1Справа № 335/7769/20 2/335/2396/2020
03 листопада 2020 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., за участю помічника судді, яка тимчасово виконує обов'язки секретаря судового засідання Школяр К.П., розглянувши цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 21.06.2011 станом на 15.06.2020 в розмірі 134 544, 81 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 21.06.2011, згідно якої йому було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, який у подальшому збільшився до 15 000 грн. При підписанні анкети-заяви відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті, складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві. Також, відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується його підписом. Крім того, дія договору між банком та відповідачем підтверджується фактом користування останнім картковим рахунком, використанням кредитних коштів, частковим поверненням кредитних коштів. Проте, наразі відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань по сплаті кредиту та відсотків, що підтверджується розрахунком, у зв'язку із чим станом на 15.06.2020 має заборгованість перед позивачем у розмірі 160 060, 44 грн., однак законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, а кредитодавець на свій розсуд може вимагати стягнення з боржника будь-якої частини суми заборгованості за кредитом. У зв'язку із викладеним позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 134 544, 81 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 11 712,29 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 4226,52 грн., заборгованість за пенею та комісією у період з 21.06.2011 по 30.06.2019 - 118 606, 00 грн., яку в добровільному порядку сплатити не бажає, що спонукало АТ КБ «ПриватБанк» звернутися до суду з відповідним позовом.
Ухвалою судді від 18.09.2020 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання на 13.10.2020, яке було відкладено через першу неявку відповідача на 03.11.2020.
Учасники справи в судове засідання 03.11.2020 не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від відповідача відзиву на позов, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило, представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, де також не заперечує проти заочного розгляду справи. За таких обставин, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення за відсутності учасників справи, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенню ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
21.06.2011 ОСОБА_1 , підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, уклав з ПАТ КБ «ПриватБанк» договір б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який в подальшому було збільшено до 15 000 грн.
Наразі змінено найменування ПАТ КБ «Приватбанк» на АТ КБ «Приватбанк».
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина друга статті 1054 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Як встановлено судом, анкета-заява про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у Приватбанку від 21.06.2011 не містить умов щодо розміру процентної ставки, сум комісії, строку повернення кредиту (користування ним). Також в анкеті-заяві відсутні умови про відповідальність позичальника за порушення зобов'язань у вигляді неустойки (пені, штрафів).
Пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, банк просить крім тіла кредиту стягнути також й заборгованість зі сплати процентів та штрафних санкцій, в обґрунтування якої посилається на Витяг з Тарифів обслуговування кредитної картки «Універсальна», Умови та правила надання банківських послуг у Приватбанку, в яких визначені пільговий період користування коштами, процентна ставка, неустойка, їх розміри та порядок нарахування, а також інші умови.
Умови договорів приєднання розробляються банком, а тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам банківських послуг та доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці Тарифи, Умови і правила надання банківських послуг у Приватбанку, з якими був ознайомлений позичальник.
Разом з тим, матеріали справи не містять підтвердження, що саме з доданими банком до позовної заяви Витягом з Тарифів та Умовами та правилами надання банківських послуг у Приватбанку ознайомився та погодився відповідач, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, що саме зазначені документи містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки (пені, штрафів), комісії, і саме у тих розмірах, які застосовані банком у наданому ним розрахунку заборгованості.
За відсутності підтвердження щодо конкретно запропонованих відповідачу Умов та правила банківських послуг у Приватбанку, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, комісії, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Умови та правила надання банківських послуг у Приватбанку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), неодноразово змінювалися банком.
Витяг з Тарифів обслуговування кредитної картки «Універсальна» та Умови та правила надання банківських послуг у Приватбанку не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати, як складову кредитного договору, укладеного між сторонами 21.06.2011 шляхом підписання анкети-заяви. Зважаючи на наведене, відсутні підстави вважати, що сторони у письмовому вигляді обумовили розмір процентної ставки, порядок її зміни та можливість нарахування банком комісії, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені та штрафу) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Зазначена правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19).
Таким чином, вимоги АТ КБ «Приватбанк» про стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 4226,52 грн., заборгованості за нарахованою пенею та комісією за період з 21.06.2011 по 30.06.2019 у розмірі 118 606 грн., є необґрунтованими.
В анкеті-заяві позичальника від 11.06.2011 не визначено строк повернення кредиту, а тому відповідно до положення частини другої статті 530 ЦК України банк вправі вимагати захисту порушених прав шляхом стягнення з боржника фактично отриманої суми кредитних коштів.
Оскільки ОСОБА_1 не сплатив заборгованість за тілом кредиту у розмірі 11 712,29 грн., яке визначено Банком, як прострочене тіло кредиту, суд вважає позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому, суд виходить з приписів ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду належних доказів повної чи часткової сплати заборгованості за тілом кредиту, не спростував наданий позивачем розрахунок, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 183 грн. (2102 грн. х 11 712,29 грн./ 134 544,81 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 223 ч. 4, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст.509, 526, 549, 551 ЦК України, суд -
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) заборгованість за кредитним договором б/н від 21.06.2011 у розмірі 11 712 (одинадцять тисяч сімсот дванадцять) грн. 29 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) судовий збір у розмірі 183 (сто вісімдесят три) грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, який ухвалив оскаржуване рішення, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя К.В.Гашук