Провадження номер 3/741/518/20
Єдиний унікальний номер 741/1389/20
іменем України
13 листопада 2020 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Крупини А.О.,
з участю секретаря судового засідання Качан О.В.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 ,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення (протоколи серії ДПР18 № 470756 та серії ДПР18 № 470757), передбачені ч. 1 ст. 130, 124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлено, паспорт НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , не працює,
13 листопада 2020 року до суду надійшли зазначені протоколи про адміністративні правопорушення.
Суть протоколів про адміністративні правопорушення зводиться до того, що:
- 13 листопада 2020 року о 00 годин 10 хвилин у м. Носівка Чернігівської області по вул. Миру ОСОБА_1 керував автомобілем «FIAT Tempra», д. н. з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України.
- 13 листопада 2020 року о 00 годин 10 хвилин у м. Носівка Чернігівської області по вул. Миру ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «FIAT Tempra», д. н. з. НОМЕР_2 , у темну пору доби не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожніх умов, не впорався з керуванням, здійснив наїзд на металопрофільний паркан господарства № 48 вул. Миру, м. Носівка, після чого продовжуючи рух, знову здійснив наїзд на металопрофільний паркан господарства № 57 вул. Миру, м. Носівка. Унаслідок ДТП автомобіль та металопрофільні паркани господарств № 48 та № 57 вул. Миру, м. Носівка отримали механічні пошкодження, травмованих осіб немає. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 12.1, 2.3»б» ПДР України;
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, та пояснив, що він погоджується з усіма обставинами, викладеними в протоколах про адміністративні правопорушення. ОСОБА_1 пояснив, що автомобіль належить його куму, він керував ним з дозволу кума та не впорався з керуванням, в'їхав у два паркани. ОСОБА_1 щиро розкаявся та обіцяв не допускати подібного в майбутньому. Також ОСОБА_1 підтвердив, що посвідчення водія він не має і ніколи не отримував.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, всебічно, повно й об'єктивно дослідивши всі обставини справи, керуючись законом і правосвідомістю, суд робить нижченаведений висновок.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох і більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З огляду на вищевикладені вимоги закону справи про адміністративні правопорушення, сформовані на підставі протоколів про адміністративні правопорушення серії ДПР18 № 470756 та серії ДПР18 № 470757 від 13 листопада 2020 року, які надійшли до Носівського районного суду з Носівського ВП Ніжинського ВП ГУ НП України у Чернігівській області, підлягають розгляду в одному провадженні, а тому їх необхідно об'єднати.
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Згідно зі ст. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Допустима норма вмісту алкоголю в крові водія в Україні становить 0,2 проміле.
Порядок проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння встановлено ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до пунктів 1, 6 розділу ІІ вищевказаної Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Із матеріалів справи вбачається, що свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своїми підписами підтвердили, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу «Драгер», їх неупередженість не викликає сумнівів.
Положеннями ст. 124 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Аналізуючи докази по справі, суд уважає, що, окрім повного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 470756, у якому містяться, крім іншого, також власноручні пояснення правопорушника про те, що він випив 200 г горілки, після чого керував автомобілем;
- результатом тесту, проведеного за допомогою приладу «Драгер», із якого вбачається, що ступінь сп'яніння ОСОБА_1 13 листопада 2020 року о 01 год. 36 хв. - 1,38 проміле;
- актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксовано проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 у присутності двох свідків, зафіксовано позитивний результат такого огляду та те, що ОСОБА_1 з результатом згоден;
- письмовими поясненнями;
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який міститься на оптичному диску, оглянутому в судовому засіданні.
Аналізуючи докази по справі, суд уважає, що, окрім повного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 470757, у якому містяться, крім іншого, також власноручні пояснення правопорушника про те, що, керуючи автомобілем, він не впорався з керуванням, в'їхав у паркан;
- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди;
- письмовими поясненнями;
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який міститься на оптичному диску, оглянутому в судовому засіданні.
Отже, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд уважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протоколи складено у відповідності до вимог законодавства, а вина особи безумовно "поза розумним сумнівом" доведена та підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, і повністю встановлена під час судового розгляду.
Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 34 КУпАП обставиною, яка пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , є щире каяття.
Відповідно до ст. 35 КУпАП обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.
Як вбачається з матеріалів справи і підтверджено самим правопорушником, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія.
Отже, у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 є водієм в розумінні ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п. 1.10 ПДР України.
Вивчивши й дослідивши матеріали справи, ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь його вини, обставину, що пом'якшує відповідальність, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд робить висновок, що достатнім та необхідним для виховання правопорушника й запобігання вчиненню нових правопорушень як ним, так і іншими особами, буде призначення стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 33-35, 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суд
Справи про адміністративні правопорушення № 741/1389/20 (провадження № 3/741/518/20) та № 741/1390/20 (провадження № 3/741/519/20) відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, об'єднати в одне провадження, присвоївши справі єдиний унікальний номер 741/1389/20 (номер провадження 3/741/518/20).
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працезданих осіб, що становить 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
У разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання цієї постанови стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її винесення через Носівський районний суд Чернігівської області.
Суддя А.О. Крупина