Дата документу 12.11.2020
Справа № 937/8140/20
Провадження № 2/937/3458/20
12 листопада 2020 року Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Горбачова Ю.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Дьякова Тетяна Сергіївна до ОСОБА_2 , тертя особа: ОСОБА_3 , про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності та його поділ,
Адвокат Дьякова Т.С., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом, в якому просить встановити факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 28.01.2005 року по 15.11.2017 рік; визнати об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 1564,5 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2310700000:01:011:0021, цільове призначення: обслуговування житлового будинку та ведення підсобного господарства; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , право власності 1/2 частину земельної ділянки, площею 1564,5 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2310700000:01:011:0021, цільове призначення: обслуговування житлового будинку та ведення підсобного господарства; судові витрати понесені по справі стягнути з відповідача на користь позивача.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177цьогоКодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Так, відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: …
13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
З огляду на викладене, підстави для звільнення позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності та його поділ відсутні, оскільки не пов'язаний з порушенням прав позивача, саме як учасника бойових дій.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.05.2020 №9901/70/20 (11-128заі20).
Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню та йому необхідно сплатити судовий збір за кожну заявлену ним позовну вимогу.
Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір за дві позовні вимоги майнового характеру, позовну вимогу немайнового характеру та за вимогу, яка розглядається в порядку окремого провадження. Реквізити, за якими позивач має сплатити судовий збір, можна знайти на в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://court.gov.ua/sud0815/gromadyanam/csz/ у розділі «Громадянам».
З врахуванням вищезазначеного, позивачу необхідно сплатити судовий збір з урахуванням вимог п. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з вимогамист.69 Сімейного Кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до п.22 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 22-24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання. Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 Сімейного Кодексу України та ст. 372 ЦК України. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (ч. 4ст. 65 СК).
Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен встановити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.
У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.
Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу не можна вважати безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.
Отже, позивачу необхідно зазначити, чим підтверджується придбання майна, що є предметом даного спору, під час перебування у фактичних шлюбних відносинах, а також зазначити, чим підтверджується спільна участь подружжя коштами або працею в набутті спірного майна.
Відповідно до ст. 185 ч.1 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу хвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки вказані недоліки перешкоджають розгляду даної позовної заяви по суті, суд вважає за необхідне залишити вказану позовну заяву без руху і надати позивачеві п'ятиденний термін для усунення недоліків з дня отримання копії цієї ухвали.
Таким чином позивачу необхідно подати до суду позовну заяву, яка буде відповідати вимогам, встановленим ст.ст. 175,177 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175,177,185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Дьякова Тетяна Сергіївна до ОСОБА_2 , тертя особа: ОСОБА_3 , про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності та його поділ - залишити без руху.
Повідомити позивачу про необхідність усунення недоліків позову у п'ятиденний термін з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позову в установлений судом строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернута їй з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ: Ю.В. Горбачова