1Справа № 335/5815/20 2-а/335/221/2020
03 листопада 2020 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Крамаренко І.А., за участю секретаря судового засідання Шутіної Г.Ю., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону № Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Гуржий Вікторії Сергіївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до інспектора роти №1 батальйону № Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Гуржий Вікторії Сергіївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в обґрунтування якого зазначила наступне.
07.07.2020 відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАМ № 2792555 за ч. 6 ст. 121 КУпАП, згідно якої накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн. за порушення вимоги п. 2.9.в. ПДР України. Так, в постанові зазначено, що 07.07.2020 о 20 годині 34 хвилини, в м. Запоріжжя, по вул. Сергія Тюленіна, біля будинку 43-а, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «OPEL Corsa», державний номерний знак НОМЕР_1 , з незареєстрованим ГБО, у відповідні строки в органах національної поліції, чим порушив вимоги п. 2.9.в. ПДР України «керування незареєстрованим транспортним засобом».
Позивач з постановою не згодна, вважає, що вона є незаконною, необґрунтованою та винесена з порушенням вимог чинного законодавства, через що підлягає скасуванню.
В судове засідання позивач не з'явилася, через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримала на підставах, викладених у адміністративному позові, просила суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, заяв та клопотань до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи і проаналізувавши доводи позивача та відповідні положення Правил дорожнього руху України, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим кодексом.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Як зазначено у постанові про адміністративне правопорушення від 07.07.2020 ЕАМ № 2792555, 07.07.2020 о 20 годині 34 хвилини, в м. Запоріжжя, по вул. Сергія Тюленіна, біля будинку 43-а, водій ОСОБА_1 , керувала транспортним засобом «OPEL Corsa», державний номерний знак НОМЕР_1 , з незареєстрованим ГБО у відповідні строки в органах національної поліції, чим порушила вимоги п. 2.9.в. ПДР України «керування незареєстрованим транспортним засобом». Згідно даної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн.
Згідно з п.2.9.в. Правил дорожнього руху України, Водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 р. № 607 затверджено порядок переобладнання транспортних засобів, який визначає процедуру переобладнання транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії, зокрема для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива (далі - переобладнання транспортного засобу).
Так, відповідно до вказаного Порядку, перереєстрація транспортного засобу, що переобладнаний, проводиться територіальним органом з надання сервісних послуг МВС відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388.
Диспозиція частини 6 статті 121 КУпАП України передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знаку або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знаку з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.
Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Визначення доказів в справі про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований ст. 251 КУпАП.
Обов'язок доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача в даній категорій справ відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладений на відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року в справі № 560/751/17, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України є обов'язковою для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З постанови у справі про адміністративне правопорушення від 07.07.2020 не вбачається доказів, які б підтверджували, що водій ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9.в. ПДР України, оскільки постанова не містить доказів переобладнання транспортного засобу з встановлення ГБО, яке інкримінує позивачу відповідач у своїй постанові.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного спливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності повинен бути наявним склад адміністративного правопорушення, тобто дія особи повинна бути протиправною, винною і відповідальність за правопорушення повинна бути передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім постанови по справі про адміністративне правопорушення, інших додаткових доказів, свідчень або інших відомостей до постанови, необхідних для вирішення справи про наявність обставин порушення Правил дорожнього руху України позивачем, відповідачем зібрано не було та суду не надано, постанова таких доказів не містить, також, дані які б спростовували свідчення позивача та підтверджували правомірність винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відповідачем в судове засідання надано не було.
Оскільки, під час розгляду справи, судом не було встановлено в діях водія ОСОБА_1 порушень ПДР України, підтверджених належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку, що постанова серії ЕАМ №2792555 від 07.07.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.
Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 змінила прізвище на « ОСОБА_2 », у зв'язку з укладенням шлюбу, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 від 12.05.2018, виданого Вознесенівським районним у м. Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис №144 (а.с.19).
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України , суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 420 грн. 40 коп., за подання позовної заяви, яка підтверджена квитанцією.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 72-78, 241-246, 255, 286, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до інспектора Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, 1 батальйону 1 роти сержанта поліції Гуржій Вікторії Сергіївни (код ЄДРПОУ 40108646, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 96) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 2792555 від 07 липня 2020 року, складену інспектором 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Гуржій Вікторією Сергіївною ч.6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн. скасувати, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_3 суму сплаченого судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду складено та підписано 03 листопада 2020 року.
Суддя: І.А. Крамаренко