Справа № 766/11926/20
н/п 2-а/766/694/20
12 листопада 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Булах Є.М.,
справа №766/12943/20; провадження№2-а/766/713/20
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку письмового позовного провадження в залі суду в м. Херсоні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до військового комісара Херсонського об'єднаного міського військового комісаріату полковника ОСОБА_2 ( місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), Херсонського об'єднаного міського військового комісаріату (ЄДРПОУ 09661329, місцезнаходження: 73000, м.Херсон, пров. Йосипа Пачоського (Спартаківський), буд. 72) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Вимоги позивача
05.08.2020 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, у якому просив скасувати постанову №3878 про накладення адміністративного стягнення, складену 27.07.2020 року військовим комісаром Херсонського об'єднаного міського військового комісаріату і закрити справу про адміністративне правопорушення; стягнути з Херсонського об'єднаного міського військового комісаріату судовий збір в розмірі 840, 80 грн.
Позиція позивача
Позовні вимоги мотивовано тим, що 03 вересня 2020 року за адресою місця роботи позивача співробітником ПАТ «Южмормонтаж» отримано конверт рекомендованого відправлення із такими документами: супровідний лист за вих. №3880 від 27.072020 р. за підписом Військового комісара Херсонського об'єднаного міського військового комісаріату полковника ОСОБА_3 із доданою до нього - Постановою про накладення адміністративного стягнення від 07 липня 2020 року за вих. №3878.
В постанові зазначено, що маючи організаційно-розпорядчі повноваження керівника ПАТ «Южмормонтаж», не надавши до 20 червня 2020 року до Херсонського ОМВК інформацію (Відомість) про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці, порушив вимоги абзацу 14 частини 1 статті 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пункту 15 Положення про військово-транспортний обов'язок, затвердженого Постановою КМУ від 28.12.2000р. №1921, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. Будучи оповіщеним про час та місце розгляду адміністративної справи, ОСОБА_1 не з'явився, через що опитати його з приводу вказаного правопорушення не представилось можливим.
Оскаржувану постанову позивач вважає незаконною, оскільки в ній не робиться жодного посилання на протокол про адміністративне правопорушення від 13 липня 2020 року, та саме на підставі нього і була відкрита справа про адміністративне правопорушення. Про протокол робиться посилання в листі за підписом військового комісара Херсонського об'єднаного міського військового комісаріату полковника ОСОБА_3 від 13.07.2020 р. за вих. №3525, яким позивача як директора ПАТ «Южмормонтаж»» запрошували на розгляд справи про адміністративне правопорушення, яке відбудеться 25 серпня 2019 року у приміщенні Херсонського ОМВК. Протокол про адміністративне правопорушення складений посадовою особою військового комісаріату на 21-ший день після дня виявлення правопорушення і виявлення особи, яка на думку військового комісара є порушником. Вказане є порушенням абз. 2 ст. 254 КУпАП.
Позивач вказує, що жодним законом або нормою кодексу щодо відповідальності за неподання Інформації до військкомату, сьогодні немає. Тобто інформування, це не звітування, відповідно й притягати до відповідальності за ненадання інформації у відповідача немає повноважень, тобто відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.
За таких обставин, просив позовні вимоги задовольнити.
Позиція відповідача
02.11.2020 року військовий комісар ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 через канцелярію суду подав відзив на адміністративний позов.
Вказує, що викладені у позові обставини не відповідають дійсності, позовні вимоги є незаконними та необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
ОСОБА_1 , будучи притягнутим 20.08.2019р. до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 210-1 КУпАП. Так, маючи організаційно-розпорядчі повноваження керівника ПАТ «Южмормонтаж», не надавши до 20 червня 2020 до Херсонського ОМВК інформацію (Відомість) про наявність транспортних за техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на підприємствах, установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці, порушив вимоги 14 частини 1 статті 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» пункту 15 Положення про військово-транспортний обов'язок, затвердженого Пост КМУ від 28.12.2000р. № 1921, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Зазначив, що відповідно до Постанови Верховного суду України від 25 квітня 2018 року у справі № 205/19 з 17 березня 2014 року і по теперішній час в Україні діє особливий період.
Оскільки завчасно оповіщений про час та місце розгляду адміністративної справи (21.07.2020р.), ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився, через що опитати його з приводу вказаного правопорушення не представилось можливим.
Враховуючи викладене, військовим комісаром Херсонського ОМВК проведено повне всебічне та об'єктивне дослідження обставин справи щодо вчинення керівником ПАТ «Южмормонтаж» ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 210-1 КУпАП, з дотриманням вимог чинного законодавства. Рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є законним, справедливим, оформлене у відповідності до діючого законодавства, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а отже є правомірним, в зв'язку з чим підстави для його скасування та відповідно, задоволення позову, відсутні.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.08.2020 року позовну заяву залишено без руху.
За результатами поданої заяви на усунення недоліків, ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16.10.2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання на 27.10.2020 року.
У судове засідання, у час призначений для розгляду справи позивач не з'явився, 21.10.2020 року подав заяву про розгляд справи без його участі.
У судове засідання, у час призначений для розгляду справи інші учасники справи не з'явились, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлялись належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем їх проживання, місцем знаходження, направлення СМС-повідомлень, направлення судових повісток на відомі суду електронні адреси сторін, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125. Клопотань про розгляд справи у відсутності сторін або про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
У зв'язку з неявкою відповідачів розгляд справи відкладено на 03.11.2020 року.
02.11.2020 року військовий комісар ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 через канцелярію суду подав відзив на адміністративний позов.
Судове засідання призначене на 03.11.2020 року не відбулося у зв'язку з неявкою позивача, належним чином повідомленого про дату час та місце розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 12.11.2020 року.
У судове засідання, у час призначений для розгляду справи позивач не з'явився, 05.11.2020 року подав заяву про розгляд справи без його участі.
У судове засідання, у час призначений для розгляду справи відповідачі не з'явилися, 12.11.2020 року ОСОБА_4 , діючи в інтересах відповідачів, надав заяву про розгляд справи без участі відповідачів, у задоволенні позову просив відмовити з підстав зазначених у відзиві.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 5 ст. 205 КАС України визначено, що у разі неявки позивача у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта(ч.9 ст. 205 КАС України).
З урахуванням положень ст.205 КАС України, належного повідомлення осіб, що не прибули у судове засідання, заяви позивача та представника відповідачів про розгляд справи без їх участі та відсутності перешкод для розгляду справи у судовому засіданні без сторін, суд постановляє про розгляд справи у письмовому провадженні без участі сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Обставини встановлені судом.
Листом від 13.07.2020 року за вих. №3525 ОСОБА_1 направлено повідомлення з протоколом про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 ч. 2 КУпАП датованим 13.07.2020 року за №3521. Повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 25.07.2020 року в приміщенні Херсонського ОМВК.
27 липня 2020 року військовим комісаром Херсонського об'єднаного міського військового комісаріату полковника ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст.210-1 КУпАП.
У постанові від 27.07.2020 року за №3878, зазначено, що ОСОБА_1 , маючи організаційно-розпорядчі повноваження керівника ПАТ «Южмормонтаж», не забезпечив надання у першому півріччі 2020 року Відомості про наявність та технічний стан транспортних засобів і техніки, а також про громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці, чим порушив вимоги абзацу 14 частини 1 статті 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пункту 15 Положення про військово-транспортний обов'язок, затвердженого Постановою КМУ від 28.12.2000р. №1921, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
ОСОБА_1 будучи притягнутим 20.08.2019 р. до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, повторно вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 210-1 КУпАП.
За результатами розгляду справи на ОСОБА_1 , як директора ПАТ «Южиормонтаж», накладено штраф у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 5100, 00 грн.
Оскаржувану постанову позивач отримав 03.08.2020 року поштовим повідомленням №7303400808870.
Позивач вважає, що оскільки в постанові не робиться жодного посилання на протокол про адміністративне правопорушення від 13 липня 2020 року, та саме на підставі нього і була відкрита справа про адміністративне правопорушення. Про протокол робиться посилання в листі за підписом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_3 від 13.07.2020 р. за вих. №3525, яким позивача як директора ПАТ «Южмормонтаж»» запрошували на розгляд справи про адміністративне правопорушення, яке відбудеться 25 серпня 2019 року у приміщенні Херсонського ОМВК. Протокол про адміністративне правопорушення складений посадовою особою військового комісаріату на 21-ший день після дня виявлення правопорушення і виявлення особи, яка на думку військового комісара є порушником. Вказане є порушенням абз. 2 ст. 254 КУпАП.
Позивач вказує, що жодним законом або нормою кодексу щодо відповідальності за неподання Інформації до військкомату, сьогодні немає. Тобто інформування, це не звітування, відповідно й притягати до відповідальності за ненадання інформації у відповідача немає повноважень, тобто відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.
Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 , будучи притягнутим 20.08.2019р. до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 210-1 КУпАП. Так, маючи організаційно-розпорядчі повноваження керівника ПАТ «Южмормонтаж», не надавши до 20 червня 2020 до Херсонського ОМВК інформацію (Відомість) про наявність транспортних за техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на підприємствах, установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці, порушив вимоги 14 частини 1 статті 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» пункту 15 Положення про військово-транспортний обов'язок, затвердженого Пост КМУ від 28.12.2000р. № 1921, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
За таких обставин, військовим комісаром Херсонського ОМВК проведено повне всебічне та об'єктивне дослідження обставин справи щодо вчинення керівником ПАТ «Южмормонтаж» ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 210-1 КУпАП, з дотриманням вимог чинного законодавства. Рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є законним, справедливим, оформлене у відповідності до діючого законодавства, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а отже є правомірним, в зв'язку з чим підстави для його скасування та відповідно, задоволення позову, відсутні.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
За правилами частини1 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтями 72-79 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі статтею 293 КУпАП і роз'яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» - орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.
Суд при розгляді вказаної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та її поважність згідно з вимогами пункту 3 частини 1 статті 293 КУпАП.
Відповідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
На підставі статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Ураховуючи положення статей 7, 9, 245, 251, 280 КУпАП притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. При цьому, важливим є дотримання посадовою особою порядку притягнення до адміністративної відповідальності, установлених КУпАП.
Суд при розгляді справи, зокрема, щодо правомірності рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності повинен перевірити чи були вчинені позивачем відповідні дії, що стали підставою для прийняття такого рішення, та чи є позивач, виходячи із норми статті, яка передбачає відповідне адміністративне правопорушення, суб'єктом даного правопорушення. Водночас міра дотримання посадовою особою порядку притягнення до адміністративної відповідальності є важливою складовою дотримання прав особи, яка притягається до відповідальності, а тому також має бути оцінена судом.
Аналізуючи наведені норми, суд уважає за необхідне зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для осіб, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
У контексті наведеного варто підкреслити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення.
Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідачі як представники державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності у своїй діяльності мають керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення. Дотримання даних вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови у судовому порядку.
Відповідно до ст.235 КУпАП військові комісаріати розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про військовий обов'язок і військову службу, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрату їх з необережності, про неявку на виклик у військовий комісаріат, про неподання у військові комісаріати списків юнаків, які підлягають приписці до призовних дільниць, про прийняття на роботу військовозобов'язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку, про незабезпечення сповіщення військовозобов'язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати, перешкоду їх своєчасній явці на збірні пункти чи призовні дільниці, про несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку військовозобов'язаних і призовників, несповіщення їх про виклик у військові комісаріати, про неподання відомостей про військовозобов'язаних і призовників (статті 210, 210-1, 211 211-6).
Від імені військових комісаріатів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право районні, районні у місті, міські чи міськрайонні військові комісари.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що військовий комісар ХОМВК ОСОБА_2 у межах наданих йому повноважень діяв при розгляді адміністративної справи.
За загальним правилом, відповідно до вимог ст. 254 КУпАП, фіксація адміністративного правопорушення починається зі складання протоколу уповноваженою на те посадовою особою.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 2 ст. 256 КУпАП, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення складається за обов'язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки нормами КУпАП не передбачено складання протоколу про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Проте, в порушення вказаних приписів протокол про адміністративне правопорушення від 13.07.2020 складений Військовим комісаром Херсонського об'єднаного міського військового комісаріату полковником ОСОБА_2 із порушенням як строків так і процедури його складення.
Крім того, зі змісту Глави 19 КУпАП «Протокол про адміністративне правопорушення» можна дійти висновку, що протокол складається уповноваженими на те посадовими особами, які проводили відповідну перевірку. Протокол про адміністративне правопорушення №3521 від 13.07.2020 складений Військовим комісаром Херсонського об'єднаного міського військового комісаріату полковник ОСОБА_2 , однак відповідачем не підтверджено дотримання процедури його складення та повноважною особою на час його складення в порядку передбаченому КУпАП.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків («Лелас проти Хорватії», пункт 74).
Кодексом України про адміністративне правопорушення визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, з метою недопущення безпідставного притягнення її до відповідальності, і що це є гарантією об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Аналіз наведених норм свідчить про існування певного порядку, при дотриманні якого орган (посадова особа) має повноваження приймати постанову про накладення адміністративного стягнення. При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати всі обставини, що пов'язані із його вчиненнями, зокрема, вину особи, можливість притягнення її до відповідальності, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин та інше.
Відповідно до положень частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Так, відповідно до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.
Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Відповідно до ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Таким чином, встановленні в ході розгляду справи порушення відповідачем вимог Кодексу адміністративного судочинства щодо порядку виявлення та встановлення адміністративного правопорушення, а також розгляду справи про адміністративне правопорушення, є підставою для скасування спірної постанови від 27 липня 2020 року №3878 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно квитанції №2335/з9 від 12.10.2020 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840, 80 грн.
З огляду на положення ст. ст. 132, 139 КАС України, з урахуванням сплати позивачем судового збору за подання даного позову до суду та задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягають відшкодуванню понесені ним витрати по сплаті судового збору, а саме 840 грн. 80 коп.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 6, 9, 14, 72, 74, 76, 90, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 ( місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), Херсонського об'єднаного міського військового комісаріату (ЄДРПОУ 09661329, місцезнаходження: 73000, м.Херсон, пров. Йосипа Пачоського (Спартаківський), буд. 72) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову №3878 від 27.07.2020 року про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 5100,00 грн. - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Херсонського об'єднаного міського військового комісаріату (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення відповідно до ч. 4 ст. 286КАС України.
Відповідно до п.3 розділу VI «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Відповідно до Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Згідно ч. 4 ст. 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного у письмовому провадженні, суд підписує рішення без його проголошення.
Дата складання повного тексту рішення 12.11.2020 року.
Суддя: Є.М. Булах