Справа №766/7229/20
н/п 1-кп/766/2361/20
12 листопада 2020 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
потерпілого: ОСОБА_5
захисників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинуваченого: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 25.02.2020 року за №12020230040000704, за обвинуваченням:
- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Східне Білозерського району Херсонської області, українець, громадянин України, з базовою загальною середньою освітою, неодружений, має на утриманні двох малолітніх дітей 2017 та 2020 р.н., фізичних та психічних вад здоров'я не має, інвалідності не має, працює в ТОВ «Барви Таврії» водієм, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України судимості не має
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -
встановив:
ОСОБА_8 23.02.2020 року в період часу з 02 години до 04 години, знаходячись на дорозі поблизу перехрестя вулиць 49 Херсонської Гвардійської Дивізії та Адмірала Сенявіна у м. Херсоні, переслідуючи прямий умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , умисно, з мотивів особистої неприязні, наніс один удар в область лівого стегна ОСОБА_5 , в результаті чого останній впав спиною на дорогу, закривши голову руками, після чого ОСОБА_8 наніс близько двох ударів ногами в область тулубу та ніг потерпілого, внаслідок чого заподіяв потерпілому тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому лівої стегнової кістки, який виник від дії тупих предметів, належить до категорії середньої тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 винуватість у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорив. Дав показання про те, 23.02.2020 року близько 02-00 год. йшов з родичами додому по вул. 49 ХГД, перед цим відпочивали в кафе «Запой». Їх наздогнав автомобіль, з машини вийшло дві особи, водій залишився в автомобілі. Одним з них був потерпілий, почав пред'являти йому претензії з приводу його поведінки в кафе «Запой». Він підійшов до потерпілого та вдарив його один раз ногою в ліву ногу, від чого потерпілий впав, після чого він наніс потерпілому ще декілька ударів ногою в тулуб, сів в таксі і поїхав.
Окрім визнавальних показань ОСОБА_8 , висновок суду про його винуватість у пред'явленому йому обсязі обвинувачення ґрунтується на сукупності наведених нижче доказів, досліджених судом з урахуванням положень ст.ст. 22, 23 КПК України, обсяг яких був визначений згідно ч. 1 ст. 349 КПК України, які суд визнає належними, допустимими та достовірними і які узгоджуються між собою щодо часу, місця та способу вчиненого ОСОБА_8 злочину.
Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 розповів, що 23.02.2020 року перебував в кафе «Запой», між однією компанією, яку він не знає, та компанією, в якій був обвинувачений, відбувся конфлікт. Приїхала група охорони, вивела обвинуваченого та інших учасників конфлікту з закладу, після чого між ними на вулиці почалась бійка, а він з товаришем розбороняв їх, обвинувачений з товаришами почали нападати на них, один з компанії обвинуваченого вдарив його, після чого приблизно о 02-00 год по вул. А. Сенявіна (на перехресті з вул. 49 ХГД) він з товаришем наздогнали обвинуваченого та його товаришів, хотіли дізнатись, навіщо він влаштував бійку з ним. Обвинувачений підійшов до нього та почав висловлюватись на його адресу нецензурною лайкою. Повернувшись в сторону обвинуваченого, він побачив, як той біжить до нього, після чого отримав удар ногою в свою ліву ногу та впав, закрив голову руками, після чого отримав ще пару ударів в тулуб, чим саме - сказати не може, бо не бачив. Після цього обвинувачений сів в таксі та поїхав. Далі його товариш викликав швидку, після прибуття швидкої був госпіталізований в лікарню.
Такі показання потерпілого є послідовними, незмінними і відповідають іншим об'єктивним доказам у справі, а тому підстав не довіряти таким показанням потерпілого у суду немає, у зв'язку з чим суд вважає, що вони можуть бути покладені в основу вироку.
Так, наведені показання потерпілого відповідають даним, зафіксованим у протоколі проведення слідчого експерименту за його участю від 30.03.2020 р. (а.п.90-94), згідно якого потерпілий ОСОБА_5 в присутності двох понятих розповів та продемонстрував, як 23.02.2020 року невідомий йому чоловік випрямленою ногою наніс йому тичковий удар у ліве стегно, а також удари в область тулуба та ніг.
Крім того, відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.03.2020 року (а.п.87-89) потерпілий ОСОБА_5 вказав на фото із зображенням ОСОБА_8 , як особи, яка 23.02.2020 року нанесла йому удари по АДРЕСА_3 .
Відповідно до висновків судово-медичної експертизи ОСОБА_5 №180 від 27.03.2020 року, №113/180 від 07.04.2020 року (а.п. 46-47), які проводились, в тому числі, з вивченням копії медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_5 №2018 (а.п. 49-86) у потерпілого ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої стегнової кістки, який виник від дії тупим предметом, не виключено 23.02.2020 року, відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров'я. Крім того, зазначеним висновком №113/180 стверджено, що утворення тілесних ушкоджень при обставинах, зазначених, зокрема, у протоколах проведення слідчого експерименту від 30.03.2020 року за участю потерпілого ОСОБА_5 та слідчого експерименту від 19.03.2020 року за участю свідка ОСОБА_9 , не виключається.
Зазначені докази відповідають іншим наступним об'єктивним доказам у справі.
Так, під час проведення слідчого експерименту, про що складено протокол від 19.03.2020 р. (а.п.98-102), свідок ОСОБА_9 в присутності двох понятих розповів та продемонстрував, як в ніч з 22.02.2020 рок на 23.02.2020 року невідомий йому чоловік вдарив потерпілого ОСОБА_5 підошвою лівої ноги в ліве стегно, від чого останній впав на землю, після чого він знову вдарив ОСОБА_5 декілька раз ногою в тулуб.
В ході пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, про що складено протокол від 19.03.2020 р. (а.п.95-97), свідок ОСОБА_9 , у присутності понятих вказав на фото із зображенням ОСОБА_8 , як на особу, яка 23.02.2020 року нанесла ОСОБА_5 тілесні ушкодження.
Оцінюючи наведені вище докази, суд приходить до висновку про те, що вони поза розумним сумнівом повністю доводять пред'явлене ОСОБА_8 обвинувачення, узгоджуються між собою щодо часу, місця та способу вчиненого ним злочину.
При обранні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке за законом віднесене до нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, за матеріалами справи характеризується посередньо, має на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно працевлаштований, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, судимості не має. Обставиною, яка пом'якшує покарання, визнає повне визнання вини та щире каяття, яке виразилося у тому, що в судовому засіданні обвинувачений висловив жаль з приводу вчиненого, намір не вчиняти подібних дій у майбутньому. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк, який на думку суду буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, звільнивши його разом з цим від відбування цього покарання з випробуванням, що, на думку суду, буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
При цьому, у зв'язку із застосуванням до обвинуваченого положень ст. 75 КК України, суд вважає за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Також при обранні міри покарання суд враховує думку прокурора про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.
Пред'явлений потерпілим цивільний позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню, виходячи з положень ст. 1167 ЦК України, за змістом яких матеріальна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, та з огляду на те, що в судовому засіданні встановлено особу, протиправними діями якої потерпілому була завдана шкода і доведено розмір такої шкоди.
Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати.
Керуючись ст.ст. 349, 373 - 376 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки з покладенням на нього відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Позов ОСОБА_5 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 18 950 грн. (вісімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень).
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 903,36 (дев'ятсот три) грн. 36 коп. (а.п. 112-113).
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинувачений, захисники та потерпілий мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення вироку його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1