі у вихованні, спілкування баби з внуком оцінювалося судом у сукупності з іншими доказами у справі, поясненнями учасників справи та показаннями свідків.
Рішенням виконавчого комітету №98 від 10.04.2019 затверджено висновок та визнано доцільним участь у вихованні, спілкуванні баби з онуком, при цьому способи участі у вихованні та спілкування з внуком ОСОБА_2 визначалися неодноразово іншими рішеннями: рішенням виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області №89 від 29.03.2018 та рішенням виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області №75 від 26.03.2019 (на виконання вимоги ухвали суду у даній справі про зобов'язання органу опіки та піклування міської ради надати суду висновок щодо розв'язання спору), які сторонами не оскаржувалися.
Такий висновок не є обов'язковим для суду і оцінюється судом як один із доказів.
Тому доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки воно ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вимога апеляційної скарги про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції є безпідставною, оскільки це не належить до повноважень суду апеляційної інстанції, визначених ст. 374 ЦПК України.
Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 03 серпня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 13 листопада 2020 року.
Головуючий Т.Б. Сало
Судді М.В. Матківська
І.М. Стадник