Дата документу 03.11.2020
Справа № 334/3785/20
Провадження № 2/334/2951/20
03 листопада 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Турбіної Т.Ф.,
при секретарі Явісенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши в заяві, що з метою отримання банківських послуг, відповідачка підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання послуг банківських послуг № б/н від 22.07.2011року та отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який у подальшому збільшився до 30000 грн.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком договір, підтверджується підписом у заяві.
ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідачка станом на 31.05.2020року має заборгованість - 29211,25 грн., яка складається з наступного: 21109,46грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 8101,79грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
У добровільному порядку заборгованість відповідачкою на цей час не погашена, тому позивач просить стягнути з відповідачки вказану заборгованість за кредитом в сумі 29211,25грн. та витрати банку по сплаті судового збору в сумі 2102грн. за рішенням суду.
В судове засідання сторони не з'явились, звернулись із заявами про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно до ст.1055 ЦК України для кредитного договору обов'язкова письмова форма. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Судом встановлено, що 22.07.2011 року ОСОБА_1 звернулась до ПАТ КБ «Приватбанк» та отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в розмірі 30000 грн.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана Пам'ятка клієнта разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» а також «Тарифами банку», складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у анкеті-заяві (а.с.28).
На підтвердження умов кредитування, позивачем надано Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг з Тарифами (а.с.29-54).
Відповідно до Статуту АТ КБ «ПриватБанк» в новій редакції, погодженої НБУ 06.09.2019 року, є державним банком та правонаступником всіх прав та обов'язків ПАТ КБ «ПриватБанк», яке було правонаступником всіх прав та обов'язків закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», яке було правонаступником всіх прав та обов'язків товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «ПриватБанк».
Позивач зазначив, що у повному обсязі виконав прийняті на себе зобов'язання за договором і надав відповідачу суму кредиту. А відповідачка не виконала свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідачки за вказаним кредитним договором станом на 31.05.202 року становить 29211,25 грн., яка складається з наступного: 21109,46 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 8101,79 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, що підтверджується Розрахунком заборгованості (а.с. 9-16).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
В статті 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті до ст.ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків.
Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
На підставі ст.ст. 1048, 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики и позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У Анкеті-заяві ОСОБА_1 від 22.07.2011 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг процентна ставка не зазначена, як і не зазначено розміру (кредитного ліміту), яку заявниця бажала отримати за цією заявою (а.с.28).
Також у вказаній заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Банк, звертаючись з позовом, просив стягнути складові заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, в тому числі розмір і порядок нарахування заборгованості, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 22.07.2011року, посилався на Тарифи, які є додатком до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, як невід'ємні частини спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Тарифи та Умов і Правила відповідачка по справі розуміла, ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 провадження 14-131цс19.
Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника (а.с.9-16) є аналітичним документом банку, складений в односторонньому порядку і не погоджений з відповідачем, тому не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу. Належних і допустимих доказів заборгованості у відповідача у розумінні положень ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» позивач, при наявності процесуальної можливості, до суду не надав.
При цьому, безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 22.07.2011 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить відсотків за користування кредитом, строку повернення кредиту (користування ним).
Таким чином, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» у повному обсязі не повернуті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за тілом кредиту в сумі 21109,46 грн., а також у зв'язку з вищенаведеним суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення заборгованість за простроченими відсотками у сумі 8101,79 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, також, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору в сумі 1519,00 гривень (пр опорційно задоволеним позовним вимогам).
Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -
Позов АТ Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (рах. НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором без номера від 22.07.2011, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 21109,46 грн. (двадцять одна тисяча сто дев'ять гривень 46 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (рах. НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати, по сплаті судового збору в розмірі 1519,00 гривень (одна тисяча п'ятсот дев'ятнадцять гривень 00 коп.).
В іншій частині позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Турбіна Т. Ф.