Справа № 750/10068/20
Провадження № 1-кп/750/412/20
13 листопада 2020 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020270010004905 стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лебедівка Козелецького району Чернігівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
08.08.2020, приблизно о 17 годині, ОСОБА_5 , знаходячись біля будинку № 87 по проспекту Перемоги в м. Чернігові, в ході конфлікту, що виник на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, з метою заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, діючи умисно та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров'ю та бажаючи їх настання, наніс один удар рукояткою ножа в ліву тім'яну ділянку голови та два удари лезом ножа в ділянку лівої половини грудної клітки і лівої поперекової ділянки тулубу ОСОБА_4 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення лівої половини грудної клітки, ускладненого лівобічним пневмотораксом, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, та колото-різаної рани лівої поперекової ділянки тулубу, забійної рани, підшкірної гематоми лівої тім'яної ділянки голови, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, визнав повністю, підтвердив правильність викладення обставин події в обвинувальному акті, та зазначив, що у скоєному щиро розкаюється, примирився з потерпілим і в повному обсязі відшкодував заподіяну йому шкоду, просив суворо не карати. Пояснив, що з потерпілим у нього виник конфлікт, оскільки останній зробив йому зауваження про перебування в громадському транспорті без одягненої захисної маски на обличчі. Вони почали сваритися, та потерпілий наніс два удари кулаком руки йому в обличчя, розбивши ніс. У зв'язку зі сваркою їх вигнали з маршрутного автобуса. Вже на вулиці він наніс потерпілому удар рукою зі складеним ножем у кулаці в тім'яну ділянку голови та пішов. Але потерпілий наздогнав його та став перед ним, перегородивши дорогу. Тоді він наніс два тичкові удари ножем, влучивши лезом ножа в грудну клітку та поперекову частину тулубу потерпілого, після чого конфлікт припинився.
Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що 08.08.2020 вживав алкогольні напої, а потім повертався додому в громадському транспорті, де зробив зауваження ОСОБА_5 , який був без захисної маски на обличчі. Він почав сваритися з ОСОБА_5 та наніс йому два удари кулаком в обличчя, розбивши ніс. У зв'язку зі сваркою їх вигнали з маршрутного автобуса. Коли він вийшов на вулицю, то відчув удар ззаду по голові, побачивши, що той удар наніс ОСОБА_5 . Останній пішов, тому він наздогнав ОСОБА_5 та зупинився перед ним, заважаючи пройти. ОСОБА_5 розкрив складний ніж, який був у нього в руках, і наніс лезом ножа декілька тичкових ударів, двічі влучивши йому в грудну клітку та поперекову ділянку тулуба. З обвинуваченим вони примирилися, останній відшкодував йому заподіяну шкоду, на даний час він не має шкідливих наслідків для здоров'я внаслідок дій обвинуваченого, тому просив суворо не карати обвинуваченого, не позбавляти волі.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд враховує, що обвинувачений та інші учасники судового провадження вірно розуміють зміст цих обставин, не має сумнівів стосовно добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Допитавши обвинуваченого ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_4 , дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні злочину доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Відповідно до статті 65 КК України при визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.
Зокрема, відповідно до ст. 12 КК України злочин, учинений ОСОБА_5 , є тяжким злочином.
З наданих у судовому засіданні матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 раніше не судимий, за медичною допомогою в диспансерне психіатричне відділення та диспансерне наркологічне відділення КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» не звертався, до адміністративної відповідальності Чернігівським ВП ГУНП в Чернігівській області не притягувався, за місцем проживання за даними КП «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради скарг на ОСОБА_5 не надходило, з 1994 року є звільненим у запас з військової служби в зв'язку зі скороченням штатів, має наступні захворювання: хронічний панкреатит, жовче-кам'яна хвороба, холецистикомія, дифузний кардіосклероз, астено-невротичні розлади, дисциркуляторна енцефалопатія головного мозку І-ІІ ступеню, остеохондроз грудного та поперекового відділів хребта.
Суд враховує думку потерпілого щодо виду та міри покарання, який вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання без позбавлення волі.
Обставинами, що пом'якшують покарання згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, суд вважає, що достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк у межах санкції статті, якою передбачена відповідальність за вчинений злочин.
Разом з тим, зважаючи на те, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, щиро розкаявся у вчиненому, наявність численних хронічних захворювань, враховуючи думку потерпілого щодо покарання обвинуваченому, суд вважає можливим його виправлення без відбування покарання та приходить до переконання про можливість звільнення ОСОБА_5 на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, із покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 затримано 08.08.2020 року. Відповідно до ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.08.2020 року до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, тому того ж дня звільнено з-під варти.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України слід зарахувати обвинуваченому ОСОБА_5 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 08.08.2020 року до 10.08.2020 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_5 у виді домашнього арешту в певний період доби, слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Процесуальні витрати 4860 грн. 96 коп., пов'язані із залученням експертів, слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Прокурором заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі КНП «Чернігівська міська лікарня №3» про стягнення з ОСОБА_5 1682,04 грн., витрачених закладом охорони здоров'я КНП «Чернігівська міська лікарня №3» на лікування потерпілого. Згідно квитанції №1 від 09.11.2020 ОСОБА_5 перерахував на рахунок КНП «Чернігівська міська лікарня №3» грошові кошти в сумі 1682,10 грн, відшкодувавши кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого. У зв'язку з цим прокурор просив залишити цивільний позов без розгляду.
Зважаючи на викладене, цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах держави в особі КНП «Чернігівська міська лікарня №3», слід залишити без розгляду.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 08.08.2020 року до 10.08.2020 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у виді домашнього арешту в певний період доби залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 4860 грн. 96 коп. процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експертів.
Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах держави в особі КНП «Чернігівська міська лікарня №3», залишити без розгляду.
Речові докази після набрання вироком законної сили: змив речовини бурого кольору; предмет, зовні схожий на ніж, зі слідами речовини бурого кольору; футболку сірого кольору зі слідами речовини бурого кольору; сорочку та хустинку зі слідами речовини бурого кольору - знищити.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1