Справа № 750/5795/20
Провадження № 2/750/1369/20
11 листопада 2020 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
судді - Требух Н.В.,
із секретарем судового засідання - Будаш М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №750/5795/20
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Є гроші ком» про захист прав споживачів
сторони не з'явились -
ОСОБА_1 10.07.2020 року звернулась до Деснянського районного суду м.Чернігова з позовом до ТОВ Фінансова компанія «Є гроші ком». В якому просила суд визнати грошові зобов'язання ОСОБА_1 перед ТОВ Фінансова компанія «Є гроші ком» в межах строку кредитування згідно договору позики № 3317211124-511821 від 07.01.2020 року у розмірі 10850 грн.. з яких 7200 грн. основний борг та 3650 грн. відсотки за користування кредитом.
Позивач надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує. На заочний розгляд справи згодна.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи сповіщений завчасно і належним чином. Відзив на позовну заяву не надав.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Як зазначив позивач, вона у січні місяці 2020 року отримала кредитні кошти у сумі 11 880 грн. за вирахуванням одноразової комісії 1% від суми позики в 12 000 грн. шляхом оформлення на сайті https://e-groshi.com. Беручи до уваги інформацію на головній сторінці відповідача, а саме, що при оформленні позики на споживчі цілі 07.01.2020р., на суму 12 000,00 грн., строком на 30 днів, вона має повернути до 05.02.2020р. загальну суму в розмірі 14 983,20 грн., тобто сплатити повністю усю суму кредитних коштів та ще проценти за користування цими коштами у сумі 2 983,20 грн. Отже повністю розуміючи вищезазначені умови отримання кредиту, які її цілком задовольнили, вона здійснила його оформлення. Згодом на телефони позивача почали приходити смс-повідомлення щодо наявної заборгованості за договором позики перед відповідачем. У відповіді на адвокатський запит вих.№7252 від 09.06.2020р., відповідач надіслав документи, серед яких був наданий Розрахунок заборгованості за кредитним договором №3317211124-511821 від 07.01.2020р. станом на 09.06.2020р.
За викладеною інформацією у наданому відповідачем Розрахунку заборгованості за кредитним договором №3317211124-511821 від 07.01.2020р., станом на 09 червня 2020 року заборгованість позивача перед відповідачем становить 50 528,40 грн. та складається з:
-Борг відсотків за неправомірне користування коштами: 39 678,00 грн.
-Борг відсотків за правомірне користування коштами: 3 650,40 грн.
-Борг тіла: 7 200,00 грн.
Позивач зазначає, що оформляючи кредит на сайті відповідача, вона була ознайомлена з інформацією на головній сторінці щодо оформлення кредиту у розмірі 12 000,00 грн., терміном на тридцять днів з оплатою відсотків за весь термін його користування у сумі 2 983,20 грн. Розмір процентів за кожен день користування коштами, які мала сплатити наразі вказано в пункті 1.5.1. Договору позики №3317211124-511821 від 07.01.2020р. Таким чином позивач була ознайомлена з публічною офертою укласти договір на запропонованих умовах. Пізніше, двічі було внесено зміни до пунктів 1.3. та 1.5.1. Договору позики №3317211124-511821 від 07 січня 2020 року, а саме відповідно до Додаткової угоди від 05.02.2020р. до вищевказаного договору, строк договору позики складав вже 60 днів з моменту його укладання, тобто до 06.03.2020 року та починаючи з 06.02.2020р позивач мала сплачувати проценти за користування коштами в розмірі 1,69% в день від суми кредиту. У відповідності до Додаткової угоди від 06.03.2020 року до вищевказаного договору позики, строк договору позики складав 90 днів з моменту його укладання, до 05.04.2020 року та починаючи з 07.03.2020 року позивач мала сплачувати проценти за користування коштами в розмірі 1,69% в день від суми кредиту.
В той же час, в Додатковій угоді від 05.02.2020р. до Договору позики №3317211124-511821 від 07 січня 2020 року, відповідач підтверджує, що позивачем, станом на 05 лютого 2020 року було сплачено 5 136,00 грн. у рахунок погашення заборгованості. Крім того, в Додатковій угоді від 06.03.2020р. до вищевказаного договору позики, відповідач також підтверджує, що позивачем, станом на 06 березня 2020 року було сплачено вже 7 267,20 грн. у рахунок погашення заборгованості. Тобто загальна сума сплачених коштів за кредитним договором згідно наданих розрахунків відповідачем, становить 12 523,20 грн. коп.
Згідно Закону України "Про захист прав споживачів", у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: сума кредиту; детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; право дострокового повернення кредиту; річна відсоткова ставка за кредитом; умови дострокового розірвання договору; інші умови.
Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування», інформація, що надається кредитодавцем споживачу, зазначена у частині другій цієї статті, має містити відомості про реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування. Рішенням Конституційного Суду України № 15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) зазначено, що у справі про захист прав споживачів кредитних послуг держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору.
За змістом статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Тобто, вказуючи інформацію на своєму сайті про надання позикиу сумі 12 000,00 грн. строком на 30 днів та повернення її на кінцевий термін кредитування в розмірі 14 983,20 грн., відповідач повинен розуміти, що таким чином він ознайомлює своїх потенційних клієнтів з реальною сумою позики та відсотків, які останні повинні повернути позикодавцю в результаті користування цими коштами.
Всупереч ЗУ «Про захист прав споживачів» та ЗУ «Про споживче кредитування» у Договорі позики №3317211124-511821 від 07 січня 2020 року відповідачем не вказана інформація, що має містити відомості про реальну річну процентну ставку, а лише зазначені відсотки за кожен день користування позикою.
За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.1048, ч.1 ст.1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
В будь-якому випадку повернення кредитних коштів з відсотками, здійснюється в межах строку кредитування. Строк кредитування за договором становить 90 днів, що підтверджує і сам відповідач.
Крім того, відповідно до ч.6 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування», у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року виконання зобов'язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по 31 травня 2020 року (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по 31 травня 2020 року виконання зобов'язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Відповідно до ст.4 Цивільного процесуального Кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Отже, враховуючи вищевикладене, відсутність заперечень з боку відповідача, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 81, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
позов задовольнити.
Визнати грошові зобов'язання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) перед ТОВ Фінансова компанія «Є гроші ком» (місто Дніпро проспект Богдана Хмельницького 180 офіс 211 код ЄДРПОУ 43067861) в межах строку кредитування згідно договору позики № 3317211124-511821 від 07.01.2020 року у розмірі 10850 грн., з яких 7200 грн. основний борг та 3650 грн. відсотки за користування кредитом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Н.В.Требух